Правда і кривда Берінчика: кар’єрні перспективи та непрості відносини із промоутером
Володар чорного поясу з ефектних виходів на ринг, заслужений правдоруб України, срібний призер соцмереж (після Івана Редкача, якщо не здогадалися) та незмінний чемпіон ДВРЗ. А ще він володар срібла Олімпійських ігор в Лондоні (Великобританія-2012) та топ-проспект легкої ваги. Звісно, це все про нього – Дениса Берінчика.
В четвер уродженець Краснодону провів четвертий захист регіонального титулу за версією WBO International, прогнозовано здолавши румунського ветерана Віорела Сіміона.
А отже поговоримо про переможця: його нинішній статус, кар’єрні перспективи, рівень перформансу, стосунки із промоутером.
1. Віорел Сіміон – це добротний гейткіпер з непоганою боксерською школою, що полюбляє працювати на ринзі першим номером. Цього бійця сміливо можна було б назвати «лакмусовим папірцем», адже він – колишній володар титулів WBC International та IBF Inter-Continental… в напівлегкому дивізіоні (до 57,2 кг), тобто двома категоріями нижче ваги нашого проспекта.
Поєдинок із Берінчиком – це дебют Сіміона в ліміті до 61,2 кг. Ось уже вчетверте поспіль 38-річний румунський ветеран проводить не більше 1 бою за рік. В його активі усього три поразки, причому всі колишнім чемпіонам світу: британцям Лі Селбі та Скотту Куїггу, а також американському вундеркінду Шакуру Стівенсону. Достроково Сіміон програвав лише останньому – в жовтні 2018 року капітулював в стартовому раунді. То був дебют румунського боксера в ліміті другої напівлегкої ваги (до 59 кг).
Незважаючи на пристойний рівень боксерських умінь (хороший джеб, непогана робота корпусом, якісні ліві хуки), вік укупі із низькою активністю та різницею в антропометрії були визначальними факторами – від Берінчика очікували виключно яскраву і дострокову перемогу.
І він не підвів.
2. Поєдинок розпочався із розвідки. Берінчик легко рухався на ногах, тому не вкладався в удари: провалював опонента, вчасно розривав дистанцію, прислухався до порад тренера.
В стартових раундах непогано заходили праві хуки в обхід блоку. Українець виманював Сіміона на себе, а той, здавалося, не був готовий до такого темпу, виглядав спантеличено і невпевнено.
Починаючи з 3-ї трьоххвилинки, ветерану стало зовсім непереливки: Берінчик почав заплутувати зміною стійок та кутів атак, відходив не назад, а в бік, звідки накочувався на опонента новою хвилею. Найбільше Сіміону дошкуляли удари по корпусу.
Після невеличкої паузи в 5-му раунді, в наступному відрізку українець змусив румунського боксера взяти коліно. До всіх негараздів гостя добавився штраф за проблеми з тейпуванням. Хоча затяжні паузи у поєдинку не врятували Сіміона. В 7-му раунді у ветерана остаточно пішла обертом голова від постійних переміщень Берінчика, він пропустив хук в щелепу, знову взяв коліно, а потім відмовився від продовження поєдинку.
Хороший, якісний перформанс, якому хіба що трішки не вистачило красок у вигляді яскравого нокауту.
3. Статус Берінчика
А) Позиція в рейтингах. Берінчика ведуть виключно по лінії WBO. В поточному рейтингу український проспект займає 4-е місце, поступаючись Лі Селбі із Великобританії, Райану Гарсії із США та Еммануелю Тагое із Гани.
Враховуючи той факт, що Гарсія та Селбі беруть участь в елімінаторах за іншими версіями, не виключено, що вже незабаром Берінчик займе 2-е місце в топ-15.
Б) Ринкова вартість. З цим у боксера все набагато гірше. Незважаючи на яскраві та епатажні виходи на ринг і видовищний стиль боксування, ба навіть на срібні нагороди Лондона, Берінчик практично невідомий за межами України.
Якщо умовно поділити всіх боксерів із топ-15 чотирьох найпрестижніших версій за своєю ринковою вартістю на «суперзірок», «зірок», «середняків» та «ноунеймів», то Берінчик або ж очолить останню «корзину», або ж замкне передостанню.
В) Рівень конкурентоспроможності. Розпочнемо з того, що легкий дивізіон наразі один із найпотужніших та найперспективніших в боксі.
