«Шаблій та Вацко – одна шарашкіна контора». Смалійчук – про «Карпати», конфлікт з Худоб’яком та хитрощі при переговорах

Головне з потужного інтерв’ю агента і колишнього віце-президента «Карпат» ютуб-каналу «ТаТоТаке».

Про перехід Луніна до «Реалу»

– Я не є агентом Луніна і ніколи не був. Просто взяв Луніна і за його згодою, бажанням, згодою його батька, працевлаштував в «Реалі». Знаєте, скільки в «Реалу» людей, які туди заходять? Максимум п’ять. Я запропонував Луніна в «Реал», ще коли він грав за «Дніпро» U-19. Цей трансфер почався ще тоді. Ви не думайте, що трансфер це так – зустрілися, потисли руки, домовилися і розбіглися. Трансфер Луніна тривав два роки.

- «Реал» робив пропозиції Луніну декілька разів, значно збільшивши суму. Це правда?

– Ні, справа не в сумах була. «Реал» бачив один план розвитку, Лунін з батьком – інший. «Реал» хотів, щоб Лунін пройшов через «Кастілью». Тут є таке принципове значення, щоб футболіст хоча б рік, по прикладу Каземіро, багатьох бразильців, адаптовувався в дублі. Потім коли підіймаєшся в першу команду, тебе сприймають як вихованця. На тобі пріоритет.

А Луніни хотіли грати вже. Вони вирішили піти в «Зорю», в єврокубки. А я десь був посередині. Переконував «Реал», що не потрібно відмовлятися.

Бо в Андрія є основна риса – працездатність. Він може працювати 25 годин на добу, чого бракує багатьом нашим футболістам. Лунін у вихідні ходив тренуватися, коли ти в заявці, не граєш в «Леганесі». Врешті «Леганес» це дістало і вони йому заборонили. Вони через паркан разом з батьком, щоб піти потренуватися.

- Що робив Шаблій на підписанні контракту та фотосесії у Мадриді? Правда, що він отримав якийсь відсоток від трансферу як представник «Зорі»?

– Чому ви не запитали у Рафаїлова, що робив Шаблій на підписанні Луніна «Реалом»? Який відсоток отримав Шаблій, і що він за це зробив.

- Рафаїлов говорив, що Смалійчук не має пріоритетного відношення до цього трансферу.

– Хтось працює, хтось приїжджає робити селфі. Кожна людина вибирає життєвий шлях, який вважає за потрібне.

- Шаблія завели в цю угоду, щоб він отримав свій відсоток?

– Я бачив документ, в якому було прописано, що 5% від суми трансферу отримає чи Шаблій, чи... Я вмію рахувати своє. Я точно не отримав.

- Менше 5% отримали?

– Я взагалі ні з одного українського клубу, звідки продавав футболістів, ні копійки не взяв.

- «Зоря» вам не заплатила. Але вам заплатив «Реал»?

– Ну звичайно.

- Більше 5%?

– Потрібно дивитися мою декларацію, я б вам сказав. Це офіційні суми, які я заробив. Ми тут спимо спокійно.

- Тільки не кажіть, що ви не пам’ятаєте, скільки отримали.

– Чесно, не пам’ятаю. А знаєте чому? Бо я ніколи не беру участі в адвокатській, адміністративній роботі. Є дружина, яка завідує всіма фінансами. Дружина знає.

Про перехід Шведа до «Селтіка»

- Чув, у Шведа складний характер, можна сказати, мажористий, він не готовий вкалувати.

– Погано ви чули. У Шведа є сильна сторона, яка, сподіваюся, допоможе йому досягти успіхів. Він ніколи не шукає крайнього, виправдань, відмазок. Візьміть 100 українських футболістів і запитайте: «Чому ти на заграв?» 99 з них тобі скаже, що тренер поганий, агент не туди привіз, м’яч квадратний, поле криве. Бачу, що він не задоволений нинішнім станом. «Чого не граєш?» Швед: «Олег, я пробую, працюю, вони тут реально хороші, хороший клуб, підбір гравців».

У Шведа була не тільки з Бельгії пропозиція. Прийшов він з батьком, я беру листочок і ручку, ділю на два стовпчики – плюси і мінуси. І ми спілкуємося, я кажу, що плюс в тому і тому, мінус – в тому і тому. Потім розвертаю листочок, кажу: «Візьми подумай. Рішення ти приймаєш». Я ніколи ні за одного футболіста не приймав рішення. Ми сіли, обговорили, вони подумали з батьком, Швед каже: «Я хочу в «Селтік». Якби ти знав, де впадеш, постелив би, правильно?

