Сьогодні збірна України зіграє у фіналі Золотої ліги. Шалені літо-осінь українського волейболу
Розбір нашого блогера.
Від редакції Tribuna.com: це текст нашого блогера про дуже важливий період в історії чоловічої збірної України з волейболу. Підтримайте плюсами та коментарями.
***
У даному пості мова піде про чоловічу збірну України з волейболу, її перспективи найближчим часом, турніри, шанси і сподівання. А графік у команди ого-го і починається найгарячіша пора.
Золота ліга
Що це за турнір?
Це щорічний турнір для другого ешелону європейських збірних (перший грає у Лізі націй, третій – у Срібній лізі).
Чи були у нас успіхи раніше?
Так. У 2017-му році Україна стала переможцем Золотої ліги. Хоча за тогорічним форматом, склад учасників був відверто слабеньким. У півфіналі ми перемогли Швецію (3-2), а у фіналі Північну Македонію (3-1). Цьогорічні збірники Юрій Семенюк, Максим Дрозд (став МВП), Євгеній Кісілюк були тоді у складі. Як і тренером уже був Угіс Крастіньш.
У 2021-му році ми грали у фіналі і програли Туреччині (1-3). На жаль, ковідні обмеження тоді завадили нам зіграти у Челенджері (див. нижче).
Які наші успіхи цьогоріч?
Чоловіча збірна України з волейболу сьогодні провела заключний матч групового етапу Золотої ліги. Наші хлопці виграли у північних македонців 3-0 і закінчили груповий етап (у групі, окрім нас, були бельгійці, хорвати та північні македонці) із стовідсотковим показником – 6 перемог, 0 поразок, різниця сетів 18:0. Це перший такий випадок в історії Золотої ліги.
Що далі?
Українці потрапили до Фіналу чотирьох. Нашими суперниками будуть господарі – хорвати, та переможці двох інших груп – турки та чехи. Цей склад повністю повторює минулорічний Фінал чотирьох, у якому ми, на жаль, посіли останнє четверте місце (поразка у півфіналі 2-3 чехам, а потім ті ж 2-3 хорватам у матчі за 3-тє місце). Хоча групу тоді пройшли також 6-0, щоправда програли аж 7 сетів.
У півфіналі нашим суперником будуть господарі – хорвати. У групі ми їх двічі впевнено обіграли 3-0 (у тому числі на виїзді). Що цікаво, минулоріч ми також двічі обіграли хорватів у групі (по 3-1), але програли їм у Фіналі чотирьох, який, знову ж таки, проходив у Хорватії. До того ж, у них має повернутися основна діагональ (зв'язуючий + діагональний), тому концентрація має бути максимальною. Треба повертати боржок за минулий рік. Мотивація має бути на висоті і ми фаворити. Гра відбулася 24 червня.
До того ж, півфінал – важливіший за фінал! А все тому, що переможець та фіналіст Золотої ліги потрапляють у Челенджер. І це наша мета! Ну і, само собою, будь-яка перемога – це плюс у рейтинг. А це важливо (нижче опишу чому).
Тому всі тримаємо кулаки за наших хлопців у півфіналі. Цей матч – ключовий на даному етапі.
***
Україна перемогла Хорватію (3:1) та вийшла у фінал, де зіграє з Туреччиною. Матч відбудеться сьогодні, 25 червня, о 21.00 (прим. – Tribuna.com).
Челенджер
Після перемоги над Хорватією ми потрапили у Челенджер.
Що це за турнір?
Це кваліфікаційний турнір для 8-ми команд, переможець якого на наступний рік потрапляє до Ліги націй, у якій грають найкращі збірні світу. А це ого-го який бонус! Та ще й можливість заробити хороші рейтингові бали (у Лізі націй вони в рази вищі, ніж у Золотій лізі).
Чи були у нас успіхи раніше?
