«На сьогодні Андрій – найкращий воротар світу». Історії про Луніна від його тренера з академії «Металіста»
Сергій Вольваков 5 років працював з майбутнім голкіпером «Реала».
В 11 років талановитий хлопчик з Краснограда Андрій Лунін потрапив в академію харківського «Металіста». Близько п'яти років з юним воротарем працював тренер Сергій Вольваков.
Ірина Козюпа поспілкувалася з тренером воротарів першої команди «Металіста 1925» про його зіркового вихованця, який цього тижня відбив два пенальті від гравців «Манчестер Сіті» і затягнув «Реал» у півфінал Ліги чемпіонів.
З історій Сергія Анатолійовича ви дізнаєтесь:
⚽ Яку пораду тренер дав воротареві;
⚽ Як Андрій в дитинстві реагував на пропущені м’ячі;
⚽ Як він вчився у школі;
⚽ Де Лунін організував для тренера стажування;
⚽ Які українські тренери також вплинули на Андрія.
«Лунін відбив багато пенальті у вирішальних матчах»
«Андрій завжди добре грав на пенальті. Це вміння є всередині в людини. Ми такого на тренуваннях не відпрацьовували. Закладали дітям технічну базу, розвивали координацію та стрибучість, техніку ловлі та кидка м’яча.
Є хороші топові воротарі, а 11-метрові їм важко даються. Можуть за кар’єру і жодного не відбити. А є воротарі, які дуже потужно виглядають в цьому компоненті. Андрій відбив багато пенальті у вирішальних матчах.
В нього є ця впевненість і відчуття розгадувати подібні ситуації. Бувають випадки, коли воротарі намагаються вгадати. А у випадку з пенальті Бернарду Андрій вирішив до кінця працювати по м’ячу. Він сам всередині себе прийняв рішення, як йому вчинити. Звичайно, і з тренером воротарів вони обговорювали різні ситуації. Голкіпери вивчають, хто куди б’є, а суперники вивчають воротарів.
Якщо говорити про цей матч, то «Манчестер Сіті» домінував над «Реалом» майже всю гру, а Лунін домінував над «Манчестер Сіті».
Після гри спілкувався з батьком Андрія Олексієм Олексійовичем. Луніна вітаю, коли він виграє фінали. От переможе в Лізі чемпіонів я йому напишу чи наберу. Вітав, коли збірна вийшла на Євро-2024. Він мені подякував. Вітав, коли він став чемпіоном світу зі збірною U-20.
Ми вітаємо один одного зі святами. Він мене завжди привітає з Днем народження і Новим роком. У хлопця своя сім’я і своє життя. Намагаюся його сильно не турбувати. А з батьком Андрія ми спілкуємося доволі часто».
«Завжди цікавився, чим ми будемо займатися на тренуванні»
Сергій Вольваков з Андрієм та його батьком Олексієм
«Пам’ятаю, як вперше побачив Луніна, але не хочу розповідати цю історію. Там не було нічого поганого чи конфліктного, але хай це залишиться між мною та Андрієм. Хоча він може вже й не пам’ятає цієї ситуації. Ми познайомилися на тренуванні.
Дуже добре пам’ятаю його маленьким. Він завжди цікавився, чим ми будемо займатися на тренуванні. Йому було цікаво, які ми будемо робити вправи. Він любить футбол і воротарську позицію.
Можливо, були якісь яскраві і цікаві моменти, але час вже пройшов і не так просто їх згадати. Андрій дуже стриманий – в нього не було проблем з поведінкою ні в школі, ні на тренуваннях. Завжди віддавався тренувальному процесу, в матчах жив грою. В нього була мета і він йшов до неї. Великі перемоги в нього вже є і він рухається далі.
Якщо говорити про життя та побут, то вам жоден тренер не скаже про Луніна щось яскраве, щоб було «Вау». Він абсолютно рівний та стабільний. Він міг пожартувати. Розумієте, хлопці між собою поводяться по одному, а з тренерами вони трохи інші – більш закриті.
Про Луніна пишуть, що він мовчазний в роздягальні. Він не замкнутий. Така в нього культура поведінки та інтелект. Він вміє фільтрувати слова, стежить за своєю поведінкою. Вважаю, що він дуже мудрий чоловік».
