100 найкращих спортсменів незалежності України: місця 60-41
Рейтинг Tribuna.com та FAVBET.
Tribuna.com спільно з FAVBET презентує масштабний проєкт - 100 найкращих спортсменів незалежності.
FAVBET робить перегляд спорту видовищним. Підтримує професійних спортсменів та аматорів, розвиває український спорт та намагається підвищити інтерес до нього. З початку повномасштабного вторгнення FAVBET також активно підтримує Збройні Сили України, допомагає волонтерам та благодійним фондам.
До 24 серпня ви побачите повний рейтинг, підібраний редакційною радою.
Перший випуск: 100 найкращих спортсменів незалежності України: місця 100-81
Другий випуск: 100 найкращих спортсменів незалежності України: місця 80-61
Серед критеріїв були не лише досягнення спортсменів, а й їхній вплив на власний вид спорту, репутація та впізнаваність.
Загалом було оцінено понад 250 спортсменів з понад 40 видів спорту. Будь всередині гри разом з FAVBET та Tribuna.com.
60. Сергій Стаховський
Сергій Стаховський навіть після завершення кар'єри ще деякий час залишався першою ракеткою України - і це багато говорить і про вклад самого тенісиста, і про рівень чоловічого тенісу в нашій країні наразі. Але до Стаховського завжди менше всього претензій - як приклад його відношення до команди можна розповісти, що він не відмовлявся виступати за збірну України, як би йому не було важко в кар'єрі.
А в моменти пікової форми він демонстрував неймовірний теніс. Вибити Роджера Федерера з його улюбленого «Вімблдону» – це треба мати справжній талант:
Стаховський виграв чотири титули ATP та був найвпізнаванішим тенісистом України довгі роки. Може навіть занадто довго - Стаховський може й не має таланту Долгополова чи Медведєва, але точно мав неймовірну жагу до гри. І як наш чоловічий теніс відновиться після його відходу - складно уявити.
59. Андрій Дериземля
На відміну від жіночої збірної кожна перемога українських чоловіків в біатлоні - це велика подія навіть на Кубку світу. Тому Андрій Дериземля вписав себе в історію виду спорту для України ще в 2003 році, коли взяв золото в мас-старті Антхольца.
Але лише однієї перемоги на етапі Кубку світу має бути мало задля попадання в цей рейтинг. Тому у Дериземлі вийшла кар'єра, де він довгі роки віддувався за весь чоловічий біатлон в країні. Особиста бронза на ЧС-2007 та - що значно важливіше - командна бронза на ЧС-2011.
Андрій не був стабільним біатлоністом - він зазвичай або точно стріляв, або дуже швидко бігав. Тепер же цікаво, наскільки Дериземля стане успішним біатлонним функціонером і чи змінить він колись на посаді Бринзака.
58. Денис Силантьєв
З усіх українських чоловіків-плавців мабуть лише Денис Силантьєв був ближчим до золота ОІ - наприкінці 1990-х на 200 метрів батерфляєм не було стабільнішого спортсмену, ніж він.
Саме він став першим чемпіоном світу в історії українського плавання (а за всю кар'єру він встановив 37 (!) рекордів України). В Сіднеї-2000 він був фаворитом, лідирував 2/3 дистанції, але програв фінішний спурт американцю Малчоу.
Брав участь в чотирьох ОІ, в Афінах став прапороносцем команди і провів довгу насичену кар'єру. Все, що було вже потім в політиці та публічному житті - це вже дивно, але попаданню в рейтинг це все ж не завадило.
57. Оксана Хвостенко
Перша згадка про Оксану Хвостенко прямо зараз - це її феноменальна стрільба. Наприкінці 2000-х очевидно були значно швидші за неї спортсменки на лижні, але от на рубежі саме Хвостенко домінувала - і в точності, і темпі стрільби.
