Останній бій українських волейболістів. Кваліфікація ОІ-2024. Прев’ю
Тільки-но закінчила свої цьогорічні виступи жіноча збірна України з волейболі, як у останній бій вирушають наші чоловіки – на носі кваліфікація до Олімпійських ігор-2024.
Турнір: кваліфікаційні турніри до Олімпійських ігор. Проводяться раз на 4 роки, за рік до Олімпіади.
Час проведення: 30 вересня – 8 жовтня.
Місце проведення: Бразилія, Японія, Китай.
Регламент
Як і у жінок, у змаганнях беруть участь 24 найкращі команди за рейтингом на момент жеребкування (осінь 2022). Всі команди розділені на 3 групи по 8 команд. По дві кращі команди з кожної групи, за результатами групового турніру, отримають путівки на Олімпійські ігри. У межах кожної групи команди змагатимуться по круговій системі, тобто кожна зіграє з кожною, провівши по 7 матчів.
До переможців приєднаються команда Франції (господарі) та найрейтинговіша африканська збірна (за регіональною квотою). Ймовірно, це буде Туніс або Єгипет, які братимуть участь у кваліфікації ОІ.
Ще 4 команди (а на Олімпійському волейбольному турнірі буде 12 команд) визначаться 24 липня 2024 року, після закінчення Ліги націй та Челенджеру наступного року. Це будуть 4 кращі команди за рейтингом, які ще не матимуть путівок.
Особисто мені не дуже до вподоби добір по рейтингу. Більш справедливо – і по-спортивному – було б зіграти додатковий турнір наступного року, скажімо, серед 6-12 збірних, що не виборють путівки в кваліфікації, але займуть 3-6 (3-4, 3-5) місця в своїх групах. Це б додало інтриги і до нинішнього турніру.
Щось подібне було у відборі до попередньої Олімпіади. Щоправда, тоді окремо проводилися турніри по конфедераціях, що залишило за бортом деякі сильні європейські команди (нерівнозначно давати одинакову кількість путівок різним континентам, сили далеко не рівні).
Але будь-який додатковий турнір краще, ніж добір просто за рейтингом. Це дає надію для слабших команд, надію на красиву історію. Аби не було додаткового регіонального турніру до минулої Олімпіади, ми б не побачили казкову історію чемпіонства збірної Франції (ок, вони б по рейтингу пройшли, але це було б зовсім не те). Тільки вдумайтеся, яким шляхом пройшли майбутні Олімпійські чемпіони:
- французи програли міжнародний кваліфікаційний турнір, у вирішальному матчі поступившись полякам 0-3 (давалася одна путівка);
- у європейському кваліфікаційному турнірі (останній шанс) мали вилітати ще на груповому етапі, програвши Болгарії та Нідерландам, і вигравши тільки один матч у Сербії. На їхнє щастя, серби обіграли нідерландців, а болгари обіграли всіх. Тож, Франція посіла прохідне друге місце, обійшовши за додатковими показниками конкурентів (у трьох команд було по 1-2 і французи виявилися везунчиками);
- у півфіналі європейської кваліфікації обіграли словенців, поступаючись 0-2. А потім у фіналі вже спокійно закрили німців і здобули путівку на ОІ-2020;
- у групі ОІ мали вилітати знову ж на груповому етапі, поступившись США, Аргентині та Бразилії. Але виграли ключовий матч у окрів, коли ті вже були немотивованими, і посіли четверте (останнє прохідне) місце, обійшовши за додатковими показниками США;
- в 1/4 обіграли поляків, двічі поступаючись по ходу матчу. А в фіналі обіграли 3-2 країну-404.
Цей пост не про Францію, але цей приклад показує, наскільки може бути красива історія, коли є шанс боротися до кінця. На жаль, у цьому відборі такого шансу не буде.
Але є регламент, і його варто притримуватися.
Головні фаворити змагань
В групі А – це Бразилія та Італія.
В групі В – це Японія, США, Словенія, Сербія.
В групі С – це Польща, Аргентина, Нідерланди.
