Гонитва за досконалістю: як Китай десятиліттями тримає лідерство у стрибках у воду
Хто тримає цей район?
Коли йдеться про домінування у спорті, хто спочатку вам спадає на думку? Можливо, канадці в хокеї, американці в баскетболі чи українці в боксі (перемоги Усика над Ф'юрі та Берінчика над Наваррете в один день ще раз доводять цей факт).
Однак мало хто відразу може згадати про Китай і їхню тотальну домінацію у стрибках у воду. Змагання з синхронних стрибків лише теоретично є змаганням. Насправді, це скоріше виставкова подія. Золота медаль має бути присуджена, а отже, за правилами, змагання має бути проведено, судді викликані, команди зібрані, стрибки виконані, оцінки виставлені. Проте результат майже завжди один - перемагає Китай.
Як все розпочалося?
Вперше стрибки у воду були проведені в Сент-Луїсі 1904 року, і протягом наступних 80 років США домінували в медальному заліку. Але в 1984 році до змагань приєдналася Китайська Народна Республіка - і тут все перевернулось з ніг на голову.
З тих пір, як Чжоу Цзіхун завоювала золоту нагороду на 10-метровій вишці в Лос-Анджелесі в 1984 році, Китай виграв 47 золотих медалей з 64 можливих на Олімпійських Іграх. Представники цієї країни забирають найбільшу кількість золотих медалей у цій дисципліні на кожній Олімпіаді. З 1988 року Китай не дозволив жодній іншій країні взяти золото на жіночому 3-метровому трампліні, а з 2000 року - на жіночій 10-метровій вишці.
Простіше кажучи, Китай – це абсолютний лідер зі стрибків у воду. Саме цей вид спорту приніс Китаю найбільше медалей на Олімпійських Іграх. Так-так, ви все правильно прочитали, саме стрибки у воду, а не настільний теніс чи бадмінтон, де перевага Китаю також вражає. Не дивно, що на батьківщині їх називають "Командою мрії".
Ви можете задатися питанням як Китай зміг так швидко увірватися та захопити пальму першості?
Оскільки Китай так довго є світовим лідером у цій дисципліні, дехто жартує, що немає жодного секрету в досконалості китайських стрибунів у воду. Однак як тоді можливе таке домінування?
Країна добре відома своїм методом виховання молодих спортсменів шляхом інтенсивних тренувань.
Від моменту стрибка з вишки до моменту приземлення в басейні проходить близько 5 секунд. Багато китайських стрибунів десятиліттями вдосконалюють своє вміння, щоб досягти бездоганності. Китайці починають займатися стрибками у воду з дуже малого віку (років чотирьох), тоді як представники Європи з 10 років.
Їхнє життя сповнене неймовірної жертовності. Вони просто живуть у басейні, проводячи майже 70% свого часу на тренуваннях. Для них не існує навчання в школі, вони повністю зосереджені на своєму спорті. Спортмени страждають на хронічні проблеми з зором, що є також наслідком аномальної кількості занурення у воду.
У 1991 році Фу Мінся у віці 12 років і 6 місяців стала наймолодшою чемпіонкою на 10-метровій вишці на чемпіонаті світу в Австралії. Однак напружена тренувальна програма, яку їй довелося пройти, спровокувала суперечки, і правила були змінені, згідно з якими всі спортсмени-стрибуни на міжнародних змаганнях повинні були досягти щонайменше 14-річного віку. Проте ця зміна не зупинила молодих китайських плавців-початківців від невтомної праці, про що свідчить той факт, що переможниці минулої Олімпіади було лише 14 років.
Як бачимо, важка праця і залізна дисципліна, часто за межею здорового глузду, є результатом успіху китайців.
Головна мета: абсолютна перемога
З моменту розіграшу 8 комплектів медалей на Олімпійських іграх, метою Китаю завжди було завоювання всіх восьми золотих нагород.
Вcе розпочалося з п'яти золотих медалей в Сіднеї. Чотири роки по тому в Афінах команда досягла ще більшого успіху, здобувши шість золотих нагород. У 2008 році на домашній Олімпіаді в Пекіні Китай втратив лише одну золоту медаль - у стрибках на 10-метровій вишці. У Лондоні 2012 року китайська команда програла обидві чоловічі індивідуальні змагання, залишивши Олімпіаду з шістьма золотими медалями.
У Ріо-2016, жіноча збірна змогла виграла всі чотири золотих комплекти. Проте чоловіча команда все ж таки програла британцям Джеку Лаферу та Крісу Мірсу у синхронних стрибках з 3-метрового трампліну, перекресливши свій шанс на історичний успіх. Найближче до своєї мрії китайці підійшли у Токіо, де здобули рекордні 12 медалей (навіть на домашній Олімпіаді було на одну менше). І лише бездоганний виступ британців Тома Дейлі і Метті Лі на 10 метровій вишці змогли зупинити китайців.
