Банда Григорчука
Найкращий єврокубковий сезон "Чорноморця". Хто ті гравці і де вони зараз? Розбираємо у цьому матеріалі
Після повернення до УПЛ та невдалої першої половини сезону 2021/22 на тренерський місток одеського "Чорноморця" повернувся найуспішніший тренер для команди за часів незалежності - Роман Григорчук. До клубу прийшли нові власники і відразу відмовившись від "динамівського" вектору вирішили повернути в одеський футбол таку знакову постать, а заодно майже наполовину змінити склад команди. Разом із Юрієм Морозом до Києва повернули цілу плеяду орендованої динамівської молоді. Взимку, спостерігаючи за роботою на трансферному ринку всі очікували від Григорчука побудови нової команди та повернення "моряків" до елітної когорти футбольних клубів України, але все перекреслила війна. Майже всі новобранці не зігравши жодного матчу вирішили розірвати щойно підписані контракти і шукати футбольного щастя деінде. Початок нового сезону 2022/23 ознаменувався новими кадровими пертурбаціями та тривожними результатами. Втім, доволі вдало провівши другу половину сезону Роману Йосиповичу вдалося стабілізувати гру команди, що дозволило фінішувати на непоганій дев'ятій сходинці. Тепер в нас, місцевих поціновувачів футболу, які пам'ятають кілька шалених сезонів "Чорноморця" на початку 2010-х, жевріє надія на повторення чогось подібного. Пам'ятаючи виходи одеситів до фіналів Кубка та Суперкубка України хочеться згадати ту, без перебільшення легендарну команду-2013/14. Тих, які кожен матч збирали по 12-15 тисяч глядачів на трибунах місцевого стадіону.
Дуже любили одеські вболівальники(звісно люблять і зараз) Григорчука і ту його команду. Будучи студентом в ті роки я і сам старався не пропускати жодної домашньої гри. Тому пропоную освіжити в пам'яті той склад "Чорноморця", який успішно виступав в Лізі Європи діставшись 1/16 фіналу, та поглянути як склалися долі гравців.
В якості фіналіста минулорічного розіграшу Кубка України “моряки” взяли старт з другого раунду кваліфікації, де жереб звів їх з кишинівською “Дачією” (перемога 2:0 вдома та гостьова поразка 1:2). У наступному колі відбору на шляху стала сербська “Црвена Звєзда”. Після доволі неочікувано впевненої домашньої перемоги 3:1 в Белграді команди розійшлися миром — 0:0. За крок до групового турніру в суперники випав далеко не найсильніший “Скендербеу” з Албанії. Команди обмінялися мінімальними домашніми перемогами і все вирішилося в серії післяматчевих пенальті, де переможний гол забив Володимир Прийомов. Жеребкування групового етапу не віщувало нічого доброго — в суперниках загребське “Динамо”, “ПСВ” Ейндховен та болгарський “Лудогорець”. В рамках першого туру одесити на “Максімірі” несподівано здолали “Динамо” з Халіловичем та Брозовичем у складі — 2:1. Далі програли вдома “ПСВ” 0:2 (гол+пас від Мемфіса Депая) та 0:1 “Лудогорцю”. У четвертому турі в Софії “Чорноморець” вигриз нічию — 1:1 (це до речі була єдина втрата очок для болгарського клубу, всі інші 5 матчів зелено-білі виграли посівши першу сходинку у групі). 28 листопада в Одесі ще раз було бите загребське “Динамо”. Програючи по ходу матчу “моряки” спочатку зусиллями Олексія Антонова відігрались, а уже в компенсований арбітром час фінальні цифри на табло зафіксував Анатолій Діденко — 2:1. Перед заключним матчем у “Чорноморця” та “ПСВ” була однакова кількість очок. Це означало що на “Філіпсі” нас влаштовувала лише перемога, яку сенсаційно приніс єдиний гол Франка Джа Джедже (хтось пам’ятає такого?), тим самим оформивши перший в новітній історії вихід одеської команди у плей-оф єврокубка, паралельно залишивши за бортом змагань іменитий “ПСВ”. Ви тільки погляньте, як зустрічали команду вдома після перемоги!
В 1/16 фіналу волею жереба “морякам” дістався французький “Ліон”, пройти який шансів було відверто дуже мало. На заповненій арені в Одесі господарям вдалося втримати безгольову нічию, а от на “Жерлані” прогнозовано переміг “Ліон” - 1:0. Єдиним голом у тому матчі відзначився молодий Александр Лаказетт, разом з яким кістяк тієї команди складали такі гравці як Бафетімбі Гоміс, Корентен Толіссо, Набіль Фекір, Самуель Умтіті та Антоні Лопеш( до речі досі основний воротар команди).
Вашій увазі всі голи "Чорноморця" у тому турнірі:
Так закінчилася сенсаційна хода “Чорноморця” у Лізі Європи сезону 2013/14. Далі розмова піде про дійових осіб, які здобували ті неймовірні результати.
