«Металіст» – відкриття УПЛ: легіонерів замінили маловідомими українцями, але йдуть у верхній частині таблиці
Розповідаємо, хто допоміг харків'янам досягти успіху.
Напередодні довгоочікуваного повернення в УПЛ «Металіст» зіткнувся з цілою низкою проблем: втрата легіонерів, пасивна участь Ярославського у долі клубу, Красніков та Кучер пішли до «Дніпра-1», прихопивши кілька ключових гравців харківської команди.
Усі ці події вплинули на те, що «Металіст» у найкоротший термін змінився до невпізнання. Гендиректором клубу став Валерій Грига, спортивним директором був призначений Василь Кобін, команду очолив Олег Ратій, який майже не має досвіду роботи головним тренером. Та й сам склад «Металіста» зазнав цілої низки змін.
Жовто-синім прогнозували долю аутсайдера сезону. І навіть найвідданіші вболівальники «Металіста» не могли уявити, що в нинішній ситуації харківський клуб після семи турів УПЛ перебуватиме в турнірній таблиці взагалі в зоні єврокубків, але і після відміни матчу з «Динамо» та мінімальної поразки від «Дніпра-1» залишатиметься в верхній частині таблиці. Зараз харків“яни йдуть шостими, вище «Динамо» і інших клубів з більшими можливостями.
«Металіст» провалив тільки один матч - проти «Шахтаря». І залишаєтсья претендентом на єврокубки. До речі, нещодавно голкіпер «Металіста» Олександр Рибка розповів, що саме таке завдання на сезон і стоїть перед клубом. Далі в тексті вся статистика гравців наведена до останнього матчу з «Дніпром-1».
Як змінився склад «Металіста»: втратили всіх легіонерів та замінили їх маловідомими українцями
Головною ударною силою відродженого «Металіста» були яскраві легіонери, переважно з Латинської Америки, яких Красніков підписував під неминучий вихід харків'ян до УПЛ. Але з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну всі вони роз'їхалися за різними напрямками, клуб покинули навіть легіонери, які прийшли в зимове міжсезоння. Дехто пішов назавжди, а дехто вирушив у оренду.
Зовсім невесело стало, коли слідом за Красніковим та Кучером у «Дніпро-1» пішли українські гравці «Металіста»: Владислав Рибак та Едуард Сарапій (обидва на правах оренди), Руслан Бабенко, Сергій Горбунов та Володимир Танчик (повноцінні угоди на 2 роки). Пізніше до них на правах оренди приєднався улюбленець харківських вболівальників Фарес Балулі.
Також команду залишили Євген Банада, Владислав Нехтій, Андрій Цуріков та ще парочка молодих футболістів.
Але варто відзначити, що все ж таки деяких досвідчених гравців, на яких у майбутньому «Металіст» зробив ставку, харків“яни змогли втримати. Попри інтереси з боку інших клубів, В'ячеслав Танковський, Єгор Картушов, Богдан Порох та Євген Підлепенець залишилися захищати кольори харківського клубу.
Перед менеджментом клубу постало питання – як і ким замінити втрати, враховуючи той факт, що з проблемами, з якими під час війни зіткнувся президент «Металіста» Олександр Ярославський, колишньої фінансової підтримки клуб вже не має.
Красніков, хоч і офіційно переходив до «Дніпра-1», але укомплектував склад «Металіста» на новий сезон. Звичайно, підбір гравців був виходячи з нинішніх можливостей, але все ж таки це була достатньо продумана трансферна кампанія.
Клуб поповнили кількома півзахисниками з досвідом виступів в УПЛ – Дмитро Коркішко, Данило Книш із «Минаю», Сергій Панасенко з «Вереса». Також були трансфери воротаря Ореста Костика, захисників Олександра Каплієнка, Владислава Мудрика та Олександра Авраменка, півзахисника Дмитра Шаміча та форварда Максима Прядуна. В оренду із «Дніпра-1» взяли Мирослава Зновенка. А з оренд повернулися воротар Олександр Рибка та півзахисник Євген Рязанцев.
Вже під час сезону до команди приєднався досвідчений півзахисник Ігор Чайковський, захисники Єгор Клименчук та бразилець Андерсон Піко.
За допомогою нових трансферів були хоча б якось закриті проблемні позиції, але у складі «Металіста» залишилася достатньо людей, які грали минулого сезону у першій лізі.
