Перший ВКГ для Словаччини, успіх Пінтуро, топова Squadra Azzurra - пам'ятні миті року Бика

Останні 12 місяців були досить багатими на події у спортивному середовищі. Не стало це винятком і для зимових видів, зокрема для тих, де ведеться запекла боротьба за дорогоцінні секунди на засніжених гірських трасах.

Зважаючи на особливості проведення сезонів у зимовому спорті, спробуємо охопити все те, що відбувалося цьогоріч у світі гірських лиж. Там не бракувало як проривів, радісних емоцій від тріумфів, так і сліз від болісних ушкоджень та поразок. Але були й дебютні, історичні досягнення - заслужені, варто сказати. Отож, про все це - далі у блозі "Winter Skills".

Відразу почнемо з невеликого екскурсу в минуле. Попередній сезон Кубка світу з гірськолижного спорту, як серед чоловіків, так і серед жінок був ювілейним, 55-м в історії. "Закрутилося" все ще у далекому 1966-му році, коли група друзів і експертів з лижних гонок, до складу якої входили французький журналіст Серж Ланг та керівники гірськолижних команд із Франції (Оноре Бонне) та США (Боб Бітті) ініціювали запуск нового змагання. Згодом дану ідею підтримав тодішній президент Міжнародної федерації лижного спорту (FIS) Марк Годлер - сталося це під час проведення чемпіонату світу 1966 року в Портільйо (Чилі). 

Перша гонка прем'єрного Кубка світу (КС) відбулася 5 січня 1967 року у Берхтесгадені (ФРН). Переміг у ній австрієць Генріх "Гайні" Месснер, хоча Великий кришталевий глобус (далі - ВКГ) того сезону дістався французові Жану-Клоду Кіллі. 7 січня 1967-го на КС дебютували й жінки - того дня перше місце посіла канадська гірськолижниця Ненсі Грін, яка стала й володаркою ВКГ. Цікаво, що в обох випадках стартові гонки розігрували призові місця в одній дисципліні - слаломі.

Ну що ж, пригадали - повертаємось до сучасності.

Оскільки, у гірськолижному спорті проводиться чимало турнірів, для нашого аналізу візьмемо найважливіші з них - це Кубок світу та чемпіонат світу. Нинішній рік - передолімпійський, отож спортовці не тільки боролися за індивідуальні титули, а й готувалися до головного старту чотириріччя. Тож давайте поглянемо, як вони впоралися із цими завданнями.

Кубок світу - перші титули для Влгової та Пінтуро

Гірськолижний сезон 2020/2021 стартував за тієї ж реальності, за якої закінчувався його попередник. Мова, звісно ж, про пандемію коронавірусу, яка позбавила більшість змагань їхньої неповторної атмосфери - глядачів. На спортсменах це позначилося інакше - було введено спеціальний ковідний протокол, який зокрема передбачав проведення відповідних тестів. За позитивного результату, особа, яка його отримувала мала піти на карантин і, звичайно, пропускала відповідні заходи.

2021-ий для гірськолижників розпочався слаломними гонками у хорватському Загребі. І, якщо виграш словачки Петри Влгової несподіванкою не став (до того на її рахунку вже значилося три перших місця у сезоні), то від Лінуса Штрассера, напевно, мало хто очікував успіху саме в даній дисципліні. Вочевидь, все тому, що німець вважався більш сильнішим в іншому слаломі - паралельному. Але Штрассер довів, що він здатен конкурувати і в інших гонках, доказ - його друге місце на етапі в Адельбодені, де топ-виступ показав представник Франції Алексіс Пінтуро - два "золота".

Взагалі, січень був насиченим місяцем, що було продиктовано особливостями календаря КС. З його головних героїв, треба виділити Лару Гут-Бехрамі та жіночу команду Італії. Швейцарка взагалі "вогненно" розпочала 2021-ий: якщо за попередні 10 гонок сезону у її доробку був лише один подіум, то за наступні 11 - аж п'ять (три перемоги). Тенденція продовжилася і в лютому, де Лара ще тричі підіймалася на першу сходинку п'єдесталу, а одного разу стала другою. Клас!