Відео з переможної для Хвостенко (і згаданого раніше Дериземлі) Різдвяної гонки можна дивитися нескінченно:
Хвостенко стала тієї біатлоністкою, яка змогла врятувати український жіночий біатлон від занадто гучного падіння після відходу зірок кінця 1990-х і до виникнення нової плеяди майбутніх олімпійських чемпіонок 2010-х. Досі приємно згадувати чемпіонат світу 2008 року, де Оксана взяла медалі в двух особистих гонках.
Сумно, що остання гонка в кар'єрі потім перетворилася в допінг-скандал, що вдарив по репутації Оксани. Втім, вона чесно визнала вину і потім ще довго спокутувала провину. І це теж важливий приклад для молодих спортсменів.
56. Станіслав Горуна
Цікаво, чим керуються в МОК, коли віддають таким видам, як карате лише одну Олімпіаду на десятки років? В Парижі цього виду знову вже не буде, хоча події в Токіо показали, що це дійсно видовищний спорт.
І Україні було за кого повболівати. В чоловічому сегменті - за Станіслава Горуну, який дійшов до півфіналу. На жаль, не вистачило зовсім трохи до фіналу, але бронза ОІ - це пік всієї його кар'єри, в яку вмістилися перемоги та медалі на чемпіонатах Європи, Європейських та Всесвітніх Іграх.
Але бронза ОІ ще й послужила українському народу - Горуна продав її на аукціоні за 20 тисяч доларів, які пішли на допомогу ЗСУ та українцям під час війни. Надзвичайно достойний вчинок.
55. Ярослав Попович
Найвідоміший та найпопулярніший велосипедист в історії України. Ярослав Попович увірвався в світовий велоспорт на початку 2000-х. В 2001-му він виграв чемпіонат світу U-23, в 2003-му він став третім на «Джиро д'Італія».
Коли Попович перейшов в американську команду Discovery Channel, він допоміг виграти «Тур де Франс» легендарному Ленсу Армстронгу та водночас став найкращим молодим гонщиком багатоденки. Через два роки він допоміг вже Альберто Кондатору стати чемпіоном, а сам фінішував 8-м.
«Для мене 15 років професійної кар’єри – величезне джерело знань, умінь, емоцій, перевірки на вошивість. Велосипед – це той друг, який своїм характером гартував мій характер, своїми вибриками відточував мою майстерність», - вважає Ярослав.
54. Віктор Рубан
З таким прізвищем і видом спорту було майже неможливо обійтися без порівнянь - тому й не дивно, що Віктора Рубана в тусовці стрільби з лука називають «Рубан-Гудом».
В 2008-му він дійсно здивував всіх. Так, чотири роки до того в нього вже була бронза Афін в командних змаганнях, але ніхто не розглядав його як фаворита в Пекіні. Стрільба з лука - це вид спорту південнокорейців, і Рубан в фіналі обіграв Парка Кюна Мо всього на одне очко. А точніше - на один міліметр. Судді в останній серії вимірювали лінійкою, чи потрапив Рубан в габарит - і все ж присудили йому додатковий бал, який і вирішив долю олімпійського золота.
Після цього його кар'єра отримала тріумфальний виток на ЧС 2014 року, коли він і сам знову дійшов до фіналу (взяв срібло) і допоміг збірній України взяти історичне золото.
53. Олена Петрова
Олена Петрова лише в свідомому віці переїхала в Україну, але після того побудувала тут і класну кар'єру, і власне життя.
У Петрової десять медалей на чемпіонатах світу - для молодого покоління в українському біатлоні це може зараз вважатися захмарною цифрою, але в 1990-ті Олена залишила вагомий слід у цьому виді спорту.
Головний тріумф - це срібло Нагано-1998, яке Петрова взяла з чужими палицями, які вона випадково взяла перед стартом. Але це не завадило їй взяти медаль - чотири роки до того в Ліллехаммері Петрова також могла претендувати на медаль, але заблукала в лісі на нечітко розподіленій трасі. Кінець 1990-х - це незмінна Петрова в топ-10 загального заліку Кубку світу три роки поспіль.
