Найкращі моменти серії гран-прі з фігурного катання в оригінальному матеріалі нашої блогерки

Цей пост написаний нашою користувачкою у блозі Golden Ice. Ви теж можете писати про фігурне катання або інший спорт на нашому сайті.

***

На календарі кінець жовтня, то ж в мене для вас погані новини. Знов настав той час, коли можна нічого не планувати на вихідні і так аж до грудня, бо там суцільне фігурне катання. Але може то і не погано. Хоч якась стабільність в наші часи.

*Бздиньк* Повідомлення від чат-боту ДТЕК

«Жалієшся на рутину? Додам елемент несподіванки до будь-якого перегляду. Відключення віялові, планові та непланові… Тільки маякни!»

Угу, ось тому я не стала вигадувати якусь спільну тематику для дописів по Гран-прі, бо ніколи не знаєш, коли цей гостросюжетний серіал може стати на паузу під впливом рубильника тобто зовнішніх обставин. То ж скоріше це буде серія окремих виступів. Смішних і не дуже, при світі ламп, чи під гуркіт генераторів, але незмінно з любов’ю до фігурного катання.

Але фігуристи хай не розслабляються, я навіть при світлі свічки роздивлюся їх перформанси. Тим паче, що перформанс деяких, не будемо тицяти пальцем, важко не помітити навіть з космосу.

До речі, про перформанси. Нікого ще не бачила і гадки не маю, які шедеври нам готує доля. Якими «ніхто такого ще не брав, ну людинок 100, але хіба ж це рахується?» та «всі катають і я хочу!» будуть нас вражати цього разу. Так, так, бачу засудження в очах. Так, я прогуляла усі ці ваші бешки і початок сезону.

По-перше, було трошки не до цього. По-друге, 20 євро за трансляцію? Покращення вже сьогодні, популярізація, як вона є. Камон, гайз! Давайте чесно, бешки і безплатно мало хто дивився. Більш того, інколи хотілось ще попросити компенсацію за моральну травму від побаченого. Тож я вирішила, що 20 євро краще задонатити на дрони, там хлопці такий контент знімуть! Ну а по-трете, треба мені було взяти паузу та якось освіжити свої стосунки з фігурним катанням, щоб не бурчати без кінця про часи, коли трава була зеленіша, а катання більш фігурне. Але щось мені підказує, що пункт три провалився.

Розклад Skate America, як завжди, створював дятел, тут нічого нового, але і я вже не та молода коза, якій шо перша, шо третя година ночі – взяли каву і погнали. Я чесно все проспала і дивилась запис, хвала ютубу. То ж на розклад я бубню суто за звичкою.

Хотілося би мені сказати, що на пари я теж бубню суто за звичкою. Ну оце: «Хто всі ці люди і що вони тут роблять?» Але ж ні, бо я знаю, хто всі ці люди, але від цього геть не легше. Ти наче все розумієш, але ж страшно зараз. Інфаркт мікорда - отакий рубець на кожній підтримці.

Ну чого ви, я ж спіймав! Навіть не біля самого льоду. Ще й підкрутив, як млинець на сковорідці.

Так, Максиміліанк, ви піймали, а інші - ні!

- А все чому? Все тому, що в парі кататися, то не кавуни ворочати! Мадам, підходьте, обирайте! Добрі кавуни, я вам поганого не продам.

Але треба віддати належне цій італійській Ірмі Кальдарі, під час її підтримок було страшно не тільки за партнерку. Я би навіть сказала, здебільшого не за партнерку.

- Ну а що? Люблю отак зависнути над ним як упириця. Дивитись йому падлі в очі і уявляти, як мої руки вхоплять його шию, як тільки но спущусь на землю.

Дуже колоритна дівчина! Але хочеться їй не Вудкід та Бетмена, а справжню італійську драму. От що б мадре мія, санта страчателла!

Трент Мішо майже тріумфально увірвався в сезон. Майже врятував честь та гідність канадського парного. Але німці трішечки обійшли його на повороті. Чисто на класі, як більш скатаний та досвідчений дует. І не те щоб я засмутилась такому результату. Анніці та Роберту, з їхньою німецькою федерацієб, ця перемога буде дуже доречною.