Ніхто не знав. Роджерс на нього розраховував, по-перше. По-друге, ніхто не знав, що Роджерс піде ще до того, як Швед прийде. По-третє, у планах було продати цього чоловіка, який на його місці грає. Не продали, бо не зійшлися у 2 млн. Тут багато факторів, футбол – не якийсь комбінат, де все розписано і розплановано.

«Генк» давав 2,5 млн євро за Шведа.

- Наші джерела кажуть, що Швед і Димінський дізналися про «Генк» вже після того, як контракт з «Селтіком» був підписаний. Це правда?

– Неправда. Димінський дзвонив Шведу і питав, куди він хоче їхати. Швед сказав, що хоче в «Селтік». Якщо вибрали такий варіант, значить були мінуси з пропозицією «Генка». 

Про роль посередника у трансферах на прикладі переходу Шведа до «Севільї»

Поясню на трансфері Шведа, що таке посередник і чому він посередині. Коли я познайомився з Мар’яном і його батьком, я вже однозначно бачив, що він готовий отримати шанс в Іспанії. Ми приїхали, посиділи, поспілкувалися. Я як агент собі його ціну намалював. Я ж не перший день, ти плюс-мінус розраховуєш. У мене в голові була одиничка. Телефонуємо Мончі, кажемо: «Є хороший футболіст, подивися». Мончі відправив скаутів, вони подивилися, передзвонює: «Щось в ньому є. За скільки «Карпати» продадуть?» Кажу: «Мінімум – за два». Мончі: «Та ні, ти що, здурів? Я таких грошей не маю». Кинув слухавку.

Приїжджаю у Львів, приходжу до Димінського, кажу: «Петре Петровичу, максимум, що можу дати – 500 тисяч». Димінський: «Та ні, я тебе навіть слухати не хочу, йди звідси». Пауза. Мончі питає: «Ну що, ти щось збив, говорив?» Кажу: «Збив, він просить 2,5, вже до 2 дійшли». Переговори можуть тривати тиждень, місяць, рік. В кінці дзвоню Мончі: «Карпати» згодилися збити до 1 млн». Приїжджаю до Димінського: «Ну все, я для вас зробив цей мільйон». Петро Петрович радий – з 500 підняв до 1 млн. Мончі радий – з 2 млн збив до 1 млн. Футболіст радий – поїхав і отримав шанс у хорошому чемпіонаті. Так працює цей бізнес.

Про Матвієнка і «Арсенал» та Палкіна

Я разом з агентами Матвієнка працював над трансфером в «Арсенал» півроку.

- Як сталося, що трансфер не відбувся?

– Ви ж бачили, що зараз йде показова порка «Ман Сіті» за фінансовий фейр-плей. Думаю, вони знайдуть компроміс, але рік усунення отримають.

- Як це пов’язано з Матвієнком і «Арсеналом»?

– Зв’язок в тому, що власник «Арсеналу» хотів влити 200 млн на трансферну кампанію зимову. Юристи клубу і його компаній шукали, як це зробити, але побачили, відчули, їм порекомендували цього не робити через будь-які спонсорські контракти.

Знаю одне, Матвієнко – хороший футболіст. Він втратив шанс, де його дійсно хотів тренер. Це для мене важливо. Тут не було питання по грошах. Є такі, що можуть впарити футболіста і за 50 млн, але чи буде він мати майбутнє в тій команді – інше питання.

- Ви жорстко наїхали на Палкіна. Він або продає, або представляє клуб, який продає футболістів за 10 млн євро, а ви його назвали менеджером минулого століття.

– Це Палкін продає? Продавати гравців і керувати клубом – різні речі. Це продає ще Луческу. Палкін почне продавати тоді, коли підуть Манор Соломон і Маркос Антоніо. Поки що продає не він.

Я ні на кого не наїжджав, а висловив свою думку. Палкін мені не ворог, я вже навіть забув, як його звати. У бізнесі немає друзів чи ворогів, тут є партнери або конкуренти. Я не можу вважати конкурентом людину, яка побудує бізнес за радянськими або пострадянськими мірками, стандартами.

