Українські спортсмени, які загинули на війні. Чемпіон світу, мати двох доньок та діти
Список пам’яті та шани.
З перших днів повномасштабного вторгнення українські спортсмени стали на захист держави. На жаль, багато з них втратили життя від зброї окупантів. Серед загиблих також були й цивільні, які потрапили під терористичні обстріли РФ.
За інформацією Міністерства молоді та спорту України, станом на квітень 2024 року Росія вбила понад 440 українських спортсменів й тренерів. Не забудемо нікого.
***
Перші дві частини історій загиблих українських спортсменів:
Федір Єпіфанов (фехтування)
Народився 31 січня 2004 року. Він був чемпіоном та призером всеукраїнських змагань з фехтування на рапірах, учасником міжнародних турнірів, зокрема потрапив до числа 16 найсильніших фехтувальників на чемпіонаті світу серед кадетів у 2021 році в Каїрі, а також мав звання майстра спорту України. Навчався в Олімпійського фаховому коледжі імені Івана Піддубного.
З перших днів повномасштабного вторгнення хлопець вирішив стати на захист України, хоча на той момент йому було лише 18 років.
Сергій Лисюк (кікбокинг)
Сергій Лисюк – заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон Європи та світу. Працював викладачем кафедри фізичної підготовки Академії Державної пенітенціарної служби.
Сергій захищав країну на Донецькому напрямку. Загинув, виконуючи бойове завдання в одній із найгарячіших точок Донеччини.
У загиблого залишилися дружина і син.
Алла Ковєрєнє (веслування)
Займалася веслуванням на човнах «Дракон», туди ж віддала своїх двох донечок: Даніелу і Габріелу. Коли мала час, сідала у човен разом з дівчатами і тренувалася з ними.
Після початку повномасштабного вторгнення добровільно стала на захист України. Вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО.
10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання біля Куп’янська на Харківщині внаслідок ворожого артобстрілу 42-річна Алла Ковєрєнє загинула.
Сергій Чуприна (гандбол)
Сергій Чуприна був віцечемпіоном першої ліги України з гандболу, переможцем Універсіади серед збірних команд вищих навчальних закладів Вінницької області та капітаном збірної команди свого регіону. Він також робив вагомий внесок у популяризацію свого виду спорту – допомагав організовувати змагання різного рівня.
Від кінця липня 2023 року 43-річний Сергій Чуприна вважався зниклим безвісти. Лише наприкінці березня 2024-го стало точно відомо про його смерть.
Загинув у боях за Работине.
Олександр Кожух (волейбол)
Кожух займався волейболом в Оженинській дитячо-юнацькій спортивній школі.
Після початку повномасштабного вторгнення він добровільно доєднався до лав ЗСУ, був командиром взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
26-річний Олександр загинув 6 серпня 2022 року від ворожого танкового обстрілу на Донеччині.
Роман Кава (боротьба)
Займався вільною боротьбою, був кандидатом у майстри спорту та бронзовим призером чемпіонату України серед кадетів. Закінчив Львівський фаховий коледж спорту. У грудні 2022 року Романа мобілізували.
У ЗСУ він служив навідником 1-го відділення 1-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти військової частини
Загинув, захищаючи Україну на Луганщині.
Романа Мясоєдова (волейбол)
«Мамо, я просто хочу жити», – такими були останні слова 17-річної Романи Мясоєдової, яку безжально просто у спину розстріляли російські окупанти.
Дівчинка народилася 30 липня 2004 року у Маріуполі. Була ученицею випускного 11 класу місцевої школи, займалася волейболом
16 березня 2022 року її просто у спину розстріляли росіяни, коли вона спускалася сходами біля кафе «Чайка» у Лівобережному районі Маріуполя.
Назар Зуй (бокс, футбол)
Хлопець народився у Макіївці на Донеччині. Там почав робити свої перші кроки у спорті – займався боксом. Пізніше родина переїхала до Маріуполя, де Назар захопився футболом і грав за одну з місцевих команд.
