Tribuna/Профиль/step1953@ukr.net/Комментарии
step1953@ukr.net

step1953@ukr.net

Україна, ХмельницкийДата регистрации: 11 января 2014 г.

Комментарии пользователя

step1953@ukr.net
Вас мобілізували чи добровільно пішли?
step1953@ukr.net
Таке рішення ВЛК можна і потрібно оскаржувати. Проблема в тому, що людину як правило ще й психологічно давлять, і вона все підписує. А якщо ти з усім погодився, то як ти це будеш оскаржувати? Щодо телефонів, то головне знати, де твій родич знаходиться, далі ти вже на місці в ТЦК можеш вимагати передати йому телефон, зарядне, їжу, ліки і т.д. Будь-яку відмову фіксувати і викликати поліцію. Від неї толку мало, але вона хоча б фіксує ці порушення, і ти їх можеш використати в подальшому, якщо йдеш до суду.
step1953@ukr.net
Звичайно, ВЛК не може на місці визначити, що в брата зір -12 діоптрій і він навіть по новому наказу не підлягає мобілізації. Тому відправили в районну лікарню, де на обладнанні було визначено, що в нього дійсно -12,25 діоптрії, причому на обох очах (а непридатний, якщо навіть на одному). Зараз він має вертатись в ТЦК з цими паперами, але ще консультуємось з адвокатом, як захиститись, якщо ці мудаки все одно напишуть "придатний". Бо такого варіанту, на жаль, виключати не можна. Головне, це не мовчки спостерігати за діями лікарів, а стояти на своєму, відмовлятись підписувати рішення ВЛК, в крайньому випадку через адвоката оскаржувати це рішення у ВЛК обласного рівня.
step1953@ukr.net
Ну так дії ТЦК сприяють цьому більше, ніж будь-які інформаційні диверсії рашки
step1953@ukr.net
Ну чому, я наприклад чесно визнаю, що не хочу йти. Вояка з мене так собі, особливості мого характеру (я дуже не люблю накази, в мене критичне мислення) залишають мені мало шансів вижити на полі бою, та й залишати трьох неповнолітніх дітей напризволяще якось не дуже хочеться. Знову ж таки, радився з дружиною - вона категорично проти. З її слів "це дуже легкий і безвідповідальний шлях - ти собі підеш, тебе вб'ють (чи повернешся калікою, якого треба буде годувати до смерті), а мені потім самостійно дітей підіймати". Знайомі, які на фронті, прямо кажуть - "від тебе більше користі в тилу". Ті максимальні гроші, які виплачує держава за смерть годувальника на фронті, я +- зароблю за 5 років. От у випадку моєї смерті дружина максимум отримує мої доходи за 5 років. А далі що? Заробляй сама? Шукай нового чоловіка? Адже чоловік в сім'ї - це не тільки гроші. Кому потрібна жінка "за 40" з трьома дітьми? Може я поганий патріот, але для мене сімейні цінності важливіше за державні. Хоча б тому, що держава Україна за ці 30 років дала мені набагато менше, ніж я віддав їй. Знову ж таки по Конституції України право на життя людини є найвищою соціальною цінністю - вищою за обов'язок захищати свою Вітчизну.
step1953@ukr.net
Абсолютно слушний коментар. Від себе додам, що був дуже засмучений позицією одного співробітника ТЦК, який воював (є помітні візуальні поранення). Він сказав: "Ми так робимо, бо це наказ влади, а вибирали їх ви". Тобто пройшло 10 років, а відповідь така ж сам, як в колишнього беркутівця з Майдану. Виходить, що за ці 10 років в головах українців нічого не змінилось. І це ж я спілкувався з людиною, яка добровільно пішла на фронт, отримала серйозні поранення, і по суті є героєм і взірцем для нашого суспільства. Але позиція цієї людини: "Ми повоювали, тепер нехай хтось інший повоює" мені абсолютно неприйнятна. Тому що на початку війни склався умовний суспільний договір: хто хоче і може - йде воювати, хто не хоче і не може - допомагає в тилу. А зараз військові хочуть цей суспільний договір зламати, причому як завжди за рахунок самих незабезпечених верств суспільства (бо забезпечені або заброньовані, або за кордоном, або з інвалідністю, оформленою так, що комар носа не підточить). Тобто має бути чітка державна політика, хто і в який послідовності має бути мобілізований. Замість цього нас годують страшилками "Якщо ви сьогодні не підете на фронт, то завтра кацапи будуть у вас" і відловлюють як бродячих собак.