Цьогорічний склад команди лише на половину відрізняється від торішнього, але сприйняття інше. Уявіть, тоді у команді запалювали Пейшото, Балулі, Ріаскос, Харріс, Танчик, Сарапій, а тут на зміну їм приходить Прядун, Книш, Авраменко – хто всі ці люди, запитували себе перед стартом сезону вболівальники «Металіста».
Прядун грав у першій лізі, а зараз є одним з найкращих бомбардирів УПЛ
До старту сезону «Металіст» підійшов лише з трьома форвардами у заявці, двом з яких по 15 та 16 років. Третім і фактично безальтернативним був 25-річний Максим Прядун, який не мав ігрової практики з минулого року, коли грав за донецький «Олімпік» у першій лізі. Тоді й уявити ніхто не міг, що саме цей футболіст стане головним відкриттям сезону, склавши конкуренцію Довбику у гонитві бомбардирів УПЛ.
Максим Прядун – вихованець кропивницького футболу, який свою професійну кар“єру розпочав у «Маріуполі» у 2014 році. Форвард провів у складі приазовського клубу два роки, виступаючи лише за юнацьку та молодіжну команди. Потім був вояж до «Ворскли», де теж грав лише за юнацький та молодіжний склади.
Перший справжній досвід виступів в УПЛ Прядун отримав у складі кропивницької «Зірки». Загалом за півтора року зіграв за клуб 24 матчі та забив 5 голів, ставши найкращим бомбардиром команди за підсумками сезону 2017/18, але це не допомогло «Зірці», яка залишила УПЛ. А Прядун пішов шукати кращої долі, але так і не знайшов.
За останні чотири роки нападник встиг побувати в київському «Арсеналі», «Металісті 1925», єреванському «Локомотиві», «Миколаєві» та донецькому «Олімпіку», але в жодному з цих клубів не зумів заграти на стабільній основі.
Яскравий факт: до цього сезону 25 річний форвард Прядун мав всього 12 голів в професійній кар`єрі та 62 матчі за 6 років. Він провів на полі 3510 хвилин - це як один повноцінний сезон гравця старту команди, яка виступає в єврокубках.
Цього літа Прядун на правах вільного агента поповнив «Металіст», який в екстреному порядку латав дірки після масового відходу гравців. Фанатам харків'ян важко було уявити, що з'явиться нападник, який хоч трохи зможе для них замінити Пейштото, головного бомбардира команди минулого року, але Прядуну це вдалося, чи принаймні поки що вдається.
В особі Прядуна «Металіст» отримав чіпкого, середніх розмірів нападника, що має гарну стартову швидкість, яка дає йому можливість випереджати своїх суперників і займати для себе на полі вигідніші позиції. Прядуна зараз не тільки забиває, а й віддає гольові. Статистика його виступів у цьому сезоні є тому підтвердженням.
Чим вам не новий улюбленець для харківської публіки? Прядун дуже харизматичний, про що свідчить його святкування голів - фішки Роналду та Депая є й у виконанні нового бомбардира «Металіста».
А сам футболіст зараз перебуває на такому куражі від своїх успіхів, що вже в голос каже про мрію потрапити до збірної України.
Підлепенець - один з найактивніших дриблерів ліги. Він пограв в Іспанії, а зараз запалює в УПЛ
Історію цього футболіста точно не можна оминути. Для Євгена Підлепенця це вже третій сезон у складі харківського клубу, 23-річний вінгер у листопаді 2020 року підписував контракт ще з «Металом», який на очах Євгена став «Металістом». Підлепенець разом із харків“янами пройшов через другу та першу ліги, а тепер є майже незамінним гравцем для «Металіста», якому в останньому матчі проти «Ворскли» навіть довірили капітанську пов'язку.
Євген Підлепенець родом із міста Токмак, Запорізької області, яке зараз, на жаль, тимчасово окуповано РФ. На дитячо-юнацькому рівні вихованець молодіжної академії запорізького «Металурга», окрім рідної команди, встиг пограти за закарпатський «Мункач» та «Олександрію».
Дорослу футбольну кар'єру розпочав в другій лізі, а влітку 2019 року Підлепенець пішов на сміливий вчинок – 21-річний вінгер за допомоги знайомих агентів потрапив на перегляд до «Депортиво».
