Більше не чемпіон. Далакян програв вперше в кар'єрі
Японець просто перепрацював Артема.
23 січня в Осаці, Японія, чемпіон WBA у найлегшій вазі 36-річний українець Артем Далакян (22-1, 15 КО) вперше в кар'єрі програв. Його титул дістався претенденту із Японії 28-річному Сеїго Акуї (19-2-1, 11 КО).
Японець не здивував, але Артем зробив сильно менше для перемоги, ніж було потрібно.
Акуї показав суцільну активність. Артем атакував занадто мало
Нічого незвичного Сеїго у ринзі не показав. Класичний японський бокс із методичним пресингом, важкими ударами і пречудовою фізичною готовністю. Останнє відіграло важливу роль – Сеїго у фінальних раундах рухався та тиснув так само як на старті.
А от план Артема на бій здивував. Перші раунди виглядали як розвідка. Знайти зручну дистанцію, порухатись довкола, змусити важчого на ногах опонента працювати більше, ніж зазвичай. У четвертому Далакян почав зупинятись для атак – результативність на фоні японця відчувалась одразу.
Проте згодом це ніяк не вплинуло на діяльність українця у ринзі. Він так само багато рухався, але мало бив. Так само більшість його вилазок в атаку закінчувались точними влучаннями. І так само їх було недостатньо.
На фоні постійно активного Сеїго це виглядало не дуже, але не критично, якби не ще декілька моментів. Перший – українець приймав бій здебільшого у куті. Суто візуально, навіть за наявності точних контрвипадів, виглядає погано. Другий – жахлива робота у клінчі. Японець і атакував, і в'язав опонента на ближній дистанції, Артем лиш намагався притиснутись.
Третій – відсутність намагань перехопити ініціативу і хоча б епізодично піти вперед. Коли Далакян влучав – Акуї явно відчував ці удари. Але Артем не продовжував успіх, а приставним кроком зміщався якнайдалі. Перемогти при такому малюнку поєдинку можна лише якщо опонент зовсім не влучає.
Сеїго влучав. Удар у японця міцний, то ж розбитий ніс і декілька бокових назустріч виходу Далакяна із ближньої дистанції виглядали, як ідеальне доповнення до загальної активності.
Підсумкове рішення суддів: 116-112, 117-111, 119-109. Одностайна поразка Артема у протистоянні, де можна було зробити більше.
Занадто довго Артем знаходився вдома. Занадто довго боксував на невеликих аренах, де половина глядачів – запрошені друзі інших учасників шоу. Тоді його бокс виглядав яскраво та динамічно не через поганих опонентів – майже кожен був вкрай пристойного рівня. Просто боксувати у кращому випадку раз на рік у настільки легкому дивізіоні і у знайомих локаціях – не шлях до розвитку.
Останній рік, коли Артем був по-справжньому активний – 2018-й. Тоді він спочатку полетів в США, де відібрав пояс в кривавій битві проти Браяна Велорії. А потім достроково виніс двох претендентів в Україні.
2019-й – один бій. 2020-й – один бій. 2021-й – один бій. Наступний – взимку 2023-го. І ось тепер – поразка на старті 2024-го. Вік боксерів легших категорій менший. Коли вони боксують п'ять разів за шість років – ще менший.
Водночас той період кар“єри Далакяна настільки яскравий, наскільки він міг бути в умовах, які склались довкола нього. В плані боксу за ним було страшенно цікаво дивитись. Єдиний чемпіон, що боксує в Україні – чудовий факт, який так і не був використаний ні боксером, ні організаторами на всі сто.
Артем захистив титул чемпіона 6 разів. Якщо дивитись статистику по одному титулу з моменту завоювання до моменту втрати, серед українців він четвертий разом з Усиком:
Володимир Кличко 19 разів захистив титул IBF: завоював у 2006-му перемогою над Бердом, втратив у 2015-му в бою з Ф'юрі.
Віталій Кличко 11 разів захистив WBC: завоював у 2008-му перемогою над Пітером та залишив, пішовши на пенсію у 2012-му.
Сергій Дзинзирук 8 разів захистив WBO: завоював у 2005-му, перемогою над Даніелем Сантосом і залишив вакантним для переходу у нову вагу, де програв Серхіо Мартінесу.
Далі йде Далакян з 6 захистами WBA та Усик з такою ж кількістю захистів WBO в крузервейті.
Історична статистика для України. Важливий боксер для України. Важливо цінувати, коли є такі боксери. Тільки от рівень Артема зразка 2018-2020 років – абсолютний топ дивізіону і потенційний домінант при правильних рішеннях команди.
Що далі
Очевидно, що для Далакяна міжнародна кар“єра не склалась повноцінно Об'єднання не буде, як і абсолюту. У 36 років так рухатись у вазі 50,8 кілограма – для багатьох вже це було б досягненням.
В Україні боїв Артем найближчим часом не отримає, а от чи захоче та зможе продовжувати битись на рівні, що буде цікавий у фінансовому та медійному плані, залежить від його рішення та дій промоутерів. У тому числі співпромоутера Френка Воррена.
А от Акуї гарантовано чекають веселі випробування. Хуліо Сезар Мартінес і особливо Джессі Родрігес точно зацікавленні в статусі абсолютного чемпіона.
Фото: XSport, скрін трансляції на ESPN