11 березня близько 6 ранку на багатоповерхівку, де була родина, окупанти скинули бомбу з літака. Мама Ірина, тато Сергій та їхній син Назар загинули.
Володимир Черниш (автоспорт)
З дитинства займався картингом, був багаторазовим чемпіоном України та переможцем закордонних змагань. Останні роки працював менеджером спортивної команди.
На другий день повномасштабного вторгнення Володимир доєднався до лав територіальної оборони. Згодом перевівся до 3-ї штурмової бригади. 41-річний воїн поліг 10 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут.
Володимир Гіба (автоспорт)
Володимир організовував та сам брав безпосередню участь у змаганнях з трофі-рейдів – подолання бездоріжжя на позашляхових автомобілях, мотоциклах і квадроциклах.
З перших днів повномасштабного вторгнення Гіба став на захист України. Загинув 13 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання.
Володимир Киричук (футбол)
У віці 15 років Володимир потрапив до ДЮСШ «Верес», де відіграв 2 сезони. Виступав на чемпіонаті області і чемпіонаті ДЮФЛ України. Хлопець був захисником і потрапляв до основного складу.
За свою футбольну кар’єру він відіграв на низку професійних та аматорських клубів. Після початку повномасштабного вторгнення Володимира мобілізували. 23-річний Киричук загинув 1 жовтня 2022 року, коли його разом з побратимами евакуйовували з передової на Херсонщині.
Костянтин Завадський (спортивний туризм)
Активно займався спортивним туризмом, мав звання майстра спорту України і робив усе для того, щоб залучати до спорту інших. Друзі кажуть, що останні 10 років Костянтин був лідером турклубу КПІ «Глобус» та організовував змагання «Київський листопад».
32-річний Костянтин загинув 29 січня 2024 року виконуючи бойове завдання на передовій.
Олександр Білоконь (пауерліфтинг)
Білоконь був чемпіоном світу та Європи з пауерліфтингу. У 2017 році в центрі Одеси у свої 26 років він встановив рекорд України – йому вдалося зрушити з місця і протягнути на 47 сантиметрів вантажівку з людьми, вагою 15.7 тонн. У 2020 році Олександра визнали найсильнішою людиною України.
Мрією спортсмена було потрапити на міжнародний турнір «Арнольд Класік».
Білоконь загинув 2 лютого 2024 року захищаючи Україну.
Михайло Донський (пауерліфтинг, бодибілдинг)
Донський двічі виборював титул чемпіона Європи, був віцечемпіоном світу та дворазовим чемпіоном України серед ветеранів з бодібілдингу та пауерліфтингу.
71-річний Михайло загинув внаслідок ракетного удару по Києву, який стався 23 січня 2024 року. Ракета влучила у спортивну арену, яка є базою для футбольного клубу Другої ліги України «Локомотив». У спортивній залі комплексу, що знаходилася під землею, якраз займався Михайло.
Денис Пашинський (хокей)
Пашинський був вихованцем київської «Крижинки», грав на позиції воротаря. Бронзовий призер чемпіонату України у складі «Донбасу» та срібний призер – у складі ХК «Київ». У складі збірної України вигравав золото Універсіади-1999 у Попраді, а 2001 року здобув бронзу.
Пашинський загинув у віці 45 років від отриманих у зоні бойових дій поранень. Був бійцем 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.
Сергій Рожок (футбол)
Сергій був вихованцем «Динамо». Грав за третю і другу команду «біло-синіх», але в першій так і не дебютував. Пізніше захищав кольори «Таврії», «Закарпаття», київського ЦСКА, «Харкова», «Десни», «Оболоні», «Кривбаса», «Чорноморця» та «Зірки» з Кропивницького. Неодноразово викликався до національної збірної різних вікових категорій. У складі молодіжної команди країни провів 13 матчів, забивши два голи.
Після початку повномасштабного вторгнення доєднався до лав Збройних сил України. Загинув 24 січня 2024 року у віці 38 років.
