Метью Перрі міг стати тенісистом: був у рейтингу Канади, подачу на 160 км/год відчули на собі яєчка Чеві Чейза
Але карʼєра скінчилася через переїзд та переоцінку сил – і акторське майбутнє.
28 жовтня помер актор Метью Перрі, всесвітньо відомий, перш за все, своєю роллю Чендлера Бінґа у серіалі «Друзі». Йому було 54 роки.
Свого часу доля могла занести його саме у світ спорту – як тенісиста. Про це він детально розповів у мемуарах «Друзі, коханки і велика халепа», які вийшли друком рік тому.
Перрі почав грати у теніс ще в Канаді – «вважав питанням часу, коли вийде на «Вімблдон»
Тенісом Перрі почав займатися ще з чотирьох років – цим із ним займався дідусь.
«У вісім я вже розумів, що міг би його побити, але зачекав із цим до десяти років. Я грав по вісім-десять годин щодня, а потім ще годинами гатив тенісну стінку, уявляючи себе Джиммі Коннорсом (тенісист, провів 160 тижнів на першому місці рейтингу ATP у 1974–1977 роках – прим.)», – згадував у мемуарах актор.
У нього була і власна мотивація – привернути до себе увагу матері, яка розвелася з батьком і невдовзі одружилася з іншим чоловіком:
«Вважав лише питанням часу, коли я вийду на «Вімблдон», приязно і стримано киваючи своїм обожнювачам, розімнуся, а потім зіграю п’ять сетів проти Макінроя. Я спокійно дочекаюся, поки він вилає якогось пихатого британського суддю, а потім бекхендом виконаю ідеальний крос і виграю турнір. Тоді я поцілую золотий трофей і вип’ю склянку ячмінного лимонаду «Робінсонс». Цей напій такий несхожий на «Доктора Пеппера», що мені навіть сподобається. Отоді, мабуть, я виборю увагу своєї матері».
Метью Перрі – з ракеткою посередині
Хай там як, а теніс захопив Метью – він грав у місцевому клубі, де проводив дні в очікуванні, що комусь з пенсіонерів треба буде четвертий гравець.
І був місцевим королем камбеків – буквально через сльози:
«Старигани мене любили, бо я міг дотягнутися до будь-якого м’яча, проте в мене був жахливий норов. Я жбурляв ракетку, лаявся й казився, а коли програвав з великим відривом, починав рюмсати. Зазвичай таке передувало моєму камбеку. Я програвав один сет, програвав 5:1 у другому, програвав 0:40, ридав, а потім здійснював камбек і вигравав матч із трьох сетів. Я плакав, але думав: «Я переможу. Впевнений, що переможу». Іншим не було аж так потрібно перемогти».
Карʼєра Перрі-тенісиста згасла у Лос-Анджелесі – не потягнув рівень, хоч і був у юніорських рейтингах
У 14-15 років з Перрі сталися три події:
• потрапив до національного тенісного рейтингу Канади;
• вперше спробував алкоголь – і сподобалося: «Збагнув, що вперше в житті мене нічого не гризло. Все у світі стало на свої місця. Світ більше не був скаліченим і божевільним. Я зробився повноцінним і безжурним. Я ще ніколи не відчував такого щастя, як тієї миті»;
• рішення переїхати до батька у Лос-Анджелес після постійних сварок з мамою – «щасливим був лише на корті».
Це рішення Перрі вважав потім «втечею від себе», але й у ньому не обійшлося без тенісу – саме «на краще для тенісної карʼєри» і стало головним аргументом для обох батьків погодити цей переїзд.
Спочатку, здавалося, все йшло добре – на певному етапі, як йдеться у біографії актора на IMDb, у цей період він навіть посідав 17-те місце в одиночному та третє у парному юніорських національних рейтингах. «Спочатку я й сам планував займатися спортом. Я вийшов на такий рівень у тенісі, що мене серйозно думали записати до тенісної академії Ніка Боллетьєрі у Флориді. Боллетьєрі був висококласним тенісним тренером — допомагав Моніці Селеш, Андре Аґассі, Марії Шараповій, Вінус і Серені Вільямс тощо», – розповідав у мемуарах Метью.