«Дуже добре вчився у школі – нижче 9 балів у нього не було»
«Лунін дуже стриманий, в нього немає якихось божевільних емоцій чи гучних слів, але він свою повагу висловлює діями. Мені завжди приємно з ним спілкуватися. Він приділяв увагу не тільки мені, але і моїй родині, коли ми були в нього в Леганесі.
Андрій – вихований, відкритий, спокійний хлопець, впевнений у собі чоловік. Він дуже сильна особистість. Вважаю, що він сильна духом людина. Лунін, як на полі стабільний та впевнений, так і житті такий надійний хлопець.
Дуже добре вчився у школі. Не знаю, як було у Дніпрі, але в Харкові вчителі були ним дуже задоволені. Не впевнений, чи був він відмінником, але він вчився на дуже хороші оцінки – 12, 11, 10. Нижче 9 балів у нього не було. Знання даються йому легко – іспанську мову вивчив дуже швидко».
«Він мені як рідна дитина. Лунін виріс в мене на очах»
«Коли він переходив з «Металіста» в «Дніпро», то ми з ним вдвох спілкувалися. Все, що я йому порадив: «Роби вибір і ніколи про цей крок не шкодуй. Йди до своєї мети, щоб не трапилося. І неси відповідальність за свій вибір». От і все.
Ми також спілкувалися з батьком Луніна. Я йому сказав, що хай Андрій сам робить вибір. Кажу: «Не треба йому заважати. Він – чоловік. Хай приймає рішення, нічого не боїться і ні про що не шкодує».
Вважаю, що Андрій зробив правильний вибір. Вони з батьком довго обдумували, яке рішення прийняти. Одна розмова була з Андрієм. З батьком ми частіше спілкувалися на цю тему. Завжди казав, що не буду радити, куди йти, адже це доля людини. Він мені як рідна дитина. Лунін виріс в мене на очах.
Казав батьку, що я чи він можемо помилитися, а коли Андрій сам робить вибір, то він і сам несе за нього відповідальність. Коли ми прощалися в «Металісті», то він мені озвучив своє рішення і я його підтримав. Сказав: «Нічого не бійся, працюй, наберися терпіння і успіх буде».
«Вперше полетів у Мадрид на запрошення батька Луніна»
«Пам’ятаю, що був з родиною на морі, коли Олексій Олексійович зателефонував: «Ми підписали контракт з «Реалом» Мадрид». Не пам’ятаю самої суті розмови, але ми поспілкувалися і я побажав йому успіху.
Вперше полетів у Мадрид на запрошення батька Луніна. Андрій про це не знав. Олексій зателефонував, коли син вже тиждень чи два був у «Реалі». Сказав: «Я б хотів, щоб ви полетіли зі мною. Зробимо Андрієві приємний сюрприз».
Я погодився – він взяв квитки. Андрій жив тоді на базі клубу. Він домовився, щоб нас пустили на тренування. Після нього Лунін показав нам базу, свою кімнату, а потім ми пішли гуляти Мадридом. Втрьох зайшли повечеряти до ресторану.
Пам’ятаю, що там до нього вже підходили люди і робили з ним фото, брали автографи. Він був новачком, але його відразу дуже тепло зустріли вболівальники. Його поважали і до нього тягнулися.
Мені дуже сподобалася база «Реала». Вперше вживу побачив футболістів такого рівня – як вони спілкуються, живуть, їхня поведінка. Помітно, що ці особистості – переможці по життю. В них в очах дух переможців.
Навіть сама енергетика на базі «Реала» цьому сприяє. Успіх та перемоги роблять свою справу і додають впевненості в собі. Не думаю, що там є невпевнені в собі люди. Там хороша і сильна конкуренція. Щоб виживати там, потрібно бути сильною особистістю. Все-таки це клуб світового масштабу, клуб-переможець».
«Андрій домовився з «Ов'єдо», щоб я приїхав на стажування»
«Згодом Андрій перейшов в оренду в «Ов'єдо». Він домовився з керівництвом та тренерським штабом клубу, щоб я приїхав на стажування. Провів там тиждень.
Приїжджав на кожне тренування – мені дозволили знімати відео тренувань першої команди та U-19, показали, як працює їхня академія. Там дуже красиво – тренувальні поля і дитяча школа знаходяться в горах.
Спілкувалися з Андрієм і тренером воротарів «Ов'єдо». Він дуже багато цікавого мені розповів зі свого тренувального процесу.
Двічі я був на матчах команд Андрія і двічі вони вигравали. Одного разу це був «Ов'єдо», а другий раз «Леганес». Лунін тоді був на полі.
