Джамал Мюррей - ліміти існують лише в голові

В моєму житті нерідко трапляється, що з тією чи іншою людиною, у мене виникає асоціація з піснею. Для першої закоханості - одна пісня. Для друга дитинства, з яким не раз доводилося розділяти і радість і смуток - інша. Хоча я не знайомий з Джамалом Мюрреєм, але, завдяки його життєвій історії та самовіддачі на паркеті, йому вдалося попасти прямісінько в ту частину мого серця, яка відповідає за любов до гри баскетболу! Мюррей асоціюється у мене одразу з кількома саундтреками. Перший : 2Pac - All Eyez On Me. Другий : The Notorious B.I.G. - Sky's The Limit. Хіп-хоп/реп далеко не найулюбленіший жанр музики для мене, тим не менше і в ньому я час від часу знаходжу справжні самородки.

Дитинство

Загартований нелегким кліматом Канади, вибраний на Драфті Денвером Наггетс - командою, яка своєю назвою, своїм логотипом, своїм походженням, репрезентує копальні гір Колорадо, в яких, кількасот років тому, відбувалась справжня "золота лихоманка".

Тому, герой сьогоднішнього тексту, сам по собі підпадає під визначення "самородка"!

Джамал Мюррей народився 23 лютого 1997 року, в місті Кітченер провінції Онтаріо. Його батько, Роджер Мюррей, змолоду займався легкою атлетикою. Стрибками в довжину, бігом через перешкоди. Проте його улюбленою грою був баскетбол, а гравцем - Майкл Джордан. Він відіграв чи не ключову роль в становленні Мюррея як баскетболіста, оскільки вже з пеленок йому прививалась любов до гри.

З початку, батько брав ще зовсім маленького Джамала з собою, коли йшов грати на місцевий майданчик. Він вірив, що навіть будучи в колясці, його син, спостерігаючи за грою батька, вбираючи у себе звуки гри, проникатиметься баскетболом. Джамал ріс. Росла і його прив'язаність до гри. З початку, батько купив йому звичайне, переносне іграшкове кільце для того, щоб поруч з батьковою грою на майданчику, Джамал міг тренувати і свої "кидки на перемогу".

Коли Джамалу виповнилось 3 роки, він міг бігати баскетбол годинами безперестанку. В 6 років, він грав в Лізі проти 10-ти річних. В 7 років, його вечірньою рутиною перед сном було - влучити 30 поспіль штрафних кидків. В 12-13 років, Мюррей спокійно тренувався разом з топовими старшокласниками та гравцями коледжу. Його батько обмежив доступ сина до речей, які могли б його відволікати від розвитку. Від телевізора, телефона, відеоігор, тощо. Також, він намагався імплементувати вчення Брюса Лі та кунг-фу в розпорядок денний Мюррея молодшого для того, щоб гартувалась його фізична сила, психічна стійкість та внутрішній спокій.

Юність

Також, в ранньому віці, Джамал навчився медитувати. Це допомогло йому краще фокусуватись, навчитись рівно дихати сповільнюючи свій пульс до 40 ударів в хвилину. Одного разу, з ним стався кумедний випадок. В 2015 році, його тренування відвідав асистент університетської команди Кентукі Вайлдкетс, Кенні Пейн. Який, втім, змушений був чекати, поки Джамал закінчить свою медитацію. Рекрутера, банально, недопустив батько майбутньої зірки Кентукі.

Доволі багато часу Джамал тренувався взимку на вулиці. Як розповідав потім гравець : "Якщо я не хотів бігти під гору? Я біг під гору. Якщо я не хотів бігати навколо забудови? Я бігав навколо забудови. Віджимання в снігу, "гусячий крок", випади - попри небажання, я все це робив. Я навіть тренував кидки лівою рукою. Я виріс дисциплінованим". На футбольному полі, Мюррей підтягувався від перекладини. Коли баскетбольні майданчики заливали льодом для хокейних ігор, Джамал Мюррей тренував на ньому свій дриблінг, свій баланс, свою стійкість.

Працелюбність Джамала відзначалась і в часи старшої школи. Так, перед Чемпіонатом Світу 2015, Мюррей тренувався разом зі Збірною Канади. За ним уважно стежив Ровен Барретт - генеральний менеджер цієї баскетбольної збірної. Він настільки був вражений етикою праці 18-ти річного юнака, що в якійсь мірі налякався, що той може травмувати себе. І не придумав нічого іншого, як перед наступним тренуванням - конфіскувати кросівки Мюррея, заховати їх, сподіваючись на те, що він трішки заспокоїться. За словами Ровена : "Приходжу я значить пізніше, а Мюррей грає босоніж. І що ти з ним зробиш?".

Саме цей аспект, посилених тренувань та ментальної підготовки, допоміг гравцеві стати тим, ким він став. В одному з інтерв'ю, Мюррей зазначив, що в 2014 році, під час турніру "Nike Hoop Summit" він зрозумів, що нікому з гравців не зрівнятись з ним. Після фінальної гри, в якій Мюррей набрав 10 очок, 5 підбирань та 5 асистів, він сказав собі : "Всі ці прекрасні гравці не мають нічого протиставити мені. Оскільки, в ментальному аспекті, я сильніший за будь кого з них".