Також буде цікава боротьба за єдину африканську путівку. Незмінний лідер останніх років – Туніс – дещо просів. Останній чемпіонат Африки виграв Єгипет і впритул наблизився до тунісців (наразі їх розділяє 13 балів). Могли і взагалі наздогнати, аби не програли несподівано у групі Алжиру, який став сенсацією турніру (дійшли до фіналу). Перчинки додає те, що обидві африканські команди гратимуть в одній групі кваліфікації ОІ-2024, тож принаймні очна зустріч буде дуже принциповою. Та й інші матчі, в яких важливими будуть і просто виграні партії (рейтинг чутливий до рахунку в матчах). А ще треба робити не мінімальний запас. Адже, скажімо, +5 очок нічого не гарантують, бо краща африканська команда ще поїде наступного року на Челенджер, і там, ймовірно, програє, а значить ще трохи втратить у рейтингу.
Україна
Як ми зіграли у попередній кваліфікації
Ніяк. Тому що наша збірна знаходилася досить низько в рейтингу, щоб потрапити до обраного пулу команд.
Однак, після чудового потрапляння на ЧС минулої осені і вдалого там виступу, за результатами світової першості ми увійшли до топ-24 (із запасом), що дало можливість зіграти в цьогорічній кваліфікації ОІ.
При жеребкуванні ми йшли із п’ятого кошика (із восьми), тож нам дісталися як команди з вищим за нас рейтингом (таких 4), так і з нижчим (3). Не пощастило нам із господарями групи – бразильцями. Як варіанти були японці (не набагато краще) та китайці (а оце був би джек-пот).
Вже сама участь у таких статусних змаганнях – це великий успіх і досвід, якого нам так не вистачає. Але на відміну від жіночої збірної, очікування від чоловічої більші. Боротьба за перші два місця виглядає хоч і малоймовірною, але якісь шанси є і за них треба чіплятися.
Практика гри із неєвропейськими командами за останній рік додалася (грали із Тунісом, Пуерто-Ріко, Китаєм та Чилі). Як і ігри з топами (двічі словенці, серби, нідерландці, двічі турки), нехай і здебільшого з невдалим результатом.
Наші суперники: Бразилія (господарі), Італія, Іран, Куба, Німеччина, Катар, Чехія.
Світовий рейтинг збірної України: 15 місце (193,73 бали).
За останній рік наші хлопці значно зміцнили рейтинг, і вже заходили в топ-13, впритул діставшися до позначки 200 балів. Щоправда, на чемпіонаті Європи поразки від хорватів та болгар дещо відкинули нас і ми пропустили вперед Кубу та Канаду. Від бажаного (в плані проходу на ОІ по добору) 11-го місця наразі нас відділяють цілих 53 бали. Це майже нереально покрити, але в пів ока варто ще постежити за ситуацією, принаймні у перших двох турах. Що нам потрібно, щоб мати шанси пройти по добору:
- вдалий наш виступ (принаймні 4-3, краще 5-2);
- провал Ірану або/та Нідерландів;
- не дуже вдалі виступи (+- на нашому рівні або нижче) Куби, Канади, Туреччини;
- не мегавдалі виступи Німеччини, Катару;
- прохід Аргентини.
Хто хоче більше заглибитися у математично-рейтингову тему, перечитайте цей матеріал, хоча зараз я не бачу сенсу багато думати про рейтинг. Зазначу тільки, що кваліфікація ОІ – дуже рейтинговий турнір з коефіцієнтом 35, а це на рівні чемпіонату Європу (вище оцінюються лише ЛН, ЧС та ОІ).
Розклад матчів
1 жовтня, 2:30, Куба – Україна
2 жовтня, 2:30, Іран – Україна
3 жовтня, 23:00, Італія – Україна
5 жовтня, 2:30, Бразилія – Україна
6 жовтня, 23:00, Україна – Катар
7 жовтня, 23:00, Україна – Чехія
8 жовтня, 23:00, Україна – Німеччина
Тут варто уважніше придивитися.
По-перше, ми гратимемо у Бразилії, тож існуватиме проблема адаптації. Як бачите, час початку матчів припадають на 23:00 або 2:30 за Києвом. І принаймні перший матч буде важким, адже кубинцям не треба адаптуватися, вони +- в одному часовому поясі з Бразилією.
