Наполовину оновлена команда, відсутність зірок та теоретичні шанси. З чим Україна підходить до вікна відбору на ЧС-2023
Маємо брати реванш у грі з Ісландією.
Збірна України продовжує боротися за право виходу на майбутній чемпіонат світу - у це міжнародне вікно команда Айнарса Багатскіса зіграє з Нідерландами та Ісландією.
Tribuna.com разом з титульним партнером Федерації баскетболу України Parimatch Ukraine розповідають, з чим наші хлопці підходять до важливих зустрічей і у якому складі їх проведуть - бо змін у команді порівняно з вересневим Євробаскетом сталося дуже й дуже багато.
Також варто відмітити, що збірна України з баскетболу долучилася до благодійної ініціативи Parimatch Ukraine та благодійного фонду «КОЛО». Під час трансляції поєдинків національної команди на телеканалі XSport відбуватиметься збір на крила-розвідники від українських розробників «Небесна кара», що забезпечать нагальні потреби ЗСУ.
Вболівай за своїх на всіх фронтах та заряджай на перемогу України разом з Parimatch Ukraine!
Що було в групі України до цього вікна
Влітку 2022-го баскетбольна збірна України мала чудові шанси якщо не гарантувати собі участь у наступному чемпіонату світу (єдиною з європейських команд, яка це вже зробила офіційно, є збірна Фінляндії), то, принаймні, значно покращити свої шанси поїхати наступного року до Японії, Філіппін та Індонезії.
Але не склалося: наша національна команда неймовірно прикро програла іспанцям (пам’ятаєте блок Себи Саїза на останніх секундах зустрічі, коли В’ячеслав Бобров міг приносити українцям перемогу над чинними чемпіонами світу та Європи?), не втримала двозначну перевагу у поєдинку з Італією, до якого була добре підготовлена тактично, але не змогла у повній мірі реалізувати домашні задумки, та примудрилася поступитися ісландцям, маючи двох представників НБА у складі.
Ці невдачі не перетворили заключну частину кваліфікації на ЧС-2023 зовсім вже у формальність для української збірної - математичні шанси відібратися на світову першість у підопічних Айнарса Багатскіса ще залишаються. Але тепер для тріумфального завершення відбору необхідно не лише вигравати всі чотири поєдинки, що залишилися, але й сподіватися на певну кількість зручних результатів у паралельних зустрічах за участі прямих конкурентів - яку саме, нам лише доведеться з’ясувати у найближчому майбутньому.
Цей фактор і робить найближчі офіційні поєдинки баскетбольної збірної, 11 листопада проти Нідерландів та 14 листопада проти Ісландії, вирішальними. Їх команда зобов’язана забирати за будь-яку ціну, щоб залишитися у грі до лютого наступного року - саме тоді й завершиться світовий відбір.
Багатскіс залишився у збірній до завершення кваліфікації - але втратив більш ніж половину бойового складу
Однією з головних інтриг українського баскетболу після завершення чемпіонату Європи (там, нагадаємо, наша збірна вийшла з групи і в 1/8 фіналу поступилася головній сенсації першості, Польщі, яка дійшла до медальних поєдинків і фінішувала четвертою) була подальша доля головного тренера національної команди Айнарса Багатскіса. Все йшло до того, що латвійський фахівець залишить посаду вакантною - у власних інтерв’ю та прес-конференціях він неодноразово натякав, що піде, і, за чутками, навіть встиг попрощатися із підопічними.
Але Багатскіс залишився - принаймні, на матчі найближчого відбіркового вікна ЧС-2023 українську команду виводитиме саме він. Чому так сталося, можемо хіба що здогадуватися: чи то Айнарс дійсно відчуває відповідальність за долю нашого баскетболу, про яку він розповідав в інтерв’ю медіа-службі ФБУ, чи то йому просто не вдалося знайти більш цікавого варіанту продовження тренерської кар’єри за декілька тижнів між завершенням Євробаскету-2022 та початком клубного сезону (це, до речі, цілком логічно - всі організації, що поважають себе та власних вболівальників, не залишають тренерське питання відкритим до останнього моменту).
Втім, як би там не було, це точно не погана новина: запросити статуснішого іноземного фахівця в умовах великої війни та майже програного відбіркового циклу було просто нереально, топові вітчизняні тренери зайняті у клубах - Валерій Плеханов у міжсезоння очолив «Будівельник», а Віталій Степановський залишився у румунській «Крайові», де робить дуже якісну роботу восени на рівні Кубка Європи ФІБА, - а відверто експериментувати із призначенням зараз чи залишати збірну якомусь тимчасовому виконувачу обов’язків дорівнювало б зливу кваліфікації ще до того, як збірна остаточно втратить шанси потрапити на ЧС.
Втім, наскільки б добре Багатскіс не знав українських виконавців, у листопаді 2022-го йому доведеться чимало пофантазувати стосовно того, як зібрати боєздатну команду. Із 12 баскетболістів, що брали участь у чемпіонаті Європи двомісячної давнини, у матчах з Нідерландами та Ісландією він зможе розраховувати лише на п’ятьох.
