Найбрутальніший нокаут Гатті. Суперник пішов на пенсію та довго страждав від головного болю
А потім став частиною команди Теофімо в бою з Ломою.
Артуро Гатті традиційно знаходиться серед своєрідних лицарів боксу. Благородний спортсмен, який віддається фанатам на всі сто, першим питає, як почувається Міккі Ворд після битви, і дарує безхатьку гроші з епічними фразами.
І здебільшого так і є.
Особливо, якщо опустити історію з нокаутом Джої Гамаче, ймовірним махлюванням на зважуванні та ударом, який вибив з суперника здоров'я на декілька років.
Гамаче був чудовим аматором. В бокс його привів батько, який продавав картки бейсболістів заради сина
Ідея віддати сина на бокс прийшла Гамаче-старшому, коли вони грали у бейсбол. А вже за декілька років той пречудово показав себе в аматорах.
Гамаче – переможець юніорських Олімпійських ігор та срібний призер національних «Золотих рукавичок» 1984 року. Підсумковий рекорд Джої в любительському боксі – 97-13, а місцевою зіркою його зробив саме батько.
«Він продавав свої спортивні картки – бейсбольні, хокейні, футбольні, баскетбольні. Все для того, щоб вкладати в шоу, де я боксував ще в аматорах. Щоб люди ходили на мої бої», – розповідав Гамаче.
В один момент ним навіть зацікавився Кас Д'Амато, але Джої відмовився переходити в профі раніше та продовжив аматорський шлях до 1987 року.
Бій з Гатті інтригував, але закінчився швидким нокаутом. Гамаче каже, Артуро обманював з вагою
Поєдинок проти Гатті стався 26 лютого 2000 року у Нью-Йорку в андеркарді протистояння Де Ла Хойя – Колі. І попередньо бій дійсно інтригував.
Артуро на той момент мав чотири поразки, одна з яких (проти Івана Робінсона) призвела до перемоги у двох номінаціях від The Ring: «Бій року» та «Апсет року». Авторитет бійця, який вміє боксувати, але любить давати шоу, вже міцно закріпився за Гатті.
Гамаче програвав тричі – у 1992-му Тоні Лопесу, У 1994-му Орзубеку Назарову та у 1996-му Хуліо Сезару Чавесу. Всі три рази – достроково, але лиш Назаров буквально зруйнував Джої. Всі інші протистояння не були односторонніми.
Гамаче повернувся після поразки від Чавеса довгою переможною серією – 9 з 10 суперників достроково йшли з рингу. А потім запропонував промоутеру Лу Ді Беллі поєдинок проти Гатті. І тому сподобалась ідея.
«У нас були деякі проблеми з узгодженням ваги. Я хотів, щоб бій проходив у напівсередній вазі (до 66,7 кг) – бо, коли я бився з Чавесом, я перебував у напівсередній вазі. При цьому я – не напівсередньоваговик. Я менший хлопець.
Проте команда Гатті захотіла, щоб ми боксували у першій напівсередній – до 63,5 кг. Ми сказали: «Добре», – розповідав Гамаче.
За словами Джої, Артуро вже на зважуванні був сильно більший за заявлену вагу, але організатори проігнорували це.
«Він став на ваги. Вага зростає, зростає. І, як тільки вона стала 63,5, він зліз з терезів.
Мій менеджер, Джонні Бос, вскочив до спортивної комісії штату Нью-Йорк і каже: «Він не зробив вагу». Але вони не захотіли слухати його чи повертати Гатті на терези», – згадував попередню процедуру Гамаче.
Бій закінчився швидко. Візуально Артуро дійсно виглядав сильно більшим за суперника. Як показало зважування в день бою, він важив майже на 9 кілограмів більше за заявлену вагу. А у ринзі був занадто великим та жорстким для опонента.
У першому раунді Гамаче двічі побував у нокдауні. У другому – відлетів у брутальний нокаут.
Це бій – останній в кар'єрі Джої.
Він пережив важку ніч у лікарні, а потім декілька років страждав від депресії та щоденного головного болю, який ледь-ледь вдавалось втамувати.
Працював з Емануелем Стюардом, був частиною команди Теофімо та працює з Валліном
З часом Гамаче став працювати помічником тренера у команді Емануеля Стюарда. А потім почав роботу і у якості головного тренера.
Гамаче був частиною команди Теофімо Лопеса у вечір перемоги над Василем Ломаченком.
«Побити Лому – вкрай особливо. Тео не просто використовував силу, він використовував інтелект», – згадував той вечір Джої.
А ще саме Гамаче тренує Отто Валліна. І був тренером шведа у ніч, коли з ним добряче намучився Тайсон Ф'юрі.
Фото: Pressherald