По-друге, дуже щільний графік (навіть важче, ніж у жінок). За 8 днів треба зіграти 7 матчів. Тож, треба буде попрацювати над відновленням і ротацією. Якщо чесно, не розумію, навіщо так поспішати. Турнір за рівнем аналогічний чемпіонату світу, і 12 топових матчів за день (в трьох групах) – це занадто багато. Розтягнути на два тижні з матчами через день було б оптимальним рішенням.
По-третє, рівень опозиції буде постійно змінюватися. І якщо жінки, які йшли із останнього кошика, починали із найскладніших суперників і поступово знижували їхній рівень, то в чоловіків буде все йти двома хвилями. Перша хвиля – перші чотири матчі (рейтинг суперників у групі 4-3-1-2), друга – останні три (7-8-6). І перші два матчі (проти Куби та Ірану) виглядають ключовими, тобто треба буде одразу включатися у боротьбу за результат, без розкачки.
Склад
Змін у складі після чемпіонату Європи не відбулося. Ні Щитков не повернувся до збірної, ні Вієцький не з’явився. А тому гратимемо все тією ж ротацією, у якій яскраво виражена основа і майже повна відсутність можливості маневру (напівжирним виділені гравці орієнтовно основного складу).
Зв’язуючі: Юрій Синиця, Сергій Євстратов («Прометей»);
Діагональні: Василь Тупчій («Барком-Кажани»), Євгеній Кісілюк («Епіцентр-Подоляни»);
Догравальники: Олег Плотницький («Перуджа» Італія), Ілля Ковальов («Барком-Кажани»), Тимофій Полуян («Мілон» Греція), Віталій Кучер («Барком-Кажани»);
Центральні блокуючі: Юрій Семенюк («Прометей»), Владислав Щуров («Барком-Кажани»), Володимир Остапенко («Епіцентр-Подоляни»), Богдан Мазенко («Барком-Кажани»);
Ліберо: Олександр Бойко («Прометей»), Дмитро Канаєв («Барком-Кажани»);
Головний тренер: Угіс Крастіньш.
Де дивитися змагання
Дивитися матчі нашої збірної можна на сайті divisport.tv (не плутати з Youtube-каналом DIVISPORT. Там також показують, але щось на зразок картинка-в-картинці) та сайті Суспільне Спорт. Також телеканал Divisport доступний на сервісах Megogo та sweet tv.
Для великих фанів волейболу порадив би взяти місячну підписку VBTV на сайті FIVB. Коштує 4,99$, всі матчі наживо та у записі (що важливо, враховуючи незручний час початку наших матчів). Тільки обережно підключайтеся (щоб вже напевно було 1 жовтня), і не забудьте до кінця місяця відключитися (пролонгація відбувається за день-два до кінця місяця, тож встигнути треба хоча б до 29 жовтня). Автор збирається зробити саме так (занадто вже багато крутого волейболу, щоб обмежитися матчами тільки нашої збірної).
Суперники
Група у нас дуже складна, але на таких змаганнях іншої просто не могло бути. П’ять учасників цьогорічної Ліги націй, хоча в плей-оф потрапили лише дві команди. Чотири призери цьогорічних першостей континентів (хоча ніхто і не став переможцем). Розглянемо кожного суперника, в порядку хронології матчів із ними.
Куба
Світовий рейтинг: 12 (209,65)
Куба – це нація атлетів. Бокс, бейсбол, волейбол – найпопулярніші види спорту в країні. Їхня проблема – це любительський статус спорту, притаманний країнам бувшого комуністичного блоку (срср, країни Східної Європи того часу). І в той час, коли інші з 90-х років відійшли від цього принципу, режим Фіделя Кастро ще тримався. Відтак, спортсмени не могли собі заробити на безбідне життя спортом, а відтак почали виїжджати (тікати) з країни з пошуках достойного заробітку. Оскільки за кубинськими законами такі спортсмени позбавлялися можливості грати за національну збірну, то вони просто почали змінювати громадянство і грати за інші збірні.
Достатньо згадати лише 4 імені, щоб зрозуміти, яких гравців втрачав кубинський волейбол. Навіть якщо ви лише поверхнево цікавитеся волейболом, ви все зрозумієте. ОСМАНІ ХУАНТОРЕНА (Італія), Йоандрі Леал (Бразилія), Вільфредо Леон (Польща), Мелісса Варґас (Туреччина). Хуанторена до пізніх років був лідером збірної Італії, Леал досі грає в основі бразильців. Про Леона і Варґас годі й говорити – стали МВП чемпіонатів Європи, які щойно закінчилися. І це ж не повний список, таких гравців багато (той же Ореол Камехо грає за країну-404). І ці гравці прийшли в топові збірні, де конкуренція зашкалює, і стали їхніми лідерами.
