Сміх крізь сльози
Саме так, можна охарактеризувати сезон нашої жіночої біатлонної збірної. Якщо в чоловіків були хороші моменти стабільність Антона Дудченка, виступи Підручного в ті моменти коли він виступав. А в жіночій збірній під час усього сезону були одні проблеми на яких хочеться зосередитись.
1)Відсутність фізичної форми
Питання до тренерів, чим займалися під час підготовки до сезону що абсолютно усі біатлоністки які виступали на КС швидкістю м'яко кажучи не виблискували
Відставання на 1 км дистанції:
59.Юлія Джима 9.10
71.Любов Кип'яченкова 10.20
80.Олена Білосюк 11.20
88.Анастасія Меркушина 13.00
105.Дар'я Блашко 17.00
115.Анна Кривонос 19.30
118.Олександра Меркушина 20.00
Ось, коментарі по-моєму зайві половина з даного складу уже навряд потягнуть рівень кубка IBU. Але, найбільше забавляє в лапках звісно коментар Олени Білосюк "До поки йде війна кар'єру вона не закінчить, до бо не хоче відправитись на фронт". А те що вона цим заважає розвитку молодих українських біатлоністок її не хвилює.Ну при всій повазі але Білосюк не тягне навіть рівень кубка IBU,з таким самим успіхом можна обкатувати сестер Городніх у них перспектив більше.
2.Відсутність майбутнього у жіночому біатлоні
До поки в інших збірних спокійно проходить процес зміни поколінь, у нас хто бігав 5,8,10 років тому бігають і зараз.
Наприклад, у Норвегії на заміну Екхофф, Ройселанд вже є перспективні Інгрід Тандревольд, Юні Арнеклейв, Іда Лієн.В Франції на заміну Анаїс Шевальє є її молодша сестра Хлоя, Лу Жанмоно. В Італії на заміну Вітоцці, Вірер є РебеккаПасслер, Ханна Аухенталлер, Мікелла Каррара. А у нас Юлія Джима(яка вкрай нестабільна) Олена Білосюк(яка схоже буде бігати поки ноги не зітрутся), Ірина Петренко(яка ніяк не відновиться після вагітності та трамв), Анастасія Меркушина (в якої завжди якісь оправдания чому в неї щось не вийшло). А інші(Блашко, Кип'яченкова, Кривонос, та інші.... при всій повазі це навіть не рівень кубка IBU. Є світлий промінчик в вигляді Олександри Меркушинох але над нею треба працювати щоб вивести її на хороший рівень. Тому майбутнє саме жіночого біатлону в Україні вельми туманне. Ми говоримо що в нас немає довгої лавки запасних, а ось список українських біатлоністок які за останній час закінчили з біатлоном або перейшли в інші збірні:
Алла Гіленко (перейшла в збірну Молдови)
Сніжана Тісеєва(перейшла в збірну Молдови)
Анастасія Ничипоренко (перейшла в збірну Молдови)
Юлія Бригінець (завершила кар'єру)
Юлія Журавок (завершила кар'єру)
Христина Литвиненко (завершила кар'єру)
Мар'яна Брикайло (завершила кар'єру)
Яна Пустовалова(перейшла в збірну Словаччини)
Яна Бондар(завершила кар'єру)
Тому звісно, якщо так себе вести з своїми спортсменами то лавки запасних не буде.
3.Забути минуле і жити сьогоденням
Є думка, що ми ще живемо минулим (яке було років 5-10 тому) що ми така крута команда лідер жіночого біатлону, беремо медалі ледь не в кожній гонці. Але камон, це не так ми в перше за 30 років не взяли жодної медалі на етапі КС або ЧС це про щось таки говорить не правда? Ми навіть не середняки, ми аутсайдери і це факт(наш рівень відтепер це те що ми радіємо попаданню в Топ-15 гонки). І ці результати будуть тільки погіршуватися, тому що років за 2-3 підуть останні 2 спортсменки які хоча б періодично демонстрували більш менш хороші результати Ірина Петренко і Юлія Джима(хоча є висока імовірність що вони підуть після цього сезону) А далі в нас падіння на рівень десь до збірної Естонії. Тому нам необхідно зосередитись на тому щоб за років 5 повернутись хоча б на рівень 2014 - 2017 року.