«Я був дияволом. І я прийняв це». Бездоганна кар’єра Анрі ледь не перекреслилась одним невдалим помахом руки
Інструкція від французької легенди як благим наміром простелити дорогу до пекла.
Від редакції: ви знаходитесь у блозі Та й таке. Його автор написав цей текст у рамках конкурсу «Найкращий блогер України-2021». Підтримайте його плюсами, коментарями та підпискою.
***
Одна з найтяжчих подій, яку може побачити підліток наживо, це крах морального авторитету. У далекому 2009-му, багато молодих прихильників футболу, які брали приклад із легендарного форварда лондонського «Арсеналу» пережили розчарування разом з усією футбольною Європою.
Якби пекло знаходилось на території Ірландії, то для Тьєррі у мене були б надзвичайно погані новини. Один вчинок, хай і з добрих помислів для своєї команди, ледь не зруйнував усю його спадщину, як футбольного гравця. Принаймні так здавалось саме тоді — в часи чи не найбільшої несправедливості в історії футболу.
Вихід Франції у фінальну частину ЧМ-2010 назавжди залишиться темною сторінкою їхнього футболу. А Анрі в ній відгірав ключову роль
Франція на чолі з Раймоном Доменеком провалила Євро-2008. Тиск на команду за результат відчувався вже у відбіркових матчах до наступного чемпіонату світу. Як виявилось, збірна не готова була нести таку ношу. «Ле Бле» розпочали відбір із програшу збірній Австрії у першому ж турі, а надалі втратили очки у матчах із Румунією та Сербією. У підсумку французи посіли друге місце в групі та вийшли у раунд плей-оф, де їм жеребом випала доля зіграти зі збірною Ірландії.
Перший матч очікувано закінчився перемогою збірної Франції в Дубліні з рахунком 1:0. Однак в домашній грі в Сен-Дені все пішло не надто гладко. На 33-й хвилині збірна Ірландії забиває гол і переводить гру в овертайм.
«Я пам’ятаю, як обмінювався поглядами зі своїми товаришами по команді, – розповідає Лассана Діарра. – Ми намагалися поговорити один з одним, але усвідомлювали, що це не вдалий день для нас, і нам доведеться вигризати собі шлях на чемпіонат світу. Нам було важко впоратися з їхнім інтенсивним стилем, ми не могли знайти свою гру. З кожною хвилиною, що минала, тиск можливої поразки зростав. Усе це разом означало, що ми грали не в найкращий футбол. Ірландія контролювала матч, вони поступово брали верх над нами».
Але на 103-й хвилині матчу трапляється подія, яку наречуть як «Hand of Frog», сатиричну алюзію на відомий гол Дієго Марадони (той самий момент із голом починається з 1:56).
«Гра рукою була настільки очевидною і такою кричущою, що я просто готувався виконати штрафний удар, – згадує Шей Гівен, воротар збірної Ірландії. – Я подивився на арбітра, і він вказав на центр поля, фіксуючи гол. Я побіг за ним, а інші гравці підбігли до лайнсмена. Це було настільки кричуще – чи то лінійний суддя, чи то головний арбітр, хтось мав би це побачити. Мені здається, навіть Анрі був трохи присоромлений: він сам знав, що це було чисте порушення правил».
Через 20 хвилин Франція вийшла на чемпіонат світу. Але це був далеко не кінець історії. Скандал залишив непоправний слід у практично бездоганній кар’єрі Тьєррі Анрі, а кваліфікація Франції на турнір була заплямована.
Деякі гравці збірної відчували симпатію до своїх опонентів: «Це був розпач для всієї Ірландії, – зізнається Діарра. – Вони були дуже хороброю командою, що віддано боролася за мрію. Пізніше нас переслідували в ЗМІ, це було важко прийняти. Тьєррі Анрі був головною ціллю і йому було важко. Я не можу уявити наскільки. Я не дуже розумів причину тиску, з яким він зіткнувся».
Анрі вибачився після матчу, заявивши, що «не хотів» щоб все сталося саме так. Він вибачався на полі перед гравцями Ірландії, зокрема перед Річардом Данном, сидячи із ним на газоні поля. «Я не знаю, яка з того була користь, — сказав Данн, розповідаючи про рішення француза визнати йому, що він зіграв рукою. – Я просто подумав: ти повинен був сказати це 20 хвилин тому».