Звісно ж, ніхто і не очікував на приїзд у національну команду Олексія Леня зі Святославом Михайлюком посеред клубного сезону - так, вони майже зовсім не виходять на майданчик у новому регулярному чемпіонаті НБА у складі «Сакраменто» та «Нью-Йорка» відповідно, але контрактні зобов’язання не дозволяють їм просто кинути все та прилетіти до Європи навіть попри очевидний брак змагальної практики. А ось інші кадрові втрати стали для вболівальників несподіванками - і, переважно, неприємними.
Знову травмувався наш найяскравіший представник нової хвилі молодих гравців Іссуф Санон: захисник «Прометея» пошкодив гомілкостоп у матчі Єврокубка проти іспанського «Ховентута» і не встиг відновитися за тиждень, що залишався до поєдинків збірної.
Богдан Близнюк та Артем Пустовий, які б мали бути одними з лідерів та головних зірок цієї версії збірної, не приїхали у національну команду за особистими обставинами - і обидвох Багатскісу, звісно ж, дуже не вистачатиме.
Проблеми зі здоров’ям зіпсували старт клубного сезону Віталію Зотову з ризького ВЕФ - його Айнарс взагалі не включив навіть у попередню заявку на осіннє вікно кваліфікації до ЧС-2023, тому що грати на серйозному рівні плеймейкер зараз просто фізично не готовий. І, зрештою, Дмитро Скапінцев зараз робить спробу закріпитися у Лізі розвитку у фарм-клубі «Нікс» - не те, щоб його відсутність буде дійсно відчутною, але на Євробаскеті-2022 молодий центровий був. І навіть виходив грати проти Янніса Адетокумбо, старанно виконувавши завдання зупиняти одного з найатлетичніших баскетболістів сучасності жорсткими фолами.
Денис Лукашов, Ілля Сидоров, Іван Ткаченко, Володимир Герун та В’ячеслав Бобров - ось і все, що залишилося від команди, яка у вересні грала у плей-оф чемпіонату Європи, і яку ми вважали однією з найталановитіших взагалі за всю історію українського баскетболу часів незалежності.
На допомогу їм Багатскіс викликав перевірених часом та великими матчами ветеранів (у збірну повертаються В’ячеслав Кравцов та Олександр Липовий), більш молодих гравців, які мають уявлення, що таке національна команда (Артем Ковальов, Андрій Войналович, Сергій Павлов та Павло Крутоус грали за збірну у цьому відбірковому циклі), та одного дебютанта.
За задумкою головного тренера, ним мав би стати Олександр Ковляр, який провалився на молодіжному чемпіонаті Європи влітку, але дуже солідно розпочав новий клубний сезон в естонському «Калеві» (зокрема, перемагав «Будівельник» у Кубку Європи ФІБА), але вихованець южненського «Хіміка» теж травмувався - і його у заявці на матчі з Нідерландами та Ісландією замінив Ілля Тиртишник. 24-річний захисник «Будівельника» ніколи не грав за національну команду навіть у товариських матчах, але раніше брав участь у її тренувальних таборах та пройшов систему молодіжних збірних - тож його точно не можна назвати випадковою людиною у цьому складі.
Ростер, який Айнарс зібрав у листопаді, звісно ж, не нейоптимальніший і найсильніший з тих, які він міг би мати впродовж клубного сезону. Але він має всі складові для того, щоб якщо не вистрілити, то, принаймні, виступити на пристойному рівні - досвід Кравцова, Липового, Боброва та Геруна, енергію та амбіції гравців з розширеного пулу кандидатів, які отримують можливість голосно заявити про себе, та рівень суперників, який абсолютно точно не захмарно високий.
Нідерланди втратили тренера, головну зірку та ще жодного разу не перемагали у відборі - з ними й розпочинаємо
Про баскетбольну збірну Ісландії, яка прямо зараз намагається переписати історію та стати кількісно найменшою нацією, що коли-небудь грала на чемпіонатах світу (саме острів’яни йдуть третіми у нашій групі, поступаючись лише іспанцям та італійцям), ми дізналися чимало нового наприкінці серпня.
Що програма, яка старанно, по цеглинках, будується роками, може приносити результат, що достатньо мати двох-трьох представників пристойних європейських чемпіонатів, щоб робити гучні сенсації (Елвар Фрідрікссон та Трюггві Глінасон у повному порядку і знову зіграють проти України), що зовсім невідомі резервісти з напіваматорського внутрішнього чемпіонату можуть бути дуже корисними, якщо знати, як саме використовувати їхні сильні сторони на майданчику.
З Ісландією нашій збірній грати 14 листопада у Ризі, яка стала домівкою українського баскетболу після повномасштабного російського вторгнення - і можна взагалі не сумніватися, що навіть у наполовину оновленому складі національна команда зробить все можливе для того, щоб взяти реванш.
