"Тоттенхем" видав свій найкращий старт сезону з 1961 року і наразі очолює АПЛ. Схоже, все завдяки Постекоглу

Розповідаємо, як новий головний тренер вивів "шпор" на новий рівень

Коли Анґе Постекоглу очолив "Тоттенхем", переважала думка, що результати, ймовірно, спочатку будуть незначними.

Так відбувалося і на його попередніх місцях роботи, і, безумовно, так було на двох його останніх проектах до приїзду на північ Лондона. Постекоглу ледь не вилетів у свій перший сезон з "Йокогама Ф. Марінос", а "Селтік" програв тричі у перших семи матчах чемпіонату.

"Наберіться терпіння, вболівальники "шпор", - таким було послання.

Вийшло зовсім інакше, і після суботньої перемоги над "Лутоном" (1:0) "Тоттенхем" очолив турнірну таблицю (принаймні на один день), набравши більше очок у перших восьми матчах, ніж у будь-якому іншому сезоні АПЛ. Насправді, щоб побачити кращий старт "шпор" у чемпіонаті, потрібно повернутися до сезону 1960-61 років. У тому році "шпори" зробили дубль, вигравши чемпіонат і кубок Англії.

Гра "Тоттенхема" у Лутоні не завжди була красивою, але "шпори" все одно створили купу моментів у першому таймі і загалом вийшли на перше місце, граючи в заповзятливий, захоплюючий футбол. Саме такий футбол, який, як вважалося, може зайняти трохи часу у гравців, які ще не звикли до методів Постекоглу. Саме цим, як правило, пояснюються повільні старти в його попередніх клубах.

Чому ж цього разу все було інакше?

Відповідь, яка повторюється при обговоренні цього питання з досвідченими прихильниками австралійця, полягає в тому, що якість гравців, з якими Постекоглу працює зараз, набагато вища. Тому цілком логічно, що вони швидше адаптуються до його складних методів. Педро Порро, наприклад, майстерно пристосувався до ролі інвертованого захисника, але він настільки добре продуманий гравець, що його свого часу навіть придбав Пеп Гвардіола у "Манчестер Сіті" - менеджер, який добре розбирається в захисниках, здатних адаптуватися до такої ролі. Інший інвертований захисник - Дестіні Удоджі, один з найцікавіших молодих захисників Європи. А ще є Міккі ван де Вен, якого частково привабили "Шпори" Постекоглу саме тому, що він гратиме у високій лінії, яка відповідатиме його швидкісній, ризикованій та корисній манері гри.

Порівняйте це з "Йокогамою" в тому складному першому сезоні. Постекоглу також хотів грати з високою лінією, але робив це з 40-річним центральним захисником Юдзі Наказавою, який явно не підходив для цієї ролі. Саме решіння попрощатися з ветераном наприкінці першого сезону стала головною причиною того, що все змінилося у другій кампанії Постекоглу, яка завершилася чемпіонством.

У "Тоттенхемі" ж, окрім якості гравців, з приходом Постекоглу покращився і настрій у колективі. Деякі джерела на тренувальній базі пояснюють це тим, наскільки сильно гравці розчарувалися у клубі за часів його попередника Антоніо Конте, і як сильно вони хотіли спробувати щось нове. Це не виглядало так, ніби Постекоглу замінив популярного менеджера, чиї методи плекали гравці.

Для Постекоглу так було не завжди. В Японії, як пише Джон Грічан у своїй новій книзі "Революція", його призначення викликало багато скептицизму з боку деяких членів команди, які ставили під сумнів його кваліфікацію, оскільки він ніколи не керував за межами Австралії. Щоб переконати їх, знадобилося більше часу, ніж на це пішло у лондонському клубі, де гравці були миттєво вражені цією людиною і його підходом. Постекоглу також працював у країні, де спочатку не розумів ні мови, ні культури, тому повільний старт був, мабуть, неминучим.