Тьєррі Анрі та Річард Данн на полі в Сен-Дені після фінального свистка
Після матчу критика прилетіла усім. Про головного арбітра навіть зняли докуменатльне кіно
Пізніше журнал Time назвав Анрі одним із «найбільших спортивних шахраїв усіх часів», порівнявши з іншими спортивними фігурами, як-от Тоня Гардінг, якій заборонили брати участь у змаганнях із катання на ковзанах після того, як її колишній чоловік організував напад на суперницю, і Бена Джонсона, який вживав стероїди, щоб виграти золоту олімпійську медаль на дистанції 100 метрів.
Тьєррі Анрі на в’їзді до тренувальної бази збірної Франції за декілька днів після матчу
«Я був дияволом, — сказав Анрі в подкасті Роббі Фаулера. – Нічого страшного. Я прийняв це. Я пишаюся цим? Ні! Чи ображають іноді мене ірландські вболівальники? Так. Це важко прийняти, тому що я не такий гравець, але коли ви рефлекторно вчиняєте таку дію, це важко пояснити. Я не можу це пояснити, бо так буває. Тут стає складно, і кажу це не для того, щоб люди сказали: «Боже мій!», але після цього випадку я отримував листи з погрозами смерті. Моїй доньці довелося два тижні ходити до школи з охоронцем, бо вона боялася. Я був у Барселоні, не зрозумійте мене неправильно, але моя дочка все ще була тут в Лондоні».
Критика лунала також і в сторону Зеппа Блаттера за відмову коментувати інцидент. Його перші коментарі були представлені у звіті в L’Équipe лише за декілька тижнів. Блаттер сказав, що Анрі не мав відповідальності розповідати рефері про проступок, порівнюючи подібний випадок у його власній ігровій кар’єрі, коли він не сказав рефері про перевагу, отриману через потягування суперника за сорочку. Блаттер сказав, що рефері Ханссон «повинен був витратити час на роздуми, а не відразу призначити гол».
Мартіну Ханссону теж добряче дісталось. Йому було відмовлено в участі у фіналі чемпіонату світу через суперечки та скандал навколо нього та його команди суддів, які не помітили такого відвертого акту шахрайства. «Я не буду з ним говорити», – відповів шведський арбітр, коли його запитали, що він робитиме, якщо знову побачить Анрі.
Мартін Ханнсон фіксує взяття воріт на 103-й хвилині матчу
У розмові з The Athletic Ханссон згадав момент, коли представник ірландської футбольної асоціації постукав до його дверей після матчу. «Ми знали, що це означає для Ірландії, і ми також знали, що для нас (його суддівської команди) двері на чемпіонат світу в Південній Африці тепер зачинені. А він хотів потиснути нам руки. «Джентльмени, – сказав він, – звичайно, це помилка, але ми звинувачуємо гравця, ми не звинувачуємо вас. Це величезний обман з боку гравця».
До конфлікту, пов’язаного з грою рукою, Ханссон вважав, що показав один з найкращих виступів у своїй кар’єрі, і запевняв, що це гарантує йому вихід на фінальну частину турніру наступного літа. Але після того як наслідки стали очевидними, він, на жаль, може лише тепер озиратися на гру як на один зі своїх найгірших виступів.
«Я просто вдячний за те, що за той час у мене з’явилися дуже хороші друзі, – сказав він. – Я мав велику підтримку. Судді з усієї Європи надсилали мені повідомлення. Набагато більше, ніж я міг подумати. Це була катастрофа для Ірландії. Вони були так близько до чемпіонату світу, і це така велика річ. Фантастичні люди теж. У підтрибунному приміщенні я просто сидів і плакав».
Рік опісля подій було знято документальний фільм, що розповідає історію Мартіна Ханнсона та виправдовує його дії у злочасному матчі:
Однак для Ханссона та для збірної Ірландії 10-х років, яка того вечора була близькою до перемоги, шанс поїхати на чемпіонат світу було втрачено назавжди.
Результат залишили в силі, попри заклики переграти гру. ФІФА відкупилась від претензії Ірландії за 5 мільйонів, а Тьєррі ніяк не покарали взагалі
Хоча були висунуті претензії щодо можливості повторного проведення матчу, ніколи не здавалося вірогідним, що ФІФА допустить цього. Через шість років з’ясувалося, що міжнародний керівний орган футболу передав 5 мільйонів доларів Футбольній асоціації Ірландії через два місяці після матчу плей-офф. Офіційна інформація від ФІФА полягала в тому, що ці гроші допоможуть FAI погасити заборгованість на будівництво стадіону «Aviva Stadium», що було завершене у 2010 році. Якби Ірландія пройшла кваліфікацію на чемпіонат світу 2014 року, FAI була б за контрактом зобов’язана повернути гроші назад.