Ви можете взяти у нього інтерв’ю? Мончі в цивілізованій країні критикують набагато більше, ніж Палкіна в Україні. Це про щось говорить? Це специфіка українського суспільства. Це та пі##юлина, яку ми отримували протягом 70 років і від якої до сих пір не можемо відійти. Ми боїмося керівників. «Иницитива наказуема».

Про Шаблія

Зайдіть на Тransfermarkt і подивіться, скільки гравців Шаблія в «Шахтарі». Дев’ять: Пятов, Кривцов, Хочолава, Болбат, Коваленко, Сікан, Малишев, Вакула і Піхальонок. Знайдіть мені хоч би один клуб ЛЧ, в якому є 9 гравців одного агента.

Агент – це батько футболістів. Якщо у мене стільки гравців в одному клубі, я можу змінювати тренерів як рукавички. Я контролюю клуб: подзвонив своїм футболістам і сказав, як зіграти. Палкін настільки дурний, щоб цього не розуміти? Ні. Чому він тоді дозволив це? Європейські менеджери у мене запитують: «Шахтар» – це агентський клуб?

Мене цікавить умовний Карраскаль в «Рівер Плейті». Я заходжу на сторінку і дивлюся, хто його агент. Але я бачу, що крім Карраскаля ще 10 футболістів в одного агента. У будь-якої людини закрадаються сумніви. У Європі це пахне дурно.

13 чи 20 футболістів, не знаю, скільки там Шаблій навіз у «Карпати», розказуючи Димінському, що він заробить грошиків для клубу, то хіба що на органи продасть їх. І то не у всіх там з печінкою все добре. Якщо мене колись засудять до страти, то останнім моїм бажанням буде, щоб мене розстрілювали нападники «Карпат». Ці хлопці навіть в веселку не потраплять, не те що в ворота.

Шаблій – не явище в українському футболі, а прокладка між корумпованими чиновниками і футболістами. Не буде Шаблія – буде Вася, Петя, Вова. Це штучно створена система. В Україні найбагатші люди розікрали країну, під ними менеджери середньої ланки, які щипають якийсь з них відсоток, а вже потім між ними і футболістами труться такі, як Шаблій. Це не є чимось надзвичайним для країни з ментальністю і економікою країни третього світу.

 

Про Вацка

Я знаю, що Вацко впливає на політику «Карпат». Він дзвонив Димінському та нахвалював Шаблія, мовляв, це крутий агент, який заробить мільйони і виведе клуб на інший рівень. Це рекомендація, а рекомендація – це відповідальність. Відповідальність повинні нести не Ящишин або Бойчишин – їм у Львові жити, на них будуть плюватися. Відповідальність повинні нести чуваки, які нарозповідали і сидять собі в Києві, п’ють каву і їздять на риболовлю.

Я говорив, давайте мені цю фістаху в студію. Я хоч не вмію гарно говорити, але готовий прийти і поспілкуватися з ним хоч в прямому, хоч в кривому ефірі. Хоч завтра. Що він зробив в «Карпатах», щоб мати моральне право відкривати рот? Шаблій та Вацко – одна шарашкіна контора.

- Вацко вам відповів. Назвав вас маестро по збору апельсинів, любителем кокосу та поціновувачем чоловічих геніталій.

– Давайте ми цю тему зупинимо. Я не буду опускатися, щоб щось відповідати Вацку.

- Як ставитеся, коли вас називають апельсином?

– Мені взагалі без різниці. Люди моєї професії не можуть зважати на те, що про них говорять прості вболівальники.

- Що таке кокос у цьому контексті? Натяк, що вживаєте наркотики?

– У нього спитайте.

- У вас є досвід вживання наркотиків?

– Є. В Амстердамі курив колись марихуану. Бігав співав по Амстердаму.

Про конфлікти під час роботи в «Карпатах»

Перший раз зайшов у роздягальню і на емоціях почав питати: «Хлопці, скажіть, якщо проблема в мені, готовий хоч завтра скласти з себе повноваження». То було після 1:1 від «Чорноморця». Футболісти нічого не відповіли, бачили, що я на емоціях. Бійки не було, може, поштовхалися. Другий раз був після програшу від «Олександрії». Душили-душили ту «Олександрію», а програли 0:1. Знову зайшов у роздягальню і сказав, що штрафую команду за програш. Друді почав, і правильно зробив, відстоювати футболістів. Він молодий, я молодий, двоє гарячої крові, поговорили на підвищених тонах.

