Чому «Львів» - хамелеон, а «Динамо» - конячка?

Розпочнемо із київського «Динамо». Столичний клуб нагадує конячку. Зараз поясню чому. «Динамо» безумовно топовий клуб для нашого чемпіонату – тому співставляємо його із сильним, працьовитим конем. Здавалось би, досить потужна свійська тварина. Але кияни часто є схожими на коня, який буквально «пахає» в полі, а не на граціозного жеребця. Адже боси клубу запрягли гравців та вболівальників у туге вуздечко – працюючи по старій схемі (одні і ті ж тренери, майже ніколи не ризикують, надають перевагу в основному досвідченим виконавцям). А цей кінь хоче на волю…волю в плані нових віянь та ідей.

«Шахтар» особисто мені схожий на восьминога. Все тому, що гра просувається завдяки «щупалець» – бразильців. Саме ці гравці в’яжуть гру донецької команди. І вони є ударною силою «Шахтаря». Далеко не факт, що команда гратиме так само добре за їх відсутності. Якщо обламати одне із щупалець у восьминога – то він  стає слабшим. Так само можна сказати про футбольний клуб, який втрачає лідера. Погодьтесь, що ігри без Тайсона, Марлоса чи Мораєса є складнішими для донеччан.

«Зоря» для нас асоціюється із білкою. Адже команда є швидкою, сучасною…але в той же час їм чогось не вистачає. Футболісти наполегливо працюють, та й підбір виконавців непоганий, загалом. Незважаючи на позитивні фактори, луганчани схожі на білку тому, що бігають як в колесі. І все таки не дотягують до рівня «Динамо» та «Шахтаря». Мабуть, новий тренер покликаний зробити перезагрузку колективу.      

«Дніпро-1» є типовим лисом, який вирізняється настирливістю та хитрістю. Ви задумувались, наскільки швидко ця команда «зайшла» в УПЛ? Саме дніпропетровський клуб є однією із найцікавіших команд звітного чемпіонату. Основними їхніми плюсами є підбір гравців (гідні трансфери) та жага до перемоги. Хитрість тут виділяємо за швидке підписання юних чемпіонів     світу – Булеци та Супряги, яких взяли ще «гарячими».

«Львів» – однозначно хамелеон. Бо незрозуміло буває, як вони швидко змінюють  колір. Вчорашній «Верес» може стати «Львовом». А завтра що, новий «Тернопіль»? Те саме можна сказати про гру команди. То виграють у грандів, а в наступному турі непримітна гра із аутсайдером. Трішки незрозумілий клуб, але то таке.

«Колос» порівнюємо із свійським собакою. Команда із невеликого містечка – але який потенціал. Безумовно цей колектив є роботягою, адже пробився в елітний дивізіон. Щось підказує, що «Колос» буде битись за кожен заліковий пункт. Цей пес себе покаже.

«Олександрія» – вовк, який непогано освоївся в зграї Прем’єр ліги. Цьому клубу притаманні риси хижака. Команда дійсно швидка, різка і зіграна. Але це радше вовченя, яке лише набуває всіх лідерських якостей. Доказом цього є третє місце у минулому сезоні. Чи стане цей клуб справжнім вожаком зграї? Ми ще побачимо.

«Ворскла» для нас асоціюється із гусаком, який є лідером серед гусей, але не більше. Полтавці, ніби стоять на місці…позитивного розвитку не простежується, у порівнянні із кількома минулими сезонами. В той же час, клуб є постійним учасником Прем’єр ліги, час від часу намагається «вистрілити» – стабільний середняк.

«Маріуполь» нам нагадує борнейського(карликового) слона. Все тому, що кістяк команди складається із орендованих гравців «Шахтаря». А коли вони заграють, то поповняють ряди донецької команди. Маріупольці схожі на старшого брата «Шахтаря», який допомагає в даному випадку наповненням бойової обойми – вічна тема для дискусій. Водночас, як і слон борнейський «Маріуполь» є окремим клубом із власними завданнями на сезон. Бажаємо команді Бабича вийти з тіні «Шахтаря» і піднятись на новий рівень.

«Десна» – лебідь, навіть основний комплект форми в них у небесних тонах. А й справді симпатична команда, яка досить пристойно виглядає у найвищому дивізіоні. Але цій як і більшості нових команд в еліті не завжди вистачає впевненості та рішучості у власних діях, особливо у виїзних матчах. Так само і лебеді в негоду лягають на землю, ховають лапи й дзьоб в теплому оперенні і годинами терпляче чекають поліпшення погоди.

«Олімпік» – окунь, прудка риба в українському футболі. Донецький клуб виживає при будь-яких умовах, навіть коли на них накладають постійні санкції із різних причин. «Олімпік» то поза чемпіонатом, то в ньому. Боси клубу люблять розводити справжні саги, ніби окунь рибалку-початківця. На превеликий жаль, це норма вітчизняного футболу. Футболістам бажаємо не «рубати окуня» як робить керівництво клубу, а лише розвиватись. 

«Карпати» – не леви, принаймні поки-що. Львів’яни з року в рік перебудовують команду, нові тренери і гравці – норма кожного нового сезону. Хтось скаже, що вони шукають свого шляху, але ці потуги надто вже затягнулись. Частіше «зелено-білі» схожі на новонароджене оленя, яке кожного сезону вчиться жити, ходити, добувати їжу. «Карпати», ніби вже давно вчаться стояти впевнено на ногах, але завжди якісь проблеми. Проте, цей Бембі (львівський клуб) має непересічний потенціал і згодом може стати справжнім королем лісу. Надіємось і віримо, що в «Карпат» таки виростуть роги і вони стануть дорослим, впевненим оленем…а ще краще левом!

І наостанок, вірте в свої команди, ким би вони не були. Якщо наполегливо працювати, то і окунь може бути не гіршим за лосося.