Жіноча Скуадра Адзурра подумала, що їй не треба відставати від решти і видала просто шикарний відрізок: 9 подіумів (для порівняння: їхні колеги-чоловіки посіли три призові місця за увесь сезон)! На рахунку італійок у січні аж п'ять перемог - три записала до активу спеціалістка швидкісних дисциплін Софія Ґоджа (олімпійська чемпіонка-2018), дві - Марта Бассіно (завойовані на одному етапі в Крайнській Горі). Словенський перфоманс Марти став першим подібним тріумфом для Італії за 24 роки. Тоді, у жовтні 1997-го року дві поспіль перемоги вдалися 3-разовій олімпійській чемпіонці (Альбервіль-1992, Лілегаммер-1994, Нагано-1998) Деборі Компаньоні. Що тут лишається сказати: "Bravissime, ragazze! Grande lavoro di squadra!"

Розглядаючи аналогічний період серед чоловіків, помітний командний успіх австрійської збірної: 4 перемоги та аж 10 подіумів (на етапах з 10 по 31 січня). Марко Шварц виграв двічі (Адельбоден, Шладмінг), а ще тричі опинявся у призах. Мануель Феллер тріумфував у Флагау, а Вінсент Кріхмайр - в Кіцбюелі. Кому не надто фартило із золотими медалями, так це Маттіасу Маєру: "срібло" і три "бронзи". По одній нагороді цих ґатунків він привіз у лютому (Гарміш-Партенкірхен), ще одну - в березні. Загалом Маєру вдалося перемогти в сезоні лише одного разу.

Також 10 сходжень на п'єдестал підкорилося команді Швейцарії, але виграти поталанило тільки майстру-швидкіснику Беату Фойцу. Тричі опинявся в призах його молодший партнер по збірній Марко Одерматт, двічі - Рамон Ценгойзерн. З-поміж решти результатів січня, виділяється перша перемога в кар'єрі норвезького гірськолижника Себастіана Фосс-Солевога.

Першого місяця року встановлювалися й нові історичні рекорди. Так, у вівторок, 12-го січня, американка Мікаела Шиффрін здобула 68-му перемогу за кар’єру, і другу в сезоні - завдяки цьому вона вийшла на чисте 3-тє місце за кількістю 1-их місць за всю історію Кубків світу. Шиффрін поступається лише своїй не менш знаменитій співвітчизниці Ліндсі Вонн (82 виграші) та шведу Інгемару Стенмарку (86). На додачу, потрапляння Мікаели до трійки призерів у Флагау стало для неї 100-им за увесь час її виступів. Американська гірськолижниця стала 8-ю представницею свого виду спорту, якій підкорилася ця планка. Неймовірно!

Змагання на Кубку світу у лютому відновилися після перереви, пов'язаної з чемпіонатом світу (про нього - окремо). Тут заслуговують на увагу три подіуми Лари Гут-Бехрамі (дві перемоги) в трьох гонках. Якщо ж вести відлік від січневого етапу в Кран-Монтані, то дана серія швейцарки, станом на кінець останнього місяця зими, нараховувала вісім поспіль потраплянь на п'єдестал. А болгарське Банско засвідчило успіх чоловічої збірної Франції - дві медалі Матьйо Февра (одна - золота) та одна Алексіса Пінтуро.

Загалом, якщо підсумовувати два лютневі вікенди, то серед позитиву визирають і деякі негативні деталі. Стосуються вони етапу в італійській Валь-ді-Фассі, де норвежка Кайса Вікгофф Лі та австрійка Розіна Шнеєбергер пережили далеко не найліпші емоції - обидві зазнали там дуже серйозних ушкоджень, внаслідок яких спортсменок довелося екстрено шпиталізувати гвинтокрилом до найближчої лікарні в Інсбруку (Австрія). Їхні зойки після падінь були настільки моторошними, що змушували здригатися навіть по той бік екрану.

Після проведення медогляду з’ясувалося, що у Лі стався перелом лівої ноги, а у Шнеєбергер - перелом гомілки та малогомілкової кістки правої ноги. Обох гірськолижниць успішно прооперували, і наразі вони проходять період тривалої реабілітації. За словами Кайси, вона нікому б радила пережити комусь такі жахливі емоції. І хоча спершу спортсменці було страшно, що можливо їй доведеться пропустити Олімпіаду, то тепер уродженка норвезького Г’єттума (муніципалітет Берум) більш оптимістично ставиться до перспективи участі на ОІ-2022. Що ж до Розіни, то для неї це було вже третє ушкодження ніг за кар’єру: у 2014-му році в неї стався розрив хрестоподібної зв’язки та меніска правого коліна, а потім, хронічні проблеми із коліном завадили їй повноцінно змагатися впродовж 2017-2020 років. Тим не менше, як і Лі, Шнеєбергер також впевнена щодо свого повернення до активних виступів.

Часто за перемогами і подіумами, нагородами, ось такі моменти якось відходять на другий, а то й на третій план, хоча так не має бути. Прикро, що таким подіям не приділяється належної уваги. Чомусь більше дивляться на те, хто втрапив у якийсь скандал, чи хто більше "відзначився", проте саме психологічну складову наслідків від серйозних травм почасти ігнорують. Спортсмени ж не роботи, а цілком живі люди. Чомусь подібні епізоди залишаються у затінку, а дарма. Надання підтримки для людини важить багато, більше, ніж ми звикли думати.

Варто зазначити, що один плюс року у Кайси Вікгофф Лі все ж був: це дебютний подіум на етапах КС. Дворазова чемпіонка світу серед юніорів стала другою в німецькому Гарміші. Дрібниця, зате як приємно!

Березень знаменував собою фініш сезону. Нарешті успіх у вигляді двох подіумів посміхнувся чемпіонці юніорського мундіалю-2019, 19-річній новозеландці Еліс Робінсон, які включали у себе перемогу в гонці, котра закінчувала останній етап кампанії 2020/2021. По три призових місця в активі Петри Влгової (два перші) та австрійки Катаріни Лінсбергер (2+1+0), і відразу шість - Мікаели Шиффрін (1+3+2). Американська гірськолижниця хоч і зуміла на початку весни набрати належної форми, але мала кількість івентів у той період, не дозволила їй підійнятися вище 4-ої позиції у загальному заліку КС.

І ще одна цікава деталь: третього місяця року у програмі чоловічої сітки КС відбулося 6 гонок, де розігрувалося 18 медалей. 17 з них розподілилося між репрезентантами трьох команд - Франції (2+3+2), Австрії (2+0+3) та Швейцарії (2+2+1). Єдина нагорода, котра не втрапила до даного тріумвірату, опинилася в скарбничці хорватського спеціаліста технічних дисциплін Філіпа Зубчича.

Тепер переходимо до головних героїв Кубка світу. Великий Кришталевий глобус серед чоловіків уперше завоював француз Алексіс Пінтуро. Це перший представник П’ятої республіки, який завоював даний приз із 1997-го року, коли лавреатом став Люк Альфа́н. Що ж до Малих Кришталевих глобусів, то нагороди розподілилися так:

🏆швидкісний спуск - Беат Фойц (Швейцарія),

🏆супергігант - Вінсент Кріхмайр (Австрія),

🏆🏆паралельний слалом, гігантський слалом - Алексіс Пінтуро (Франція),

🏆слалом - Марко Шварц (Австрія).

У жінок, ВКГ дістався словацькій гірськолижниці Петрі Влговій. Подія для маленької країни непересічна, адже ніколи до того подібний трофей її репрезентантам не підкорявся. Малі глобуси знайшли таких власників:

🏆швидкісний спуск - Софія Ґоджа (Італія),

🏆супергігант - Лара Гут-Бехрамі (Швейцарія),

🏆гігантський слалом - Марта Бассіно (Італія),

🏆слалом - Катаріна Лінсбергер (Австрія)

🏆паралельний слалом - Петра Влгова (Словаччина).

Кубок націй завоювала Швейцарія, причому не тільки загальний, а ще й чоловічий та жіночий. Також низка гірськолижників після фінального етапу КС офіційно завершили кар’єру. Не будемо називати усіх, зазначимо лише відомих: серед чоловіків це французи Жульєн Лізеру та Жан-Баптист Гранж, Марк Гізін (Швейцарія), Тед Лігеті (США) та Ганнес Райхельт з Австрії. Серед гірськолижниць свій останній сезон провели американка Резі Штіглер, німкені Міхаела Веніг та Маріна Вальнер, Дженніфер Піо́ (Франція) та дві репрезентантки Австрії - Ева-Марія Брем і Бернадетт Шилд.

ЧС-2021: стабільна Австрія, несподівана Німеччина, топові Шиффрін та Лінсбергер

З 8 по 21 лютого, італійська Кортіна д’Ампеццо (столиця Зимової Олімпіади-2026 (разом з Міланом)) приймала у себе 46-ий чемпіонат світу з гірських лиж. На ньому змагалися збірні із 68 країн (в тому числі й України) і було розіграно 13 комплектів нагород - по шість у представників кожної статі, плюс командний мікс.

У чоловічій сітці задавали тон атлети із написом "Österreich" на комбінезонах - три золотих, срібна і бронзова медалі. Найвагоміший здобуток опинився у скарбничці Вінсента Кріхмайра, якому підкорилося обидві швидкісні дисципліни. Також два золота, але вже у майстра технічних івентів, француза Матьйо Февра. По дві нагороди в активі Марко Шварца (Австрія), Алексіса Пінтуро (Франція) та Лоїка Меяра (Швейцарія). Свої перші медалі на ЧС завоювали норвежець Фосс-Солевог та італієць Лука Де Аліпрандіні.

Серед жінок вражаюче виступили одразу кілька гірськолижниць. Найбільшу колекцію нагород різного ґатунку зібрала Мікаела Шиффрін - "золото", "срібло" та дві "бронзи". Лара Гут-Бехрамі та Катаріна Лінсбергер теж вирішили не пасти задніх і невдовзі теж приєдналися до клубу мультимедалісток мундіалю. Вони вибороли по дві золоті (в паралельному слаломі австрійська спортсменка розділила першу сходинку з Мартою Бассіно) та одній бронзовій нагороді.

Щодо командного турніру, то там не було рівних команді Норвегії. А от третє місце доволі несподівано дісталося Німеччині. "Манншафт" взагалі сподобалася з позитивного боку, оскільки про чотири медалі в Кортіні мріяли ну хіба, що віддані фанати цієї команди. Але німці довели, чого вони варті і нагадали всім дещо призабуту істину: "не кажи гоп..."

Окремо хочеться зупинитися на досягненнях Катаріни Лінсбергер. Молода австрійська гірськолижниця видала феноменальний сезон. Судіть самі: у сезоні 2020/2021 Лінсбергер брала участь у 9 слаломах в рамках Кубка світу і була на подіумах у восьми (!) випадках. Це дозволило їй обійти визнаних слаломісток сучасності - Мікаелу Шиффрін та Петру Влгову. Сам факт даної події вражає. Ну і врешті-решт, на ЧС австрійка здобула першу перемогу у своїй кар'єрі, довівши, що з нею треба рахуватися. Фактично, Катаріна Лінсбергер на наших очах стала ще одним топом гірськолижного спорту.

За підсумками року, що минає, рідна країна Катаріни змогла гідно її оцінити. У голосуванні за звання найкращої спортсменки Австрії, Лінсбергер увійшла до чільної трійки, набравши у сумі 641 бал. Вона поступилася тільки біатлоністці Лізі Терезі Гаузер (762 бали) та олімпійській чемпіонці Токіо у велоспорті Анні Кізенгофер (1299 балів).

Все справедливо!

Завершуючи тему чемпіонату світу, констатуємо, що українські гірськолижники не зуміли показати якихось високих результатів. Найкращим серед чоловіків став Іван Ковбаснюк - 30-те місце у слаломі і 60-те - в гігантському слаломі. В решті дисциплін українці або не змогли подолати сито кваліфікації, або не фінішували. Крім Ковбаснюка на ЧС виступали Левко Цібеленко, Максим Марійчин та Михайло Карпушин.

Щодо українок, то тут ситуація дещо ліпша: Анастасія Шепіленко - 39-та (супергігант), гігантський слалом: Анастасія Шепіленко - 36-та, Катерина Пирожко - 40-ва, Катерина Шепіленко та Тетяна Кнопова не фінішували; слалом - Анастасія Шепіленко - 35-та, Катерина Пирожко - 36-та, Тетяна Кнопова - 39-та, Катерина Шепіленко не фінішувала у першій спробі. Щодо решти дисциплін, то там наші спортовці участі не брали.

Такі от, не надто суперові справи у наших збірників. Принаймні, у чому їм не можна було відмовити, так це в старанності. На жаль, українська збірна не виступає на етапах Кубка світу, обмежуючись участю на змаганнях Кубка Європи (там, у загальних заліках найсильнішими в сезоні 2020/2021 стали австрієць Максиміліан Ланштайнер та норвежка Марте Монсен, відповідно). Чому Українська держава не зацікавлена у розвитку гірськолижного спорту, маючи відповідні можливості (Карпатські гори) - питання тут, вочевидь, варто адресувати саме їй.

Справи сьогодення

Після традиційного літнього міжсезоння, новий, 56-ий сезон Кубка світу традиційно взяв старт у жовтні, а господарем став австрійський Зольден. Перемогли там Марко Одерматт та Мікаела Шиффрін, відповідно. Американка у першій третині сезону, яка лишилася позаду, зуміла набрати хід і вийшла на чисте 4-те місце в історії за кількістю подіумів на КС - 114, випередивши легендарну австрійську гірськолижницю Аннемарі Мозер-Прелль. В 2021-му Мікаелі вже не вдасться оновити даний показник, оскільки, внаслідок позитивного тесту на "COVID-19", вона вимушено пропускає останній етап року.

В загальному заліку серед чоловіків в статусі лідера по закінченню року буде швейцарець Одерматт, котрий демонструє стабільну впевненість - 7 подіумів, з них 4 рази він опинявся на його найвищій сходинці (крім Зольдена, це Бівер-Крік, Валь д'Ізер та Альта-Бадіа). Окрім нього, стільки ж перемог у Александра Омодта Кілде з Норвегії.

Італійська жіноча команда продовжує тримати "марку". Цього разу явною лідеркою Скуадри виглядає Софія Ґоджа - на рахунку уродженки Бергамо п'ять перемог. Її партнерки зуміли додати до колекції ще 4 подіуми. Не дивно, що Італія у Кубку націй йде другою, поступаючись тільки збірній Австрії.

Інші провідні спортовці наразі перебувають у різних кондиціях: наприклад, Петра Влгова показує, що можна брати призові місця (5) і тримати у фокусі підготовку до Олімпіади; Алексіс Пінтуро схоже не надто форсує форму (2 подіуми), розуміючи, що його вагоміші старти ще попереду; Катаріна Лінсбергер має 5 потраплянь у топ-10 і один подіум, здобутий в останній гонці 2021-го року. Справедливості заради треба сказати, що частину івентів, австрійка пропустила через позитивний тест на ковід; те ж саме стосується і Лари Гут-Бехрамі.

Що чекає гірськолижників і гірськолижниць у 2022-му? Давайте зачекаємо кілька тижнів, перш ніж робити бодай якісь прогнози. Поки ж хочеться побажати їм щасливо зустріти Новий рік, адже це те, чого заслуговують усі. Ну і звісно - гарного снігу і попутних лиж! Вони точно від такого не відмовляться!

 Фото: eurosport.com, mynewsdesk.com, tipli.sk.