Що будує «Філадельфія 76»?

Баскетбольний світ змінюється щорічно, постійно з’являються нові можливості, нові гравці, які проводять справжню революцію в грі, геніальні тренери із своїм, принципово новим та нестандартним баченням ситуації на майданчику. Ще на початку століття, велика кількість дальніх кидків була під суворою забороною, а баскетболісти, що займаються такою «самодіяльністю» могли одразу, і надовго, сісти на лаву для запасних. У команді завжди повинні були бути потужні центри та багато гри в «пейнті».

Пройшло всього кілька років, і «Голден Стейт Уорріорз» провели одну з наймасштабніших революцій у НБА, триочкові кидки набули нового значення, а самі «Воїни» були головною силою 20-х років XXI століття. Таким тенденціям поступово почали слідувати майже всі клуби НБА, і зараз, у стані переважної більшості команд є потужний шутер, частіше всього негабаритний, добре контролюючий м’яч, захисник, що здатен самотужки знімати питання щодо переможця у важливих матчах. Однак, у Національній баскетбольній асоціації просто зараз є команда, яка виділяється серед цієї більшості. Команда, що будує щось принципово нове, відмінне від інших. Команда, що має конкретний план, і робить все для того, щоб реалізувати його, якомога швидше.

Ця команда – «Філадельфія Севенті Сіксерс».

Зараз дуже легко уявити собі команду, що має у своєму стартовому складі всіх 5 баскетболістів із ростом менше 2 метрів. Більше того, до такої формули все частіше звертаються топ-клуби (зовсім свіжий приклад – «Х’юстон Рокетс»). Однак уявити собі команду, що починає матч з чотирма «великими» дуже важко, та учень легендарного Грега Поповіча – наставник «Філадельфії» Брет Браун, не соромиться відходити від стандартів.

Щоб зрозуміти, до чого саме прагнуть нинішні «76ers», детальніше розберемо процес будівництва цієї команди.

Невтішна серія, впродовж якої «Філадельфія» була просто «таким собі» середняком затягнулась настільки, що керівництво клуба вирішило діяти радикально. У сезоні 2002/2003 «76» посідають третє місце у своїй конференції, та програють у другому раунді плей-оф «Детройт Пістонс» у шести іграх. З того часу і аж до сезону 2013/14, команда стабільно займала місце у середині турнірної таблиці, не опускаючись нижче 12 і не піднімаючись вище 7. «Філадельфія» тричі грала у плей-оф, але всі три рази програвали в першому ж раунді.

Саме тоді в команді задумали масштабну перебудову, і зрозумівши всі нюанси, та попередивши своїх фанатів, аби ті не чекали серйозних перемог впродовж кількох наступних років, глибоко пішли в себе, реформуючи команду і, фактично, будуючи її заново. На пост головного тренера приходить Брет Браун, асистент Поповіча, який разом з ним і «Сан-Антоніо Спарс» тричі ставав чемпіоном NBA. У сезоні 13/14, першому для Брауна в якості головного наставника клуба Національної баскетбольної асоціації, «Філадельфія» виграє у 19 матчах, програвши при цьому 63. Команда, здавалося б, різко падає вниз, однак, отримавши при цьому високий вибір на драфті 2014 року, вони драфтують першокурсника університету Канзаса – камерунця Джоеля Ембііда, під загальним третім номером. Отримавши потужного, семифутового (213 см) центрового, «Севенті Сіксерс», потираючи долоні входять у новий сезон.

У ньому «76» одержують ще на одну перемогу менше, знову отримують третій драфт-пік і забирають у першому раунді ще одного центрового Джаліла Окафора.

Джаліл набирає в середньому 17.5 очків і 7 підбирань у дебютному сезоні, потрапляє у першу збірну всіх новачків сезону, а «Філадельфія» закінчує сезон 15/16 із 10 перемогами і 72 поразками, вже гарантовано отримуючи, такий омріяний, перший драфт-пік. «Філа» забирає великого та потужного форварда Бена Сіммонса, не забувши прихопити із собою турецького шутера Фуркана Коркмаза, під загальним 26 номером драфту.