Михайло Шаравара (шахи)
Михайло неодноразово представляв свою громаду на спортивних змаганнях районного та обласного рівнів. Знайомі кажуть, що він був одним з найсильніших шахістів регіону.
Загинув 29 грудня 2022 року внаслідок важких поранень від ворожого артилерійського обстрілу у Бахмуті. 17 грудня 2023 року у селищі Щирець провели шаховий турнір пам’яті Героя Михайла Шаравари.
Степан Дивоняк (футбол)
Життя Степана було тісно пов’язане з футболом. Дивоняк грав на позиції захисника у складі команди «Черемош» з рідного села Слобідка Івано-Франківської області.
На початку повномасштабного вторгнення доєднався до лав Збройних сил України. Загинув 17 липня 2023 року виконуючи бойове завдання на Луганщині.
Ілля Ізман (армреслінг)
Був чемпіоном України з армреслінгу, учасником чемпіонатів Європи та світу, мав звання майстра спорту України. У столиці активно займався тренерською діяльністю, опікувався дітьми з інвалідністю, які виступали у сфері армреслінгу на міжнародному рівні.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ілля записався до лав місцевої ТРО, обороняв столицю. Згодом пішов на фронт добровольцем – доєднався до ЗСУ. Загинув 8 листопада 2022 року під Бахмутом.
Данило Горбенко (легка атлетика)
Данило спеціалізувався на стрибках у довжину та мав звання кандидата у майстри спорту України з легкої атлетики. Був багаторазовим призером та переможцем національних змагань серед юнаків і юніорів, призером міжнародної юніорської матчевої зустрічі.
Після початку повномасштабного вторгнення боронив Батьківщину у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади. Він брав безпосередню участь у звільненні Діброви, Ізюма, а також у боях за Кремінну. Саме там на Луганщині 27 січня 2023 року 23-річний Горбенко загинув.
Максим Гамов (акробатика)
Гамов тренувався у дитячо-юнацькій спортивній школі і мав звання кандидата у майстри спорту з акробатики. У війську через своє захоплення спортом отримав позивний «Акробат».
Служив у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Обіймав посаду стрільця-зенітника відділення зенітного ракетного взводу.
Гамов загинув 23 серпня 2023 року виконуючи бойове завдання у Луганській області у віці 28 років.
Сергій Смірнов (бокс, регбі, футбол)
Смірнов пробував себе у футболі, боксі, вільній боротьбі, а також регбі, грав за команду Ірпеня.
У перші дні повномасштабного вторгнення Сергій приєднався до лав активістів та ініціативних мешканців Київщини. Чергував на блокпостах, протидіяв злочинності, вивозив жителів Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля.
Загинув 25 березня 2022 у день свого 26-річчя.
Валерій Родіонов (бокс)
Родіонов народився 19 грудня 1988 року у Севастополі. Школярем захопився боксом, відвідував спортивну школу «Спартак». У 2004 році отримав звання кандидата у майстри спорту з боксу за перемогу на чемпіонаті АР Крим.
На момент повномасштабного вторгнення Росії боксер із родиною перебував у Києві. У ті перші дні війни та подальші місяці продовжував нести службу в поліції – патрулював місто. У грудні 2022 року потрапив до складу зведеного полку Національної поліції України «Сафарі».
Торік у квітні Родіонов звільнився з поліції і приєднався до лав спецпідрозділу ГУР МО України «Артан». У чоловіка залишилися батьки, сестра та дружина.
Ярослав Хибовський (паверліфтинг)
Був чемпіоном та рекордсменом України, у 2016-му отримав звання майстра спорту України з пауерліфтингу.
У травні 2019 року Ярослав вступив до лав Збройних Сил України за контрактом. Брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ захищав країну в складі 59 бригади, 9 ОМпБ «Вінницькі скіфи». Служив снайпером, розвідником, штурмовиком.
Влітку 2022 захисник отримав поранення та мав проходити реабілітацію два місяці, але уже за 30 днів повернувся на фронт. Ярослав був нагороджений орденами «За взірцевість у військовій службі», «За військову службу Україні» та «За мужність» ІІІ ступеня.