А Трент і так переможець. Бо вона сказала «так» та покинула заради нього сольну кар’єру.

Так, тепер це твій хрест і тобі його нести. Як мінімум до Мілану.

На цій вельми оптимістичній ноті пропоную рухатися далі – на нове коло журби та страждань. На горизонті жіноче одиночне.

Цього разу все було не настільки погано. Коротка програма була навіть бодрячком! З музичним різноманіттям і катанням від якого не хочеться піти втопити печаль у пів літрі кави. Так, авторка декілька хвилин роздумувала, чи не закреслити слово «кава». Ні, мені не соромно.

Не знаю, що то було: спалахи на Венері чи кінець ретроградного Меркурія, але можна більше таких акцій? Зрозуміло, що в довільній програмі все повернулось на круги своя. Але! В мене хоча б промайнула надія, що жіноче катання може бути цікавим. А це вже досягнення.

- Закрий пляшку, коньяк випаровується! Нам ще довільну катати!

Запам’яталась мені китаянка. Ім’я складне, все одно правильно не напишу, а от зачіска примітна. То ж буде проходити в дописах під кодовим ім’ям «Юля». Дивна вона, але щось в цьому є.

І ба, що я бачу! Етюд «Кура» бай маестро Рішо вийшов на нові азійські ринки.

Але знаєте що? Що мене так порадувало в жіночій програмі? Що це було навіть не найдивніше хорео цього івента. Дівчатка наче почули мій бубніж і перевернули на моїй вулиці невеличку вантажівку пряничків. Так, поки невеличку, але пішов процес, пішов!

То ж в конкурсі на найбільш дзьобнуте хорео змагалися:

Ізабу «піщаний крабик» Левіто

Про довільну програму надії всія Америки поки сказати нічого не можу, окрім того, що її стрибки, як і раніше, роблять боляче моїм очам і спині. Решту роздивитися не вдалося. Все потонуло в пір’ївій подушці, в яку та Ізабу навіщось впала.

Катя «кішка знову бекає» Куракова

До речі, мені сподобалось, що в довільній програмі Катя нарешті нікого не зображала, та не було нічого нудотно солодкого чи няшного. Їй таке пасує набагато більше, ніж вона думає.

- Та все солоденьке я припасла на галу! Вам бургер чи цукерку?

Катя, ну майте Бога в серці, зараз американська надія надихається солодким ароматом БігМака і усе - прощавайте каскади.

І оскільки бекаюча кішка то самоповтор, виграє якась Ханна Йошида. Напевно, я мала б знати, хто це, якби більше уваги приділяла юніорам. Але не суть. Дівчина супер! Не боїться експериментувати. Вона вела марафон: «З Бердичева до Сейшел всього за три платних семінара з відкриття жіночих чакр».

- Дівчатка, тягнімося до стелі так наче ми тягнемось до сонця на білому пісочку. Активніше тягнімося! Візуалізуємо і проецируємо!

Перевіряла, чи відкрилася вже та чакра та чи наросла харизма:

І не злякалась сміливої леопардової сукні! На яку я навіть не буду фукати та бекати.

Та й взагалі, як можна відмовитися, коли тебе так мило запрошують на темну сторону.

Кого ще хочеться відзначити зі знаком плюс, так це Моне Чібу і її циганський романс французькою. О так, мадам знається на збоченнях. А якщо серйозно, то дуже класна програма, яка пролітає на одному диханні! Давно в нас не було годних «Чорних очей». З часів Саши Коен, мабуть.

Ембер Гленн хочеться якось підбадьорити. Вона молодчина! Думаєте, я про потрійний аксель? Ні, я про коротку не під музику з її типового збірника «Життя то біль, то хоч страждатимуть разом зі мною». Мені дуже подобається така крута Ембер. Сильна та впевнена. Бо від більшості її програм зазвичай таке враження, що вона наче вибачається за те, що не така як усі ці лірікал скейтерс. Але за аксель теж респект. Нажаль не вийшло все інше. Бо мені було б набагато радісніше бачити на подіумі її ніж клон Медведєвої.

