Найкращі у сезоні 13/14

Поки ми всі витанцьовуємо трохи невміло бразильську самбу, але радіємо як діти, Українська Прем’єр-Ліга оприлюднила найкращих у сезоні 13/14. Трохи суму за знайомими іменами. Чекати недовго залишилося!

Отже – найкращий гравец.

І місце -  Євген Коноплянка, «Дніпро» Дніпропетровськ.

Не погодитися з вибором вболівальників складно. Женя самий улюблений гравець українців за останні роки, і не просто так. Технічний, швидкий, талановитий яких пошукати, а ще веселий, знає що таке сатира, заграє з журналістами і досить такий симпатичний мужчинка. Вибір очевидний, чи не так?

ІІ місце – Андрій Ярмоленко, «Динамо» Київ.

Якщо Коноплянка – улюбленець публіки, то Ярмоленко передає собою весь дух «Динамо» (звісно, він же з дитинства прагнув грати за київський клуб). Величний, лідер, Андрій ніби возвеличується серед простих людей і гравців УПЛ. Як і саме «Динамо». Він майстерний у грі на полі, вже має своє «обличчя», і скоро у нас буде фінт імені Ярмоленка, стопроц.

ІІІ місце – Жуніор Мораєс, «Металург» Донецьк.

Майже кращий бомбардир сезону 13/14 і просто такий легіонер,яких ще пошукати, Мораєс заслужив симпатії вболівальників. Кожен його гол – мистецтво футболу в чистому виді, а це в нашій прем’єрці, а не десь там у зоні грінкарду. Ну і як людина,Жуніор заслужив симпатії вболівальників. Трохи сором’язливий, але так мило посміхається.

Найкращий тренер.

І місце – Мірча Луческу.

«Шахтар» в цьому році взяв п’яте чемпіонство підряд і дев’яте з часів УПЛ, 8 з яких належать Містеру. Думаю, питань бути не повинно.

Хоча вони є.

Це найгірший сезон команди при тому, як починав головний конкурент – «Дніпро». Тоді навіщо треба було ганятися за «Динамо», яке, м’яко кажучи, у не найкращій формі.

Це найгірше поставлена гра команди, яку розкусили не тільки в УПЛ, а і в Лізі Чемпіонів.

Це був «Шахтар» без духу (матч у Харкові з «Металістом»не рахується).

Що це було?

За які заслуги?

ІІ місце – Хуанде Рамос.

Без питань, «Дніпро» нарешті взяло медалі і вирвалося в ЛЧ. Далі все залежить від Маркевича і гаманця Коломойського.

ІІІ місце – Роман Григорчук.

Теж питань бути не повинно, вважаю. Григорчук витягнув «Чорноморець» з дна, і ще раз з дна, коли взимку з нього масово почали тікати гравці. І зараз практично це роблять.

Найкращий арбітр.

І місце – Юрій Можаровський (Львів).

Безпрецедентний, але трохи м’якуватий арбітр, в цьому році затасканий на других ролях більше, але все-таки приязнь у вболівальників залишилася з ним. Моя теж. Обожнюю Можаровского як нікого другого.

ІІ місце – Анатолій Абдула (Харків).

На другому місці жорсткий харківський арбітр, який сильний характером, я не знаю як з ним грають команди, мені було б трохи моторошно.

ІІІ місце – Євген Арановський (Київ)

Питання?

Кращий голкіпер.

І місце – Андрій Пятов, «Шахтар» Донецьк.

Трохи незрозумілий вибір, в цьому році голкіпери виблискували всією своєю красою. Можу привести теорію, що за Пятова своє сказали те, що він досі воротар збірної, і Фоменко довіряє йому на всі 100. А от у клубі щось не те. Ну як завжди.

ІІ місце – Дмитро Безотосний, «Чорноморець» Одеса.

Який на першому місці повинен був бути. Ну добро, добре. Це, так сказати, приз глядацьких симпатій. А взагалі…

ІІІ місце – Рустам Худжамов, «Іллічівець» Маріуполь.

Якби то і травма сказалася, але Рустам був, є і буде одним із найкращих голкіперів в Україні, який пройшов вогонь, воду і мідні труби, але не зламався і досі нас радує. А ще він капітан дітей (по-іншому команду Павлова назвати не можна), отже – опора, підтримка, такий старший брат.

Відкриття сезону 13/14.

І місце – Сергій Болбат.

Заслужено. Вже викликаний до лав національної збірної. Чудовий, талановитий гравець, який не має права загубитися десь унизу. Зараз Болбат за зборах зі своєю командою-вихованцем – донецьким «Шахтарем», і він точно кращий за Тайсонів і Дугласів Кост, але йому треба грати. Грати,грати,грати! А не тримати на лавці заради краси,

ІІ місце – Владислав Кулач.

Він забивав «Карпатам», «Чорноморцю» і донецькому «Металургу». Просто чудесний хлопчик. У нас нове покоління нападників – трохи безбашених, але реактивних, технічних і вмілих. Не одними Селезньовими.

ІІІ місце - В’ячеслав Чурко.

20 матчів, 4 голи – хороша статистика для півзахисника. І, звісно, не одним Коноплянкою. Радує, що все більше молоді технічні, сильні, талановиті і з характером .

Ось таке. Маленький проблиск чогось свого серед бразильської тікі-таки.

22 липня – Суперкубок України, нарешті, у Львові. Так, нагадайка.