Директор FAI Джон Ділейні (зліва) та Йозеф Блаттер
Виконавчий директор FAI Джон Ділейні, говорячи пізніше про виплату 5 мільйонів, пояснив: «Це дуже хороша і законна угода для FAI. Ми могли ініціювати судовий процес проти ФІФА, через відбір на чемпіонат світу, що закінчився для нас шахрайством. А також через те, як поводився Блаттер, насміхаючись з нас... У нас була відверта розмова і я розповів що я про нього думаю. Складна розмова з лайкою та на підвищених тонах, однак ми дійшли згоди».
Футбольна асоціаця Ірландії попросила зустірічі із Зеппом Блаттером, щоб обговорити можливі варіанти як запобігти таким скандалам у майбутньому. Зокрема, пропозиції FAI включали: запровадити відеотехнології на найвищому рівні, ввести додаткових помічників судді за лінією воріт на всі міжнародні матчі, жорсткіші санкції для гравців, які порушують Правила гри у «визначаючий матч спосіб». Окремо асоціація наголошувала, що не вимагала жодних санкцій щодо Тьєррі Анрі.
Окрім того, у приватній бесіді Ділейні озвучив ідею включити збірну Ірландії як 33-го учасника чемпіонату світу. Блаттер оприлюднив цю інформацію, висміявши подібну позицію, після чого відносини між керівниками були остаточно зіпсовані. FAI стверджувала, що запит на 33-е місце навіть не був включений в жодне письмове подання до ФІФА.
«Aviva Stadium» – арена, на яку було виділено кошти. Будівництво завершено у 2010 році.
Щодо самого Тьєррі, то дисциплінарний комітет ФІФА не знайшов правових підстав для того, щоб розглянути справу, оскільки поводження з м’ячем не може розглядатися як серйозне порушення, як це передбачено дисциплінарним кодексом організації. Немає іншого законодавчого тексту, який дозволяв би комітету накладати санкції за будь-які інциденти, пропущені офіційними особами матчу.
Здається, ми вже стали забувати, яку трагедію міг принести футбол без ВАР свого часу. До речі, саме цей інцидент став незворотньою точкою в дискусіях щодо введення відеоповторів у футболі. Однак результат залишили без змін, а французи поїхали на фінальну частину міжнародних змагань в Африку. І доволі швидко звідти повернулись.
Збірна Франції на ЧМ-2010 – тотальне жахіття. Скандали всередині команди, крах Раймона Доменека та відмова команди виходити на тренування
Збірна Франції прибула на чемпіонат світу із завищеними очікуваннями після провалу на Євро-2008. Але ганебно завершила виступи на останньому місці в групі з Уругваєм, Мексикою, та Південною Африкою.
Напруження в таборі команди було настільки великим, що здавалось, його можна помацати пальцями. Ще перед першим туром виник скандал між Раймоном Доменеком та Флораном Малуда, що завершилось сидінням останнього на лаві запасних увесь матч. Після нульової нічиї з Уругваєм та абсолютно непримітної гри «Ле Бле», нерви не витримали у Зінедіна Зідана, що завершив кар’єру у 2006-му. Він у публічному просторі розкритикував тренера збірної Франції: «Раймон Доменек втратив контроль над командою» – заявив колишній капітан збірної. Зважаючи на вагу авторитету Зізу, така заява вочевидь лише підкинула дров у вогонь в таборі французів. Як виявилось, це був лише початок.
У другому турі збірна Франції зустрічалась із Мексикою. Перед стартом другої половини гри наставник «Ле Бле» вирішив замінити Ніколя Анелька, як здавалося на момент гри, із тактичних міркувань. Однак згодом виявилось, що причиною заміни став ще один конфлікт у підтрибунному приміщенні між тренером та гравцем «Челсі», за який Ніколя відмовився вибачатися у присутності президента Французької Футбольної Федерації з футболу. Анелька було наказано збирати валізи та повертатися додому.