Піком кубинських успіхів стали кінець 00-х, коли кубинці стали віце-чемпіонами світу 2010-го року з юним Леоном, а також Леалом і Робертленді Сімоном у складі. Після цього успіхи кубинської збірної почали спадати (в тому числі через від’їзд провідних гравців. Той же Сімон, хоч і не змінив громадянство, став недоступним для збірної). З кінця 2018-го року Куба дозволила грати за збірну гравцям, що грають у професійних клубах, але ще не змінили громадянство (так повернувся Сімон). Вже надто просів рівень. Тож, цього року Куба, нарешті, повернулася до Ліги націй (виграли минулорічний фінал Челенджеру у турків).
За останній рік кубинці зіграли на достатньому рівні.
ЧС-2022. Вилетіли в 1/8 від Італії 1-3. Перед цим програли в групі Бразилії 2-3 та Японії 1-3. Все це матчі із топами, і жодної «сухої» поразки.
Ліга націй-2023. Не вилетіли. Закінчили 3-9, виграли вирішальну гру у напіврезервного (через візові проблеми у США) складу Ірану 3-2.
Чемпіонат Північної Америки-2023. Посіли третє місце. Програли у півфіналі Канаді 2-3, а перед цим у групі США 2-3. У матчі за 3 місце обіграли Домінікану 3-0.
Команда грає у максимально атлетичному стилі, покладаючись на силу. Лідерами збірної є діагональний ХЕСУС ЕРРЕРА (італійська «Перуджа»), догравальник Марлон Янт (віце-чемпіона Італії «Лубе»), центральний блокуючий Хав’єр Консепсьон.
А от головна зірка кубинської збірної, один з найкращих світових центральних блокуючих Робертленді Сімон на цьому турнірі грати не буде. Хоч він і не змінив громадянство (хоча був близьким, щоб стати болгарином) і повернувся до збірної, та на цей сезон взяв паузу у грі за національну команду.
Тож, нашим хлопцям треба бути готовими до тиску кубинців (не забуваємо про їхню перевагу в плані адаптації) і грати розумно. Це ключ до перемоги.
Іран
Світовий рейтинг: 11 (243,55)
Іранський волейбол зараз на підйомі. І це стосується не тільки національної чоловічої команди (про жінок промовчу), а насамперед молодіжних команд. На цьогорічних чемпіонатах світу U-21 та U-19 іранці вибороли срібні медалі (поступилися у фіналі Італії 2-3 та Франції 1-3).
Дорослий волейбол також не пасе задніх, хоч і не хватає зірок з неба..
ЧС-2022. Програш в 1/8 фіналу Бразилії 0-3. До цього в групі обіграли Аргентину 3-2 та поступилися Нідерландам 1-3.
Ліга націй-2023. Результат 2-10. Слабко виступили, але виліт їм не загрожував, як core-команді. До того ж, чотири останні матчі грали напіврезервним складом через проблеми з візами на в’їзд у США (через що ці матчі не йшли в рейтинг FIVB).
Чемпіонат Азії-2023. Друге місце, програш у фіналі Японії 0-3 (у півфіналі обіграли китайців 3-0).
Дуже гучних імен у складі збірної немає. Лідерами є догравальник Мілад Ебадіпур, діагональний АМІН ЕСМАІЛНЕДЖАТ, які грають в Італії.
Не забуваємо про рейтинг, тож це буде гра із подвійними ставками. Умовна перемога України з рахунком 3-0 може покрити одразу балів 20 різниці.
Ну і за «шахеди» треба мститися!
Італія
Світовий рейтинг: 3 (366,02)
Італія – перманентно в топах чоловічого волейболу. Чинні чемпіони світу і віце-чемпіони Європи. Вони постійно на виду, тож гра їх зрозуміла, але від цього не є менш топовою.
За рік команда виступила сильно, хоча титулів саме у цьому році не здобули (кубок Ваґнера у Польщі був неофіційним турніром).
