Останній перфоманс Алі. Відплатив Спінксу, встановив рекорди і більше не перемагав
Реванш за один з найбільших апсетів в історії.
15 вересня 1978 року відбувся матч-реванш між Мохаммедом Алі та Леоном Спінксом. У першому протистоянні Спінкс, який на той момент мав всього сім професійних поєдинків, сенсаційно переміг Алі.
За сім місяців вони зустрілись вдруге. Щоб фіналізувати історію «Найвеличнішого». Щоб поставити останні історичні рекорди. Щоб Алі переміг востаннє у професійній кар'єрі.
Перший бій відбувся, бо Алі хотів легкого суперника. А отримав сенсаційну поразку
Кар'єра Мохаммеда Алі могла закінчитись ще у 1975-му. «Трилер в Манілі» – апогей кар'єри та одне з найбільш відомих протистоянь не тільки в кар'єрі американця, а й в історії боксу.
Чотирнадцять скажених раундів надскладного протистояння. Бійка проти Фрейзера та проти клімату. Бажання зняти рукавички перед фінальною трихвилинкою і відмова кута опонента, що вберегла Алі від поразки. Мохаммед побив Формана у 1974-му та переміг у трилогії проти Фрейзера у 1975-му. А ще пережив забагато складних раундів та протистоянь – можна було спокійно йти на відпочинок.
Проте Алі не зупинився. Після тієї перемоги він побив ще шістьох опонентів, включно з Кеном Нортоном, а восени 1977-го мав складне 15-раундове протистояння проти Ерні Шейверса. На кожен наступний бій Мохаммеду було все складніше мотивуватись та все складніше повертатись до залу після.
«Алі сприймав це як важку роботу. Просто ще один день в офісі. Ранній Алі нокаутував би Леона за два раунди, але він вже був іншим. Він був ментально порожнім. Після складного бою проти Шейверса Алі хотів легкого суперника», – писав журналіст Майк Марлі.
Леон Спінкс, олімпійський чемпіон 1976-го у ваговій категорії до 81 кг, не вражав у профі. 6 перемог, одна нічия і жодного протистояння, в якому він виглядав би зірково. Але з Алі спрацювало все.
Спінкс не боявся Алі. Він постійно рухався, був зайнятим у ринзі, напирав та пробивав чемпіона. Леон не ризикував нічим і тому повністю віддався тому, щоб виконати план.
«Я був дуже серйозним під час бою, але мені було дуже весело. Він продовжував щось говорити мені, намагаючись розлютити мене, але що б він не робив, це змушувало мене сміятися. Це було так, ніби він розповідав мені анекдоти.
Одного разу він обізвав мене нецензурним ім'ям. Я сказав: «О, Алі, як ти міг таке сказати?» Чи можете ви уявити, щоб ваш кумир обзивав вас поганим ім’ям?», – згадував Спінкс.
Претендент переміг рішенням суддів, забравши більшість раундів. Алі пройшов крізь скажено святкуючий натовп кутових Спінкса, підморгнув новому чемпіону та зник з арени.
Реванш – останнє велике шоу Алі. За ним слідкував ледь не весь світ
Мохаммед повернувся в зал, мотивуючись поверненням чемпіонського титулу. Але розумів, що фізично він вже не такий, як раніше:
«Я роблю це протягом 25 років. Неможливо робити це без зносу тіла. Це змінило мене. Я можу це бачити. Я це відчуваю», – казав Алі.
Ексчемпіон не міг так само беззупинно рухатись, його руки стали повільнішими, а тіло не встигало реагувати на загрозу, як раніше. Залишався удар, талант та бажання піти переможцем.
Мохаммед жартував перед поєдинком, але за тиждень до виходу у ринг відзначив, що у ринзі йтиметься про руйнівний режим:
«Я скину бомби на Спінкса. Я його поховаю».
А ще Алі марив чемпіонством. Майк Марлі згадував, що «Найвеличніший» замучив всіх у тренувальному таборі – постійно говорив про те, що виграє титул. Настільки часто, що усім набридло це слухати.
У протилежний кут рингу мав піднятись Леон Спінкс. Людина, що на всі сто використала момент, коли можна було розбити легенду та відібрати у неї титул, але не впоралась із тиском, що з'явився після цього.
WBC відібрав у Леона титул – через те, що той вирішив дати реванш Алі, а не вийти на Кена Нортона, що був обов'язковим претендентом. Його заарештовували з кокаїном, він потрапляв у ДТП та став однією з головних тем для американських коміків.
Боб Арум, який організовував цей поєдинок, дивувався:
«Насправді я здивований, як Леон не став жертвою нападу чи ножового поранення».
Проте на реванш все одно виходив той самий Леон Спінкс. Молодий, сильний олімпійський чемпіон. І той самий ветеран Мохаммед Алі, який мав більше чемпіонського духу, ніж чемпіонських фізичних можливостей.
Під «When The Saints Go Marching In» та вихід легендарного претендента шаленіла повна арена. А гімн США від Джо Фрейзера – без перебільшення легендарний момент:
З перших секунд Леон справді намагався. Він боровся за територію, намагався знову сунути на чемпіона та діяти у манері, що принесла йому титул. Але цього разу не склалось.
Старий майстер навчав молодого чемпіона премудростям боксу. Це був не найвидовищніший бій Алі. Моментами він вмикав ноги, моментами накидав серії, але загалом завдяки боксерському інтелекту та досвіду нівелював намагання Спінкса та виграв абсолютну більшість епізодів.
Одностайним рішенням суддів Мохаммед Алі став першим триразовим чемпіоном в історії хевівейту.
Бій зібрав понад 63 тисячі глядачів на арені Superdome – на той час це було найбільшою відвідуваністю боксерського поєдинку в приміщенні. Квитків було продано на 4 806 675 доларів – найвищий результат спортивної події того часу.
Окрім цього, приблизно 90 мільйонів глядачів дивились поєдинок у США, а за різними оцінками у світі бій подивилися близько 2 мільярдів людей.
Алі пішов з боксу, але повернувся. Проте більше не перемагав
Ці два поєдинки – головні у кар'єрі Спінкса. Він програв наступне протистояння технічним нокаутом у першому раунді, а за два роки все ж знову вийшов на чемпіонський бій – програв Ларрі Холмсу технічним нокаутом у п'ятому раунді. Леон боксував до 1995-го і закінчив кар'єру з рекордом 26-17-3, 14 КО.
Алі пішов з боксу після тієї перемоги, залишивши пояс за 300 тисяч доларів. Про це розповів Боб Арум:
«Ми знали, що Мохаммед Алі збирався піти у відставку, але поки він зволікав, я не міг будувати чітких планів. Ми ж збирались зробити бій між Джоном Тейтом і Геррі Кутзі за вакантний титул WBA».
У 1980-му Алі повернувся, але стати чемпіоном і вчетверте не вийшло – Ларрі Холмс переміг легенду достроково у п'ятому раунді. Останній поєдинок Мохаммеда відбувся на Багамських Островах – там він програв рішенням суддів Тревору Бербіку і остаточно пішов з боксу.
Фото: The Ring, Boxing Junkie, Sports Illustrated