Ще одним підтвердженням домінування країни стало те, що Китай посів 1-2 місця у всіх чотирьох індивідуальних змаганнях.
"Китайці дуже, дуже сильні", - відзначає бронзовий призер Том Дейлі з Великої Британії. "Ви просто знаєте, що вони виграють золото і срібло. У жіночих стрибках у воду вони значно випереджають інших, але в чоловічих ми маємо шанс".
Для жіночої збірної слово «поразка» не існує
Домінування - це надто слабке слово, щоб описати виступи китайських спортсменок у стрибках у воду. Це просто тотальне знищення суперників. Оскільки результат майже завжди один - перемога представниці Китаю.
Починаючи з домашньої Олімпіади у Пекіні вони забирають увесь комплект золотих нагород (на трампліні 3м, на вишці 10 м, на синхронному трамліні та на синхронній вишці).
Але найголовніше як вони це роблять. Візьмемо приклад з останньої Олімпіади з Токіо, де переможниця Х. Цюань (10 м вишка) здобула 466.2 очки, її співвічизниця (425.4), а от представниця Австралії – бронзова медалістка 371.4. Тобто австралійка програла майже 100 очок чемпіонці, що є просто космічним розривом. Але все це не тому що австралійка погано виступила. Цюань просто була за межею ідеальності. Китайська спортсменка виконала два стрибки, які отримали 10 балів від усіх семи суддів на шляху до золотої нагороди. Ще один її стрибок отримав шість 10. Це просто нереальні бали.
Загальний результат 14-річної спортсменки - 466,20 балів - також побив попередній рекорд змагань (він, звичайно, був встановлений іншою китаянкою у 2008 році у Пекіні). Цього року китайська олімпійська чемпіонка здобула свій перший індивідуальний титул чемпіонки світу в Катарі. Тож чекаємо на продовження у Парижі.
Чи зможе Китай у Парижі дійти до своєї мети?
Як зазначалося раніше, кожної Олімпіади чогось не вистачає збірній Китаю. То Том Дейлі із Метті Лі виконають стрибки усього їхнього життя, то американці згадають про своє минуле і Девід Бодая забере одне «золото».
А от в цьому році хтось має шанс засмутити Китай?
В жіночих стрибках надії майже немає, c. А от чоловіки знову мають шанс поборотися.
Том Дейлі зі своїм новим партнером Ноа Вільямсом безперечно прагнуть стати на шляху китайців. На цьогорічному ЧС у Досі тандем посів друге місце.
Незважаючи на те, що Том брав двохрічну перерву після перемоги на Олімпіаді в Токіо, його рівень не можна піддавати сумніву. Виступ у Досі є лише підтвердженням.
"Ніхто у світі не зміг би взяти два роки перерви й залишитися на його рівні", — Вільямса про його партнера по команді.
Для Дейлі ці Ігри стануть п’ятими! в кар’єрі. Це рекорд серед британських стрибунів у воду. За кар'єру він здобував медалі на трьох різних Олімпіадах, три з них — бронзового ґатунку.
А от про інших претендентів надзвичайно приємно згадувати, бо це представники нашої збірної.
Українець Олексій Середа - наймолодший чемпіон Європи в історії стрибків у воду (перевершив, до речі, рекорд британця Тома Дейлі). Цей титул він здобув у 13 років.
У 2021 році Середа вперше взяв участь в Олімпійських іграх (йому було лише 15), де у фіналі стрибків з 10-метрової вишки посів шосте місце.
У стрибках у воду хлопець цього року здобув історичну "бронзу" для України на ЧС-2024 з водних видів спорту. За свій виступ 18-річний українець отримав рекордну для себе суму у 528,65 бали, поступившись лише двом представникам Китаю! Відрив від першого місця становив лише 35 бали (так, лише, бо ми вже знаємо на що здатні ці китайські монстри). Ця нагорода стала першою за всю історію виступів українських чоловіків у цій дисципліні.
Ще одну бронзову нагороду спортсмен здобув разом з Кіріллом Болюхом у синхронних стрибках з 10-метрової вишки. Тут хлопці поступилися британському та китайському тандему.
Ось що сам Олексій говорить про свої результати: «Для мене медаль, нагорода в руках означає стабільність. А в індивідуалі я став на крок ближчим до своєї мрії — стати олімпійським чемпіоном. Я бачу прогрес у своїх тренуваннях. Я встановив свій особистий рекорд. Для мене це також дуже важливо. Головне, що є прогрес. Ну і перша медаль в індивідуалі чемпіонату світу — це також дуже сильно».
Саме так дуже сильно, але чи достатньо для олімпійсьго золота? Китайці точно просто так не віддадуть свого. Як ми вже зрозуміли, представники Китаю справжні монстри у цій дисципліні і зроблять все, щоб і надалі тримати цей статус (район).