Денис Лабунський (важка атлетика)
Денис Лабунський – КМС з важкої атлетики, вихованець дитячо-юнацької спортивної школи Вінницької територіальної організації «Колос».
До початку повномасштабного вторгнення був за кордоном. Звідти приїхав, аби захищати країну. На фронт пішов добровольцем. Був кулеметником штурмової роти спеціального призначення «Азов». Загинув військовий 24 листопада 2022 у Бахмуті на Донеччині.
Богдан Мазур (кульова стрільба)
Богдан Мазур мав звання майстра спорту з кульової стрільби. Воював із 2014 року, проходив навчання у Великій Британії та отримав чимало нагород: нагрудні знаки «За зміцнення бойової готовності ВМС ЗС України» та «За зразкову службу», відзнаку Президента «За участь в антитерористичній операції», а саме боях у Донецькій та Луганській областях.
Служив у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура», загинув у боях на Донеччині.
Віктор Скороденко (футбол)
З 1991-го працював учителем фізичного виховання у своїй рідній Великобагачанській школі на Полтавщині. Був учителем вищої кваліфікаційної категорії, старшим учителем, найкращим тренером дитячої юнацько-спортивної школи, неодноразовим переможцем районного і призером обласного конкурсів «Учитель року».
Його вихованці були переможцями і призерами обласних змагань серед спортивних шкіл дитячо-юнацької футбольної ліги.
Служив у складі 116-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді головного сержанта стрілецького взводу стрілецької роти. У Віктора залишилися дружина, донька і син.
Павло Комишанченко (велоспорт)
Старший солдат Павло Комишанченко загинув 10 лютого під час виконання бойового завдання біля Авдіївки. Він був старшим стрільцем-оператором, йому було 50 років.
Був неодноразовим переможцем та призером чемпіонатів України з велоспорту на шосе серед юнаків та юніорів, переможцем юнацької Спартакіади України, КМС, входив до складу юніорської збірної України.
Після завершення спортивної кар’єри працював тренером з велоспорту, в тому числі, й у Харкові в ДЮСШ «Олімпія» та клубі «Перемога».
Дмитро Губанов (веслування)
Дмитро – майстер спорту України, багаторазовий національний чемпіон з веслування. Бронзовий призер чемпіонату Європи серед юніорів до 19 років та фіналіст чемпіонату світу серед молоді до 23 років.
Після початку повномасштабного вторгнення він один з перших став на захист України. Служив у лавах Національної гвардії, брав участь у запеклих боях на сході та півдні України.
Магомед Ганієв (панкратіон)
У боях за Україну у Запорізькій області загинув голова чеченської діаспори Кривого Рогу Магомед Ганієв. У спортивній спільноті Магомеда знали добре, адже він професійно займався панкратіоном – давньогрецьким бойовим мистецтвом. Він був переможцем обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань. У 2017 році у Будапешті став володарем Кубка світу.
У загиблого військовослужбовця залишилася дружина та донечки.
Руслан Данко (боротьба)
Народився 5 липня 1990 року у містечку Косів, що на Івано-Франківщині. З дитинства почав займатися греко-римською боротьбою. Служив у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
На фронті мав позивний «Тренер», бо до повномасштабного вторгнення тренував дітей єдиноборствам.
Андрій Слюсар (настільний теніс)
Андрій Слюсар народився 4 лютого 1994 року. Настільним тенісом почав займатися у ДЮСШ №4. Також він грав у клубі «Хортиця». Спортсмен брав активну участь у турнірах в Запоріжжі, Дніпрі та Києві. Також грав у запорізькій суперлізі.
Андрій вступив до лав Збройних сил України 20 березня. Служив у військах протиповітряної оборони. У нього залишились батьки, дружина та дев'ятирічний син.
Роман Ціпан (важка атлетика)
Роман досяг рівня майстра спорту України з важкої атлетики та входив до складу збірної команди Рівненської області на чемпіонаті України з важкої атлетики.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ціпан став на захист України. 28 грудня 2023-го, напередодні Нового року, загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Йому було 29 років.