РОМАН ЙОСИПОВИЧ ГРИГОРЧУК — 58 років
Тренерську кар’єру починав у Латвії, де тричі ставав чемпіоном з “Вентспілсом”. В Україні тренував запорізький “Металург” поки в 2010-му не очолив “Чорноморець”, з яким і пов’язані його найголовніші успіхи. Після Одеси відправився спочатку в “Габалу”, а потім у “Астану”. У Казахстані вигравав місцевий чемпіонат і перемагав на груповому етапі ЛЄ “Манчестер Юнайтед”. Ставав чемпіоном Білорусі з солігорським “Шахтарем”. 30 грудня 2021-го року повернувся у “Чорноморець”.
ДМИТРО БЕЗОТОСНИЙ — 39 років, 12 матчів, 1 жк
Без перебільшення один з кращих українських голкіперів того часу майже одразу по закінченню того яскравого сезону разом з Григорчуком пішов в “Габалу”. В Азербайджані провів непогані 4 роки, після чого на короткий термін повертався у “Чорноморець”. Завершив кар’єру.
ПАВЛО КУТАС — 40 років, 11 матчів, 1 асист, 2жк
Основний правий оборонець того сезону влітку 2015-го вільним агентом покинув команду. Догравав в ужгородській “Говерлі”.
ПАБЛО ФОНТАНЕЛЛО — 38 років, 14 матчів, 1 асист, 1жк
Аргентинець навесні 2014-го покинув “моряків” через політичні причини та опинився у норвезькому “Стабеку”. Також встиг пограти за “Урал” та “Ордабаси”. Наразі дограє за скромний “Толедо” в трясинах іспанського футболу.
МАРКУС БЕРГЕР — 38 років, 13 матчів, 1 асист, 3 жк
Австрійський захисник як і Фонтанелло попрощався з одеситами у 2014-му. Його теж занесло на півроку у Норвегію, де він виступав за “Старт”. Потім теж був “Урал” та кілька португальських клубів. Завершував кар’єру на батьківщині у клубі “ЗАК 1914”, який потім намагався тренувати у ролі асистента головного тренера.
ІВАН БОБКО — 32 роки, 12 матчів, 1 асист
Одесит та вихованець місцевої академії починаючи з 2015-го року встиг пограти за цілу низку команд, серед яких — угорський “Дебрецен”, шведська “Ескільстуна”, грузинський “Торпедо” та свіжоспечений новачок УПЛ черкаський “ЛНЗ”. Періодично на короткі проміжки часу гравець повертався до “Чорноморця”, якому і зараз належить його контракт. А грає Бобко в оренді за першолігові “Карпати”.
ЕЛІС БАКАЙ — 35 років, 3 матчі
Місцями видавав непогані відрізки, але гравцем основи так і не став. Був одним з багатьох, хто залишив “Чорноморець” навесні 2014-го, після чого пограв за кілька албанських та білоруських клубів. В його активі є більше 20 матчів за національну збірну Албанії та один забитий гол.
ОЛЕКСІЙ ГАЙ — 40 років, 13 матчів, 3 голи
Володар Кубка УЄФА-2009 у складі “Шахтаря”. Був одним з лідерів одеської команди і тим гравцем якого дуже цінував Григорчук. Гай був мозком і мотором “моряків”, але, як і багато хто, залишив команду в кінці сезону. Пізніше грав за “Габалу”, “Кубань” та донецький “Олімпік”. Викликався до лав національної збірної України. З 2021-го працює у тренерському штабі “Чорноморця”.
КИРИЛО КОВАЛЬЧУК — 37 років, 13 матчів, 3 жк
Ще один гравець української збірної на початку 2015-го розірвав контракт з одеситами перейшовши вільним агентом у тонучий “Металіст”. Також пограв за турецьку “Каршияку”, “Том” та “Ордабаси”. Після завершення кар’єри гравця відкрив у Одесі бізнес, має власний ресторан. З 2022-го працює головою селекційної служби “Чорноморця”.
ФРАНК ДЖА-ДЖЕДЖЕ — 37 років, 14 матчів, 3 голи, 2 жк
Мабуть головний актив “Чорноморця” тих років. Вихованець молодіжної системи “ПСЖ”. Як і більшість легіонерів покинув команду в березні 2014-го. Виступ за одеситів виявився піком його кар’єри, адже потім були команди скромніше - “Сарпсборг”, мінське “Динамо”, “Кайсар” та шотландський “Хіберніан”.
ОЛЕКСІЙ АНТОНОВ — 37 років, 14 матчів, 4 голи, 1 жк
Разом з Гаєм головний бомбардир команди у ЛЄ. Для вихованця “Дніпра” той сезон став єдиним у складі “моряків”. Після були “Актобе” та “Габала”, де нападник показував непогані результати. У 2017-му ненадовго повернувся до Одеси і поїхав завершувати в латвійський “Вентспілс”. Починаючи з 2020-го працює асистентом в тренерському штабі “Чорноморця”. Після відставки Сергія Ковальця трошки навіть встиг побути головним.
