17-РІЧНИЙ УКРАЇНЕЦЬ Іван Лихоліт В ІТАЛІЙСЬКІЙ «АТАЛАНТІ»
Іван Лихоліт футболіст з Полтавщини. Розпочав свою кар’єру у ФК «КРЕМІНЬ» 2007р.н. під керівництвом Сергія Мурадяна.
Завдяки своїй цілеспрямованості та дисциплінованості Іван показує гарні результати. Він вже встиг зіграти у Німеччині за Дойц 05 U-17, відзначився у складі збірної України U-16, після підписав контракт з італійською «Аталантою» на три роки з можливістю подовження.
В нас з’явилась нагода поспілкуватися з Іваном та дізнатись про його успіхи і професійний шлях.
- Чому саме футбол та про першого тренера?
- На перше тренування мене привів тато у 6 років. Мені сподобалось, з часом це стало невід’ємною частиною мого життя. Першим тренером став Мурадян Сергій Вардкесович, у певній мірі саме завдяки йому я став тим, ким я є. Іноді він відправляв мене тренуватись зі слабшими хлопцями, але я доводив, що вартий тренуватись під його керівництвом. Це зробило мене сільнішим, навчило не здаватись та впевнено йти до своєї мети. Він навчив мене всьому у футболі вперше, підтримував, вірив і бачив мій потенціал. Тож я дуже вдячний Сергію Вардкесовичу за його наставництво та підтримку.
- Як потрапив до Німеччини? Які складнощі виникали?
- Я радий був грати у своєму місті, але ж кожному хочеться росту, тим більше так склалися життєві обставини. Тому після повномасштабного вторгнення я разом зі своїм другом їздив на перегляд в Угорщину на перегляд у декількох клубах. Приймаючи рішення, де все ж таки тренуватись та грати, я отримав нову пропозицію. Мені написав футбольний агент. Він запропонував мені поїхати у Німеччину, запропонувавши перспективні варіанти та запевняв, що допоможе моєму успіху. Коли я дістався Німеччини я був на перегляді знову у декількох клубах, та в результаті обрав Дойц 05, команда з міста Кельн, та тренувався і виступав за склад U-17 команди. Спочатку були складнощі, адже це переїзд до іншої країни, зокрема вивчення мови та з практикою і часом я втягнувся і це не складало мені труднощів, головне – розуміти тренера і виконувати поставлені переді мною задачі, що я і робив.
- Про виклик до збірної України U-16?
- Агент, який покликав мене до Німеччини показав нарізку моїх відео з ігор головному тренеру збірної. Він прислухався та запросив мене на збори Словаччини. Я був дуже радий цьому запрошенню, адже це новий рівень та класна можливість проявити себе.
- Що дав тобі цей досвід для кар’єрного росту?
- На зборах у Братиславі я провів всі три гри в основному складі, забив гол у ворота Латвії та віддав асист у матчі зі Словаччиною. Показавши хороші результати, мене помітили скаути з різних клубів, після чого я почав отримувати пропозиції з клубів. Вже після першої гри мені написали з італійської «Аталанти». Звичайно, я був щасливий грати на такому рівні, бо це доволі перспективна команда, тому погодився.
· Цікаво знати: за це клуб виступав Руслан Маліновський (2019-2023р.р.)
- Про переїзд до Італії та контракт? Які результати вже показав?
- Як я вже сказав, менеджери «Аталанти» написали мені вже після першої гри за збірну. Вони вважали, що я гідний грати на такому рівні і запропонували переїзд до Італії, взявши всі витрати на себе. Обіцяли мені професійний контракт, якісні тренування та проживання в академії, в принципі зараз в мене все це і є. Влітку 2023р. я підписав свій перший професійний контракт, який затверджує мене гравцем «Аталанти» на три роки з опцією продовження. Та переїхавши в академію, мені довелося деякий час зачекати, доки робили документи, які допускали мене до матчей. Коли я їх отримав, мене випускали зіграти ненадовго. Через деякий час тренер став більше мені довіряти і бачити прогрес. Він почав мене заявляти в основному складі. За цей сезон, я відзначився двома голами, один з яких був переможним – у ворота Мілану. І хоч тут теж виникали деякі складнощі, я показую гідну гру. Перешкоди роблять нас сильнішими!
- І на завершення: хто весь цей час був твоєю підтримкою та мотивацією? Що для тебе є запорукою успіху?
- Сто відсотків, найголовніша та найкраща підтримка це моя мама. Вона допомагала мені з переїздами, вірила в мене та була поруч. І зараз теж продовжує це робити, підтримуючи мене щодня, за що я їй безмежно вдячний. Мотивує мене бажання стати успішним та професійним футболістом. Запорукою успіху, на мою думку, є дисципліна. Дисципліна в усьому. Від тренувань до режиму сну і того, що ти їсиш. А також, вдача, вона є і вона важлива, але найголовніше це постійна робота над собою та цілеспрямованість!
Отже, Іван є прикладом, що можна досягти хороших результатів і в юному віці. Його досвід показав, що незважаючи на будь-які життєві обставини, треба впевнено йти до своєї мети. Головним з цієї розмови є: праця над собою, стресостійкість та наполегливість. Адже, маючи ці якості, у вас все вийде у будь-якій сфері життя!