Інший фактор полягає в тому, що, хоча "шпорам" довелося мати справу з втратою Гаррі Кейна, вони не були в такому стані безладу, в якому перебували деякі з попередніх клубів Постекоглу. У "Селтіку" австралієць очолив команду, яка не виграла чемпіонат вперше з 2010 року і відставала від непереможних тоді "Рейнджерс" на 25 очок. Крім того, в правлінні клубу відбулися потрясіння, які створили надзвичайно турбулентне середовище, в яке прийшов Постекоглу. "Хаотичне", як він пізніше назвав його.

У "Брісбен Роар" Постекоглу замінив у середині сезону Френка Фаріну, легендарну постать австралійського футболу, який був змушений покинути клуб через звинувачення у водінні в нетверезому вигляді. Постекоглу тоді тільки-но пережив період кар'єрного падіння, і його авторитет був значно нижчим, ніж зараз. Звичайно, йому знадобилося трохи більше часу, щоб переконати гравців, що він - справжній професіонал, і "Брісбен Роар" програв чотири з перших восьми матчів чемпіонату під керівництвом Постекоглу, а завершив кампанію, програвши п'ять з останніх семи ігор. Не допомогло на початковому етапі і те, що Постекоглу швидко позбувся деяких важливих гравців, які мали велику вагу в ЗМІ. Іншим викликом було переконати ветеранів, які протягом усієї своєї кар'єри грали через довгі передачі, почати розігрувати м'яч від воріт.

Знову ж таки, у своїй нинішній ролі він має справу з іншим типом гравців. Сам Постекоглу пояснив сильний старт "Шпор", сказавши наступне: "Те, як гравці сприйняли гру, допомогло нам перемогти. Як і те, як грають гравці, і те, як вони сприйняли нашу манеру гри".

Він також сказав, що літні підписання клубу, які включали швидко адаптованих гравців ван де Вена, Гульєльмо Вікаріо та Джеймса Меддісона, були ще одним важливим фактором. "Я вважаю, що наш набір гравців був видатним. Ви подивіться на кожного гравця, якого ми підписали, і ви побачите, як вони впливають на гру. Це має відбуватися, але не завжди, і це уповільнює процес. Ми повинні були зробити це правильно, і є багато доказів того, що ми зробили це правильно. Думаю, це нам допомогло".

Порівняно з "Селтіком", "шпорам" також допомогло те, що у них не було матчів посеред тижня, а отже, було більше часу для вдосконалення своїх ідей на тренувальному майданчику. Під керівництвом Постекоглу "Тоттенгем" провів лише один матч серед тижня, в той час як в той самий початковий період у "Селтіка" було вже вісім матчів серед тижня - включаючи шість єврокубкових - до того часу, як вони зіграли внічию 1:1 з "Данді Юнайтед" наприкінці вересня, що призвело до тих нічиї і трьох поразок у перших семи матчах ліги. У "Мельбурн Вікторії", до якої Постекоглу приєднався після "Брісбен Роар", він почав з трьох поразок у перших чотирьох матчах чемпіонату.

Загалом, є відчуття, що Постекоглу навчився на досвіді своїх попередніх місць роботи і настільки відточив свою комунікацію, що може миттєво донести свою думку до гравців. Варто також зазначити, що ми говоримо про невелику різницю, і в "Селтіку" Постекоглу вважав, що його початок був не таким вже й поганим, як показували результати. Так само і цього разу, "Тоттенхем" виграв кілька дуже важких матчів за останні кілька тижнів, і якби деякі з них пішли в інший бік, ми могли б зовсім по-іншому оцінити початок роботи Постекоглу.

Тим не менш, не можна не відзначити, наскільки вражаюче "Тоттенхем" стартував під керівництвом нового головного тренера. Вісім матчів чемпіонату, шість перемог, дві нічиї, і як сказав Постекоглу в суботу: "Ми все ще на початку шляху, і нам потрібно рухатися далі".

Читайте більше цікавих текстів на нашому сайті та у Телеграм-каналі