Я не правий, з цим погоджуюсь. Менеджер, керівник не має собі дозволяти емоції на такій посаді.

 

 

Про зарплати в «Карпатах»

Є зарплатний фонд першої команди. Під першою командою мається на увазі десь 75 футболістів, бо рахується перша команда, дубль. Зарплатний місячний фонд у нас коливався від 2,8 до 3,2 млн гривень на місяць. Грубо кажучи, 100 тисяч євро. Це зарплата усіх професійних футболстів на контракті. 1 млн євро на рік. 

У Карраскаля в перший рік була зарплата 100 тисяч гривень. Максимальна була 150-200. Звучали версії, що я щось там заробляю. Окей, вся трансферна кампанія – 48 тисяч доларів. Маються на увазі підйомні, агентські, перельоти, готелі. За мій час 48 тисяч доларів.

Про Карраскаля

Топ-3 іноземців, кого привіз у «Карпати» – Йода, Онгла і Карраскаль. Мені було принципово продати Карраскаля в клуб, який рейтингом вищий, ніж наші гранди. Ним цікавилися наші гранди. Більше «Шахтар». Карраскаль обійшовся «Карпатам» в 2 млн. «Карпати» продали його в «Рівер Плейт» за 3 млн, плюс відсоток з наступної продажі. Я свої кошти не вкладав. Преміальні Карраскалю хіба що. Квитки якісь йому, подарунки купляв. Думаю, влітку Карраскаль перейде до одного з грандів топ-чемпіонату. Зараз йдуться розмови про 15 млн. Ним цікавляться в Італії, Нідерландах, Іспанії.

Якщо чесно, мені дивно по Карраскалю – куди наші гранди дивилися? Бо якщо він справді міг опинитися в одному з них. Моя принципова позиція була – не відпускати Карраскаля на умовах українських грандів. Це ж бізнес. Коли тобі дзвонять і кажуть: «Ми тобі дамо, при цьому зробимо тобі послугу», я кажу: «Ні, дякую, мені послуг не потрібно. Карраскаль поїде в клуб вищий, ніж ваш».

Про Соля

«Карпати» не цікавилися Мохою з «Олімпіку». «Карпати» цікавилися Франом Солем. Друді та Наварро знали його, тренували у «Вільярреалі». За рік до переходу в «Динамо» питання коштувало 200 тисяч. Друді вів ті переговори, Соль мав перейти в «Карпати» за 200 тисяч доларів. Вони прийшли до мене з Наварро. Кажуть: «Йди говори з Димінським». Я Соля також знав, бачив, сказав: «Я не піду. Не візьму на себе відповідальність на 200 тисяч за футболіста, який в сегунді, по-моєму, навіть жодного м’яча не забив». Через рік дивлюся – він в «Динамо».

Про Худоб’яка

- При вас в клубі Худоб’яка посадили на банку, не відпускали безкоштовно, змусили самого себе викупити, повернули тільки 2 з 5 зарплат. Хіба так етично поступати з легендою?

– Я на свої очі бачив два папірця. Це пояснення Худоб’яка щодо справи про злиття матчу (з «Металістом» – прим.). Другий – рік умовно. Худоб’як знав, що матч буде здаватися? Я читав його пояснення. Він знав. Після того, як гравець клубу, який знає, що його команда здає матч, має якесь моральне право називатися легендою? У моєму розумінні – ні.

- Знав і брав участь – різні речі?

– Він сидів на заміні, не був на полі? Якщо є якісь принципи, то вони не можуть сьогодні помінятися, а завтра назад повернутися, так не буває. Є правила, людські моральні засади, які ми повинні підтримувати. Тим ми відрізняємося від тварин. Для мене це принципові позиції. Я ніколи не буду шукати компроміс з такими людьми позиціями. Це на рахунок легенди.