step1953@ukr.net
Обох направили на дообстеження, але для цього прийшлося підвозити купу підтверджуючих медичних документів в ТЦК. І сваритись з їх керівництвом. Практика показує, що якщо ведеш себе тихо, то поїдеш "на учебку" і з туберкульозом, і з гепатитом С, і навіть з розладами психики. За два дні під ТЦК я там таких інвалідів надивився, що жах...
step1953@ukr.net
ответил на комментарий пользователя Shiva 1
На початку вторгнення всі ми стояли в тцк бо "всі йдуть". А зараз... Аргумент тцк правильний, особливих не має бути окрім дійсно важливих спеціалістів для виживання та функціонування держави. Футболісти не є такими. Як і якісь аллошки та цирки(не починайте за економіку, це маніпуляції все). Проте спосіб, в який людину доправили в те тецека — незаконний. Взагалі, повинно бути так: або воюють/приймають участь в обороні всі, або за бажанням/наймом і т. П. А то починається "я сплачую податки/утримання 1 військового...". 30 років державу просирали, а треба було готуватись, щоб зараз не маніпулювати економіками...
Повинно бути не так. Має бути черговість. Бо "30 років державу просирали" в тому числі й кадрові військові, які тепер в запасі, а в мирний час утримувались коштом платників податків. Вони мають бути в перших лавах, і саме їх потрібно виловлювати і повертати з-за кордону. В другу чергу це мають ті чоловіки, які несли строкову службу, і мають базові навички володіння хоча б вогнепальною зброєю. В третю чергу - держслужбовці, які не мають застережень за станом здоров'я. Знову ж таки - хтось 30 років "просирав" державу, а хтось намагався витягнути її з болота. Тому я б в четверту чергу відправив на фронт всіх чоловіків, які в 2010 році (та й в 2004му) проголосували за Януковича
step1953@ukr.net
ответил на комментарий пользователя Nicki
Та розвели цю кашу, при тому що кожного дня є такі випадки серед звичайних чоловіків, але на них всім плювати. А тут третьосортного футболіста зловили і почалось....
Ділення людей "на сорти" вже саме по собі є небезпечною тенденцією. Бо люди взагалі то всі рівні перед законом, і футболісти не є виключенням. І про звичайних чоловіків кожен день пишуть, викладають ролики і т.д.
step1953@ukr.net
В минулу п'ятницю мені довелося визволяти з ТЦК племінника дружини, в понеділок - молодшого брата. Обидва до моменту набуття нового закону були "обмежено придатними" з реальними діагнозами - не купленими, а набутими з дитинства. У племінника виразка, у брата зір -11 на обидва ока. Обох пакували за стандартною схемою - бус, затишне місце (щоб мінімум свідків), оточують і пропонують "добровільно" сісти в бус. Зрозуміло, що в такій ситуації вибору не залишається, є ризик бути сильно побитим і підкинутим кудись поблизу місця реєстрації (в Хмельницькому такі задокументовані факти з порушеними кримінальними провадженнями вже є!). Ситуація з братом - взагалі верх цинизму, оскільки його затримали поблизу цвинтаря, куди він йшов прибрати могилу нашої мами. Саме цікаве, що по новому закону і Переліку хвороб брав вже "придатний", щоправда з виключеннями, але на думку законодавців цілком може підвозити БК і витягувати поранених. Хоча за висновками окуліста при такому зорі йому категорично протипоказано підіймати важке (носити той же бронік). Я вже мовчу, що без окуляріів він реально напівсліпий. А ТЦКшники кажуть - нехай купує 10 окулярів і йде воювати, бо вони "вже своє відвоювали". Як на мене, це небезпечна тенденція, яка розколює суспільство краще будь-якої російської пропаганди. Один вечір під ТЦК перетворив мою дружину з патріота і волонтера (з 2014 року!) в людину, яка сварилась з пораненими військовими (заради об'єктивності - в нашому районному ТЦК таких точно більше половини). Ну а щодо цієї ситуації - то державі необхідно чітко визначитись: чи футболістам воювати, чи проводити чемпіонати. Бо я не бачу різниці між Миколою Сірашем і умовним Ярмоленком чи Шапаренком. Всі мають бути в рівних правах і обов'язках. Бо деякі визначні спортсмени воюють, а деякі в Дубаї боксують.