Крім суперзірок (Василь Ломаченко, Теофімо Лопес, Джервонта Девіс, Девін Хейні, Райан Гарсія), досвідчених ветеранів/екс-чемпіонів (Хорхе Лінарес, Юріоркіс Гамбоа, Хав’єр Фортуна, Річард Коммі, Роберт Істер, Лі Селбі), топ-проспектів (Роландо Ромеро, Джордж Камбосос, Густаво Лемос, Мічел Рівера, Ектор Танаджара, Фелікс Вердехо) є ще цілий ряд тих, що вже довели на ділі свій високий рівень та претензії на титул або ж принаймні спробували свої сили в протистоянні із «елітою» дивізіону (Люк Кемпбелл, Іван Менді, Заур Абдуллаєв, Франческо Патера, Джеймс Теннісон, Масайоші Накатані).
Без суттєвого покращення рівня опозиції ми поки що не маємо можливості сповна оцінити рівень Берінчика. Наразі Денис видається нам такою собі «бюджетною копією Ломаченка», що здебільшого налягає на перевагу в уоркрейті та пропонує опонентам дещо відчайдушний агресивний стиль.
Ми не знаємо, як скорочуватиме дистанцію Берінчик проти довгов’язих опонентів (на кшталт Накатані), що запропонує вкрай стилістично незручним (наприклад Менді), чи витримає відчайдушний слагфест (скажімо, із Теннісоном), чи зуміє нав’язати силовий бокс (з умовним Патерою).
Поки що ми бачили «махачкала-стиль» проти більшості опонентів і одного разу справді тактично якісний перформанс в протистоянні з японським самураєм Ніхіто Аракавою: поставлена робота ніг «на човнику», фінти, заплутування опонента в постійній зміні стійок, своєчасне розривання дистанції, ухили та пірнання. Все класно, за виключенням одного – кар’єрний пік Аракава пройшов давно, топ-тестом був в 2014-2015 роках.
Але принаймні відмітимо, що в разі необхідності наш боєць може працювати другим номером, якісно, уникаючи надмірного ризику, слідувати плану на поєдинок, володіє непоганим бійцівським IQ. Враховуючи, що опонент програв без шансів, приблизно прикинимо, що поточний рівень Берінчика не нижче середнього, не виключено, що напівтоповий.
А вже далі буде справді важко, адже Денис не володіє нокаутуючим ударом, поступатиметься в досвіді, не вражає антропометричними показниками, не матиме переваги у швидкості чи в технічному арсеналі.
4. Перспективи боксера завжди необхідно розглядати, відштовхуючись від можливостей його промоутера. Будемо відверті, поточний потенціал K2 Promotions Ukraine невисокий, а якщо команду покине її топ-зірка Олександр Усик, то про домінуючі позиції доведеться забути, навіть якщо ми говоримо виключно про український ринок.
Схоже, проблема суто фінансова – не секрет, що в українських умовах промоутерство більш нагадує меценатство. Якщо в країнах із розвиненою спортивною індустрією телеканали купують у промоутерів контент (тобто шоу), то в українських реаліях навпаки – іноді навіть самим промоутерам доводилося викуповувати на телебаченні ефірний час.
Вихід є. Як і в випадку із Усиком, Берінчика можна влаштувати згідно співпромоутерського договору. Для цього потрібно зовсім небагато – зацікавленість в ньому стороннього топ-промоутера і бажання трьох сторін.
А) Інтерес Едді Хірна. Українські ЗМІ подейкують, що зацікавленість в Берінчику є – ніби от-от конкретну пропозицію йому зробить британський топ-промоутер Едді Хірн (Matchroom Boxing), що є співпромоутером Усика.
Щоправда, дану інформацію закинули в українське спортивне інфополе у вигляді інсайду. Вся річ у тім, що на відміну від, скажімо, американських інсайдерів, «новини» від українських грішать неймовірними похибками, ба навіть здебільшого не збуваються. Так, наприклад, неодноразово було у випадку із «поверненням» на ринг Володимира Кличка.
Знаєте, автор і сам ладен написати Хірну листа, конкретно обгрунтувавши від пункту «А» до пункту «Я» всі вигоди, котрі він отримає від даної співпраці. Ба навіть більше, автор вірить, що інтерес гіпотетично можливий, адже наш боєць – не лише видовищний, а й харизматичний, що високо цінується на телебаченні.