ЧС-2022. Чемпіони! Обіграли у фіналі Польщу 3-1.
Ліга націй-2023. Четверте місце. Групу пройшли із результатом 9-3. У півфіналі програли США 0-3, а в матчі за третє місце сенсаційно поступилися японцям 2-3.
ЧЄ-2023. Друге місце. Поступилися у фіналі Польщі 0-3.
Команда дуже сильна і збалансована. І до того ж, дуже молода. Із основи «найстарішому» Джанеллі лише 27 років. Пішли старички Хуанторена, Зайцев. Натомість, прийшла «молода кров».
Найсильніша їхня ланка – це пасуючий СІМОНЕ ДЖАНЕЛЛІ. Мабуть, найкращий зв’язуючий світу наразі. МВП ЧС-2022. Якщо дати йому нормальну доводку – розірве.
В догравальниках сильна пара Алессандро Мікелетто – Даніеле Лавіа. Обидва високі (Мікелетто взагалі за 210 см.) і потужні.
Після довгого часу пошуку достойного діагонального (пам’ятаємо, що Зайцев, по суті, догравальник, який грав діагональ вимушено), італійці знайшли його в особі Юрі Романо. Надійна опція.
Центральні блокуючі занадто не виділяються, але роблять свою справу справно. Тож, на Джанлуку Ґалассі та Роберто Руссо завжди можна покластися.
Але нідерландці та поляки показали на ЧЄ, як можна боротися з італійцями. А саме – вибити їх із прийому. Догравальники високі, а від того можуть помилятися у прийомі (особливо Мікелетто). Що цікаво, і ліберо Фабіо Баласо досить часто помиляється у цьому компоненті. Тож, потужні подачі – шанс для успіху. Інакше, Джанеллі зробить таку карусель, що голова закрутиться.
Чи зможуть наші хлопці це зробити у достатній мірі? Малоймовірно. Але спробувати можна.
Бразилія
Світовий рейтинг: 4 (337,28)
Бразильці нульових років – це боги волейболу! Той стиль, у якому намагаються грати зараз всі топові збірні, започаткували саме вони. Це чимось схоже на триочкову революцію ҐСВ в НБА. Тоді так ніхто не грав. Бразильці придумали темповий волейбол із максимальними швидкостями. Символом цього був догравальник ЖИБА, з його прийомом у падінні, а через секунду вже вилітанні на пайп. Коли пасуючий Рікардо (а пізніше (і досі!) Бруно – син головного тренера і творця тієї системи Бернардо Резенде) постійно мав 5 опцій для атаки (в 2, в 4, темп, пайп і скидка).
Починаючи з 2002 року, на десятиліття Бразилія стала гегемоном у волейболі. Три в ряд титули чемпіона світу (2002, 2006, 2010), Олімпійські ігри (2004), 8 із 10 Світових ліг (попередник Ліги націй). І програш від США у фіналі ОІ-2008 виглядав як неймовірна сенсація.
Перелом стався в 2012-му році, коли бразильці програли фінал ОІ країні-404. Резенде захотів красиво закінчити історію, випустивши на кінець третього сету (впевнено вели 2-0, перед цим не віддавши жодного сету в плей-оф) за комфортного рахунку старіючого Жибу, і той завалив кінцівку сету, після чого стався перелом у матчі.
Після цього титули стали обходити бразильців стороною. Пішли Жиба, Андре, Данте, Рікардо. Прийшли наче й непогані змінщики, але домінації вже не було. Скоріш за все, просто інші навчилися грати в такому ж стилі і підтягнули свій рівень. Ні, бразильці не зникли. Вони все так же завжди були у головних фаворитах, вигравали призові місця, але от саме титули не давалися. За наступне десятиліття вони виграли «лише» домашні ОІ-2016 і ЛН-2021. Континентальні чемпіонати не рахуємо, там Бразилія завжди була домінантою.
За останній рік результати ще гірші, ніж зазвичай. Тож, домашня кваліфікація – це можливість сатисфакції перед своїми вболівальниками.
ЧС-2022. Третє місце. Програли у півфіналі Польщі 2-3. В цілому, хороший турнір. Принаймні, впевнено взяли реванш (в 1/4) у принципового суперника Аргентини за поразку у матчі за третє місце на ОІ-2021 в Токіо.