Ось згадала і одразу захотілось прикласти подорожник зріложіночого до очей.

Ні слова більше!

Ну я не зовсім це мала на увазі. Але за ілюстрацію тези «В фігурці теж потрібно ввести стоп слово» - спасибі.

В номінації «1000 і 1 спосіб зґвалтувати борт» з величезним відривом перемагає Місяць нашого серця – Луна Хендрікс.

Боооже і ця жінка мріє стати вихователькою в дитячому садочку.

Як думаєте, на скільки 11 із 10 ця суддя в захваті?

І ніт, мені їх геть не шкода. За те, як вони інколи судять, хочеться побажати, щоб кожний фігурист влаштовував їм такий перформанс. От щоб до гикавки і кліпання ока.

А по суті, коротка класна, довільна поки мені подобається менше, якось вони надто в одному стилі. За перемогу радісно, сподіваюсь, Луні це надасть впевненості на сезон.

Але цейво, скажіть хтось Луні, що нам, звичайно, надзвичайно приємно, але над гопаком ще треба попрацювати.

Ой, стільки всього написала про дівчат, аж самій не віриться. Але ви там дивиться, не розслабляйтеся. А то запаморочення від успіхів і все таке інше...

Ну а ми танцюємо далі. Тут міг би бути монолог, що з кожним сезоном танці все менше про танці і все менше про спорт. Мовляв, давайте спростимо доріжки, бо щось ковиряються. Обов’язкові танці - то складно. Паттерн - то надто важко, а ще заважає творити (угу, три рази). Давайте залишмо декілька кроків, раптом вивчать не упахаються! Таким темпом танцюристи взагалі не вмітимуть щось робити ногами окрім бігових.

Як бачите, я повна ентузіазму щодо змін в цій дисципліні) Але варто зазначити, що від тематики 1980-х я очікувала гіршого. Набагато гіршого. А воно і нічого так, щось яскраве метушиться, пісні знайомі. Може тут ІСУ і йде в вірному напрямку, може скоро і за нудлі штрафувати почне.

- А якщо нудля ну дууже красива? Майже політ душі!

Звиняй австралійський Джейсон але всю вашу програму мені хотілось підспівувати ото саме: «А бабочка крілішками бяк-бяк-бяк-бяк!».

Так, я сама вам радила відкрити свого внутрішнього Сізерона, а ви чомусь відкрили шафу та випустили міль.

Хтось випускав міль, а хтось себе з університету Поплавського.

Як вже Олівка не намагалася відвернути нашу увагу блискучим комбезом та відмінною дупцею, але навіть така забійна комбінація не допомогла ігнорувати артистизьми партнера.

Нажаль, поки що Лозони не всесильні і не змогли привести Оліву і Тіма до спільного знаменника. Бо вона навіть у спірному вбранні та хорео може виглядати з шиком та лоском, а він що не робить все «Районний театр драми імені Пєтухова».

А от в чому Лозоні всесильні, так це в суддівському лобі. Добре, уявімо, що я цього не писала. Мені просто тяжко миритися з думкою, що тепер, як перша пара Франції, та ще й у Лозонів, Лопарева/Бріссо будуть високо. Ну от не моя це пара. Все бачу: і що їдуть, і що їдуть обидва (!), і що досить технічн.

Але не монтуються вони в мене разом… Він такий пафосно ліричний, а вона в образі чи то бізнесвумен з 90-х, чи то комікесси.

- Ця панночка вже померла, несіть іншу.

А отут так і проситься оте «You Can Leave Your Hat On» і стриптиз. О так, можна вивезти дівчину від Жуліна аж до Лозонів, але не можна вивезти Жуліна з дівчини:

Рахманінова в довільному танці, до речі, Жулін також схвалює. А я ні. Хотілось заплющити очі (і думати про Францію), згадувати, як інші (програвали Олімпіаду) катались під цю музику.

Черги, лобі, впливові тренери та сильні федераці. Як тут пробитися справжньому таланту?