По-перше, тому, що серпнева поразка у Гафнафйордурі (тоді, нагадаємо, Михайлюк не зміг виграти матч в останньому володінні основного часу, зробивши прикру втрату на рівному місці, а в овертаймі ісландці виявилися сильнішими) була дуже несподіваною та дуже болісною. По-друге, тому, що Ісландія - це єдиний конкурент з топ-трійки збірних нашої групи, якого Україна теоретично ще може випередити на дистанції кваліфікації. Тож треба буде не просто вигравати, а ще й з різницею принаймні у чотири очки - щоб мати перевагу за результатами особистих зустрічей на випадок найрізноманітніших можливих закруток на фініші відбору.
А відкриватиме осіннє вікно кваліфікації ЧС-2023 збірна України 11 листопада в Алмере грою проти збірної Нідерландів - команди теж зовсім не топової, але такої, що точно не варто недооцінювати. Голландці також брали участь у вересневому чемпіонаті Європи і епізодами виглядали у Празі доволі непогано - втім, їм забракло класу та майстерності, щоб здобути бодай одну перемогу у пулі з Сербією, Чехією, Ізраїлем, Польщею та Фінляндією.
Підсумкові 0/5 запустили у нідерландській збірній процес зміни поколінь: найвідоміші гравці команди, захисники Ворті де Йонг та Шарлон Клуф, завершили міжнародну кар’єру (перший взагалі змінив вид спорту і спробує кваліфікуватися зі збірною Нідерландів з баскетболу 3х3 на Олімпіаду-2024 у Парижі), а доволі авторитетний у європейському баскетболі італієць Мауріціо Бускалья (найліпшою його роботою був дуже яскравий та кусючий «Тренто» з Давіде Пасколо та Дієго Флаккадорі у якості головних зірок) залишив посаду головного тренера.
Тож як саме виглядатиме ця команда у зустрічі проти України та навколо кого будуватиме свою гру - великий знак питання не лише для нашого тренерського складу на чолі з Багатскісом чи пересічних вболівальників, які взагалі не дуже добре уявляють собі, що то за звір такий під назвою «голландський баскетбол», а й для самих Нідерландів.
Навіть теоретичні шанси потрапити на ЧС-2023 вони вже втратили, за весь цей відбірковий цикл не перемагали взагалі жодного разу (0/6 та останнє, шосте, місце у групі), і не визначилися навіть із новим наставником - у листопаді з найближчим суперником України у статуси виконувача обов’язків працюватиме тренер місцевого «Лімбурга» Раденко Варагич.
Втім, це зовсім не випадкова людина з вулиці: у Нідерландах серб працює з 2016 року і спеціалізується на роботі з молоддю. Саме тому його запрошення зараз більш ніж логічне - у голландців є декілька дуже цікавих виконавців, що народилися вже у двотисячних, один з яких, захисник Кейе ван дер Вюрст де Вріс з бельгійського «Остенде» (а це рівень Ліги чемпіонів - тобто, доволі пристойний), має стати новим обличчям місцевого баскетбольного проекту на роки вперед.
***
В обох зустрічах Україна котується вище за суперників - при всій повазі до не надто баскетбольних держав, які виконали фантастичний обсяг роботи, щоб підтягнутися до пристойного європейського рівня. Навіть актуальний склад нашої збірної сильніший, якісніший та більш досвідчений за те, що може запропонувати Багатскісу кожен з його візаві.
Експерти Parimatch Ukraine дійшли висновку, що коефіцієнт на перемогу України в матчі з Нідерландами дорівнює 1,51; в матчі з Ісландією він ще нижче - 1,48. Вболіваємо за своїх та заряджаємо на нашу збірну разом з Parimatch Ukraine!
Аналізувати шанси України потрапити на ЧС зараз дуже складно - все залежить від того, як Ісландія зіграє у листопаді
Щоб розбирати якісь реальні сценарії виходу на наступну світову першість, нашій збірній треба зараз перемогти двічі - і дивитися на те, що в осінньому вікні кваліфікації награють наші головні конкуренти.
Тут та зараз доля третьої путівки на ЧС від нашої групи цілком та повністю залежить від команди Ісландії: вона має своєрідний поул у боротьбі з Україною та Грузією (іспанці та італійці усі формальні питання мають вирішувати зараз та перетворювати лютневі зустрічі відбору на формальність для себе) і двічі поспіль зіграє із безпосередніми опонентами.
Найкращий сюжет для української команди - це власна перемога над ісландцями (не менше, ніж «+4», як ми вже з’ясували вище) та поразка острівної збірної у протистоянні з грузинами, яке заплановане на 11 листопада і за яким також обов’язково треба буде стежити.
За такого сценарію подальші підрахунки матимуть найбільший сенс - бо тоді наша збірна стане найкращою у будь-якій потенційній закрутці з рівним балансом перемог та поразок у двох чи навіть трьох команд, і не матиме необхідності випереджати ісландців та грузин за загальною кількістю перемог.
Але для того, щоб розраховувати на посмішку долі (для того, щоб Україна зрештою потрапила на чемпіонат світу, вона має бути максимально широкою та щирою), треба спочатку вирішувати ті завдання, що залежать лише від нашої національної команди - і вигравати свої матчі.
За тим, як збірна це робитиме, ви матимете змогу спостерігати у прямому ефірі телеканалу XSPORT. Матч з Нідерландами - сьогодні, 11 листопада, о 20.00.