Тепер на рахунок, що ми його змусили. Щоб ви знали, Друді не хотів його відпускати. Друді хотів, щоб він лишався. Я був при розмові, коли Друді говорив: «Я на тебе розраховую. Не хочу, щоб ти йшов. Ігоре, не йди». Він питає: «Я буду грати?» Ні один тренер не скаже, чи будеш ти грати. Ну, може в Україні, у Європі такого не скажуть. Доводь, бийся за своє місце – і ти будеш грати. Худоб’яка ніхто не гнав з клубу. Чувак приходить і каже: «Я вирішив піти». Окей, це твоє право. А в нас заборгованість по зарплаті. Він каже: «Дайте мої гроші, я піду». Де я тобі візьму гроші? Намалюю? Давай сядемо, домовимося, підпишемо документ, що клуб тобі винен і протягом певної кількості місяців будемо віддавати. Почалися торги, це нормально, це бізнес. Він заробив 6 зарплат, я йому кажу: «Давай віддамо тобі 3». Він каже: «Давайте 4». Я не пам’ятаю суті, скільки там було зарплат. Взагалі, це не гроші.

Ігоре, якщо ти мене бачиш в ефірі, якщо тобі «Карпати» щось винні, я готовий тобі зі своєї кишені віддати. Немає питань. Якщо ти вважаєш себе легендою, ти заслужив, я тобі все віддам. Я тебе легендою не вважаю.

Сидимо в готелі в Туреччині. Питаю: «Ти мені щось хочеш сказати?» Він, опустивши голову: «Ні-ні». Я йому: «Ти мені скажи в очі, якщо маєш претензії». Він: «Ні, не маю». «Якщо ти маєш, скажи». «Ні». Встав, викликав таксі і поїхав у інший клуб. Потім дивлюся – воняє там в цьому. Це по-чоловічому?

Про Федецького

- Ви звинуватили Федецького в організації хабаря арбітру. Він сказав, що це все неправда, треба було пред’явити докази. Вас називав середнім родом, гнилою людиною.

– Не хочу витрачати свій час на таких чоловіків, як Федецький. Він не правий ні в чому. Ти або мовчи, або йди в суд. Якби мене звинувачували, я би пішов до суду. Я чекаю, коли він піде в суд, я з радістю приїду на суд. Я ще й привезу свідків. Ви колись бачили історії, щоб менеджер чи керівник клубу брав свого футболіста за вуха і вів до поліції? Ми ж розуміємо, що це не довести.

 

Про те, чи могли Маркевич і Блохін очолити «Карпати»

– З моєї сторони велися розмови, щоб зробити Маркевича тренером «Карпат», але він однозначно і категорично навіть не захотів слухати. Це ми так зустрілися, кави попили. На цьому закіничося.

- Це пов’язано зі страим шлейфом відносин між Маркевичем і Димніським?

– Можливо, якась доля в тому була. Не кожен готовий йти в команду, яка бореться за виживання.

Мені знайомий агент, який з ним спілкується, запропонував Блохіна. Але треба, щоб я приїхав до Києва, його попросив. Я відмовився їхати просити. Не потрібно, щоб хтось приходив і робив мені послугу.

Про те, чому назвав фанатів «Карпат» вівцями

– Реакцію на це Димінського залишимо між нами. Я ніколи не жалкую від того, що зробив. Є речі, які б я, можливо, поміняв, вчинив би інакше. В цьому випадку стільки часу пройшло. Навіть якби наді мною висів меч відставки, я б все одно це повторив.

Маленький приклад. Приїхав я в Іспанію на матч «Леганес» – «Уеска». Дві команди, які в минулому сезоні боролися за виживання. За 15 хвилин підхожу до каси купити квиток, нема в продажі. Я знаю керівництво, подзвонив, до мене спустилися, принесли квиток. Увесь стадіон забитий, дві команди боряться за виживання. Через три дні «Леганес» грає з «Реалом». Я знову дзвоню до президента, кажу: «Там мені квиток лиши, я прийду». Він мені: «Та, Олег, приходь, тут напівпустий стадіон». Питаю в людей, чому? «А що нам «Реал»? Ну, приїхали, пограли. А з «Уескою» матч за 6 очок. Ми ходимо вболівати за свою команду. У моєму розумінні, якщо людина любить, поважає і бореться за своє, вона заслуговує на повагу. Якщо людина підлаштовується під успіх, чи ходить дивитися на умовний «Шахтар» або «Динамо» – вона сама себе не поважає.

Колись при совдепі водили стадом. Зараз просто комуністичний режим змінився на олігархічний. І те саме маємо. Ви ж за соціальними мережами слідкуєте, подивіться, що вони пишуть в інтернетах. «Нам треба новий власник, хазяїн». «Це ж наш клуб, ми повинні його підіймати». «Та ні, нам треба хазяїн». Хазяїн – синонім власника. Синонім пастуха. От і вівці. Я радий, що це сказав.