Клуб із Ла-Коруньї запропонував українцю річний контракт. Гравця відразу ж було переведено до другої команди. Загалом у складі «Депортиво Фабріль» Підлепенець зіграв 7 матчів, у яких відзначився одним голом.
Закріпитись в Іспанії не вдалося - і після закінчення контракту з «Депортіво» гравець повернувся до України - спочатку до «Металлургу», а потім і перейшов до «Металу».
Євген був лідером жовто-синіх у другій лізі, одним із провідних гравців команди у першому дивізіоні, не втрачаючи своїх позицій у клубі навіть за наявності величезної кількості яскравих легіонерів. А зараз є беззаперечним лідером команди, який у результативності поступається тільки Прядуну.
Але креативність Підлепенця не обмежується тільки голами та асистами. Він є нетиповим українським футболістом, бо часто використовує дріблінг.
Підлепенець є лідером ліги за кількістю спроб дріблінгу (57 за перші сім матчів) та поступається тильки Михайлу Мудрику (9,55) по кількості спроб обведень на 90 хвилин гри - 8,78. Щоправда, їх якість поки що далеко не найкраща - 43,9% успішних. Але видно, що в «Металісті» Євгену дають багато свободи та дозволяють ризикувати - і він намагається це використовувати.
Один з нових лідерів Каплієнко останні два роки грав у РФ, а зараз присвячує перемоги «Металіста» мешканцям Харкова
Підлепенець не єдиний вихованець запорізького футболу, який зараз з найкращого боку проявляє себе у складі «Металіста». Літній новачок жовто-синіх Олександр Каплієнко відразу тав основним, закривши позицію лівого фулбеку, яка залишилася вакантною після відходу Горбунова до «Дніпра-1».
Каплієнко взяв участь майже у всіх матчах «Металіста», пропустивши лише поєдинок із «Шахтарем» через дискваліфікацію. Також голи захисника допомогли харків'янам здобути перемоги над «Вересом» та «Ворсклою».
Для 26-річного Каплієнка це вже другий прихід у «Металіст». Вперше із харківським клубом захисник познайомився у лютому 2016 року, в який перейшов із запорізького «Металурга», де був одним із основних гравців команди. Тоді «Металіст» догравав свій останній сезон перед розформуванням та відходом у небуття.
Після «Металіста» Каплієнко встиг пограти у «Чорноморці», білоруських «Смолевичах», знову у «Металургу», а з тбіліським «Динамо» навіть зумів стати чемпіоном Грузії.
Сторінка кар'єри Каплієнка, яку українським вболівальникам дуже важко прийняти – виступи в Росії. У лютому 2020 року український захисник у статусі чемпіона Грузії перейшов до «Тамбова», який на той момент грав у РПЛ.
«Звичайно, виникали сумніви через політичну ситуацію. Я до останнього вагався, чекав на варіанти, але їх не було. А РПЛ – гарний рівень, грати у Росії – престижно.
Я хочу, щоб це закінчилося. Мої батьки живуть в Україні, але й у Росії маю родичів. Нехай все буде як раніше. Нинішні відносини між Україною та Росією – біль для мене», – один із коментарів Каплієнка під час перебування у РФ.
Після року виступів у «Тамбові» Каплієнко перейшов до московського «Торпедо», з яким виступав у ФНЛ. Але після повномасштабного вторгнення Росії до України футболіст залишив московський клуб.
Влітку, після чотирирічної розлуки, Каплієнко знову повернувся до УПЛ. Свій вирішальний гол у матчі з «Вересом» він присвятив місту-герою Харкову та його мешканцям. Але детально про агресію росії та свої виступи там так і не висловився.
Прогрес Чідомере та інші важливі гравці цього «Металіста»
Але не лише Прядун, Підлепенець та Каплієнко є визначними фігурами для харківського клубу. Нинішній склад «Металіста» поєднує у собі сплав досвіду та молодості.
З одного боку ми бачимо таких футболістів як Олександр Рибка (35 років), Віталій Федоров (35 років), Єгор Картушов (31 рік) та Сергій Панасенко (30 років), а з іншого – Максим Багачанський (20 років), Євген Рязанцев (20 років) та Алекс Чідомере (20 років).
Дивлячись на Алекса Чідомере, можна подумати, що хтось із колишніх легіонерів «Металіста» не встиг втекти з команди і зараз грає в УПЛ разом із харків'янами, але ні - це український футболіст нігерійського походження. Саме він забив гол престижу в єдиному провальному матчі «Металіста» проти «Шахтаря», в якому жовто-сині програли з непристойним рахунком 1:6. І саме він користується найбільшою довірою від тренерського штабу серед решти молодих гравців «Металіста».
Атакуючий півзахисник вже встиг у цьому сезоні провести 4 матчі та забити 1 гол, у сумі зігравши 115 хвилин. Наприклад, той же Багачинський із Рязанцевим провели по три матчі та менше хвилин. Тому цікаво спостерігати за його подальшим розвитком, тим більше на рівні УПЛ.
Ну і до гравців, які можуть не виділятися яскравими діями на полі, але їхня присутність та внесок у нинішні результати команди точно не має бути проігноровано.
В'ячеслав Танковський і раніше грав важливу роль у «Металіста», але зараз півзахисник став одним із ключових гравців харків'ян, який протягом усіх семи турів виходить у старті та закриває центр поля.
У цю ж категорію можна занести Юрія Романюка, Андрія Ралюченка, Єгора Картушова, Сергія Панасенка та Дмитра Коркішка, кожен з яких на своїй позиції робить внесок у гру «Металіста».
Все ще у справі зв'язка центральних захисників Олександра Мизюка та Богдана Пораха, яка була основною ще за часів тренерства Кучера. А місце у воротах у Олександра Рибки, який зараз відновлюється від травми, отриманої в матчі з «Вересом».
Також не варто списувати з рахунків Єгора Демченка, який через травму пропустив старт сезону, але вже поступово повертається до основи оновленого складу харків'ян.
Тренерський штаб: відеоблогер, легенда клубу, а на чолі людина з мінімальним досвідом головним тренером
Відхід Кучера у «Дніпро-1» став ще одним головним болем для «Металіста». Адже треба було знайти тренера, який за найкоротший термін зможе підготувати команду до старту в УПЛ.
Далеко ходити не довелося, спершу виконувачем обов'язків головного тренера було призначено Олександра Призетка, який був одним із помічників Кучера. А потім виявилося, що Призетко не може обійняти цю посаду через відсутність ліцензії UEFA Pro. Тоді новим в.о. став Олег Ратій, який працював у структурі клубу з 2020 року.
Цікавим є той факт, що Ратій майже не має досвіду роботи головним тренером. Все, чим він може похвалитися на цій посаді – це три місяці роботи на чолі «Буковини» у 2017 році, з 14 очками у 15 матчах.
Набагато більше досвіду у нього в ролі помічника. Вісім років працював у штабі Сергія Ковальця, з яким він познайомився ще під час ігрової кар'єри. «Олександрія», «Оболонь», словацький «Татран», запорізький «Металург», молодіжна збірна України.
У Призетка досвіду трохи більше – з 2016-го по 2018-й почергово він виконував обов'язки головного тренера у «Металісті», потім був головним у «Поліссі» та «Металісті 1925». Багато хто вважає, що Ратій є головним тренером лише номінально. Але вдалий старт «Металіста» в УПЛ – в будь-якому разі результат спільної роботи Ратія та Призетко.
Також у тренерському штабі «Металіста» працюють Андрій Дикань, Руслан Фомін та новий тренер з фізпідготовки Олександр Близнюк. Фомін увійшов до тренерського штабу Ратія після того, як завершив свою ігрову кар'єру.
Влітку до команди повернувся Андрій Колесник. Він працює тренером-аналітиком харків'ян, чим уже займався у «Металісті» із серпня 2020 по лютий 2022 року. Він також є футбольним відеоблогером. На своєму каналі в Youtube він аналізує матчі та коментує футбольні події.
Воротар харків'ян Олександр Рибка у своєму недавньому інтерв'ю дуже високо оцінив роботу Колесника. Головним завданням Колесника у клубі є аналіз гри «Металіста» та його суперників.
Тому, коли всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу визнало Ратія найкращим коучем третього туру УПЛ, треба розуміти, що у випадку з «Металістом», це була колективна нагорода.
Фото: «Металіст»; «Торпедо» Москва; «Динамо» Тбілісі
