😔 Леонід Буряк розповів, що сталось із Михайлом Фоменком та всловив співчуття у зв'язку з його смертю

- Десь рік тому я дізнався про те, що Михайло Фоменко хворів. Його оперували в Австрії. Операція була серйозна, і лікарі сказали, що начебто все гаразд, і всі проблеми позаду. Але на жаль, попри обнадійливу інформацію, все повернулося зовсім по-іншому. Коли йде від нас близька людина, з якою ми разом довгий час грали, це залишає гіркий слід.

Фоменко був надійним футболістом, цементував гру в обороні. Без тріо Решко – Коньков – Фоменко не було б тих перемог, які нам вдавалося здобувати. Це були надійні, майстерні футболісти. Усередині колективу тоді була така ситуація, що ними, як старшими товаришами, все контролювалося. Вже згодом це перейшло до нас.

Тож, коли людина вмирає, це сумно. Охоплює якийсь гнітючий стан. Особливо важко це усвідомлювати, коли прожив із такою людиною пів життя. Це важко переварити. Це горе для близьких, це горе і для нас, колишніх одноклубників та колег.

– Для футбольної України новина про смерть Михайла Фоменка стала шоком. Важко змиритися з думкою, що пішла ця людина.

– У нього з усіма були добрі стосунки. Він був людиною неконфліктною, а свою справу робив мовчки, спокійно. У нас взагалі команда була такою, що ніхто нікому не підказував, ніхто не кричав. Кожен сумлінно виконував свої обов'язки. Фоменко – один із тих, хто був гідний звання капітана команди. Він довгий час носив капітанську пов'язку у «Динамо».

Ми всі шкодуємо, що все так сталося, і завжди згадуватимемо цю людину. Що вдієш, це життя. Як то кажуть, рано чи пізно казка закінчується. Він міг би ще пожити, бо вік ще давав право на спокійну старість. Але…

Співчуття рідним та близьким. Потрібно це все пережити. Одне можу сказати: пішов не простий футболіст, не проста людина. Царство небесне, світла пам’ять, - сказав Буряк.

Фоменко протягом кар’єри футболіста грав за «Зорю» та «Динамо». У складі киян тричі ставав чемпіоном СРСР, двічі вигравав Кубок СРСР, у 1975-му брав Кубок володарів Кубка УЄФА та Суперкубок УЄФА.