52. Анжеліка Терлюга
Терлюга, як і Горуна, все ж змогла заскочити в один вагон і встигнути в кар'єрі виступити на Олімпіаді. У Анжеліки вийшло навіть трохи краще - вона дійшла до фіналу і залишила у своєму активі срібло Токіо.
Анжеліка Терлюга залишається однією з важливих персон світового карате і досі - на європейській арені у неї вже чотири золотих медалі. Останню вона завоювала якраз у 2022 році в матчі проти Івет Горановій - каратистці, якій Анжеліка програла у фіналі ОІ.
Також Терлюга ставала чемпіонкою Всесвітніх ігор-2022, а ще у неї в активі близько 30 подіумів на турнірах найвищої серії карате.
51. Андрій Котельник
Котельник здається по-спортивному одним з найбільш недооцінених боксерів України. Не дивлячись на формальні поразки у великих поєдинках, Андрій завжди показував клас: навчений, вмілий боксер з характером. Срібний призер ОІ-2000, чемпіон світу в професійному боксі - вже це достатньо, щоби потрапити в рейтинг. Але Котельник пішов далі.
Один з перших представників української школи боксу, який бив Майдану, розбивав у Великій Британії Гевіна Різа і точно мав перемагати М’Байе та Джуніора Віттера, але судді в цьому не були зацікавлені. Навіть результат зустрічі проти тоді зіркового Девона Александера – більш, ніж суперечливий.
Поза рингом Андрій Котельник – активний діяч змін в українському боксі та одна з головних рушійних сил реформ, яких так зачекався аматорський бокс України. Андрій активно бореться і з про-російською позицією у спорті, і за прозорість дій Федерації боксу України.
50. Олександр Волков
Найбільші досягнення у кар’єрі легендарного бігмена прийшлись ще на радянські часи (він ставав олімпійський чемпіоном Сеула-1988, двічі брав срібло чемпіонатів світу та має повний комплект нагород з Євробаскетів – золото, срібло та бронзу), але його внесок у розвиток та популяризацію саме українського баскетболу складно переоцінити.
Олександр Волков став першим нашим представником в НБА після здобуття Україною незалежності, де познайомився та потоваришував із Майком Фрателло – за два десятиріччя Олександр вже у якості президента ФБУ зіграє вирішальну роль у запрошенні іменитого фахівця на посаду головного тренера нашої національної збірної, а американець приведе українську команду до шостого місця на чемпіонаті Європи (це поки що історичний рекорд) та допоможе їй вперше кваліфікуватися на чемпіонат світу.
Легенда столичного «Будівельника», один з 50 найкращих баскетболістів всіх часів за версією ФІБА, засновник БК «Київ», чиє протистояння з «Азовмашем» та європейські досягнення підняли інтерес до українського клубного баскетболу у 2000-х, голова НОК та навіть міністр спорту – знакових моментів у послужному списку Волкова вистачає. Але, перш за все, він був неймовірно талановитим спортсменом, який міг би досягти значно більшого, аніж 150 поєдинків в НБА та два сезони у топових командах Євроліги («Панатінаїкос» та «Олімпіакос»), якби не залізна завіса та проблеми зі здоров’ям.
49. Анна Музичук
У Анни Музичук був майже десятирічний період, коли вона на міжнародних змаганнях представляла Словенію - але найбільші досягнення прийшли, коли вона повернулася в збірну України.
Вона стала триразовою чемпіонкою світу в рапіді та бліці, виходила в фінал чемпіонату світу за нокаут-системою, а в 2022 році стала чемпіонкою шахової олімпіади у складі збірної України.
В 2017 році відмовилася їхати в Саудівську Аравію захищати титул чемпіонки світу в рапіді через утиск прав жінок - чим сколихнула шаховий світ. В 2022-му вона друга серед українок за рейтингом та вже потрапила в турнір претенденток на чемпіонский титул.