У сезоні 16/17 за команду дебютує Джоель Ембіід, набирає 20.2 очки та 7.8 підбирань по сезону, потрапляє у першу збірну всіх новачків, а «76» демонструє неабиякий прорив, одержавши 28 перемог. Однак, це всеодно не підняло команду вище 14 місця в конференції, та третього вибору на драфті 2017 року. Вимінявши у «Бруклін Нетс», через «Бостон» перший драфт-пік, «Філадельфія» підписує Маркелла Фульца із університету Вашингтона, і з молодим складом, серед яких одразу кілька представників топ-3 драфту, буквально «залітає» у новий сезон. Джаліл Окафор, по ходу сезону перейшов у стан «Бруклін Нетс», а «габаритний молодняк» взявся за свою справу, і виконав її на відмінно.

208-сантиметровий Бен Сіммонс набирає у дебютному сезоні 15.8 очок, 8.1 підбирання і віддає 8.2 ассиста, з легкістю забираючи собі звання новачка року. Щодо Джоеля Ембііда, він закінчує регулярку із сезонним дабл-даблом, 22.9 очок і 11 підбирань. «Філадельфія» посідає третє місце у конференції з різницею перемог і поразок 52-30, і вперше, за часи перебудови виходить до плей-оф. З легкістю пройшовши у 5 матчах «Маямі Хіт» Дуейна Уейда, «76» склали зброю у п’ятиматчевому протистоянні із «Бостон Селтікс». Однак ніхто і не очікував від «Філи» чемпіонства за такий короткий термін, виходу у 2 раунд плей-оф вперше, майже за 15 років, було цілком достатньо, аби зрозуміти, що «Філадельфія» дотримується правильного вектору розвитку.

У сезоні 2018/2019, молоді велетні продовжили тягнути свою команду до успіху. Ембіід, здавалося б, вирішив свої проблеми зі здоров’ям, стабільно почав грати понад 30 хвилин, оформив свій перший тріпл-дабл в кар’єрі (19-13-10 проти «Орландо Меджик»), і закінчив сезон із 27.5 очками, 13.6 підбираннями, роблячи при цьому в середньому 1.9 блокшота за гру. Бен Сіммонс теж дещо покращив свої показники, став набирати 16.9 очка за гру, робити 8.8 підбирань і 7.7 асистів, проводячи на майданчику трохи більше 34 хвилин. Крім цього команді здорово допоміг Джиммі Батлер, який приїхав у Пенсільванію по ходу сезону. Його 18.2 очки, при 4 асистах і 5.3 підбираннях зіграли не останню роль у оформленні 51 перемоги, та завоювання 3 місця на Сході.

У плей-оф, камерунець Ембіід все частіше починає брати гру на себе, що допомагає «Севенті Сіксерс» з легкістю пройти у першому раунді «Бруклін Нетс» (4-1), однак для проходу у фінал Східної Конференції, «Філадельфії» не вистачило всього кілька додаткових секунд (програна серія 3-4 із майбутнім чемпіоном «Торонто Репторс»).

У новий сезон 2019/2020 «Сіксерс» зайшли з ще більш оновленим складом. Джиммі Батлер поїхав до «Маямі Хіт», а Маркелл Фульц, так і не загравши на потрібному рівні, вирушив у «Орландо». На заміну їм, із «ЛА Кліпперс» прибув Тобаяс Харріс, і Ел Хорфорд із «Бостон Селтікс». Таким чином Брет Браун сформував стартову п’ятірку «Філадельфії» на новий сезон, де четверо гравців мали понад 206 сантиметрів зросту (206 см у Тобаяса Харріса, по 208 у Хорфорда та Сіммонса та 213 у Джоеля «Процеса» Ембііда).

В той час, поки майже в кожної команди в складі є мініатюрні шутери, які кидають понад 10 триочкових за гру, влучаючи більше третини, позицію поінт-гарда у «Філадельфії» Брауна закриває австралієць Бен Сіммонс, який за всю свою професійну кар’єру в NBA зробив лише два влучних триочкових кидка. Маючи, певні проблеми на лаві для запасних, «Сіксерс» намагаються робити результат із тим, що мають в активі (абсолютно по новому у нинішньому сезоні розкривається, наприклад, вищезгаданий Фуркан Коркмаз). «76» роблять ставку на високих баскетболістів, які зможуть пресингувати суперників, протискуватись у «фарбу» і набирати важкі очки з-під кільця. І все це виглядає не так дивно і незвично, коли починаєш розуміти причину, через яку «Севенті Сіксерс» побудували саме такий, височенний склад.

