Найголовніші зірки ЧС-2022: не тільки Мессі, Роналду та Мбаппе
Гайд головними футболістами турніру.
32 збірні-учасниці ЧС-2022 оголосили заявки з 26 футболістів – якщо ніхто не травмується (сподіваємося, цього не станеться), то усі 832 гравці вже відомі.
Tribuna.com разом з FAVBET допоможуть читачам краще орієнтуватися у найбільшому турнірі року.
Зараз обрали 20 найголовніших зірок – розповідаємо, чого від них очікувати на чемпіонаті світу. Йдемо, традиційно, в алфавітному порядку (за прізвищем).
38-річний бразилець не завершив карʼєру – після весни в «Барсі» продовжує грати в «Пумас». І, що найцікавіше, їде на цей ЧС не просто як «дід, який вставлятиме партнерам, коли тренеру таке говорити занадто».
У Алвеса в активі 4 асисти та 12 виходів у старті цього сезону за мексиканський клуб (і всі матчі відіграв повністю!), та й навесні у столиці Каталонії він якщо навіть і не був одним з найкращих, то точно приніс користь і допоміг «Барселоні» вийти з осінньої ями.
Валлієць підтвердив, що цей ЧС може і не бути останнім для нього – він ще має сили й бажання грати на найвищому міжнародному рівні. Зрештою, у формулі «Уельс, гольф, Мадрид» збірна була якраз на першому місці.
Щодо ігрових якостей, то Бейл переродився у менш вимогливому середовищі – МЛС, де вже навіть встиг принести користь (3 голи, з яких один у фіналі) на шляху до свого першого трофея з «Лос-Анджелесом».
Він і в мадридській депресії витягував Уельс куди лише можна (на цей ЧС зокрема – ми той матч добре памʼятаємо), а тут у найкращій формі за останні роки готовий до див.
Список зірок не міг обійтися без чинного і першого за кілька років безспірного володаря «Золотого мʼяча». Так, і нагорода була за попередній сезон, і цієї осені Бензема вражає менше, ніж у сезоні 2021/22. Хоча 6+1 за «Реал» – непогані числа як для 34-річного форварда, який достатньо пропустив через травму.
Карім має ще й додаткову мотивацію на турнір: на відміну від більшості помітних французів його покоління, він не вигравав ЧС-2018 і технічно не є зараз чемпіоном світу – був поза збірною через скандал з Вальбуена. Тож стежте тепер за ним та його звʼязкою з Мбаппе особливо уважно.
КДБ за правом вважається однією з головних зірок не тільки цього ЧС, а й футболу загалом. Кількість геніальних передач, які він продукує, просто не вкладається у голові. Як і стабільність, з якою він видає класні матчі.
Навіть якщо ви дивитеся футбол лише від великого турніру до великого турніру, то навряд можете забути, як де Брюйне вийшов проти Данії на заміну на Євро-2020 й повністю перевернув гру на користь бельгійців.
І навіть байдуже, хто там у Бельгії в атаці. Дії Кевіна на полі – мистецтво.
Нещодавно ми згадували про Бускетса як єдиного, хто залишився з легендарної «Барси» 2010/11. Тепер говоримо про нього як про залишки тієї «Фурії Рохи», яка видала історичні три перемоги на великих турнірах поспіль. На ЧС-10 та Євро-12 він провів майже увесь турнір у старті, відігравши немалу роль у «чорновій» роботі на полі.
Тепер у статусі капітана він поведе перебудовану Іспанію за наступним трофеєм – може, десь посимулює на шляху, але центр поля в його матчах точно буде за ним.
«Хто це такий? Чому він зірка?» – спитаєте ви. Так, 36-річного гравця «Бетіса» та збірної Мексики навряд хтось очікував побачити в одному переліку з Мессі та Роналду. Однак ми ж говоримо про зірок ЧС – і Гвардадо точно можна до них відносити. Адже для нього це буде пʼята світова першість у карʼєрі.
До того на 5 ЧС грали лише німець Лоттар Маттеус та мексиканці Антоніо Карбахаль і Рафаель Маркес. Цьогоріч, крім Гвардадо, впʼяте на турнірі також зіграють дві ікони футболу – Мессі та Роналду.
Пʼятою поїздкою на ЧС це буде, до речі, й для більш іменитого земляка Гвардадо – Гільєрмо Очоа. От тільки у 2006-му та 2010-му він на поле не виходив, тож фактично гратиме лише втретє.
Півтора роки тому в матчі Данія – Фінляндія на Євро більшість, переживаючи за стан його здоровʼя, одночасно поставила хрест на його великій карʼєрі.
