Про Янніса несправедливо забули у контексті MVP. Нагороду має отримати він, а не Йокич чи Ембіід
Мирослав Юрчук пояснює, чому.
Впродовж останніх трьох сезонів за нагороду MVP, найбільш цінного гравця регулярного чемпіонату НБА, борються центрові Нікола Йокич та Джоел Ембіід.
Серб без особливих проблем забирав MVP у 2021-му та 2022-му та може стати першим з часів Леррі Берда гравцем, що візьме три таких нагороди поспіль, якщо виграє і цього року.
На тлі протистояння двох бігменів та розмов про «повернення важливості центрових у баскетбол», на задній план дещо відійшов лідер «Мілвокі» Янніс Адетокумбо, який двічі ставав MVP до Ніколи Йокича. Поки бігмени «Філадельфії» та «Денвера» змагалися між собою, Янніс встиг випасти з цієї гонитви, стати чемпіоном та MVP фіналу і знову повернутися до трійки найкращих гравців регулярного чемпіонату.
Цього сезону Янніс Адетокумбо все ще не розглядається у якості серйозного претендента на нагороду MVP сезону – офіційний сайт НБА із кожним апдейтом залишав його на третьому місці, у опитуванні порталу ESPN, що спробував відтворити процедуру реального голосування НБА, Янніс також фінішував третім.
Та насправді саме лідер «Мілвокі» Янніс Адетокумбо є найкращим баскетболістом у світі прямо зараз та має стати MVP НБА у сезоні-2022/23. Пояснюємо, чому.
1. Янніс має найбільший вплив на свою команду серед усіх претендентів на MVP
Розглянемо просту статистику кількості перемог та поразок основних кандидатів на нагороду MVP цього сезону:
Янніс Адетокумбо – 45-16 (73,7%)
Нікола Йокич – 48-19 (71,6%)
Джоел Ембіід – 41-21 (66,1%)
Перевага Янніса над Йокичем не настільки значна, але його вплив на свою команду в порівнянні із впливом Ембііда на «Філадельфію» – вже відчутний. Із цієї статистики можна зробити максимально простий висновок: Адетокумбо програє рідше, ніж його конкуренти, та виграє частіше, ніж його конкуренти.
Якщо ж «Бакс» вдасться здобути ще кілька перемог до кінця сезону із Яннісом у складі та довести відсоток перемог Адетокумбо до 75, грек стане лише шостим гравцем в історії, хто виграв понад 75% та набирав понад 30 очок всередньому за матч.
Раніше це вдавалося Джеймсу Хардену в 2018-му (став MVP), Стефену Каррі у 2016-му (став MVP), Майклу Джордану у 1996-му та 1992-му (став MVP у обох сезонах), Каріму Абдул-Джаббару у 1972-му та 1971-му (став MVP у обох сезонах) та Елджину Бейлору у 1962-му (не став MVP).
2. Адетокумбо прямо зараз є найкращим «Two-way» гравцем ліги
У НБА таких гравців називають «Two-way-player», тобто ті, хто однаково добре показують себе як у нападі, так і у захисті. У цьому аспекті в Янніса вже значна перевага над Ніколою Йокичем (набирає більше очок, краще захищається) та менш значна над Джоелем Ембіідом, який є лідером сезону за середньою кількістю очок за матч (Янніс входить до топ-5) та проводить елітний сезон з точки зору захисту.
Тим не менш у Янніса, якщо звернутися до букмекерських коефіцієнтів, куди більше шансів стати DPOY (найкращий гравець захисного плану), ніж у Ембііда – Адетокумбо стабільно входить у топ-5 претендентів на нагороду, Джоел завдяки нещодавнім перформансам піднявся у топ-10.
Ніхто в НБА не атакує та захищається одночасно краще, ніж це робить Янніс Адетокумбо.
3. Цього сезону в Янніса найменше допомоги від партнерів
Другий зірковий гравець «Мілвокі», Кріс Міддлтон, провів менше половини від усіх можливих матчів через те, що довго відновлювався від травми. Ні Йокич, ні Ембіід цьогоріч вже не страждали від відсутності другої суперзірки команди (Джамала Мюррея та Джеймса Хардена відповідно).
У Джоела Ембііда є одразу двоє партнерів, які набирають понад 20 очок всередньому за матч – Тайріз Максі та Джеймс Харден, колишній MVP ліги, який також входить у топ-10 претендентів на нагороду і цього сезону (за версією офіційного сайту НБА) – у Янніса жоден із партнерів не набирає 20 очок за матч (найближче – 19,2 у Дрю Голідея).
У Йокича більше 20 набирає лише Джамал Мюррей, але водночас всі інші головні гравці команди були здоровими та доступними більшу частину сезону, а його 9,9 асисти у середньому за матч не дають змоги казати, що партнери Ніколи не здатні набирати очки та конвертувати його паси у результативні.
До того ж одним із основних аргументів щодо минулорічного MVP Ніколи Йокича – був результат його «Денвера», який було досягнуто без Джамала Мюррея та Майкла Портера-молодшого (що пропускали сезон через травми). Серб став MVP, продемонструвавши хороший результат, маючи менше допомоги, ніж конкуренти – цей же аргумент ідеально підходить Яннісу Адетокумбо зразка сезону-2022/23.
4. Команда Янніса показує кращі результати, ніж команди конкурентів
«Мілвокі» єдина команда нинішнього сезону, яка виграла понад 70% своїх матчів. «Бакс» суттєво переважають «Філадельфію» Ембііда (що, найімовірніше, фінішує третьою на Сході) та «Денвер» (першу команду Заходу, але із гіршим відсотком перемог).
Якщо командний результат справді має значення (адже критерії голосування за MVP суб’єктивні та все ще незрозумілі нікому, окрім тих, хто голосує) – тут в Янніса точно є перевага над суперниками, підтверджена «документально» (фінальне положення команди у турнірній таблиці та показник перемог/поразок – це стале число, а не абстрактне твердження, з яким можна сперечатися та нівелювати його різним контекстом).
Якщо від Джоела Ембііда чекають, що він домінуватиме, як домінував Шакіл О’Ніл, то Янніс Адетокумбо вже домінує в лізі, як Янніс Адетокумбо. Зараз «Грік Фрік» – це майже ідеальний гравець, який, на відміну від конкурентів у боротьбі за MVP, точно не розсипеться у плей-оф при першій же загрозі і цього року заслужив на цю нагороду не менше, а то й більше, за Ніколу Йокича та Джоела Ембііда.
Фото: Patrick McDermott, Dustin Bradford, Gary Dineen/NBAE