Ні, ми ніколи не грали в Челенджері. Турнір ще дуже молодий, розігрується з 2018-го року. Ми мали б право брати у ньому участь у 2017-му, як переможці Золотої ліги, аби він існував на той момент. До того ж, у 2020-му та 2021-му роках його не проводили через ковід. Шкода, адже в 2021-му ми могли б там грати, як фіналісти Золотої ліги. Тож, це буде лише 4-й Челенджер.
Де і коли проходитиме, формула?
Катар, 26-30 липня. Олімпійська система (на виліт), починаючи із 1/4 фіналу. Сітка формується по світовому рейтингу, господарі отримують перший номер посіву.
Хто в ньому гратиме?
Господарі – катарці. Далі... Найгірша команда цьогорічної Ліги націй (стане відомо 9 липня. Після 4-х турів (всього 12) внизу турнірної таблиці Китай, Канада, Німеччина, Куба). По одній команді із Азії, Африки, Північної та Південної Америки (із тих, що не грають у Лізі націй). Наразі, визначилися американці – це Домініканська республіка та Мексика. Ну і дві команди з Європи – фіналісти Золотої ліги. Якщо ми потрапимо до цього турніру, то, принаймні у першому матчі, будемо сіяними.
Чому так хочеться виграти цей турнір?
Тому що перемога у Челенджері – це перепустка у Лігу націй на наступний рік. А це – вершина світового волейболу. І, до речі, потрапити у Лігу націй набагато важче, ніж вилетіти з неї (вилітає лише найгірша команда із 16-ти). Тож, є за що боротися.
Чемпіонат Європи
Що це за турнір?
Турнір для найкращих європейських збірних. Проводиться раз на два роки. Починаючи із 2019-го року у турнірі беруть участь 24 команди.
Чи були у нас успіхи раніше?
Після відносно непоганих виступів на початку 90-х ще на совковському багажі (6-те місце 93-го року, 9-те 95-го та 7-ме 97-го. Хоча щоразу після групи за медалі ми вже не боролися, бо за тодішнім регламентом одразу гралися півфінали), ми надовго зникли із учасників Чемпіонату Європи (з’явилися тільки у 2005-му, щоб посісти останнє 12-те місце). І тільки після появи «покоління Плотницького» і розширення числа учасників, ми повернулися до кагорти найкращих.
Найуспішніший турнір був у нас у 2019-му році. Тоді ми в 1/8 фіналу сенсаційно обіграли фаворитів (на той час) бельгійців, а в 1/4 дали бій майбутнім чемпіонам сербам (2-3).
На попередньому ЧЄ 2021-го року ми вилетіли в 1/8 від країни-404 (1-3).
Де і коли проходитиме?
Ми мали бути одними із господарів цього Чемпіонату Європи, разом із Італією, Болгарією та Північною Македонією. Через війну, замість нас четвертим господарем буде Ізраїль. Турнір пройде із 28 серпня по 16 вересня.
Хто наші суперники?
Ми потрапили у болгарську групу, де окрім господарів нашими суперниками будуть Словенія, Фінляндія, Хорватія та Іспанія. В 1/8 фіналу проходить 4 найкращі команди із кожної групи.
Очікування
Мінімум – 1/8. Але хотілося б хоча б 1/4 (далі можна мріяти).
Кваліфікація Олімпіади
Що це за турнір?
Відбірковий турнір до Олімпіади-2024 у Парижі. Олімпіада – найбільша вершина у волейболі, і одна участь у цьому турнірі максимально престижна. Україна ніколи не потрапляла на Олімпіаду. Не дивно, адже на ОІ дається тільки 12 місць, на відміну від ЧС чи ЧЄ, де грають 24 команди.
Де і коли проходитиме?
Бразилія, з 30 вересня по 8 жовтня.
Хто наші суперники?
Наша група наступна (у порядку рейтингу на момент жеребкування): Італія, Бразилія, Іран, Куба, Україна, Німеччина, Чехія, Катар.
Який регламент?
За результатами змагань олімпійську ліцензію отримають дві кращі команди.
Очікування
Потрапляння у топ-2 майже нереальне. А от зачепити побільше перемог проти сильних суперників, а відтак отримати побільше балів до рейтингу, цілком реально і бажано.
