Майдана приїжджав, щоб відправити Котельника на пенсію. Але українець зводив його до школи
Один з головних поєдинків в історії українського боксу.
Кар'єра Андрія Котельника наскрізь просочена несправедливістю та неправильним ставленням до одного з найкращих боксерів в історії України. Промоутери не раз намагалися використати його як трамплін для молодих та перспективних. І ті якщо не спотикалися, то виходили з рингу пошарпаними, як після зустрічі з бійцівським собакою.
Одним із перших, кого відправляли ставити крапку у кар'єрі українця, був Маркос Рене Майдана, бій з яким відбувся 7 лютого 2009 року.
Промоутери привезли Майдану, щоб той відправив Котельника на пенсію
У 2009-му Андрію Котельнику виповнилося 32. На той момент у нього за спиною були дві дивні поразки, одна така ж неоднозначна нічия, яскрава перемога над Гевіном Різом та пояс чемпіона світу за версією WBA у першій напівсередній вазі. На той час там зібралася чудова банда: Амір Хан, Девон Александер, Тімоті Бредлі, Маркос Рене Майдана. Усі молоді, швидкі, жорсткі та перспективні. Українець мав буквально воювати за своє місце у топі проти майбутніх зірок та промоутерів, яким він тут не потрібен.
Аргентинець Майдана – справжній буревій. Виходячи в ринг, він не церемонився з суперниками, просто забиваючи їх завдяки важким ударам та невпинному тиску. Найчастіше суперники Маркоса гасли під його натиском і просто не розуміли, як діяти, коли суперник не зупиняється і не втомлюється.
До 2009 року в аргентинця було за плечима 25 поєдинків, 24 дострокові перемоги та одна за очками у шестираундовому поєдинку проти габаритнішого суперника. Довше восьмого раунду в рингу з ним ніхто не протримався. Звучало по-справжньому серйозно, але з іменами та рівнем опозиції біда. Очевидно, що Маркос – хороший, умілий боксер, але цього замало, щоб вийти на ринок США. Інша річ, коли боєць із таким рекордом прибив чемпіона – тут вже можна розповідати про майбутню зірку світового боксу.
Німецька промоутерська компанія Universum Box Promotions вирішила звести у рингу молодого та перспективного Маркоса Рене та 32-річного українця Котельника, якого вони не могли продати дорожче і з яким незабаром закінчувався контракт. План виглядав ідеально: Майдана розіб'є боксерського ветерана, змусивши того обирати – контракт на менш вигідних умовах чи йти. Аргентинець же із поясом вирушив би до більш грошових суперників. Єдиний мінус – Андрій виявився занадто крутим.
Перед боєм молодий аргентинець був однозначний:
«Котельник технічний, швидкий чемпіон світу. Але я хочу забрати його пояс та відвезти до Аргентини. Я переслідуватиму його доти, доки не нокаутую. Якщо він вирішить піти в розмін ударами – добре. У жодному разі я не дозволю собі упустити такий шанс».
Котельник, своєю чергою був чудово налаштований на бій:
«Ні про яку недооцінку не може йтися, але рекорд Майдана лише на перший погляд, виглядає неймовірно. Його просто вели грамотно. Нехай вийде проти мене і доведе, що він непереможний. Знаю про його ударну силу. У цьому бою, як і будь-якому іншому, важливо не проспати один-єдиний удар. Але я не зосереджуюсь на його сильних сторонах. Головне, щоб я міг показати бокс світового рівня».
Більшість закордонних експертів віддавали перевагу Майдані і хотіли бачити чемпіоном саме його. У нас же більшість тренерів та оглядачів прогнозували перемогу Котельника. Той же Дмитро Сосновський – багаторічний головний тренер збірної України з боксу та тренер Котельника у любителях – навіть поставив гроші на свого учня:
«У всіх панчерів є одна вада – у них сильно кульгає техніка боксу. Андрій же вміє робити у рингу все, а характером не поступається взагалі нікому.
Особисто я прогнозую, що Майдана з перших секунд пресингуватиме Котельника, а ближче до пізніх раундів втомиться, бо Андрій уникатиме рубки і не даватиме по собі влучити. У результаті українець забере перемогу за очками. Я навіть із товаришем на 200 гривень посперечався: він каже, що Котеля виграє нокаутом».
Котирування букмекерів розділилися із невеликою перевагою у бік українця. На нього давали близько 1,6. На Майдану – близько 2,3.
Котельник показав рівень Майдани та нарешті отримав справедливий результат
Котельник вийшов на бій у чудовій формі. У двох тренувальних таборах (цьому і перед попереднім поєдинком) кілька спаринг-партнерів Андрія були нокаутовані, а українець був чудово готовий. Крім цього, вони з тренером наживо дивилися спаринги аргентинця під час підготовки до інших боїв і точно знали, що треба робити.