Ліга націй-2023. Пройшли групу з результатом 8-4, але вилетіли одразу в 1/4 фіналу від Польщі 0-3. Враховуючи, що і за рік до цього був виліт в 1/4, то для Бразилії це був провал.
Чемпіонат Південної Америки-2023. А от це вже ні в які ворота. Бразилія посіла друге місце, програвши у вирішальному матчі Аргентині 0-3 (хоча всіх інших суперників закрили по 3-0, лише в одній партії допустивши 20+ очок). Це сталося вперше за 34 (!!!) турніри, в яких команда брала участь. До цього – 33 титули із 33 спроб! Єдине чемпіонство в історії, яке було не у Бразилії, здобула Аргентина у далекому 1964-му році, коли бразильці не брали участь через державний переворот. І от тепер вдруге.
Тож, нинішня Бразилія хоч і є топовою збірною, але показує, що не Боги горщики обпалюють.
Нинішня команда – це багато в чому команда старого багажу. Лідери – дуже вікові. Бруно, Лукасу вже по 37 років, Леалу 35. Та й іншим майже всім вже за 30. 36-річний Воллас ще грав на минулорічному ЧС, але, схоже, закінчив із збірною.
Лідером збірної є легенда бразильського волейболу пасуючий БРУНО РЕЗЕНДЕ. Гравець, якому довелося доводити свою майстерність і переломлювати стереотип «у збірній через батька». Але роки беруть своє. І зараз, часом, Бруно заграється, не витримує темп гри, який сам же хоче підтримувати. Перший темп із Лукасом із доводки у п’ятий метр виглядав круто 10 років тому, але зараз вже не так страшить.
Іншим ментальним лідером є незмінний друг Бруно – центральний блокуючий Лукас Сааткамп. Дуже високий і дуже потужний. Але вже не такий стабільний. У парі з ним зазвичай виходить Флавіо.
А от діагональ, після відходу Волласа, непогано оновилася. І 29-річний Алан Соуза зараз часто є головним скорером.
Основними догравальниками є Рікардо Лукареллі та Йоандрі Леал. Обидва грають за італійську «П’яченцу», тож взаєморозуміння має бути на рівні. Хоча догравальників тренер часто тасує, тож не факт, що будуть грати обоє.
Якщо порівнювати Італію та Бразилію, то останні виглядають слабкіше. Але враховуючи домашній майданчик, складність гри з ними приблизно на одному рівні. Бразильці просіли у порівнянні із собою минулими, але це все ще одна з найкращих збірних світу.
Катар
Світовий рейтинг: 17 (181,45)
Катар зараз на підйомі. Тишком-нишком, вони стали реальною третьою силою в азійському волейболі (після Японії та Ірану), потіснивши із цієї позиції Китай. Останнім часом у них досить непогані результати. Ми могли їх бачити на цьогорічному домашньому Челенджері, де вони впевнено по 3-0 обіграли Таїланд та Чилі, а в фіналі поступилися туркам лише на тай-брейку.
ЧС-2022. Виліт із групи із трьома поразками від Бразилії, Японії та Куби.
Чемпіонат Азії-2023. Третє місце. Програли в півфіналі Японії 1-3, а в матчі за 3 місце обіграли Китай 3-0.
Успіхи останніх турнірів дозволили Катару досить сильно піднятися в рейтингу і обійти тих же чехів. Наразі вони 17-ті, поруч з Україною.
Зв’язуючим у катарців грає натуралізований серб Мілош Стеванович, який часто заграє перший темп Беляля та ІБРАГІМА. Основні атакуючі із країв Ренан та Раїмі.
За класом ми вищі за катарців. Але це треба буде довести на майданчику. Команда непроста.
Чехія
Світовий рейтинг: 20 (160,63)
Чехи постійно крутяться у нас перед очима в Золотій лізі. В минулому році вони не пустили нас на Челенджер, обігравши в півфіналі 3-2 (причому ми вели 2-0). Це тоді, коли у нас травмувався Тупчій і ми грали з Плотницьким в діагоналі. Тож, переграти їх буде принциповою справою. Гадаю, пересічемося із чехами і в наступному році на фінальній стадії Золотої ліги.