Але одна річ все-таки сильно непокоїть. А саме те, що про зацікавленість Хірна ми довідалися саме зараз, тобто в момент, коли незадоволення Берінчика співпрацею з K2 Promotions Ukraine досягло свого апогею.
Спробуйте уявити на мить, що даний «інсайд» був запущений не для нас з вами, а саме для Дениса – аби заспокоїти бійця, хоча б ненадовго (перепрошую, але) затулити йому рота.
І ще один момент…
Б) Слот в андеркарді шоу Усик – Чісора. Пригадуєте, в квітні тренер Берінчика Єгор Голуб розповідав про те, що за словами Красюка, Денис мав виступити в травні в Лондоні в андеркарді у Олександра Усика та Дерека Чісори. Шоу довелося перенести (на жовтень) через пандемію, тому нічого з цього не вийшло.
Стоп. Тобто в квітні у Красюка було місце для свого бійця в рамках шоу Усик – Чісора, але зараз воно кудись зникло? Чи в андеркарді в Лондоні виступить нещодавно підписаний К2 Дмитро Митрофанов? А чи може Берінчик проведе 2 бої в жовтні? Чи може Дениса і справді кормлять порожніми обіцянками, сподіваючись, що він все прожує та проковтне?
Скоро отримаємо відповідь…
В) То в усьому винен Красюк? Точно ні. Він просто оперує тими фінансами, які є в наявності. Його завдання – зробити максимально яскраве шоу за відносно скромний бюджет, знайти максимально іменитого опонента за відверто мізерний гонорар. Додайте до цього пандемію та її наслідки: проблеми з логістикою, закриті кордони, карантин, відсутність або обмежена кількість уболівальників (відповідно надходжень від реалізації квитків), тощо.
Ймовірно, що з наступним твердженням не всі погодяться, але є підозра, що Красюк насправді вижимає майже 100% від наявних ресурсів, просто їх реально недостатньо для ведення настільки амбітного боксера, як Берінчик.
5. То хто, врешті решт, винен? «Найвеличніший лідер сучасності» рекомендує в таких питаннях «зійтися десь посередині». Так і зробимо.
Припустимо, що в процесі переговорів із Берінчиком промоутер Красюк пообіцяв трішечки більше, ніж апріорі міг виконати.
Але і пам’ятатимемо про те, що і сам боксер відмовив топ-промоутеру із США Бобу Аруму (Top Rank), зробивши вибір на користь домашніх умов та комфорту.
Знаєте, коли боксер обирає варіант «першого хлопа на селі», коли не бажає вийти зі «своєї зони комфорту», коли задовольняється «синицею в руках», то до нього постає дуже багато запитань: стосовно його мотивації, цілей, впевненості в своїх силах, бажанні працювати, вчитися та вдосконалюватися.
Ймовірно, у Красюка і справді був шанс влаштувати Берінчика у Хірна. Гадаю, коли велися перемовини щодо Усика, то «причепом» можна було нав’язати британцям навіть Максима Бурсака та Мішико Беселію. Але ставка робилася на те, що Денис завдяки харизмі та епатажній поведінці незабаром замінить Олександра, і на шоу К2 потягнуться глядачі.
На жаль, не так сталося, як гадалося. І навіть «Танці із зірками» не допомогли…
6. Замість прогнозу. 17 жовтня два топ-бійці дивізіону чемпіони світу Василь Ломаченко та Теофімо Лопес зійдуться в очній сутичці та визначать абсолютного лідера легкої ваги. Не виключено, що в разі конкурентного протистояння, вони проведуть навіть декілька поспіль двобоїв.
В разі перемоги Лопеса очікується, що він продовжить кар’єру дивізіоном вище, а отже відмовиться від усіх титулів.
В разі перемоги Ломаченка все залежатиме від наявних варіантів. Звісно, що прізвище Берінчика не фігуруватиме ні в списку найвигідніших з фінансової точки зору, ні в списку найгучніших і найважчих викликів. Тобто бою Ломаченко – Берінчик точно не буде.
В будь-якому випадку від нашого проспекта нічого не залежатиме. Вирішуватимуть в WBO (навіть, якщо на кону буде не вакантний пояс, а звання обов’язкового претендента). А промоутери (у тому числі і К2) спробують переконати боса цієї організації Франсиско Валкарселя, що саме їх клієнт найбільше заслуговує на титульний шанс.
Саме тому автор гадає, що Берінчику в будь-якому випадку не варто йти на ескалацію конфлікту із Красюком.
А що ви думаєте з цього приводу?
