Шедевральний мексиканський махач. Наваррете переміг Вальдеса
Жодної секунди на відпочинок.
Вранці 13 серпня чемпіон WBO у другій напівлегкій вазі Емануеля Наваррете (38-1, 31 КО) переміг ексчемпіона WBC Оскара Вальдеса (31-2, 23 KO).
Поєдинок виправдав всі очікування – динамічний, яскравий, у найкращих традиціях мексиканського боксу.
Наваррете – страшенно працездатний гігант. Вальдес відбоксував чудово, але цього не вистачило
Зустріч мексиканців за титул від початку варто було вважати головним поєдинком як мінімум вихідних. Ідеальна комбінація стилів, мексиканська зарядженість на яскравий бій. Не скластись з шоу у Наваррете та Вальдеса могло хіба дивом.
У попередніх поєдинках обидва боксери не вразили. Емануель мав проблеми з Ліамом Вілсоном, а Вальдес показав гірший, ніж очікувалось, бокс проти Адама Лопеса. Але тоді обидва не чекали такого відпору від суперників – Наваррете прямо казав, що не думав, що Вілсон видасть такий бій.
До очного протистояння мексиканці підготувались на всі сто. І одразу взялись до справи. Довжелезні руки чемпіона дістались до опонента. Той прийняв, увімкнув ноги, змусив суперника промахуватись та почав ловити того на помилках.
Другий раунд, а Вальдес вже ловить суперника лівим боковим назустріч. Був би на місці Наваррете не такий гігант – ймовірно, рефері вже б рахував нокдаун. Емаунель все зрозумів і за декілька секунд пробив фірмовий тягучий аперкот.
Два раунди, а подій вже більше, ніж у всьому протистоянні Джошуа та Хеленіуса.
Наваррете – сильний, важкий. Коли чемпіон переходить в атаку, Вальдесу доводиться вмикати свої захисні навички на повну, щоб не постраждати. Тому що цей бульдозер не збирається зупинятись. Водночас робота Оскара – пречудова. Мотивований, заряджений, з акцентом у контратаках. Претендент крутить суперника по сторонах завдяки роботі ніг.
Розмін за розміном, серія за серією раунди пролітають один за одним без можливості та бажання відірватись від перегляду. Емануель забирає трихвилинки завдяки кількості викинутих ударів, акцентованості та влучанням – Вальдес далеко не завжди рятується від атак чемпіона.
Оскар у прекрасній формі. Захищається тулубом, розвертає суперника на ногах та вкладається в кожен удар. Наваррете тримає їх, бо виглядає, неначе людина мінімум на одну категорію більша. Але і цього вистачає не завжди, як от в дев'ятому раунді, коли все ж прилетіло, а потім чемпіон ще й перечепився через свою ж ногу.
До чемпіонських раундів праве око претендента все ж затягнула гематома, яка почала розвиватись раніше. Тепер гірше видно та важче реагувати на всі випади суперника. А суперник не зупиняється. Наваррете атакує і атакує.
Це призводить до мексиканської класики – розмінам, яким немає кінця.
Варто відзначити не тільки вміння тримати удари Наваррете. Емануель продемонстрував хороший захист та вміння користуватись габаритами проти справжнього майстра. Чемпіон не тільки бездумно йшов вперед. Він пом'якшував удари суперника завдяки корпусу та блокам та одразу шукав моменти для контратак.
Фінальний розмін поєдинку, що моментально відправляється в список найкращих зустрічей мексиканців у боксі.
Підсумковий рахунок: 116-112, 118-110 та 119-109. Емануель Наваррете вперше захистив титул чемпіона у другій напівлегкій вазі.
Що далі
Головна проблема Оскара Вальдеса – у габаритах. Наваррете безпроблемно зробив вагу – Емануель взагалі не так давно піднявся сюди з легшого дивізіону, але у ринзі виглядав сильно більшим за претендента.
Водночас Емануель – не найвищий серед чемпіонів. Його 170 см –найменший показник серед інших: О’Шакі Фостер - 174 см, Ектор Луїс Гарсія – 175 см, Джо Кордіна – 175 см.
Проте і суть не у зрості, а у загальних габаритах. Наваррете має найдовші руки серед чемпіонів, має потенціал підійматись у вазі і далі, а ще нестандартно, але ефективно використовує свої розміри і на ближній, і на дальній дистанціях.
З таким боксом, як був сьогодні, бій Наваррете проти будь-якого іншого чемпіона – бажане шоу. Як і бій Вальдеса. Оскар у повному порядку і точно зможе ще поборотись за титул.
А взагалі, може реванш?
Фото: ESPN Ringside, Top Rank