Просто зараз вже видно, що «Філадельфія» не претендує на 60+ перемог у «регулярці» і, в принципі, погодились на будь-який результат на цьому відрізку сезону, оскільки головною метою клубу є покращення гри у плей-оф. А головним опонентом для «Севенті Сіксерс» у пост-сезоні буде «Мілуокі Бакс». При всій повазі до «Торонто Репторс» та «Бостон Селтікс», я вважаю, що із бандою Майка Буденхольцера на чолі з Яннісом «Greek Freak’ом» Адетокунбо, за звання головної команди Сходу буде боротись саме «Філадельфія».

Чому? Давайте розбиратись!

«Філадельфія 76» однією ногою вже грала у фіналі Конференції минулого року. Думаю, всі пам’ятають фантастичний кидок Кавая Ленарда на останній секунді сьомої гри серії «Філадельфія» - «Торонто».

Тоді в фіналі опинились «Репторс» тому, що їх головна зірка – Ленард, індивідуально був сильнішим за головну зірку «Філи» - Джоеля Ембііда. Однак у цьому році, Кавай поїхав на Захід, а жоден з лідерів «Бостона», чи «Торонто» не здатен так збиратись у вирішальний момент, як це робить Ембіід (сенсаційних «Маямі Хіт» і Джиммі Батлера до уваги не беремо, адже ця команда навряд чи буде здатна нав’язати серйозну боротьбу на пізніх стадіях плей-оф).

«Мілуокі Бакс» - це команда, що йде на 70 перемог у регулярному сезоні (і схоже, що їм все таки вдасться це зробити), однак наскільки вони перспективні в матчах на виліт? В сезоні 2018/2019 вони зупинились за крок від фіналу NBA, програвши тому ж «Торонто», проте по ходу серії «Бакс» вели 2-0, і спромоглись програти 2-4. Проблема максимального збору та гри на всю силу у вирішальний момент залишається відкритою, і в нинішньому сезоні команда Буденхольцера ніяк її не вирішила. Янніс може набирати по 50 очків в матчах регулярки, проте коли проти нього будуть захищатись у плей-оф, більш цивілізовано, абсолютно в кожній атаці, його показники суттєво просядуть (як приклад, матч «регулярки» з «Юта Джазз», коли Адетокунбо тримали вдвох, і він набрав лише 4 очки за першу половину гри). Безумовно, Янніс не єдина зброя «Бакс», проте головна, і «Філадельфія» зробила все можливе, аби зробити спробу максимально його нейтралізувати.

Не варто дивитись на очні зустрічі цих команд під час цього сезону, адже це регулярний чемпіонат, де більшість грають в «пів ноги», а найменший контакт з суперником трактується як порушення правил. У плей-оф, все по-іншому, гра будується від оборони, і наявність банальної переваги в антропометрії відіграє тут далеко не останню роль.

Так, «Сіксерс» мали таку ж перевагу і з «Торонто Репторс», проте саме цей гіркий досвід, стане каталізатором розвитку «Філадельфії», адже  вже проводилась не одна робота над помилками, і ще, далеко не одна, буде проведена в майбутньому.

Просто зараз «сімдесят шості» виглядають так, ніби все що вони так довго збирали і будували заточене лише на те, аби зупинити «Мілуокі Бакс». Високим складом і досить непоганою лавою запасних (проблеми з якою вдалось частково вирішити за допомогою обмінів Робінсона і Беркса, що прийшли до команди під час трейд-вікна), «Філадельфія Севенті Сіксерс» намагається створити, так званий криптоніт, для боротьби із Суперменом Яннісом Адетокунбо і його помічниками.

У майбутньму розіграші плей-оф, зустріч «Мілуокі» і «Філадельфії» у пів фіналі, або навіть фіналі Східної Конференції, більш ніж реальна. І якщо «Бакс» підійдуть до цієї серії як явні фаворити, то «Філа», маючи статус аутсайдера, зробить все можливе, аби не пустити Янніса & Co до фінальних ігор NBA. І нестандартний, але від того ще більш цікавий проект керівництва «Філадельфії» і Брета Брауна, незважаючи на невиправданні надії «регулярки», точно наведе шороху у пост-сезоні.

Фото: NBA, Getty Images