В «Леганес» Андрій запрошував з родиною – зі мною їхала дружина і донька. Спілкувалися з ним, фотографувалися.
Ще коли Лунін почав грати за «Дніпро», то він мене теж запрошував на свої матчі. Їздив на домашню гру з «Динамо». Після матчу спілкувалися. Мені було дуже приємно його бачити.
На «Зорі» я був, коли вони грали з «Шахтарем» у Харкові. На цей матч ходив разом з родиною. Їздив у Запоріжжя, коли збірна України грала товариський турнір з Естонією. Наші виграли 1:0. Андрій відіграв весь матч».
«Михайленко відкрив Луніна для українського футболу»
«З Андрієм працювало багато тренерів. Окрім мене в академії «Металіста» з ним працювали також Олександр Храбров, Юрій Мартинюк, досвідчений Валерій Богданов.
Потім він в «Дніпро» перейшов до дуже сильних фахівців, таких як Микола Медін та Валерій Городов. Андрій багато працював з В’ячеславом Кернозенком. А Дмитро Михайленко зробив потужний крок, коли повірив у молодого хлопця. Саме він відкрив Луніна для українського футболу. В «Зорі» Андрія тренували Юрій Вернидуб та тренер воротарів Олександр Ногін.
Це все топові та амбіційні люди для українського футболу. Вони хочуть бути переможцями.
Хлопець вбирав у себе інформацію, розвивався. А головне – треба бути сильним і стриманим, щоб виживати у конкуренції. Все-таки воротарська позиція – це коли одна людина грає. Польовому футболісту можуть змінити позицію. Наприклад, захисника перевести в середню лінію. Чи є випадки, коли нападники ставали захисниками. То за позицію воротаря змагаються 3-4 людини – і грає сильніший.
Андрій не опустив руки, а чекав свого часу. І він його дочекався. Так конкурують воротарі».
«Коли був маленький, то міг заплакати після пропущеного м’яча»
«Ви кажете, що він не істеричний. Пам’ятаю, коли він був маленький і мав 11-12 років, була тренувальна гра. Лунін пропустив один гол, потім другий. Почав злитися, бити штангу ногами.
Сказав йому: «Андрію, не треба влаштовувати істерики. Ти показуєш не те, що ти розчарований, а те, що ти слабкий. Ти повинен тримати удар. Помилився, пропустив гол, проаналізуй і будь сильним. І далі доводь, що ти найсильніший і впевнений у собі. А те, що ти б’єшся в істериках, це тобі нічого не дасть».
Коли був маленький, то міг заплакати після пропущеного м’яча. Я та інші тренери говорили з ним. Знаю, що батько також багато з ним спілкувався та пояснював. Це чудово, коли людина прислуховується та міняється. І зараз я вважаю, що на сьогоднішні Андрій – найкращий воротар світу.
Терпіння – це дуже важка робота. Хто відчує силу терпіння, той вже йде до успіху. Всі рішення Андрій приймає зі спокійним серцем і холодною головою. Якщо подивитися на його кар’єру, то всюди у нього логічні дії. Я бачив, як він переходив у «Дніпро». Там не було невпевненості. Він знає, що хоче від футболу і від життя.
Все-таки, потрапити у 18 років в «Реал» – це можуть тільки обрані. Таких людей мало. Говорю саме за воротарську позицію. Польовим гравцям у 17-18 років легше розкритися».
«Велика заслуга Андрія в тому, що моя кар’єра пішла вгору»
«Треба бути відвертим і чесним. Для мене його успіх – це теж потужний крок в тренерській кар’єрі. Я бачив, що до мене, як до тренера, була повага та велика довіра від батьків і самих дітей. Мені легше було працювати.
Я дуже радий, що Андрій заграв на такому рівні. Я ціную і дуже вдячний йому за його працю. Його велика заслуга в тому, що моя кар’єра пішла вгору. Зараз я працюю в команді прем’єр-ліги. Вдячний, що в мене повірило керівництво «Металіста 1925».
***
Нагадаємо, що займатися футболом Лунін почав у рідному Краснограді. Спогади першого тренера майбутнього воротаря «Реала» Івана Манька в нас теж є – читайте їх у тексті Дарини Калінчук.
Фото: з особистого архіву Сергія Вольвакова, інстаграм Андрія Луніна, «Металіст 1925»