- Як як? Піднести ТАРАН!

Засудили! Засудили мою зірочку Філіпа Ташлера! Я зла і засмучена. Бо хочу бачити на подіумі хоч когось з ковзаном та розкатом.

Говорячи про розкат. Все ж таки у всесвіту дуже дивне почуття гумору. От скільки я нила, що в сучасних танцях ніхто і кататися не вміє? Одні пішоходи та підшкрябушки. Що хочеться швидкості, розкату. І от всесвіт почув моє ниття і в додаток до Ташлерових нагородив…Мразеками…Чи Мразковими?

Я дивилась їх Лебедине озеро - і в мене перехоплювало подих. Чи то від жаху, чи то від захвату. Я поки не визначилась, бо все ще в шоці.

- Не кожна лебедиця долетить до середини Дніпра… На не кожен лебідь витримає цей політ…

А от ця Катерина, якщо вже взлетить, долітає до середини ковзанки з одного кроку… Щоправда, зі злітамі поки є певні проблеми.

Так, це ж треба тепер якось видалити з пам'яті, а то ще як насниться. То ж давайте про щось гарне. Відкрила для себе дует з Кореї. Ох ця Ханна Лім. Ну яка! Вогонь дівчина. Майбутній топ оф зе топ групи Лозонів. Як то кажуть, скріньте. Мене тільки одне засмучує, що з них трошки ліплять Тессу та Скотта. Чи може здалося, навіяло Принцем та Шербурзькими парасольками.

Ще сподобався довільний танець Лажуа/Лага. От наче нудля. Але така красива нудля, ще й стрімка. Не помітив як скінчилась. Такі нудлі я люблю. А ще Марджорі забирає приз за найвісімдесятійший образ у ритм танці. Пластикові сережки - то взагалі писк.

Шо ще було гарного в тих танцюльках? Евану нарешті видали «сольну партію». Ну як видали, за дві секунди він не тільки змусив мене хрюкати біля монітору але й начисто затьмарив свою діву партнерку та й взагалі все враження від танцю.

- А можна поки на мене все одно ніхто не дивиться я з***ашу п’яточного хробака?

Боюсь, шо це був останній раз, коли Евану видавали соло муви.

Знаю, що багато хто в захваті від їх довільного танцю. Але мене чомусь поки не чіпляє. Початок виглядає класно, а от далі якось не тримає мою увагу. Та й на виворіт суглоба крупним планом без Вольтарену під рукою в моєму віці дивитися вже ризиковано. Але подивимось, як воно піде по сезону, може ще проникнусь.

І от наче все добре, Медічка така гарна, початок танця такий класний, у Лажуа/Лага красивий танець, ну тобто є що згадати. А по завершенню турніру перед моїми очима стоїть оце:

- Алярм! Лебідя затягує в водостік!

Бо це було так жахливо, що аж добре.

Не важливо, яким номером вони йдуть в розкладі змагань, в мене чоловіче одиночне то завжди фінальний залп концертної програми. Бо за роки переглядів фк я зрозуміла, що тільки на них і можна покластися в плані гарантованих вражень. Там вражають всі, навіть ті, в кого ще вражалка не виросла. Бо що? Бо всі вони орли! Тигри! Леви!

Так, Літвінцев, то різні тварини!

- Окрас різний, а кігті однакові! Дівчатка шо по маніку?

Для тих, хто пропустив, Літвінцев чомусь вирішив катати «Короля Лева» в костюмі Тигри. Зображуючи водорость. Яку? Ламінарію Тигрину.

Шо-шо? То не «Короля Лев», то цикл життя? До речі, про цикли. Дивлюсь я на Гоголева, в мене таке враження, що я вже років 10 дивлюсь, як він страждає в тому фк. А йому виявляться усього-на-всього 18 рочків! Життя мене до такого не готувало. Гоголева також.

І якщо ми вже заговорили про молодь, скажу, що я була просто причарована скейтінг скіллзами японця Нозому Йошиокі. Де вони в тій Японії тільки їх беруть таких катучих та пластичних? І де б їм ще роздобути трошки харизми та персоналіті? Бо ось той же Шун Сато, всім гарний, а не чіпляє.