Розклад матчів можна подивитися тут.
Рейтинг
Протягом цього посту, я часто звертав увагу на очки у рейтинг збірних. Чому це так важливо? У першу чергу тому, що на Олімпіаду буде добір по рейтингу. Із 12 учасників Парижу-2024 одне місце дістається господарям – французам. Ще шість буде розіграно у трьох групах кваліфікаційних турнірів (об’єктивно, у нас там небагато шансів, враховуючи таких монстрів, як Бразилія та Італія). А от ще п'ять команд на ОІ доберуться за кращим світовим рейтингом на 24 липня 2024 року. І у нас там є шанс поборотися.
Для простоти допустимо, що шість ліцензій у кваліфікаційних турнірах до ОІ завоюють команди із топ-10 рейтингу (це більш, ніж реально). Тоді п'ять додаткових місць отримають команди із топ-11, які ще не мають олімпійської ліцензії, плюс найкращий представник Африки (має бути мінімум одна команда із кожної Конфедерації. Представники інших конфедерацій є в топ-10). Тобто, наша мета – 11 місце у світовому рейтингу на 24.07.2024.
Наразі ми 15-ті, але до 11 місця чимале відставання (55 40 балів). Рейтинг у волейболі накопичувальний: за кожен матч дають + або – в залежності від очікуваного та реального результату, помноженого на коефіцієнт турніру. Тож, варто хапатися за будь-яку можливість набрати бали. На жаль, Золота ліга має низький коефіцієнт, і відповідно, низькі бали, навіть, за суху перемогу. За жоден матч у групі ми не отримали хоча б +2.
Для прикладу, нідерландці двома перемогами у Лізі націй набрали майже +17. Але попереду ще багато матчів і рейтингових турнірів (ЧЄ, кваліфікація ОІ), тож можливості поліпшити ситуацію ще будуть. У цьому плані, дуже хотілося б потрапити у Лігу націй на наступний рік (виграти цьогорічний Челенджер).
Є ще один нюанс щодо рейтингу. На даний момент, країну-404 не допускають до волейбольних змагань. Рейтинг-то у них не змінюється, і вони точно будуть у топ-3-5 через рік. Але якщо бан не знімуть, то по рейтингу доберуть наступну команду. Ймовірно, тоді вистачить бути у топ-12 (зараз відставання -42 бали). Але на це сподіватися, звичайно, не варто, враховуючи, як світові спортивні організації прогинаються перед зайвохромосомними.
Тож, стежимо уважно і за рейтингом. Що приємно, оновлюється він дуже оперативно, щоденно, із докладною розшифровкою скільки нараховано чи вирахувано балів за кожен матч. Подивитися завжди можна тут.
А як взагалі грає наша збірна?
Національна збірна України з волейболу останнім часом переживає бум. Висловлюючись кіберспортивною термінологією, за останні 5 років ми стрибнули із тір-3 сцени, навіть, не на тір-2, а на тір-1,5. Тобто ми позиціонуємося вже як «біля-топи».
А найбільший стрибок у рейтингу дав минулорічний Чемпіонат світу. На який, до речі, ми не мали потрапити. А все тому, що відбіркового турніру, як такого, не було, і на ЧС потрапляли кращі 24 команди за рейтингом. Ми ж були лише 25-ми. Але через дискваліфікацію країни-404 ми зайняли останню квоту. І скористалися своїм шансом на всі 100%. Перемоги над Тунісом, Пуерто-Ріко та Нідерландами дали нам змогу додати до рейтингу божевільні +27 і стрибнути одразу на 16 місце!
Кістяк нашої збірної залишається стабільним протягом останніх років. Андрій Сеньків докладно описав всіх хлопців рік тому, після епічної перемоги над нідерландцями.
Я б хотів зауважити дещо по цьогорічному складу, що зараз грає в Золотій лізі.