48. Інна Осипенко-Радомська
Одна з найтитулованіших українських спортсменок на Олімпіадах. У Інни Осипенко-Радомської чотири медалі на Іграх у складі збірної України. Найтоповіше вийшло в Пекіні в 2008-му - там українська веслувальниця на байдарках змогла виграти золото на дистанції 500 метрів.
В Афінах вона була третьою, а в Лондоні в 2012-му - двічі другою. Є в неї і п'ята медаль (бронза Ріо), але вже у якості представниці Азербайджану. «В Україні, на жаль, доводиться тренуватися за свій рахунок. Слухати одні обіцянки терпець увірвався. На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро представлятиму уже Азербайджан», - розповідала спортсменка в 2014-му.
І хоч Осипенко-Радомську можна зрозуміти, але якби вона залишилася в Україні, то була б в цьому рейтингу значно вище.
47. Олег Верняєв
У Верняєва був та й залишається потенціал бути найуспішнішим гімнастом в історії України. Особливо на паралельних брусах - коронній дисципліні, де він ще 2014-го в 21-річному віці став і чемпіоном світу, і чемпіоном Європи.
В Ріо-2016 Олег Верняєв (разом з Юрієм Чебаном) фактично врятував репутацію української олімпійської збірної - він і знову взяв золото в улюбленій вправі, і додав ще й срібло в абсолютній першості. В активі Верняєва шість чемпіонств Європи, пять подіумів на чемпіонатах світу - і це все було до 25-річного віку.
Значний удар репутації (яка теж важлива частина цього рейтингу) завдав допінговий скандал - в крові Олега знайшли концентрацію мельдонія, Верняєва дискваліфікували на чотири роки - він вже пропустив ОІ-2020 та може пропустити й ОІ-2024 у піковому для себе віці. Сам Верняєв говорить про донос від команди, і атмосфера в українській гімнастичній збірній від цього кращою не стає.
46. Григорій Хижняк
Один з найвідоміших вихованців миколаївського баскетболу ніколи не грав у НБА та не має настільки ж крутих індивідуальних чи командних досягнень, які є у деяких його колег – наприклад, дворазового переможця Єврокубку у складі «Валенсії» Сергія Ліщука. Але належність Григорія до українського баскетбольного пантеону ніким і ніколи не ставилася під сумнів.
Чому ж так вийшло? Все дуже просто: Григорій Хижняк був першою справжньою медійною суперзіркою Суперліги та національної збірної, і на майданчику не лише демонстрував власні баскетбольні навички, а й робив справжнє шоу. Завжди позитивний, життєрадісний, відкритий до спілкування з трибунами, центровий був улюбленцем вболівальників номер один майже у кожному клубі, кольори якого він захищав. А їх в кар’єрі бігмена назбиралося більше десятка – як в Україні, так і за кордоном.
У складі збірної України Хижняк зіграв на двох чемпіонатах Європи – зокрема, на Євробаскеті-1997, який став для нашої національної команди першим в часи незалежності. Із литовським «Жальгірісом» потужно виступав у Євролізі, двічі поспіль ставши найкращим блокуючим гравцем всього міжнародного сезону. Після завершення кар’єри гравця центровий не пропускав жодного важливого заходу «Будівельника», до якого приєднався у якості директора по маркетингу. І міг би допомагати українському баскетболу бути ще яскравішим й досі, але не витримало серце – чотири роки тому Григорій, на превеликий жаль, помер. Йому було всього лише 44…
45. Марія Музичук
Марія Музичук перед власною сестрою має дві переваги в цьому рейтингу - вона завжди виступала лише за Україну і вона була чемпіонкою світу у звичайних шахах.
Можливо, не менш потужне досягнення, ніж у Руслана Пономарьова в 2002-му - Марії також треба було пройти складну нокаут-систему на шляху до фіналу, де вона здолала росіянку. Ця перемога дозволила провести матч за чемпіонство світу у Львові в 2016-му - ось це вже точно найвища ступінь шахів в Україні. Музичук грала непогано, але програла тоді Хоу Іфань - найсильнішій шахістці сучасності.