 

Про відео, коли Смалійчук разом з ультрас «Карпат» співав образливу пісню про «Львів»

– Не знаю, хто злив відео. Воно було записано в день першого дербі. Я в той час не пішов в ложу, пішов з фанатами на сектор. Ми зіграли тоді 1:1. Після сектору ми тоді кількома машинами поїхали з хлопцями обговорити гру. Проходить півроку, матч-відповідь на стадіоні «Україна». За день чи два до матчу це відео з’явилося. Як може просто так з’явитися? Просто так навіть гриби не ростуть. Хто це зробив? Там були всі свої. Думаю, це ультрас між собою. Може, вже й розібралися, я в це питання не лізу.

- Колективно могло бути невдоволення фанатами вашої діяльності і вони так вирішили вас підставити?

– Не думаю.

- Після відео ви сказали, що покидаєте «Карпати», але офіційно це сталося через два місяці. Що сталося у той проміжок?

– У мене була розмова з Димінським, вирішили, що я побуду, поки ми в Кубку.

- Казали, що власник «Львова» Копитко тиснув на Димінського, щоб він вас покарав.

– Я ніколи не бачив вживу власника «Львова», тому не можу нічого сказати. Якщо він тиснув, а Димінський мене не вигнав, значить повага до Петра Петровича. Я публічно заявив, що поки є шанс у єврокубках, хоча десь підсвідомо розумів, що буде тяжко, але була така заява з моєї сторони. За слова треба відповідати. Єдиний шанс був пробитися у єврокубки – Кубок. Усі знали, і Димінський знав, і Бойчишин знав. Під час матчу з «Інгульцем» сказав Бойчишину, що якщо зараз Йода не забиває, то мене завтра немає.

Підійшли ультрас, вони заведені. Ми мали вертатися всі одним потягом. Домовився з «Олександрією». Гроші, які мав, дав на бензин, сказав, що решту віддам, як приїдуть до Львова, посадив команду, і вони поїхали автобусом «Олександрії». А я сам як король, шейх у вагоні. Весь вагон у моєму розпорядженні. Сиджу і думаю: з усіма воюю. З Димінським воюю, сваримося на підвищених тонах. З командою воюю, піхаю їм. З пресою воюю. З вболівальниками воюю, вівцями називаю. З ким тільки не воюю. Сиджу сам у вагоні і чекаю, чи дадуть мені зараз ультрас. Нахрін воно мені все треба?

Про Димінського

- Якої думки ви про Димінського?

– Позитивної. Він принциповий, розумний і запальний.

- Вас не турбувало, що він олігарх, колишній член «Партії регіонів», замішаний у смертельній ДТП і взагалі переховується в іншій країні. Ви говорите про моральні цінності, і от така людина, на яку ви працюєте.

– Я ні на кого не працюю. У мене в Димінського в «Карпатах» була зарплата – 5 тисяч гривень. Я працював на «Карпати». Це раз. Друге. Що стосується смертельної ДТП – це справа слідства, суду. Поки суд не доведе, що це він був. Впевнений, у нього не буде звинувачувального акту, бо це не він був у машині.

У більшості олігархів є свої мухи в голові. Якщо взяти інших президентів клубів, у яких мухи, то у Димінського – мушки. Він сам пограв у футбол в молоді роки, розуміє футбол і ставиться до нього адекватно. Ми нещодавно з ним зустрічалися, багато чого сказали один одному в очі, проаналізували. Вважаю, нормальним дивитися людям в очі і говорити.

Думаю, те, що відбувається в «Карпатах», більше справа принципу, а не фінансових можливостей. Наскільки я розумію, мене тоді ще не було в футболі, але коли Кучма був президентом, було доручення всім олігархам в регіонах вручити по команді. Наскільки я чув цю історію, Димінському так само запропонували очолити «Карпати». Він поставив свої умови. Деякі умови були виконані, деякі – не були виконані. Він всі ці 20 років правдами і неправдами спонсорував «Карпати». Прийшов момент, коли вже зайвих грошей, може, немає, а може, не хочеться діставати із сімейного бюджету, він згадав це. А влада за цей час вже помінялася вже 100 разів. Я так розумію, що влада сказала: «То не ми тобі обіцяли. Йди до тих, хто тобі обіцяв». А тих, хто обіцяв, може, вже й взагалі немає. А Димінський каже, що платить свої гроші. І отут пішло питання принципу, наскільки я це розумію. Димінський – не бідна людина.