Однак відносно швидко стало зрозуміло, що з тенісною карʼєрою не складеться – різниця у рівні в ЛА та канадській Оттаві була разючою. Хоча Перрі свого часу в інтервʼю New York Times розповідав, що тренувався по 10 годин на день: «Я мав досягати успіху в усьому, що я робив, щоб почуватися краще щодо самого себе. У мене був цей неймовірний запал на тенісному корті, і це перейшло і в акторську карʼєру».
«Я пам’ятаю, як записався на сателітний турнір, куди прийшов мій тато з новою родиною. В першому матчі я не виграв жодного очка.
Мої мрії стати наступним Джиммі Коннорсом швидко розбилися, зіткнувшись із блискавичними (100 миль за годину) крученими подачами бронзовошкірого каліфорнійського божества, яке виявилося одинадцятирічним хлопчаком на ім’я Чад, але через велику Д», – так розповідав про кінець тенісної карʼєри сам Метью.
Теніс допоміг Перрі з роллю у «Районі Беверлі-Гіллз», а через декаду він зарядив мʼяча прямо в яєчка коміка Чеві Чейза
У своїх мемуарах Перрі згадує дві історії, повʼязані із тенісом вже упродовж своєї акторської карʼєри.
Перша – про його гостьову роль у першому сезоні серіалу «Район Беверлі-Гіллз», де в одному з епізодів він грав молоду тенісну зірку Роджера Азаряна. Це було у 1991-му – за три роки до виходу першого сезону «Друзів».
«На початку цієї серії я гамселю тенісні м’ячі, хизуючись формою гравця канадського національного рейтингу, розгонистими крученими форхендами, агресивними переможними бекхендами й непідробним умінням грати. Я навіть орудую старомодною дерев’яною ракеткою Donnay у стилі Б’єрна Борга.
У цій сцені я примудрився зламати її мініатюрний обід занадто сильним ударом. Джейсон Прістлі в ролі Брендона Волша помітив мою погано приховану лють і запитав, скільки ракеток я нищив за тиждень. На це я відповів у дусі мистецтва, яке наслідує життя: «Залежить від того, чиє обличчя бачу на м’ячі», – розповідав про свою гру Перрі.
Друга історія сталася поза кінокамерами – на благодійному турнірі у 2003 році за участі знаменитостей-професіоналів. Там він мав зіграти проти коміка Чеві Чейза – свого кумира.
На той час Перрі вже доволі довго не грав у теніс (тоді «Друзі» вже добігали свого завершення), але все ще вмів професійно потужно подавати мʼячі. Але не знав, куди їх подає.
«Я підкидаю м’яч, заводжу ракетку за спину, щосили луплю по м’ячу, а потім нажахано дивлюся, як замість того, щоб перелетіти корт по діагоналі до партнера Чеві, він мчить прямісінько на самого Чеві. Той стоїть на лінії подачі, рівно за вісімнадцять метрів від того місця, де я вдарив по м’ячу. Можу з певністю сказати: якщо м’яч летить зі швидкістю приблизно 160 кілометрів за годину, це означає, що він долає приблизно 44,5 метра за секунду, а отже, у містера Чейза було 0,412 секунди, щоб забратися звідти.
Містер Чейз не забрався.
Точніше, не забралися його яєчка. Я подав м’яч на швидкості, близькій до професійної, прямцем у маленького Чеві», – згадував Перрі.
Це бачили дві тисячі людей, зокрема і Джордж Буш-старший. Інтерлюдію, в якій Перрі розповів про цю історію, він назвав «Насильство в Голлівуді».
***
Після 2018 року, коли Перрі провів 5 місяців у лікарні з перфорацією шлунково-кишкового тракту, з яких два тижні у комі через зловживання наркотиками, актор почав часто грати у піклбол. Це гра, що поєднує у собі елементи тенісу, настільного тенісу та бадмінтону – у ній грають деревʼяними ракетками, полімерною кулькою та через натягнуту сітку.
Таблоїд TMZ стверджує, що незадовго до смерті Метью Перрі провів дві години, граючи у піклбол.