Баварія, до першого трофею у євротурнірі

Сучасна Баварія це той клуб який виграє Барселону з рахунком 8:2 та забиває по 100 голів за сезон у внутрішньому чемпіонаті. Саме така "непереможна" Баварія нам сьогодні відома. Але чи цікавились ви якою була Баварія у роки її заснування та до першого єврокубково трофею?

 Офіційна дата створеня клубу вважається 27 лютого 1900 року. У тому ж році був створений Німецький футбольний союз  (DFB).

 27 лютого 1900 року в швабінгском кафе "Gisela" 11 молодих хлопців під керівництвом майбутнього першого президента клубу Франца Йона заклали майбутні основи мюнхенської "Баварії".

Клуб розташовувався в районі Швабіг, поруч з Мюнхенським університетом, через це у клуба не було проблем з молодими гравцями. Склад команди включав в себе переважно студентів та завдяки їхнім зусиллям вже в сезоні 1901/1902 року «Баварія» стала найкращим клубом в місті і утримувала звання неофіційного чемпіона до 1904 року. 

  З моменту заснування клубу, форма Баварії була біла та блакитна, але через бажання розвивати клуб Баваря у 1906 році обєдналась із Мюнхенським спортивним клубом (МСК) з єдиною умовою, Баварія повина була грати у формі МСК (у білих футболках та червоних штанях) Саме у таких кольорах нам звично бачити Баварію сьогодні. Завдяки цьому у 1907 році Баварія переїхала до Леопольдштрассе.  У першому матчі на новому стадіоні "Баварія" дала відчути конкуренцію ФК "Ваккер". Суперник був повалений з рахунком 8: 1. Цей переїзд відкрив Баварію для вболівальників, глядачі змогли не тільки стати свідками історичної події, а й завдяки справжнім трибунам відчувати себе комфортно під час перегляду гри.

Команда продовжувала грати в шортах, хоча в той час це не було нормою і висміювалось, і залишатися непереможною - в наступному році чемпіонський титул вдалося відстояти. У складі команди з'явився навіть гравець рівня національної збірної. Його звали Макс Габерл Габлонскі. 16 травня 1910 року за рахунку 3: 0 на користь Бельгії гравець "Баварії" вперше з'явився в складі збірної Німеччини. І практично відразу ж після свого виходу на поле він став першим гравцем клубу, який відзначився за національну збірну.

З тих пір розвиток йшло тільки швидше. У 1920 році в "Баварії" було вже 700 чоловік, з того моменту аж до сьогоднішнього дня - це найбільший клуб Мюнхена. У 1926 команда виграє титул чемпіона Південної Німеччини, в 1932 вперше вдається завоювати національний титул: численні фанати добираються до Нюрнберга, де "Баварія" обігрує франкфуртський "Айнтрахт" з рахунком 2: 0, на велосипедах. Бомбардирами в тій команді були Рор і Крумм, зірками Хайдкамп і Брейндль, тренером, масажистом, менеджером і керівником клубу в одній особі - австрієць Ріхард Кон (який отримав прізвисько "маленький Домбі").

У Бундеслігу, створену в 1963 році, команда потрапила не відразу. У 1963 році президентом клубу був обраний Вільгельм Нойдеккер,

Він запросив на посаду головного тренера югослава Златко Чайковського, роком раніше призвів до чемпіонського титулу «Кельн». Команда стала збиратися. За неї вже грали Зепп Майєр і Франц Беккенбауер, а в 1964 році з «Нордлінг» прийшов Герд Мюллер.

  У 1965 році «Баварія» нарешті змогла потрапити в елітний німецький чемпіонат за рахунок перемоги в Південній регіональній лізі і тріумфу в перехідному турнірі. У першому для себе чемпіонаті Бундесліги баварці зайняли третє місце і завоювали кубок країни, що надало їм право грати в Кубку Кубків. Цей дебют виявився переможним - 31 травень 1967 року в сусідньому Нюрнберзі за підтримки 70-тисячного стадіону «Баварія» переграла шотландську команду «Рейнджерс». Єдиний гол за дві хвилини до кінця додаткового часу забив 21-річний Франц Рот - легенда Баварії 60-х років. Але повторити успіх мюнхенцям не вдалося, і Чайковського все ж звільнили, запросивши на його місце його співвітчизника Бранко Зебеча.

 1974 стає для «Баварії» і її гравців тріумфальним. У фіналі Кубка чемпіонів вона зустрічається з мадридським «Атлетіко». Афіша до матчу:

Основний час закінчується внічию - 0: 0, в додані півгодини іспанці забивають гол. Вболівальники «Атлетіко» вже передчували перемогу, коли за 7 секунд до фінального свистка Георг Шварценбек дальнім ударом несподівано зрівняв рахунок і врятував «Баварію». Оскільки за що діяв тоді регламенту в фінальних матчах пенальті не пробивали, на наступний день матч був переграний, і «Баварія» розгромила деморалізованих іспанців - 4: 0.

Після першого свого трофею, діла для Мюнхенців склались досить непогано, але це вже зовсім інша історія.

Ось так розпочинала свій шлях Німецька машина.