Про Коломойського

- Чому Коломойський не віддає свою частку і в той же час не допомагає «Карпатам»?

– Не знаю.

- Димінський ніколи не розказував?

– Я ніколи на цю тему не спілкувався.

- Чув, що Коломойський, коли зайшов у клуб, вклав якісь гроші. А потім Димінський десь йому перейшов дорогу, і тепер Коломойський назло йому тримає свою частку в клубі.

– Можливо. Я ніколи з Коломойським не зустрічався. Я не того польоту птах, щоб брати участь в таких розмовах чи взагалі бути присутнім при них.

Про майбутнє «Карпат»

Не знаю, хто першим озвучив ідею об’єднання трьох клубів в один. Ця ідея має право на життя. Якщо злити три бюджети в один, вийшов би досить серйозний бюджет, з яким можна було би давати серйозний бій українським грандам. Але це нездійснено, бо всі люди амбіційні, всі люди хочуть один одному щось довести. Тому в цей проект я не вірю.

Друге, що може врятувати не тільки «Карпати», а й весь український футбол. Коли в Україні зникне таке поняття, як клептократія, перестануть красти, середня зарплата українця буде хоча б 800 доларів, а з них вони зможуть хоча б 20 доларів тратити на футбол. Тоді не потрібно буде ні власників, ні інвесторів. Тоді люди будуть самі оплачувати футбольні клуби, за які вболівають.

І третє, що робив би я. Основне джерело, яке в нас було – трансферна політика. Свою стратегію я будував на тому, що не збирався продавати кожен рік. Усі молоді гравці, які були продані мною з «Карпат», клуб лишав за собою відсоток від наступної продажі. Моя стратегія полягала в тому, що ми б жили ще деякий час на тих гравцях, які будуть продаватися вже не з «Карпат». Я як будь-який бізнесмен розумію, скільки би «Карпати» заробляли, продаючи гравців з Ліги Європи, ніж з другої шістки. Будемо відверті. Не потрібно бути великим махінатором чи стратегом. Всі це розуміють.

Віктор Вацко: «Дуже ціную, що футбольні люди мені довіряють. На Левандівці стукачів не сприймали»

Фото: «Карпати»

+21
Реклама 18+
Популярные комментарии
Володимир Зярко
+25
Небанальне в’ю. Треба віддати належне апельсину - продавати футболістів він вміє, але байки травить не гірше від Віті, якого він знатно приложив(думаю цілком заслужено). Про Палкіна та Шаблія все правильно сказав, а от під Дима прогнувся. Вся Україна знає, що Дим був за кермом, а Олег його відмазує. Худіка розмазав по ділу, а от про Шведа прибрехав. Роджерс навіть не чув про Мар’яна і це був фейл Олега і обох Шведів. З Мироном Дим навряд чи захотів би мати справу - всі пам’ятають бандитський наїзд у Винниках на Мирона за темні справи у Карпатах. Ну і звичайно "поговорити на емоціях" це тепер так називається зайти буховому в роги в роздягальню і напрошуватися на грубість. Але свою зп він Диму точно відпрацював. Після нього стало явно гірше і живе клуб в основному на гроші, які надходять від колишніх трансферів апельсина.
Денис Юдінков
+25
Інтерв’ю, звісно, цікаве, не банальне. А Смалійчук грався в такого собі відвертого бізнесмена. От тільки кожен професійний агент (чи посередник, не суттєво) точно знає, скільки він заробляє від кожної угоди. Тим паче, коли ти "влаштовуєш" футболіста в "Реал". А Смалійчук відмовчується, мовляв, треба в дружини питати, скільки я отримав "за Луніна".
Ну і про Димінського смішно. Сам Смалійчук сказав, що треба дочекатися вирок і таке інше, і сам тут же говорить, що Дим не винен (тобто рішення суду треба почекати, але своє рішення Олєг вже ухвалив).
3-5-2
+11
карикатурный персонаж из пародийного фильма про 90-е

какой футбол такие и агенты
Написать комментарий 10 комментариев
Loading...
Реклама 18+