6 раунд: нарис
**** Долучайтеся до нашої телеграм спільноти ****
Вестерн Бульдоґз - Сент Кілда. Дякую, тобі, Шермен Купере, що забив гол у ворота Вестерн Бульдоґз, та зробив різницю в рахунку не на стільки принизливою для Сент Кілди. Різниця в 60 одиниць, це другий найгірший результат в кар'єрі Росса Лайона, у керма команди. Перший був в 61 одиницю проти Карлтона, який не міг здолати в очних зустрічах Сент Кілду протягом 12 ігор поспіль. І це було в далекому 7 раунді 2010 року! Правда, Сент Кілда в тому сезоні фінішувала в регулярній частині на 3 сходинці і дійшла до Великого Фіналу, в якому зрештою після перегравання, бо перша зустріч завершилась миром, програла Коллінґвуду.
Отож повернімося в цей сезон.
На прессконференції після гри проти Вестерн Бульдоґз керманич Сент Кілди випрадовуватиметься, що команда мала лише 4 дні відпочинку, і це була 3 гра за 11 днів. Одначе це жодним чином не повинно впливати на низьку якість гри, зауважив пан Росс. У першій чверті Вестерн Бульдоґз вгемселили 7 голів у ворота Сент Кілди, і, власне, це підірвало бойовий запал Святих. До слова, спортівці Сент Кілди, правда, спромоглися показати рівну гру в четвертій чверті, але, даруйте, перевага в рахунку для Бульдогів була подвійна. Найвлучшнішим був Аарон Ноттон, Вестерн Бульдоґз, який забив 6 голів. Люк Беревідж, тренер, у пошуках місця Ноттон в ігровій схемі Бульдогів. Шанувальники клубу вже жартують, що невдовзі Ноттон із позиції ключого нападника зміститься на позицію оборонця і при цьому буде продовжувати забивати. До гри проти Сент Кілди Аарон всього забив 6 голів, а тут маємо цілу торбу. Коді Вейтмен зробив хеттрік за якихось 5 хвилин гри в першій чверті.
Аделаїда - Ессендон. Карколомна гра. Різниця у рахунку на завершення кожної чверті була меншою за один гол, тобто 6 одиниць. Рівна, напружена гра. Особливо останніх ДЕСЯТЬ СЕКУНД гри! Три одиниці Ессендон попереду, однак повністю зачинений у своїх 50 метрах. Почергово гравці роблять силові за силовими, дуже щільно грають один біля одного, аби не дати оперативний простір для виконання влучного гольового удару гравцям Аделаїди. На кожному гравцеві Аделаїди висить по два гравці Ессендона. М'яч видряпує Сем Дреппер, ракман Ессендона, якого відразу потужно заштовухують, усе в межах правил, він падає долілиць на м'яч і тут гравці Аделаїди видихають, очікуючи, що це блокування м'яча а отже - порушення правил та перехід м'яча на дистанції зручної для удару. Однак суддя в полі призначає спірний, а отже ховає Аделаїду. Стадіон лютує! Розіграш спірного і 10 секунд спливли. Ессендон здобуває звитягу. Смуток, порожнеча та невдоволення для Ворон...
Після гри АФЛ зробить заяву та визнає помилку судді, однак зауважить, що "для суддів у цій ситуації дуже важко було побачити, де саме знаходиться м'яч під великою кількістю гравців і хто ним володіє. Оскільки на полі судді не були впевнені в усіх цих факторах, то не призначили штрафний удар, що було правильним рішенням на той момент. Погоджуємося, що технічно це було помилковим рішенням".
Одначе від цього визнання Метью Ніксу, керманичу Аделаїду та і всім Воронам не легше. Шкода команду.
Щоразу, коли Ессендон грає без Пітера Райта, ключого нападника, усі одноголосно волаю: "Лишенько! Хто ж забиватиме голи?!" І щоразу - з'являються провідники - цього разу Ленгфорд та Геррісон Джонс, які забили по два голи, що досить відчутний здобуток для такої гостросюжетної стрічки.
Брисбен - Джилонґ: 9 з останніх 11 голів були за Джилонґом. Лише двічі Брисбену на домашній арені, Габба стедіум, вдавалося забивати 38 одиниць: у 2015 році проти Північного Мельбурна та у 1996 році проти Карлтона. Це власне, що треба знати про гру. А ще, майже забув, Джеремі Кемерон та Том Гоукінз голи не забивали! Це насправді, таке ж неймовірне, як напад прибульців на московитів. Далебі, ця гра була січею середніх ланок, тому цілком зрозуміло, що дуже щільно грали з ключовими нападниками, яким доводилося діяти нижче, допомагаючи своїм півоборонцям. Джо Денегер, ключовий форвард Брисбена, традиційно хибить - два біхайнди. Ерік Хіпвуд, нападник Брисбен, і ще гірше - один біхайнд. Єдиною світлою плямою у господарів був Дейн Зорко.
Фремантл після виснажливих двох ігор проти Карлтона та Порт Аделаїда, програв своїм землякам зі штату - Вест Кост, і дав трохи відсунути від вісімки найкращих, тим же Вестерн Бульдоґз.
Вест Кост за два раунди з однієї найгірших команд стає, принаймні, поки що, середнячком на рівні з тим же Брисбеном та Сент Кілдою.
Північний Мельбурн і досі в пошуках порятунку: 12 перемог за 5 сезонів, це неабиякий "здобуток". Тим більше, що Кенгуру програли Готорну, сусіду в стільниці змагань, і який хоча б трохи останнім часом став показувати ознаки життя та жаги до гри, перемоги. **** Долучайтеся до нашої телеграм спільноти ****