СЕРГІЙ САМОДІН — 38 років, 8 матчів, 1 гол
Влітку 2013-го після розпуску “Кривбасу” нападник на півроку опинився у “Чорноморці”. Росіянин був третім вибором на своїй позиції і нічим особливим не запам’ятався, в січні повернувся на батьківщину. Досі грає на любительському рівні.
АНАТОЛІЙ ДІДЕНКО — 41 рік, 10 матчів, 1 гол, 1 жк
Фактурний нападник провів у Одесі солідний відтинок своєї кар’єри на початку 2010-х. Після “моряків” пограв за “Волинь” та “Маріуполь”. У 2018-му повернувся до команди і вже через рік повісив бутси на цвях. На данний момент Діденко старший тренер юнацької команди “Чорноморця”.
ЄВГЕН ЗУБЕЙКО — 33 роки, 5 матчів, 2 жк, 1чк
Уродженець Бахмута 8 років віддав “Чорноморцю”, де вважався в принципі стабільним гравцем на правому фланзі захисту. Може похизуватися виступами за “Металіст”, “Карпати”, “Олімпік” та “Альянс” з Липової Долини. Зараз у Німеччині грає за напівпрофесійний “Айнтрахт” з міста Емзело.
ЄВГЕН ПАСТ — 35 років, 2 матчі
Єдиний гравець з того складу, який і зараз виступає за “Чорноморець”. Захищав ворота у двох матчах з “Ліоном” підміняючи хворого Безотосного. Одесит і вихованець місцевої школи по три роки провів у кропивницькій “Зірці” і чернігівській “Десні”. Далі був безуспішний вояж у “Дніпро-1”, де Женя не зумів виграти конкуренцію і повернення у Одесу. Наразі Паст основний голкіпер “моряків”.
ВОЛОДИМИР ПРИЙОМОВ — 37 років, 8 матчів
Ще один вихованець одеського футболу. За “Чорноморець” провів всього лиш кілька десятків ігор. Це і не дивно, адже на протязі кар’єри Прийомов змінював клуби ледь не кожних півроку. Лише в Україні Володимир встиг пограти за більш ніж 10 різних команд. Їздив грати у Білорусь, Естонію, іранський “Персеполіс” та навіть у чемпіонат Сінгапуру. Зараз виступає у німецькій Оберлізі за “Динамо Шверин”.
СІТО РІЄРА — 36 років, 12 матчів, 1 гол, 2 асисти, 1 жк, 1 чк
Випускник Ла-Масії, де в юнацьких командах грав разом з Сеском Фабрегасом, Жераром Піке та Ліонелем Мессі. Молодший брат Альберта Рієри, який запам’ятався виступами за “Ліверпуль” та збірну Іспанії. “Чорноморець” покинув у березні 2014-го, грав за “Кайрат”, польський “Шльонськ” та кіпрські “Еносіс” і “АЕЛ”. Зараз дограє у п’ятій іспанській лізі за команду “Талавера”.
АНДЕРСОН САНТАНА — 37 років, 12 матчів, 1 асист, 1 жк
Бразильський захисник прийшов з португальського “Гімараєша” у 2012-му і майже відразу застовбив за собою місце на лівому фланзі оборони, ставши ще й штатним пенальтистом команди. Після “Чорноморця” кілька років пограв за “Актобе”. У 2018-му ходили чутки про повернення гравця до Одеси, але не склалося.
ЛЕО МАТОС — 37 років, 10 матчів, 1 жк
Саме Григорчук відкрив футбольному світу цього бразильського захисника, який є рекордсменом “Чорноморця” серед легіонерів по числу проведених матчів. По завершенні сезону перейшов у “Дніпро”, з яким став фіналістом наступного розіграшу ЛЄ. У 2016-му підписав контракт з грецьким “ПАОКом”, вигравав чемпіонат і кубок Греції. Кар’єру завершив на батьківщині у “Васку да Гама”.
Треба відмітити й інших гравців ротації, які були менш причетними до того успіху, але свою роль також відіграли. Серед них: молодий вихованець РІНАР ВАЛЄЄВ, албанець КРІСТІ ВАНГЕЛІ, ПЕТРО КОВАЛЬЧУК та зимові новачки ПАВЛО РЕБЕНОК і ТОРНІКЕ ОКРІАШВІЛІ.
Тепер важко сказати яким міг бути максимум того колективу. Команда блискавично засяяла і не менш стрімко розвалилась навесні 2014-го, більше не показуючи такого футболу і таких результатів. Якби не окупація Криму та вторгнення сусідів на Донбас, хтозна яких результатів зміг би досягти Григорчук зі своєю бандою. Одне можна сказати точно — “Чорноморець” зразка сезону 2013/14 назавжди в серцях одеських вболівальників.