Майдана, мабуть, увірувавши у свою ударну міць, із перших секунд попер на Андрія. Він сипав ударами на блок українця, намагався пробити корпус та просто задавити. Котельник ніколи не форсував події у рингу. Не став і цього разу. Йому потрібні були раунд-два на те, щоб придивитися. Майдані – на те, щоби зламати.
До третього раунду аргентинцю здалося, що він – супергерой, якого неможливо уразити, якому можна все. Він почав опускати руки і грати з Котельником, показуючи, мовляв, «ось він я, спробуй дістати». Андрій дістав. Лівим боковим, правим прямим та ще кількома серіями. Майдана виявився спантеличеним, коли у відповідь від українця почали летіти не один-два удари, а серії і всі – точно в ціль.
Четвертий раунд – один із найкращих від Котельника у цьому поєдинку. Він не просто почав попадати. Українець змусив задкувати агресора і намагатися робити те, що той не вмів – захищатися. Андрій показав усі дірки в обороні досі непереможеного бійця, який приїхав, щоби поховати його кар'єру. Швидкий джеб назустріч щоразу прошивав кволу оборону аргентинця. Туди ж вирушав і лівий боковий, а у здвоєному вигляді він доставляв Майдані справжні страждання.
До дев'ятого раунду питань про перевагу Котельника не виникало зовсім. Майдана продовжував виконувати роль агресивного панчера, б'ючи в плечі та блок від українця, а Андрій зустрічав його джебом, наздоганяв двійкою. А на ближній зупиняв аргентинця подвійним лівим боковим.
Не можна сказати, що Маркос був поганий, навіть навпаки. Майдана показував свій максимум на той момент. Він намагався закручувати суперника на спину, або навпаки відкривати живіт. Намагався затиснути в кутку або просто спонукати своїми діями до рубки. Аргентинець активно розпочинав кожен раунд, але вже до середини втрачав потрібний запал і сили, розуміючи, що влучити виходить, у кращому разі, одним із десяти. У відповідь летіли короткі, точні удари, від яких він ховався, намагаючись відповідати, і знову натикаючись на удари.
До дев'ятого раунду Андрій втомився, а молодий Майдана, навіть отримуючи майже все, що летить, увімкнувся. Цей раунд – найважчий у поєдинку для українця. Він пропустив набагато більше, ніж у попередніх раундах, а з такими панчерами це у будь-який момент може призвести до фіналу. Якби не хороша трималка, тут все могло й завершитися.
Чемпіонські раунди пройшли у боротьбі та обопільних розмінах ударами. Котельник кілька разів за бій зривався туди, де чекав на нього Майдана – у рубку, але нічого позитивного з цього Маркос не отримав. Багато метушні, відсутність націленої роботи та просте бажання зламати суперника не залишило аргентинця до кінця. Як і разючі джеби, більшу частину яких Маркос спіймав обличчям.
Попри страх, що при рівному поєдинку перемогу віддадуть молодшому і перспективнішому, судді показали той самий вердикт, на який заслуговував такий бій. Один віддав перемогу Майдані з невеликою перевагою, двоє інших – Котельникові.
Не завжди доля поверталась до Андрія спиною. На цей раз Котеля зробив усе, щоб пояс залишився в Україні.
Більше перемог у Котельника не було, а Майдана вийшов на Мейвезера
Майдана не був згоден з таким рішенням, але галас піднімати не став: «Я зробив усе, що зміг. Мені не пощастило з рішенням, але я не можу змінити його. Андрій – справжній чемпіон».
Для Котельника цей рік став одним із найнасиченіших на топ-поєдинки, але вже влітку 2009-го він перестав бути чемпіоном. 18 липня Андрій знову поїхав до Великої Британії – країни, з якої він рідко повертався з позитивним результатом. Йому протистояв черговий молодий та перспективний боксер Амір Хан. Об'єднання поясів виявилося вдалим для британця – до свого поясу IBF він додав ще й WBA, перебігавши українця. У першому напівсередньому почалася нова ера.
Кар'єра Майдани після поразки пішла вгору. Стало очевидним, що цей хлопець готовий битися на найвищому рівні та влаштовувати реальне шоу. У 2009-му він за шість раундів прибив Віктора Ортіса, потім було ще кілька перемог, поразки двом кривдникам Котельника – Александеру та Хану, та два найкрутіші поєдинки проти Флойда Мейвезера. Перший видався особливо потужним.
Андрій після поразки Хану остаточно розійшовся з німецькими промоутерами, рік сидів без боїв і провів найбільш дике підписання контракту з новим промоутером в історії українського боксу (коли Дон Кінг прилетів до Львова і влаштував з цього цілу виставу). Перемога над Майданою стала останнім великим боєм Андрія, в якому йому підняли руку.
Втративши мотивацію щось доводити і час через контракт із Доном Кінгом, Андрій попрощався з фанатами боксу перемогою на «Арені Львів».
Фото: globallookpress.com/LAWRENCE LUSTIG – Code – 351496/OK Magazine
