Владислав Бабогло: «У «Чорноморці» U-19 в мене почалися недобрі стосунки з тренером. Переходили на особистості: «Ти молдованин, ти тупий»

Центрбек «Карпат» та збірної Молдови Владислав Бабогло розповів про період своєї кар'єри, проведений у системі «Чорноморця».

– Коли футбол з'являється в твоєму житті? Це «Чорноморець» одразу?

– Так, це одразу «Чорноморець». Якраз хто живе в Одесі, вони знають ту базу біля моря – «Отрада». Ми з батьками йшли просто прогулятися до моря, і я бачив, як хлопці там тренуються на полях. У мене почалася істерика: «Я хочу туди, віддайте мене туди!»

А в мене нічого ще немає – ні бутс, ні м'яча. Вони пішли, взяли номер тренера. Це були хлопці, до речі, на 2 роки старші за мене. Домовилися, мене взяли тренуватися з ними. Це був 1996 рік.

Я тренувався з хлопцями, на 2 роки старшими, потім перейшов на рік старше, тому що тоді брали тільки з 7 років до футбольних академій. У нас принаймні так в Одесі. Я потім уже зі своїм роком у 7 років почав тренуватися. Пройшов і академію, і U-19 і вже пішов з «Чорноморця».

– Наскільки я знаю, ти виявився, як це не парадоксально, фактично не потрібним «Чорноморцю». Тобто, вони тебе не те, щоб не розгледіли – просто тебе відпустили, правильно?

– Ну, це, знаєте, дуже такий важкий період був для мене, тому що в академії я себе почував дуже здорово, і ми грали добре. Я з самого малечка думав: «Тренуюся в «Чорноморці», хочу бути легендою в «Чорноморці», один клуб». Тоді я так це приймав.

Перейшли ми до U-19. Я грав також за U-19, але далі до U-21 в мене почалися такі дуже недобрі стосунки з тренером. Десь переходили на особистості, де не повинно було. Це не від мене було. Я не виправдовую себе, просто кажу, як воно було. Мені було дуже тяжко морально.

– Як ти реагував, коли до тебе тренер, як ти кажеш, переходив на особистості?

– Це могли бути слова за моє походження.

– Расизм, ксенофобія?

– «Ти молдованин, ти тупий», то, се, знаєте. І я щось не розумів тоді. Думав, як це, можливо, я якось не так це розумію? Я до сих пір не розумію, як тренер може говорити це юнаку 18-19 років.

Я там не грав, не грав, це тягнулося десь рік. І я дуже просив батька: «Будь ласка, забери мене звідси. Дай мені якісь шанси. Можна я поїду на перегляд до якоїсь команди?»

– Яким чином твій тато впливав у цьому плані?

– Він говорив мені: «Можливо, треба почекати, можливо, будуть якісь зміни». Мені дуже не подобалося: якщо в академії ми намагалися грати в футбол, якась тактика, якісь передачі, особливо для центрального захисника розрізаючі, якісь комбінації, то тут ми прийшли, і в нас завдання було – віддай ближньому, опорному півзахиснику, який веде гру, і все, більше нічого не потрібно робити.

Тобто, для мене це було… Я хочу якось розвиватися, якось себе тренувати. Це ж саме просте – вибити м'яч, віддати ближньому. Це можна завжди зробити. Але тобі вже 18-19 років, ти хочеш щось нове для себе брати.

– Ці тренера ще є? Вони там працюють, не цікавився?

– Вони вже там не працюють. І ось пройшло десь місяців 9. Було літо, в нас там махінації якісь були з переписуванням контрактів. У нас було акціонерне співтовариство одне – ВАТ «Чорноморець».

Якось вони там щось міняли, брали якісь там кредити на будівництво стадіона. Говорять: «Переписуйте». Я дзвонив до батька, він каже: «Нічого не підписуй». Ми нічого не підписали. «Ну все, тоді будеш їхати до керівництва та з ними розмовляти», – сказав Бабогло.

Владислав народився у молдовському селі Копчак. У віці 4 років разом з батьками переїхав до Одеси, з 5 років почав займатися в СДЮШОР «Чорноморця». У системі одеського клубу перебував до 2016 року, проте за головну команду не зіграв жодного офіційного матчу.

Статистика та трансферна історія 25-річного футболіста – тут.