Людина з «Мілана» особисто спостерігала за Шевченком півтора року. Перед трансфером Андрію дали клубну футболку: «У ній ти виграєш «Золотий м'яч»

У квітні 2021 року вийшла автобіографія Андрія Шевченка «Шляхетна сила. Моє життя. Мій футбол». Вона написана італійською у співавторстві з журналістом Sky Sport Алессандро Альчато, який працював над книгами Карло Анчелотті, Андреа Пірло, Вальтера Мадзаррі та Фабіо Каннаваро.

Це просто скарбниця цікавих історій про Шеву, проте, сьогодні ми зупинимося на одній, яка стосується переходу Шевченка з Києва до «Мілана»:

На зимових зборах в Ізраїлі посеред сезону-1997/98 Шевченко зауважив, що на тренуваннях постійно є незнайома йому людина. «Він був біля поля щодня. Здавалося, постійно дивиться на мене. Тренування закінчувалося – він зникав. Цікавість була настільки великою, що одного разу я підстеріг його біля ліфта, – згадує Шевченко. – «Здрастуйте, Андрію, – заговорив чоловік. – Я знаю про тебе все. Мені час повертатися до Італії, але ще побачимось». Я не відповів – настільки був здивований».

Після тих зборів Резо Чохонелідзе, скаут «Мілана» та колишній гравець тбіліського «Динамо», був присутній майже на всіх матчах київської команди (у сезоні-1997/98 «Динамо» дійшло до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, у наступному - до півфіналу. За ці два сезони Шевченко забив у ЛЧ 16 голів) Він спілкувався з Лобановським, з братами Суркісами, але ніколи – з Шевченком. Згодом Андрій дізнався, хто такий Чохонелідзе і на кого він працює.

Шевченко розповів Суркісам, що знає про інтерес «Мілана», і отримав від них покращений контракт та Range Rover. Його вмовили залишитися на рік.

Нападника хотіли бачити в «Ромі» та «Пармі», «Аякс», «МЮ» та «Ювентус» теж виявляли інтерес. Але Андрій чекав на «Мілан».

Чохонелідзе переглядав Шевченка півтора року. У вересні 1998-го, на матч між збірними Росії та України, приїхав Арьєдо Браїда, спортивний директор «Мілана». Наступного дня Андрій зустрівся з ним, Чохонелідзе та Суркісами.

«Дорогий Андрію, «Мілан» стежить за тобою, – заговорив Браїда. – Ми раді, що ти можеш працювати з Лобановським, ми дуже цінуємо його та його методи. Вчора ти зіграв добре, не хвилюйся, що не забив. Ми продовжимо спостерігати, очі Резо – наші очі. Я привіз тобі подарунок».

Це була футболка «Мілана» з десятим номером та прізвищем Шевченка.

«Андрію, у нашій формі ти виграєш «Золотий м'яч», – сказав Браїда. «Всі розсміялися, я усміхнувся», – згадує Шевченко. Цю футболку він подарував своїм батькам.