“Одного разу в пабі”: якби український баскетбол був сіткомом

Оскільки в першому раунді мій текст отримав стільки ж, скільки і переказ історії “Денвера” від учасника, який свій перший текст взагалі вкрав зі SportCру - мотивація упала до нуля. Але бажання бути трікстером не зникло.

Тому і надалі буду Джей Ар Смітом - гратиму в свою нікому не зрозумілу гру. Нічого, команду “Воробушек” теж не відразу розуміли, але визнання до них прийшло.

Тому завдяки моєму КВК минулому я знаю одне: “Хлопці, півфінал - час дивувати”. Звісно, треба буде сипати болтами, проте, куди мені до болта Порошенка?

Мені знову хочеться дати щось абстрактне і непередбачуване. Хочете називайте це наркоманією, я вважаю інакше - це оригінальність.

Головна персона баскетболу для українського вболівальника - це і є сам український баскетбол в цілому. Отже, запрошую вас на першу стендап-вечірку імені українського баскетболу.

Локація

Паб “У Айнарса”. Його відкрив один латвійський бізнесмен.

Ситуація в залі

Паб в найкращих традиціях СК “Надія” - забитий глядачами. Навіть був зарезервований столик для Макса Звонова, але він не приїхав - на його місці ПУСТО.

В залі також помічені Стівен Бертт, Чарльз Томас і Ренді Калпеппер. Вони бігають від одного місця до іншого. Кому-кому, а їм не звикати змінювати свою локацію в Україні.

Власник пабу налаштовує стендаперів в гримерці перед виступом

“Сдаем шутки, пожалуйста! Не теряемся! Уважаем свою работу! Не надо бл#ть клоунами быть! Надо быть стендаперами”, - голосно кричав він.

“Ребята, я давно в этом бизнесе”, - більш спокійно потім додав власник “У Айнарса”.

Знову зал

В куті знаходиться Віталій Волочай і постійно записує комусь голосові. Звичайно, він прийшов просто глянути стендап, але не стримався і почав коментувати.

Поруч сидить Олександр Прошута. Трохи засмучений, адже через сербського пухляша і “Денвер” зірвалася поїздка в гори.

Артем Пустовий і Дмитро Скапінцев сіли прямо за першим столиком. Через це, той хто сидить за ними, взагалі не буде бачити, що відбувається на сцені. Ну що поробиш, Артем і Дмитро блокувати вміють.

Ситуація біля входу

Допоки на сцені йшли останні приготування, охорона на вході стримувала одну людину. Ніби ще молоду, але вже з прорядками сивого волосся.

• - Ви, п’яні? - запитав охоронець.
• - Да, я готов!
• - Я вас питаю, ви п’яні?
• - Любые вопросы мне задавайте, я готов, - відповів чоловік, який ломився в паб.

Він був емоційний, але ніяк не п’яний.

• - Сегодня я убиваю. Я этого долго ждал. Сегодня неимоверные эмоции. Я просто хочу узнать, как такие сбитые летчики…
• - Пане, збиті льотчики - це руські пілоти літаків та гелікоптерів над Брянщиною декілька тижнів тому.
• - Хм, дійсно, - з доброю з посмішкою промовив емоційний чоловік, - піду краще до діток своїх чи базу в сторіс в інсті виставлю.

Дійсно. Гештальт був закритий.

Гримерка

Кирило Фесенко хвилювався. Він був налаштований на вихід на сцену, постійно повторював в голові матеріал, працював над собою, допоки не побачив, що в гримерці є Playstation.

- Ох, може зіграти пару хвилин. Що, невже якісь відеоігри зруйнують мені кар’єру? - сказав Фес тихенько собі під носа.

Власник пабу знову був на нервах.

- Де, б##ть Печеров? - запитав він.

- Ніхто вже років 10 не знає, де Печеров”, - відповів йому хтось.

Тим часу біля входу в паб

Сергій Ліщук і гравці БК “Рівне” красиво одяглися, виграли квитки в гівевеї, але їм знову чомусь не вдається пройти в елітну компанію.

Також недалеко від них Ігор Коломойський з гравцями “Будівельника” грає в гру “Правда или действительно может сами купите билеты с Рима?”.