Станом на серпень 2022-го саме Марія - найкраща українська шахістка за рейтингом ФІДЕ. Вона на один бал попереду Анни (а кого ж ще) - і в активі у неї також перемога на шаховій олімпіаді цього року та майбутня участь в турнірі претенденток.
44. Жанна Пінтусевич-Блок
Успіхи Жанни Пінтусевич-Блок прийшлися на епоху, коли її забіги надзвичайно рідко показували на загальному українському телебаченні. Тому її досягнення дещо розмиваються в пам'яті - хоча і досі в бігових дисциплінах у України не було і близько подібних рекордів.
Пінтусевич-Блок двічі ставала чемпіонкою світу - в 1997-му на дистанції 200 метрів, а в 2001-му на королівській стометрівці. Їй зовсім трішки не вистачило, аби привезти додому олімпійську медаль – у Сіднеї Жанна стала четвертою на 100 м.
А ще Пінтусевич-Блок - перша українська спортсменка, яка знялася в американському Playboy. «В один з моментів почало здаватися, що фотосесія не закінчитися ніколи - зйомки тривали близько 12 годин. Знімала ціла команда з 8 чоловік. Зате самі фото мені дуже сподобалися», - розповідала Жанна.
43. Михайло Романчук
Це дивно писати, але для Романчука дві медалі ОІ-2021 (це, на секундочку, найкращий показник серед усіх пловців-чоловіків України) - це скоріше розчарування. Він реально був дуже близьким до золота і в 800 метрів, і в 1500 метрів - але в обох випадках не вистачило чогось саме в фінальних запливах.
Але попереду у Михайла Романчука, схоже, ще не одна Олімпіада - і обороти він не збавляє. Чемпіон світу на короткій воді та вже п'ятиразовий чемпіон Європи - останній титул Михайло взяв якраз в серпні. Він продовжує розвиватися і в 2022-му році також взяв бронзу ЧС на нетиповій для себе дистанції в 5 км.
Тому чекаємо Париж - суперники у Михайла серйозні, але досвід попередніх Ігор має допомогти зробити йому крок вперед.
42. Людмила Лузан
Лузан до своїх 25 років вже встигла назбирати купу медалей і невпинно наближається до статусу найтитулованішої веслувальниці в історії України. Зараз в її активі вже три чемпіонства світу та три чемпіонства Європи (і з цих перемог три прийшлися на 2022 рік).
Людмила Лузан з кожним роком шалено прогресує - але і рік тому вона вже відмітилася на Іграх в Токіо з двома медалями (сріблом в каное-двійці та бронзою в індивідуальних змаганнях). Найпевніше Лузан буде одною з найголовніших надій України через два роки в Парижі - статус спортсменки такий, що тепер від неї будуть очікувати не просто медалі, а саме перемоги.
41. Дмитро Христич
У Дмитра Христича, насправді, феноменальна кар'єра в НХЛ як для гравця його громадянства - не вистачило лише перемоги в Кубку Стенлі.
Але і без цього є що згадати. У Христича 811 матчів в НХЛ з 1990-го до 2002-го, він досі з величезним відривом найрезультативніший гравець з українським громадянством в лізі. Христич виступав на такому високому рівні, що двічі викликався на Матч всіх зірок НХЛ - у 1997-му та 1999-му.
А також Христич не забував, з якої він країни і не перейшов в РФ, як зробили багато його однолітків. Дмитро виступив за збірну України на трьох чемпіонатах світу та на єдиній поки Олімпіаді 2002 року.
***
Вже найближчими днями вийде наступна частина рейтингу - з 40-го до 21-го місць.
А ще більше цікавого контенту, новин, бонусів та розіграшів в інстаграмі наших партнерів за посиланням.
Пишіть в коментарях власні топи найкращих спортсменів незалежності України - нам цікаво порівняти ваші результати з нашими.