Те, що сталося з данцем далі – диво. І мова не тільки про порятунок, а й подальше відновлення та вихід спочатку на пристойний рівень в «Брентфорді» (де він з коліс став лідером), а потім і важливим гравцем в «МЮ» тен Гаґа. Зрештою, він знову їде на турнір одним із лідерів Данії.
Зоммер – епізодично феноменальний воротар. Так, він не грав за клуби, статусніші за менхенгладбаську «Боруссію» – ще й тому, що на довгій дистанції він нічим особливим від більшості воротарів «середнього класу» не вирізняється.
Але в критичні моменти Зоммер вміє видавати надзвичайні перформанси. В одиночку вирвати нічию з «Баварією», зробивши 19 сейвів? Легко. Вибити чинних чемпіонів світу з Євро в серії пенальті? Та будь ласка. Записуйте це прізвище вже зараз, щоб потім, коли Швейцарія знову вибʼє якогось гранда в 11-метрових, не дивуватися герою у швейцарських воротах.
Напевне, найневезучіша зірка з усього переліку. Кейн – один із найкращих нападників світу як на клубному рівні, так і в збірній. Його місце в основі англійців майже не обговорюється – він другий найзабивніший гравець в історії команди.
У чому ж нещастя? Гаррі досі у своєму активі не має жодного трофею – як з клубом, так і зі збірною. Він навіть публічно й не скаржиться на це (та й таємних ситуацій, крім намагання вибити трансфер в «Сіті» влітку 2021-го, не було. Втім, чекайте в Катарі його голів – це можна гарантувати навіть з урахуванням того, що тренер Саутгейт.
Тібо Куртуа (Бельгія)
Найкращий воротар світу. Крапка. (І людина, яка фактично не дозволяє Луніну грати у футбол).
Чого чекати? Звісно ж, стабільно феноменальних сейвів – якщо Зоммер видає диво-матчі епізодично, то для Куртуа це майже норма. Поки що це Бельгії та її золотому поколінню, щоправда, не допомогло нічого виграти – але не було такого, щоб у цьому був прямо винен Тібо.
Якщо ви шукаєте цікаву футбольну зірку, яка має для вас по-особливому розкритися на цьому ЧС, то тримайте Левандовського. Людина, яка несе на собі збірну Польщі, потужно впоралася зі зміною клубу і тягне «Барсу» на вершину турнірки вперше за довгий час (забудьмо про ЛЧ, добре?). На великих турнірах йому поки не вдавалося по-справжньому розкритися, як він це робить на клубному рівні – цей шанс, фактично, останній.
Якщо ви шукаєте якогось позитивного героя-особистість, щоб повболівати, то тримайте Левандовського. Чи не найгучніший адвокат України у світі закордонних футболістів – не лише у лютому-березні, а й пізніше. Пообіцяв навіть синьо-жовту повʼязку вдягнути – сподіваємося, ФІФА вистачило клепки її не забороняти.
Якщо не враховувати Мессі (про нього далі), у збірній Аргентини багато «навколозіркових» імен – Лаутаро та Дібала лише з тих, кого одразу можна пригадати. Але Ді Марія вирізняється тим, що проводить карʼєру на високому рівні от уже з десяток років – що в «Реалі», що в «ПСЖ», що нині в «Юве». Він завжди залишається в «тіні» зірковіших партнерів, і збірна тут не виняток.
Але його вміння віддати Лео асист, а коли треба – й самому завершити атаку, не раз ставали Аргентині у нагоді.
Кіліан Мбаппе (Франція)
Коли цей 18-річний юнак у 2018-му став чемпіоном світу, вже всі здогадувалися, що його прізвище ми чутимемо постійно. Не здогадувалися ми ще, що він стане однією з найбільш контраверсійних особистостей сучасного футболу.
Вибити найбільший контракт у світі, ходити просити керівництво продати найбільш ефективного гравця атаки (так, це про Неймара), обуритися тим, що тренер використовує його там, де він грає найкраще, а не там, де він хоче грати – це все Мбаппе. Але Мбаппе – це також голи, асисти, професійність на полі (при усій скандальності та конфліктах з партнерами по атаці, у грі цього майже не помітно), прагнення найвищих досягнень.
Якщо вони з Бензема у роздягальні не побʼються, то від цієї парочки варто чекати вагомих досягнень на полі.
Ліонель Мессі (Аргентина)
Якщо попередні 14 футболістів були зірками, то Мессі – сам собою сузірʼя. І представлення особливого не вимагає навіть тим, хто дивиться футбол раз на 4 роки.