З догравальниками все стабільно: та ж пара Плотницький-Ковальов, яка виконує свою роботу справно. Олег, звичайно ж, головна наша зірка (та і в світовому масштабі топчик), може все. Ілля ж не завжди впевнено грає в атаці (але, як на мене, додав у цьому компоненті за рік), але прийом витримує, і це головне.
На блоці, де у нас ще на ЧС був порядок, додався (повернувся) наддосвідчений Дмитро Терьоменко. І показав, що «дід» ще може. Ну а Юрій «Халк» Семенюк тримає свій рівень.
Основним ліберо є Дмитро Канаєв, поки без нарікань.
А от хто справді радують, то це наша діагональ. Провівши потужні сезони у своїх клубах, Віталій Щитков та Василь Тупчій зараз показують свою найкращу гру в кар’єрі.
Якщо у минулому році у нас були перманентні проблеми зі зв’язуючими, то зараз Щитков однозначний №1 збірної. І що подобається, працює не тільки руками, а і головою, що притаманно лише топам.
Підозрюю, цьому дуже посприяли фінальні матчі проти «Епіцентру», коли Владислав Діденко у вирішальні моменти плив, а Віталій якраз грав безпомилково. Постійно намагається задіяти всіх партнерів і підтримати їх у складних ситуаціях. Типовий приклад: у матчі з бельгійцями у Тупчія спочатку не йшло. То Щитков грузив його доти, доки Василь не почав влучати. Зате коли вже діагональний розійшовся, то пішли і ейси, і спайки, і блоки. А як вам такий епізод? Це щось із серії праймових Бруно та Лукаса))
Василь Тупчій же відіграв за Барком у польській Плюс Лізі, маючи максимальну практику. Так, грає не завжди стабільно. Але такого класного діагонального у нас не було з часів Вієцького-2019. Ну і емоційно дуже заряджає команду. Завдяки Василю, можна забути, як страшний сон, минулорічні страждання з Плотницьким у діагоналі у Золотій лізі.
Що цікаво, Угіс Крастіньш цим двом гравцям максимально довіряє. Щиткову у підміну взяв тільки Юрія Синицю (часто беруть трьох зв’язуючих), а Тупчій взагалі єдиний діагональний у команді. Підмінить його може хіба що Євгеній Кісілюк, але він догравальник. У цьому плані у мене є питання по відсутності МВП Фіналу Суперліги Дмитра Шаповала, хоча я чогось можу не знати. Можливо, Крастіньш сподівався на молодого Даніїла Пивоваренка, але після суспільного резонансу вирішив відмовитися від його послуг на даному етапі.
Що стосується резерву, то тут не все так однозначно, як з основою. Немає питань тільки до центральних блокуючих, де якісно можуть підмінити досвідчений Максим Дрозд (схоже, наразі травмований, хоч і в складі) та молодий Владислав Щуров. Решта гравців виглядають слабіше за основу. Хоча в останньому матчі проти Північної Македонії змогли здобути перемогу, нехай і з великими проблемами. Запасним зв'язуючим є Юрій Синиця, догравальниками Тимофій Полуян та Віталій Кучер (замучив своїм планером македонців, тож можна використовувати у певні моменти), діагональним Євгеній Кісілюк, ліберо Олександр Бойко. Але Крастіньш не великий любитель широкої ротації.
У будь-якому випадку, чоловіча збірна з волейболу – цікава і видовищна команда, за якою дуже хочеться спостерігати і вболівати. Чим і будемо займатися! Вперед, Україно! Тримаємо за вас кулаки!
P.S.
Варто було б згадати і жіночу збірну України з волейболу, але і так вийшов лонгрід). Якщо в двох словах, то ситуація ідентична чоловічій, з поправкою на те, що жінки дещо нижчі в рейтингу і мають, відповідно, менші шанси у турнірах. Але свою групу Золотої ліги виграли (двічі обіграли угорок і один раз француженок), тож пройшли у Фінал чотирьох (суперник по двохматчевому півфіналу – Чехія). А там можливий Челенджер, ЧЄ, кваліфікація ОІ. Удачі і нашим дівчатам!