Автор, бо зізнайтесь, ви тільки пишете, що любите катучих та компонентних. А насправді вам більше до душі креатив та шок контент. Ну що казати, деревця займають окреме місце в моєму серці фк-фаната. От забабахав би Гоголев розтанцьовку в стилі «Шумів комиш, дерева гнулись», то пройнялась би усім серцем і миттєво записалася в фан-клуб.

А поки в баттлі епічних знахідок «Чим зайняти 10 секунди програми» приймають участь:

Андреас Нордебак і його замальовка на філософську тематику «Доки не впріти, доти не вміти» чи «Повторення мати навчання», ну а може просто збій у матриці:

Кевін Еймоз та його кура на репіті:

Ендрю Торгашев та чітка мачо-хлопчача розтанцьовка:

Ендрю куди ж ви так швидко, наче вас чорт вхопив? Шо-шо? Подалі від цього токсичного товариства?

А от Ніка Егадзе взагалі не став нічого вигадувати, просто простояв в одній позі на початку програми секунд 5. Ну а шо? Збирався з духом. Він же тепер головна кришталева надія та єдиний квиток Етері на міжнародку. Ото іронія звичайно. Так-так, я не без певного злорадства очікувала на її лице під час виставлення оцінок, бо раніше вона до таких перформансів в кік ні ногою. А тут ти ба як воно все обернулось.

Та я за Етерь Георгіївну рубаху порву!

А оце шо за мув? Не стріляйте! Не винуватий я – вона сама прийшла!?

Щось я вже трохи скучу за Морісі. В нього хоча б було своє лице та авторська техніка...

Пам’ятаєте, як декілька сезонів тому фани писали, шо прийшов якийсь мужик та з’їв нашого Дениску? Так от, гарні новини! Той мужик виплюнув його назад. Коротше, Денис дуже погарнішав за літо. Нова зачіска йому дуже пасує, схуд, катає, як завжди, красиво. А як він оголив всю душу під Алилую!

А потім взяв і ще раз як оголив але вже під блюз.

Ну а стрибки то таке. Суєта суєт. З цим точна не погодиться наш квад гад Ілля Малінін. Його трошки причепурили за міжсезоння, підібрали програми, які йому допомагають, почистили трошки лінії, пошили нормальні костюми…

Т- ак-так, хваліть мене, хваліть!

Коротше, квад гад вже не виглядає такою бідосею з кінця двадцятки, як минулого сезону. Ну принаймні поки діло не доходить до доріжки. Там, як і раніше, говорили балакали, пошкрябали та заплакали.

То ж хай пробачає, але найяскравішим враженням від чоловіків, та й мабуть що від всього турніру, для мене став Кевін Еймоз. Коротка була чудова але довільнаДовільна була шикарна! І я дуже ціную, що Кевін наважився вийти за межі свого звичного стилю та спробував щось інше, щось, що може не зовсім типове для нього.

Анастасія, дорогенька, ви ще не бачили і половини того, на що здатні ці спокусливі ніжки сорок третього розміру.

І я навіть не знаю, чи це бажання заплющити очі на кожному стрибці. Чи воно заважає насолодитися програмою, чи додає емоційності та нерву?

- «Кажете, додає нерву? В мене нерви тільки віднімає!» - подумала тренерка Кевіна, Сільвія Фонтана.

В будь якому разі це було бьютіфул, емейзінг. Це було вау!

-Що? 9-ки в компонентах?! Анастасія сказала: «Це було вау!!!» В мене тренер ледь батільони не відкинула за бортом! А ну хутко всі 10-ки в протоколи! Не примушуйте мене повторювати двічі!

На цій вельми переконливій ноті (яка нажаль не випала на Хелловін) наш огляд Skate America добіг кінцю. Далі в нас по курсу турне до Канади, тож сподіваюсь, ще зустрінемося.

Ой! Ледь не забула! З початком великого сезону нас! За це можна і бахнути чогось ігристого.