Зал

Вадим Пудзирей сидів за столиком і робив рухи руками як мім і дивувався: “Яке дивне зеркало, чому в ньому я не рухаюсь?”. Але перед ним було не зеркало, а Клим Артамонов.

Відкриває концерт Євген Мурзін.

"Всі часто жаліються, що мої стендапи занадто короткі (пауза в декілька секунд). Всім гарного вечора! Слава Україні! Слава ЗСУ!"

Один з глядачів у залі подумав, що Мурзін - не поц. Але, схоже, йому не комфортно в чоловічому колективі, можливо, з дівчатами вийде краще. Просто треба дати шанс з жінками.

Ситуація біля залу

Віталій Мальчевский не хотів заходити. Він бачив, що прийшло багато народу. Це його трохи засмучувало, адже у бізнесмена “бизнес не прогорел”.

Наступний на сцену виходить Володимир Орлов.

"Війна в Україні - таммне все так однозначно (сміх). Дамбілі бамбас (сміх і оплески). Я довбойоб (роз#об)".

Під час його виступу українські арбітри переглядалися. У їх головах була одна і та ж думка: “Даже ми такої дічі не чудимо”.

Паралельно з цим, але в гримерці, був скандал. Володимир Коваль був незадоволений, що його баскетболісти в лайн-апі були третіми, тому вирішив вивести їх з пабу.

Ситуація за добу до вечірки

- Алло, це власник пабу “У Айнарса”?

- Так.

- Мене звати Володимир. Завтра у вас буде виступати декілька моїх хлопчиків. Їм треба підтримка. Скільки у вас посадкових місць?

- Ну близько ста, - відповів бізнесмен.

- Чудово, тоді очікуйте на завтра три автобуса з Кам’янського.

Знову зал

Тим часом на сцену випустили Монатіка.

“В школі я був найкращим блокуючим у баскетболі, - говорив Монатік танцюючи, - пацани також любили грати в баскетбол, але фізрук казав: “Через цього малого граємо у футбол”. Саме так я кожного разу блокував їм можливість пограти у баскетбол”.

Поки виступав Монатік в залі з’явився хеклер. Це був Артем Сліпенчук. Йому все одно на кого кричати.

Наступним був Кирило Фесенко

"Знаєте, що мені треба зробити, щоб мене навіть в такому солідному віці взяли в топ-клуб Євроліги? Змінити прізвище на Фезенков”.

Тиша. Лише десь в кінці залу було чутно дикий сміх Колі Зирянова. Його розніс даже такий каламбур. Побачивши представника “Львів на джипі”, Фес начав кидать підкати в сторону дівчат з “Ред Фоксес”:

1. Ти як трьохочковий Бена Сіммонса - буваєш раз в житті.

2. Стань моєю дружиною, і давай переїдемо у місто десь в центрі України. Там всі інші дівчата для мене будуть черкаськими мавпами.

3. Ти випадково не Кріс Пол? Тоді чого ще досі без кільця на пальці.

4. Не будь Кавай Ленардом - харош ламаться.

5. Don't worry, I'm not "Milwaukee" in sex - I won't screw up. Even if you're the very HEAT".

6. Я готовий стати для тебе Греггом Поповичем - буду з тобой до глибокої старості.

За одним столиком почався шепіт

Микола Ткаченко: “Ей, та такий жарт, я чув десь”

Мирослав Юрчук - йому: “Нічого, зараз Фес викотить переказ історії про “Денвер, все буде нормально”.

В залі виникла жорстка потасовка. Якісь три чоловіка провокували всіх.

Власник пабу впізнав їх і в голос промовив:

- Бл##ть, хто пустив Юля, Ябуселе і Муса на двіжуху з українського баскетболу? Так, охорона з Мусою та Юлем якось сама справиться, а на Гершона покличте у мене в кабінеті Олексія Леня. Тільки скажіть йому, що це Хассан Вайтсайд”, - додав потім бізнесмен.

Раптово в барі зникає світло.

- Нічого страшного, у мене в машині є потужний генератор", - сказав Святослав Михайлюк.

До цих слів його ніхто не бачив, але Святу не звикати вистрілювати тоді, коли вже ніхто нічого від нього не очікує.

Але, на жаль, не варто забувати, що ми в Україні. Почала лунати повітряна тривога.

Всі в один голос: Йо##на руzня!

Кінець. Чекаю пропозицію від Netflix на екранізацію.