Збірна Франції на ранкому тренуванні після вигнання Анелька зі складу
Конфлікт у команді досягнув своєї кульмінації наступного ранку, коли Патріс Евра встряг у суперечку із помічником тренера, Робертом Дюверном. Доменек відправив Патріса в роздягальню. Однак Патріс вирушив до клубного автобуса і несподівано за ним рушила уся команда. Гравці відмовились виходити на тренування та у письмовому вигляді передали Доменеку заяву, в якій категорично не погоджувались із виключенням Ніколя Анелька зі складу.
Логічно, що в останньому турі групового раунду команда безвільно програла збірній ПАР, закономірно посіла останнє місце в групі та відправилась пакувати валізи додому. Разом із величезним вантажем розчарування та сорому перед усією нацією.
Раймон Доменек публічно зачитує ноту протесту від гравців команди перед ЗМІ
«Багато людей казали, що це була погана карма, ніби щось погане має трапитись для них, за те що Франція таким чином потрапила у фінальну частину чемпоінату. І коли вони там опинились – усе пішло наперекосяк», — додає Шей Гівен у інтерв’ю виданню FourFourTwo. — Були суперечки з гравцями, менеджером і фітнес-тренером – кожен день щось йшло не так. Я не впевнений, що існує така річ, як карма, але деякі люди кажуть, що саме вона тоді мала місце у таборі збірної Франції».
Одним соромом ситуація не закінчилась. Наступні збори збірної Франції, вже з Лораном Бланом, відбувались без основних учасників скандальних подій фінальної частини чемпіонату світу 2010-х років. Безневинний рефлекс чи свідома гра рукою Тьєррі, благий намір що мав зіграти на благо збірній Франції, перетворився на суцільну катастрофу для усіх навколо.
У 2019 році вийшло документальне кіно про психічне здоров’я у футболі та довкола нього. У ньому Тьєррі Анрі розповідає через що йому довелось пройти у той час
Телеканал BBC випустив документальний фільм «A Royal Team Talk: Tackling Mental Health» у якому принц Вільям, Пітер Крауч, Джермейн Джена, Денні Роуз, Гарет Саутгейт та Тьєррі Анрі обговорюють проблеми психічного здоров’я спортсменів та речі, через які їм доводиться проходити за час своєї кар’єри.
Згадуючи інцидент і подальшу негативну реакцію, Анрі сказав: «Відбулось дещо, реакція, про яку я навіть не думав. Якщо м’яч пройшов повз воротаря на лінії, і він не може дістати м’яча – ваша рука висмикнеться. Тому що у вас є рефлекс – витягнути руку.
«І моя рука висмикнулась, я перекинув м’яч на Галласа, котрий забив гол. Нас «запрограмували» грати до свистка. Це була погана, дуже погана реакція, рефлекс, чи як ви хочете це назвати. Я цього не планував». Анрі додав, що цей інцидент став першим випадком, коли його вважали «поганим хлопцем» у його блискучій кар’єрі. «Найгірше, що моя родина почала страждати. Ось тоді я став вразливим. Вперше виникла ситуація, яка була не в моїх руках», — сказав він, використовуючи настільки ж невдалий і ненавмисний каламбур, який викликав сміх у його співрозмовників.
«І це так важко, коли бачиш, що твої рідні страждають. З цим нічого не поробиш, бо я цього не планував, – пояснив Анрі. — Ніхто не запропонував жодної підтримки. Ви самотні в такі моменти. Вам ніхто не телефонує, ніхто не каже «як справи?».
«Ви маєте впоратися з цим самостійно. Єдиний шлях був для мене жити далі і казати: добре, завтра буде інший день».
***
Можливо це була б просто смішна історія, а не трагічна, якби гол Анрі не зарахували. Джованні Трапаттоні, тренер збірної Ірландії, мав би шанс показати, що є ще порох у порохівницях у фінальній частині чемпіонату світу. А ми б тоді не побачили усе сміття, що винесли із табору збірної Франції трохи згодом. Та й чемпіонат світу був би зовсім іншим турніром.
Однозначно Тьєррі хотів як краще. І точно мав благі наміри, але знову все вийшло як завжди: дорогу до пекла було постелено. Можливо для усієї Ірландії Анрі став би останнім серед вовків, які уособлюють в собі футбол як щось більше ніж, гру. Але для більшості із них назавжди залишиться першим шакалом.
Фото: rte.ie, fourfourtwo.com, Getty Images