Вже через рік, під час чергового "Nike Hoop Summit", Мюррей набирає 35 очок та стає МВП. Приводить Команду Світу до перемоги над Командою США 103-101, за яку грали такі топові проспекти як Брендон Інгрем та Джейлен Браун. Як сказав потім одноклубник Мюррея, майбутній гравець НБА Тон Мейкер : "Того дня, на арені були більше імена, але кращим гравцем був Джамал".

Трішки згодом, того ж таки літа, для Мюррея настав ще один зірковий час. Він допоміг національній збірній Канади з баскетболу, в півфіналі Пан-Американських ігор, здолати збірну США. 22 очки в останній чверті та овертаймі. Трьохочковий кидок на рівний рахунок в основний час і ще два трьохочкових в останні хвилини на перемогу. Майк Браун, колишній асистент Голден Стейт Ворріорс, а зараз, чинний головний тренер Сакраменто Кінгз, що в той час перебував в штабі збірної США підсумував виступ Мюррея наступним чином : "Ми контролювали гру. Допоки вони не дістали цього пацана з лавки і він не почав кидати трьоху після трьохи прямо зі своєї (за перепрошенням) задниці. Я знав, що він хороший гравець, але не думав, що настільки".

Кар'єра НБА

Здавалося б, що у цього гравця може піти не так?

Денвер Наггетс обрали його під 7-м піком на Драфті 2016 року. Тоді, картина в Денвері сильно відрізнялась від сучасної. Йокіч був ще далекий від статусу суперзірки, тільки пробував боротись за потрапляння в стартовий склад. Основною зіркою команди був Юсуф Нуркіч. Тоді як на позиції Джамала, конкуренцію вигравав Емануель Мудіей, якого також обрали в першому раунді під 7-м піком, тільки роком раніше. І ось, цей обіцяний чудогравець прибуває і... в перших чотирьох матчах влучає 0/16 з поля. Хоча згодом гравець виправиться, проте, навіть по сей день, за Мюрреєм тягнеться слава дуже нестабільного гравця, який, сьогодні набирає 24 очка з влучанням 9/13, а вже завтра - встане не з тієї ноги і влучить 1/8 набравши 5 очок.

Але, вирішальним у розумінні таланту гравця, на мою думку, став "бабл" 2020 року. В якому, попри можливий скепсис та сумніви в сторону гравця, коли потрібно було, Мюррей не просто появився на гру - він зайшов в зал вибивши двері з ноги, зірвавши з себе майку, прокричав "тримайте мене семеро"!

З початку в серії проти Юти Джаз, в першому раунді, гравець допоміг зробити камбек поступаючись 1:3, набравши в двох матчах 50 очок, а ще в одному 42. Пізніше була ще одна серія, в якій він, разом з Наггетс, відігрались програючи 1:3. Цього разу "впали" Кліпперс. Хоча результативність Мюррея в цій серії дещо впала, оскільки, проти нього практично весь час оборонялись хтось з пари Леонард/Джордж, але Мюррей перепрацював і їх! В трьох останніх, переможних матчах, набираючи 29 очок в середньому з реалізацією понад 51%!

В фінальній серії Заходу проти Лейкерс, Джамал також добре грав, але, командного ресурсу не вистачило. Проте стало зрозуміло, що з гравцем треба рахуватись.

В наступному сезоні, після "баблу", Наггетс прорвало. Довшу частину чемпіонату вони лідирували в турнірній таблиці і розглядались як кандидати на перемогу в чемпіонаті. Аж раптом, під час однієї гри проти Ворріорс, Мюррей травмується, рве зв'язки в коліні. Згодом стане зрозуміло, що Наггетс втратять одного з своїх ключових гравців на 2 сезони плей-оф.

Це був дуже важкий період для гравця. В першу чергу з ментальної сторони. Керманич Наггетс, Майк Мелоун, згодом згадає про цей період наступним чином : "Він був розбитий. Після обстеження та виявленої травми зв'язок, цілий час сидів у автобусі та плакав". Наступного дня, Джамал підійшов до Мелоуна і прямо в очі спитав : "Тренере, ви ж мене і справді обміняєте? Я ж тепер "бракований"". "Це було боляче слухати" - признавався Майк. "Ми тебе любимо та нікому не обміняємо! Ти наш!" - підсумував головний тренер Денверу.

І ось - 2023 рік. Плей-оф. Фінал.

Джамал Мюррей грає так, наче він ніколи і не травмувався. Ментальні тренування, гартування характеру, не пройшли безслідно. Як, в принципі і фізичні. Оскільки, в цьогорічному плові, Джамал грає по 39 хвилин в середньому за гру, та є одним з лідерів за даним показником. Тим паче, з його продуктивністю, та ефективністю, його сміливо можна вважати одним з найкращих гравців цьогорічного турніру.

Залишилось лише 4 гри. Але, ми пам'ятаємо, що "Sky's The Limit". Тому, "All Eyez on JM"!

***

ресурси :

This page contains the following errors:error on line 1 at column 156: Opening and ending tag mismatch: br line 1 and div Below is a rendering of the page up to the first error.ESPN - https://www.espn.com/nba/story/_/id/25823688/how-jamal-murray-was-raised-become-star