Для нього цей турнір має вагоме карʼєрне значення, адже при усій величі аргентинця, найголовніший трофей світу він ще не вигравав. Він був максимально близьким до цього у 2014-му – але Маріо Гетце тоді вирішив інакше. Чекайте від нього феєрії тепер – ситуація така, що саме від Лео залежить, чи матиме Аргентина якісь вагомі шанси на перемогу в турнірі. Форма в «ПСЖ» натякає, що йому це буде під силу.
Куди ж без короля центра поля останніх років у переліку зірок. Модрич досі грає першу скрипку в мадридському «Реалі», він же – безумовно, головна людина цього покоління збірної Хорватії.
Минулого разу він з командою створив сенсацію, утім, зупинився за крок від трофею. Час закінчити почате?
Неймар (Бразилія)
Алфавіт зібрав усю трійку нападу «ПСЖ» майже поруч. Усі троє справді феноменальні, але Неймар, якого вже бозна скільки разів списували з рахунків, цього сезону вражає особливо – вже зробив 15+12 в усіх турнірах за «ПСЖ».
На Нея покладає сподівання уся Бразилія. Без перебільшення. А як навіть не виграє, то кілька нарізок фінтів, проходів та передач нам точно подарує.
По-справжньому зірка Ноєра засяяла у 2014-му – тоді на ЧС у Бразилії він зробив цілу революцію і показав, що воротар може не просто стояти у воротах. Відтоді не без грішків, але Мануель втримує стабільно високий рівень – за 8 років залишатися безальтернативним (через власний рівень) першим номером одного з найсильніших клубів світ просто так не вийде.
Так, на відміну від двох вищезгаданих воротарів, у Ноєра приблизно однакові шанси виграти серію пенальті, розпочати атаку десь на межі штрафного й віддати асист, але у цьому й є його шарм.
Найгучніший футболіст останнього тижня. Якщо ви раптом усе пропустили, то Кріш дав 90-хвилинне інтервʼю, в якому розніс керівництво «МЮ», Сульшера, Рангніка, та прямо сказав, що не поважає тен Гаґа. Ці слова навіть нейтральна публіка сприйняла здебільшого негативно – і це ще повне інтервʼю не вийшло!
На такому тлі Роналду вирушив на свій останній ЧС – турнір, де, як і для Мессі, його трофей багато в чому залежить від нього самого. Звісно, тут хотілося писати про його ігрові якості, а не відео доволі прохолодного привітання з партнером по «МЮ» та збірній Бруну Фернандешем (Кріштіану, ми ж просили так не йти). Але маємо те, що маємо – ігрова форма португальця восени усе одно залишає його ігрові перспективи в Катарі загадкою.
Вище ми вже говорили про Гаррі Кейна – а там, де згадується Кейн, обов’язково іде поруч і Сон. Кореєць став одним із тих, про чию зірковість радше згадують у контексті «от шкода, що він не така зірка, як інші».
Насправді ж Сон – надзвичайно ефективний атакувальний гравець: чого лише вартує його розділена минулого сезону з Салахом «Золота бутса» АПЛ. 5+2 за клуб цього сезону вражають не так сильно, але й у «Тоттенгемі» нині конкуренція зросла. Він також головна надія Південної Кореї на цей ЧС – і може завести команду достатньо далеко.
Цього хлопця памʼятають навіть усі домогосподарки – не кожен матч футболісти кусають одне одного посеред головного турніру року.
Якщо ж говорити про футбольну складову, то уругваєць після зворушливого прощання з «Атлетіко» так і не зміг знайти достойний клуб у Європі – й допоміг рідному «Насьоналю» виграти місцевий чемпіонат з 8 голами та 3 асистами. Він вже точно залишив і цю команду – від виступів на ЧС залежить у тому числі його подальша карʼєра. Тож чекайте від нього голів, не укусів.
А за кого ти вболіватимеш на ЧС-2022? Став на своїх з FAVBET.
Фото: Daniela Porcelli/Global Look Press, Reuters/Matthew Childs/File Photo, REUTERS/Gonzalo Fuentes/File Photo, Panoramic/Global Look Press, REUTERS/Yves Herman/File Photo, Mutsu Kawamori/Global Look Press, REUTERS/Erick Marciscano/File Photo, Li Ying/Global Look Press, REUTERS/Massimo Pinca/File Photo, PIOTR KUCZA/Global Look Press, Sebastian Frej/Global Look Press, Cristiano Mazzi/Global Look Press, Andy Rowland/Global Look Press, REUTERS/Gonzalo Fuentes/File Photo, Federico Pestellini/Global Look Press, Anke Waelischmiller/Global Look Press, Gerry Schmit/Global Look Press, James Lee/Global Look Press, REUTERS/Mariana Greif/File Photo
