Найгучніші апсети в плей-оф Суперліги: провал Багатскіса, перерваний стрік Маріуполя та епічний баззер Загреби
Згадуємо найбільш несподівані результати.
26 березня стартує перший з сезону-2020/21 повноцінний розіграш плей-оф української баскетбольної Суперліги.
Перед його початком згадуємо три найбільш несподіваних результати серій матчів на виліт за останні 15 років – тобто, у період після першого об’єднання Суперліги до сьогодення.
Сезон-2010/11. Чвертьфінал плей-оф Суперліги
«Азовмаш» – «Ферро-ЗНТУ» – 2:3
Вирішальний матч: перемога «Ферро-ЗНТУ» на виїзді з рахунком 72:61
Головні герої: Річард Гуїн (17 очок), Вінсент Хантер (15 очок + 10 підбирань), Олександр Рибалко (13 очок + 5 результативних передач)
У період з 2001 по 2014 роки Маріуполь здобув сім чемпіонських титулів і загалом 13 комплектів нагород Суперліги (плюс три срібла та три бронзи). Єдиний сезон, коли фінішувати у трійці найкращих не вдалося – турбулентна кампанія-2010/11, яку у якості виконувача обов’язків головного тренера «левів» завершував спортивний директор Роландас Ярутіс.
Попри наявність у складі таких зірок золотої Суперліги, як Рамел Каррі із Чарльзом Томасом, до серйозної боротьби у плей-оф «Азовмаш» був не готовий – чим «Ферро» і скористався у першому ж раунді. Запорізька команда забрала два виїзних матчі з трьох: перший, одразу змусивши номінального фаворита нервувати, і вирішальний п’ятий, у якому Томас був нейтралізований чотирма фолами у першій половині, а окрім Каррі позначку у 10 набраних очок зміг подолати лише Фред Хаус – та й той кинув менше 40% з гри.
Виліт чинного чемпіона вже у чвертьфіналі відкрив шлях до титулу «Будівельнику»: кияни у драматичному семиматчевому фіналі здолали «Донецьк», здобувши вирішальну перемогу на майданчику суперника. А от «Ферро» розвинути власний успіх не зміг: 0:3 у півфіналі від «Будівельника» та 1:3 у бронзовій серії від «Говерли», найкращим гравцем якої у тому сезоні був Джеремі Шаппелл – згодом він переїде до Запоріжжя і стане стрижневим гравцем команди у сезонах з Ренді Калпеппером.
Сезон-2014/15. Півфінал плей-оф Суперліги
«Будівельник» – «Дніпро» – 2:3
Вирішальний матч: перемога «Дніпра» на виїзді з рахунком 76:75
Головні герої: Олександр Сізов (19 очок + 10 підбирань + 7 результативних передач), Сергій Загреба (16 очок + 6 підбирань), Станіслав Тимофеєнко (12 очок + 5 підбирань)
Кияни, зібравши потужний український ростер (Денис Лукашов, Максим Звонов, Олександр Липовий, Дмитро Забірченко, Михайло Анісімов і так далі) та наділивши тренерськими повноваженнями тоді ще молодого та перспективного фахівця Віталія Чернія, вважалися одним з двох головних фаворитів першого сезону після завершення епохи золотої Суперліги – усі чекали на рімейк протистояння «Будівельника» і «Хіміка» у фіналі (у 2014-му кияни виграли золоту серію з рахунком 3:1).
«Дніпро», у якого вже тоді незмінним гравцем стартової п’ятірки був Станіслав Тимофеєнко, а Максим Закурдаєв мав серйозну роль із лави для запасних (12 очок за 24 хвилини у п’ятому матчі серії), був іншої думки. І усі прогнози зіпсував, скориставшись проблемами всередині статусного суперника – в якийсь момент сезону у «Будівельника» виникли проблеми із виплатою гравцям заробітної плати, що суттєво вдарило по мотивації столичної команди (знову ж, це був перший рік після золотих часів – фінансові проблеми та борги не те щоб були шоком, однак ще не стали настільки звичною частиною українського баскетболу, якою вони є сьогодні).
Як би там не було, перемога «Дніпра» без переваги власного майданчика у серії стала суперсенсацією. А переможний кидок Сергія Загреби під сирену у п’ятому матчі досі залишається одним з найбільш знакових в історії Суперліги (так, ще був триочковий Кирила Марченка на Кубок України у 2020-му, але ж то зовсім інший турнір):
У фіналі в молодої команди Вальдемараса Хомічуса не було жодного шансу – суха перемога «Хіміка» 3:0 із 40 очками переваги та тріпл-даблом Рамона Мура (10 очок, 10 підбирань, 11 результативних передач) у заключному третьому матчі. Але срібло все одно стало величезним успіхом для тогочасного «Дніпра» – і загалом першою нагородою в історії клубу у Суперлізі.
Сезон-2020/21. Півфінал плей-оф Суперліги
«Київ-Баскет» – «Запоріжжя» – 2:3
Вирішальний матч: перемога «Запоріжжя» на виїзді з рахунком 92:66
Головні герої: Дмитро Тихонов (22 очки + 8 підбирань), Олександр Сізов (15 очок + 5 підбирань + 5 результативних передач), Майк Кеффі (12 очок + 6 підбирань + 11 результативних передач)
Ще одне півфінальне протистояння, результат якого реально шокував – і з огляду на те, що «Київ-Баскет», вигравши регулярний чемпіонат, був його безумовним фаворитом, і виходячи з перебігу серії. Після трьох матчів «Запоріжжя» поступалося з рахунком 1:2 і втратило можливість провести четвертий на власному майданчику – через зайнятість палацу спорту «Юність» іншими спортивними змаганнями. Здавалося б, хлопці Айнарса Багатскіса мають спокійно дотискати неприємного, але все ж не зіркового суперника: чи то у четвертій грі на нейтральному полі у Кам’янському, чи то у домашньому п’ятому матчі з солд-аутом у «Венето».
Однак «КБ» провалив четвертий поєдинок, не впоравшись, перш за все, із литовцем Аурімасом Маяускасом (у Валерія Плеханова тоді було двоє легіонерів – він та американський плеймейкер Майк Кеффі, який після MVP-сезону приєднається якраз до столичної команди), а на п’ятий вийшов не готовим до боротьби за фінал. Олександр Мішула взагалі не зіграв через проблеми із плечем (у четвертій грі кинув 0/7 з поля, а після сезону переніс операцію, через яку пропустив майже рік), Владислав Коренюк травмувався на п’ятій хвилині – і «Запоріжжя» свого не відпустило, влучивши 11 триочкових з 50% реалізації.
Унікальність тієї перемоги полягає ще й у тому, що вихід «Запоріжжя» у фінал став найкращим результатом усіх команд регіону у чоловічій Суперлізі – тобто, команда Плеханова перевершила усі досягнення яскравого легіонерського «Ферро-ЗНТУ», який ніколи не підіймався вище третього місця. Але зачепитися за «Прометей» у золотій серії у неї не вийшло: впевнені 3:0 для «титанів» навіть за відсутності Ронена Гінзбурга, який поїхав готувати збірну Чехії до кваліфікації Олімпіади (і сенсаційно її виграв у канадців з Ендрю Віггінсом та збірної Греції з зірками Євроліги, але це зовсім інша історія).