Віктор Кобзистий (баскетбол)
Віктор Кобзистий народився 7 березня 1979-го у Кременчуці. Він був українським баскетболістом, тренером та майстром спорту України міжнародного класу. Одружений мав двох синів. З 2015-го був президентом БК «Кремінь».
Кобзистий представляв Україну на двох чемпіонатах Європи – 2001 та 2005 років. Тричі змагався за українську команду на баскетбольному турнірі Універсіади.
Впродовж клубної кар'єри виступав у чемпіонаті України за «Будівельник», маріупольський «Азовмаш» та «Дніпро». Зі столичною командою вигравав чемпіонат у 2011 році.
Загинув 29 грудня 2023 року від російської ракети.
Ельчин Мурадов (бокс)
Народився 18 жовтня 1980 року. Був суддею міжнародної категорії з боксу та головним суддею міста Києва. Він постійно навчав молодих суддів.
Після початку повномасштабного вторгнення Ельчин одразу пішов захищати Україну від ворога. Служив у військовій частині А7320 заступником командира роти вогневої підтримки.
Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Олександр Кушнір (футбол)
21-річний Олександр Кушнір із села Недогарки був молодшим сержантом. Поліг боєць 2 жовтня біля селища Ямпіль Донецької області.
Хлопець грав у футбол – виступав за місцеву команду «Штурм» з Полтавщини.
Артем Хан (бокс)
Народився 6 квітня 2001 року. Ще у дитинстві захопився бойовими мистецтвами. Почав займатися боксом та змішаними єдиноборствами, був вихованцем миколаївської СДЮСШОР-6. Став чемпіоном України серед юніорів з боксу та отримав звання кандидата у майстри спорту.
До лав Збройних сил України Артем потрапив у 19 років, підписавши контракт. Служив у складі 79-ї десантно-штурмової бригади.
Іван Наливайко (танцювальний спорт)
На другий день повномасштабного вторгнення Іван добровільно став на захист України. Воював складі 116-ї бригади територіальної оборони. Виконував завдання на Харківщині, Сумщині, біля Бахмута, за що у травні 2023 року отримав відзнаку «Золотий хрест».
Наливайко був випускником ансамблю спортивного бального танцю «Грація», навчався на хореографа у Полтавському педагогічному університеті і був активним учасником хореографічної спільноти Полтавщини. Після студентських років почав виклади – навчав танцювати маленьких дітей.
Максим Нефьодов (танцювальний спорт)
Максим працював хореографом зі спортивних бальних танців. Його вихованці вигравали медалі всеукраїнських турнірів.
Загинув на Сході України, виконуючи бойове завдання.
Вікторія Котлярова (футбол)
Вікторія виступала у чемпіонаті України з футболу серед жінок. Грала за чернігівський «Спартак», уманський «Ятрань» та київський «Атекс».
Загинула від терористичного обстрілу РФ разом з мамою.
Володимир Безборотько (футбол)
Народився він у селі Горішні Шерівці Чернівецької області, навчався у місцевій школі, потім працював в Асоціації футболу Чернівецької області. Він зробив вагомий внесок у популяризацію дитячо-юнацького футболу Буковини.
Після початку повномасштабного вторгнення Володимир добровольцем вирушив захищати Україну від російських окупантів.
Олександр Сукневич (бокс)
Був вихованцем Львівської школи боксу, неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів області.
Доєднався до лав 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Він виконував бойові завдання на східному напрямку.
Юрій Янович (веслування)
Займався веслувальним слаломом, мав звання майстра спорту, виграва чемпіонат України. Отримавши диплом вчителя фізкультури, почав тренувати дітей.
Загинув, захищаючи України в лавах ТРО. У Яновича залишилися дружина та доньки.
***
Повний список загиблих спортсменів також збирає проєкт «Янголи спорту». Ми розповідали історію ініціативи в ось цьому матеріалі:
