Пеп нарешті вивів «Ман Сіті» на пік ідеальності – і комар носа не підточить
Гвардіола-будівник виконав свою місію.
«Манчестер Сіті» цього сезону знову всіх здивував. Чи ні? Коли майже уся Англія (окрім вболівальників «Тоттенгема») вже була готова святкувати чемпіонство «Арсенала» в АПЛ, Гвардіола натиснув на фірмову кнопку у своєму механізмі під назвою «ідеальне завершення сезону» – клац, і «містяни» ідеально скористалися провалами «канонірів», здобувши 15 перемог поспіль та в черговий раз стали чемпіонами країни.
Для будь-якої іншої команди, будь-то «Арсенал», «МЮ», «Ліверпуль» чи навіть праймовий «Челсі», таку кінцівку сезону можна було б сміливо назвати справжнім подвигом, про який довго говорили б та писали усі довкола. Але для Пепа та його команди це вже звичайна буденність – фраза «ну, так вже вигравали, виграємо і цього разу» відбивається від блискучої лисини Гвардіоли, але він, звісно ж, не може дозволити собі це сказати.
Нещодавно «Сіті» також виграв Кубок Англії – турнір, в якому у Пепа зазвичай були труднощі. Манчестерці неодноразово вилітали у півфіналах, в яких траплялися заряджені «Арсенал», «Ліверпуль» або «Челсі», а сенсаційні 0:1 від третьолігового «Вігана» у сезоні 2017/18 довго не давали спокою тренеру, який просто не може дозволити собі програвати таким чином. І от саме цього сезону – піднятий над головою трофей. Перемоги над «Челсі», «Арсеналом», «Брістолем», «Бернлі», «Шеффілдом» та «МЮ» із загальним рахунком 19:1 (пропущений гол лише у фіналі) – просто не помітили зіркових та не дуже суперників по дорозі до титулу.
Після перемоги над «Вемблі» Гвардіола навіть заплакав, а «містяни» оформили золотий дубль. У цей же час ми усі розуміємо, який турнір є найважливішим для Пепа та його команди.
Відразу після знущання англійців над «Реалом» на «Етіхаді» з рахунком 4:0 у матчі-відповіді півфіналу Ліги чемпіонів з'явилася думка, що цей «Ман Сіті» – найкраща команда Пепа в історії. Звісно, сторінку із тою легендарною «Барсою», в якій Гвардіола ще тоді повністю реалізував себе як тренер, неодноразово вигрававши ЛЧ, Ла Лігу та купу інших трофеїв, неможливо вирвати із посібників футбольної історії, але велична поточна кампанія «містян» – це поєднання надзвичайно важливих факторів:
🔵 Перший – лютий сезон «Сіті» в Лізі чемпіонів.
Груповий етап, на якому «містяни» безпроблемно зайняли першу сходинку у квартеті з «Дортмундом», «Севільєю» та «Копенгагеном» можна вже не згадувати. Справжнє шоу розпочалося у плей-оф, особливо – у домашніх для манчестерців матчах. Після 1:1 у Лейпцигу вдома було брутальне вбивство суперника з рахунком 7:0, 3:0 над «Баварією» (яка винесла «ПСЖ» і на той час вважалася одним із головних претендентів на перемогу в турнірі) перетворили матч-відповідь у формальність, а шалена домінація та розгром «Реала» 4:0 (також після нічиєї на виїзді) остаточно відповіли на запитання, чи готовий цей «Сіті» нарешті виграти ЛЧ.
🔵 Другий – те, як Гвардіола вирішував кадрові проблеми та витискав зі своїх футболістів максимум.
Усім відомо, що Пеп постійно ротує футболістів, через що вболівальники, які грають у фентезі АПЛ та мають гравців «Сіті» у своїй команді, увесь час висловлюють невдоволення. Але окрім ротації гравців, іспанець також ротує їхні позиції на полі.
Після болючої, але необхідною втрати Жоау Канселу манчестерці не вийшли на трансферний ринок, чим навіть викликали песимізм серед фанатів стосовно трофеїв у поточному сезоні. Гвардіола ж відреагував спокійно, тому що, як завжди, мав план виходу із непростої ситуації. Тимчасово (і досить успішно!) позицію лівого захисника закривав центральний оборонець Натан Аке, а вже через деякий час вперше за багато років іспанець перейшов на повноцінну гнучку схему з трьома центрбеками. У центрі захисту порошив нестаріючий Кайл Вокер, а в цей же час поряд із Родрі в опорній зоні (!) виблискував (!!) Джон Стоунз (!!!).
У контексті статистики та рекордів про «Сіті» щороку можна випускати книги, але усі ці досягнення – результат фантастичної роботи Гвардіоли зі своїми футболістами. Пеп – майстер спорту по витисканню максимуму зі своїх гравців, і ось що з цього вийшло у поточному сезоні:
◉ Голанд продовжив давати Голанда у новому клубі та забив 52 голи у 52 матчах сезону;
◉ Альварес виходив на різних позиціях, грав то мало, то багато, але вдало користувався своїми шансами, вже записавши на свій рахунок 22 результативних дії;
◉ Ґріліш після відверто невдалого дебютного сезону почав демонструвати той футбол, за який «Сіті» два роки тому заплатив 117,5 млн євро, та перетворився на одного з ключових гравців команди. Джек навіть присадив Фодена (улюбленця Гвардіоли) на лаву запасних;
◉ А Гюндоган, який напередодні сезону отримав капітанську пов'язку, і взагалі переживає найкращий період у своїй кар'єрі – грає «немов піковий Зідан» та забиває переможні м'ячі у вирішальних матчах. Але, ймовірно, залишить команду наприкінці сезону.
Стабільність Де Брюйне, Родрі та Едерсона, магія Бернарду та Мареза, повернення Діаша на найвищий рівень, почуття важливості Аканджи та Аке – усе це (особливо у поєднанні) зіграло свою роль. І не в останню чергу завдяки Гвардіолі.
🔵 Третій – це емоційна складова.
Пеп власноруч побудував цей «Сіті» – цеглина за цеглиною. В першу чергу, звісно ж, в кадровому плані. Разом з Гвардіолою прийшли Гюндоган і Стоунз, наступного року приїхали Бернарду, Едерсон, і Вокер, ще пізніше – Марез та Родрі. Усі вони і є героями успіхів манчестерців останніх років.
Порівняти цей «Сіті» можна із переможною «Барселоною»-2011, якій, здавалося, у той час зовсім не було різних. Навряд чи можна сказати, що іспанець за схожою схемою збудував ту команду – скоріше він вивів її на новий рівень із вже наявними ресурсами. Проте варто відзначити, що Пеп, який очолив каталонців у 2008-му, прийшов у більш сформовану команду із уже наявними висококласними футболістами (а ще з Лео Мессі), з філософією гри (а ще з Лео Мессі) та навіть сталою ігровою схемою (а ще з Лео Мессі).
Але будівництво Пепа – це не лише гравці у якості цеглин або пошук тактичного ідеалу. Будівництво Пепа – це досвід, набутий в результаті невдач.
Поразка від «Ліона» в сезоні 2019/20 навчила його, що другого шансу може не бути – у наступному сезоні «Ман Сіті» виграв усі матчі плей-оф ЛЧ (і перші, і матчі-відповіді), окрім фіналу. Проти «Челсі» іспанець перемудрив – вийшов на матч без опорника, а опустив на позицію шістки Гюндогана. «Це було рішення спрямоване на швидкість, на те, щоб контролювати м’яч в центрі, знаходити вільні зони», – так пояснив свій вибір Пеп.
Проблеми фіналу з «Челсі» іспанець вирішив, але минулого сезону трапився «Реал». Цієї кампанії «містяни» повністю нейтралізували мадридців, тож єдине, що залишається – поєднати всі ці відповіді в одне ціле та перемогти в ЛЧ та завершити омріяний требл.
***
Середній вік манчестерців – 27 років. Окрім Гюндогана, напевно, команду залишать ще декілька футболістів, можливо, будуть нові трансфери, але цей «Сіті» повинен увійти в історію як найкращий довгостроковий проєкт Пепа-тренера.
Фото: James Gill, Will Palmer/REUTERS
