Кілька думок після матчу з Ісландією
Трохи розібравшись з думками і відійшовши від адреналіну Українець розмірковує над тим, що показав нам матч з Ісландією.
Здавалося б що такого нового міг показати матч? Як виявилося і міг показати і показав багато чого. Принаймні мені кілька речей стали очевидні ще більше, ніж були до цього.
Отож поїхали.
Захист – ахіллесова п’ята. Саме так, те що було найміцнішим у відборі до ЧМ стало найслабшим. Можливо, це пов’язано з тим, що в парі з Ракицьким грав Кучер, а не Хачеріді, але не мало б бути такої залежності, особливо враховуючи їх гру в Шахтарі.
Кучер – слабка ланка. Захисник Шахтаря міг привезти не тільки один гол, який забили ісландці, а ще як мінімум один. Напевно, тренерському штабу збірної потрібно звернути увагу на інших виконавців – Пластуна, Ордеця, Крівцова, Вернидуба, Сватка, Чигринського.
Гра без форварда це авантюрний експеримент. Швидкого форварда на місці Коваленка дуже не вистачало в матчі з Ісландією. Тому напрошується питання чого з списку гравців було виключено Баланюка і в принципі не запрошено Хльобаса.
Сидорчук третій зайвий в півзахисті. Ця гра, як і три матчі Євро показали, що повинен грати Степаненко, Ротань і хтось з пари Коваленко-Зінченко. Чого? Думки на полі не було, зате було маса помилок простих. Плюс до всього хоч Сидорчук роботяга велика частка вини в пропущеному голі є на його совісті, Степаненко хоч в кадрі є, а де гуляє Сидорчук незрозуміло.
Заміни – болюче місце. Одна заміна за матч (вихід Шахова прошу не приписувати)? Це щось а-ля Фоменко. Зінченка варто було міняти хвилині на 75-й, Сидорчука ще раніше. Я б зрозумів, якби не було кого випустити, але ж є вибір і хороший. Тримати ж Ротаня на лавці це…….невдячність як мінімум.