На чемпіонат світу минулого року Чехія не потрапила за рейтингом. У цьогорічній Золотій лізі пройшли в фінальний раунд, але програли в півфіналі Туреччині 2-3 та в матчі за третє місце Хорватії 0-3.
В минулорічному Челенджері Чехія посіла четверте місце (0-3 від Куби в півфіналі та 2-3 від Південної Кореї в матчі за третє місце).
На чемпіонаті Європи-2023 вилетіли в 1/8 фіналу від сербів 0-3. В групі програли також всуху Нідерландам та Польщі.
Словом, нічого особливого із себе Чехія зараз не представляє. І за рейтингом, і за грою, це найслабша команда групи. Тож, маємо їх обігрувати.
Із гравців можна відзначити діагонального МАРЕКА ШОТОЛУ та догравальників Яна Ґалабова та Лукаса Васіну.
Німеччина
Світовий рейтинг: 16 (189,76)
Німці – міцний і досвідчений горішок. Вони постійно «варяться» в Лізі націй, оскільки мають «броню» від вильоту. Досвідчена команда із поставленою грою. Знаходяться одразу за нами в рейтингу, тож приблизно нашого рівня.
ЧС-2022. Програли в 1/8 фіналу Словенії 1-3. А до цього їм же в групі 0-3, а також Франції 0-3, вигравши лише в Камеруна. Але варто відзначити, що на турнірі не грали лідери.
Ліга націй-2023. Результат 3-9, причому дві перемоги здобули вже в самому кінці.
ЧЄ-2023. Виліт в 1/8 фіналу від Нідерландів 2-3. В групі програли Сербії 1-3 та Італії 2-3. Як бачимо, незважаючи на ранній виліт, боролися дуже достойно.
Довгий час основним зв’язуючим був топовий гравець Лукас Кампа. Але от на ЧЄ в останніх матчах його витіснив Йоганнес Тілле. Можливо, роки вже беруть своє у Лукаса (майже 37 років).
Основною зіркою команди залишається діагональний Ґеорґі Ґроцер. Незважаючи на свій 38-річний вік, він ще може тягнути. Хоча на минулорічному чемпіонаті світу не грав.
Серед догравальників виділяється уродженець Полтави ДЕНИС КАЛІБЕРДА. Його батько грав за збірну України, але виріс Денис вже у Німеччині і грає за цю збірну. Хоча в цілому, у німців є проблеми з догравальниками.
Мають якісних високих і різких центральних блокуючих. Зазвичай, це Тобіас Крік і Антон Бреме.
Грати з Німеччиною можна, але для перемоги треба показувати свій максимум. Якщо дати слабину (як Нідерланди), то буде дуже складно.
Прогноз
В плані результату не варто очікувати боротьби за путівки на ОІ, але поборотися варто. А от оцінити себе на фоні топових команд буде цікаво. Тож, мірилом успіху буде якість гри. Ну і непогано було б піднабрати рейтингу (принаймні, не опуститися).
Матчі із Італією та Бразилією виглядають «мертвими». Це не означає, що в них не потрібно боротися, але поразки тут читаються.
Натомість, ігри з Катаром та Чехією треба забирати за будь-яких розкладів. Не тому, що слабкі суперники, а тому, що якщо не їх обігрувати, то кого?
Решта матчів – проти Куби, Ірану та Німеччини – бачаться з більш-менш рівними шансами. Тож, вилочка може бути від 2-5 до 5-2.
Прогноз автора (оптимістичний): 4-3.
Замість епілогу
Капітан і лідер збірної України Олег Плотницький прокоментував так майбутній виступ на Олімпійському кваліфікаційному турнірі:
«Це в будь-якому випадку важливо. Є шанс пограти з топовими командами. Ми маємо, як гравці, хоча б особисто кожен десь розвиватися, рости. На місці стояти не прикольно. Якщо хтось хоче, звісно, немає питань, але, взагалі, маємо розвиватися.
Ми вже показали, що можемо грати, вигризати, боротися. Тому стовідсотково треба їхати, викладатися, знову ж таки, на повну.
І хто знає, можливо, якимось чином ми доїдемо на Олімпіаду. Раптом колись пощастить».
Будемо і ми вірити і підтримувати нашу збірну. І нехай нам пощастить саме зараз!
