Одного Аллегрі недостатньо – тільки трансфери зможуть повернути «Ювентусу» чемпіонський трон в Італії
Але поки замало конкретики.
Але поки замало конкретики.
Два не надто яскраві сезони переконали керівництво «Ювентуса», що прощання із Массіміліано Аллегрі були помилкою. Із Саррі зі складнощами, але вдалося виграти Серію А, а от призначення Пірло виявилося провалом – потрапляння в зону ЛЧ було близьким до дива.
Перший сезон при Аллегрі не став одразу фантастичним – поборотися за чемпіонство не вдалося, в Лізі чемпіонів вже звичний програш на ранній стадії плей-оф. Але для такого виступу були серйозні підстави, про які пізніше. Головне – процес перебудови розпочався, а грамотна робота влітку має повернути «Юве» як мінімум у когорту претендентів на перемогу в Серії А, а як максимум – на трон.
Втім, поки розмов більше, ніж конкретних справ, а сам тренер вже потрохи б’є на сполох через трансферну пасивність клубу. Попереду ще два місяці, але вже час діяти і від чуток переходити до реальних змін.
«Ювентус» пристосувався до гри без Роналду, підписання Влаховича – довгострокова інвестиція
Останні три сезони «Ювентус» при трьох різних тренерах жив у одній парадигмі, яку задавала постать Кріштіану Роналду. Він давав стабільно 20+ голів за сезон у чемпіонаті, але створював дисбаланс у командній побудові через свою обмеженість у захисній роботі і пресингу. Також це призводило до заточеності «Юве» до гри на нього, частково заважало показувати свій футбол тому ж Дібалі, але загалом португалець виправдовував таке становище результативністю. Проте системна криза у «Ювентусі» назрівала. Капітан Джорджо К’єлліні по ходу цього сезону відверто говорив, що проблеми команди частково вдавалося перекривати зливою голів від Роналду, але закривати на них очі вже не було можливості.
Негативний фактор – відхід Роналду вже після початку першості. Аллегрі працював перед сезоном з однією командою, а увійшов у нього без головного бомбардира, який був в центрі всієї побудови останні три роки. «Ювентусу» довелося перелаштовуватися по ходу, до кінця так цього і не вдалося поки зробити. Достатньо поглянути на показники результативності команди. У чемпіонаті Італії цього сезону «Стара синьйора» забила 55 голів – на 20 менше, ніж минулого та позаминулого. Найкращим бомбардиром став Дібала із 10-ма м’ячами, минулого року був Роналду із 29. Що називається – відчуйте різницю.
Інший негативний фактор – впродовж усього сезону у підвішеному стані знаходився сам Пауло Дібала, який врешті так і не перепідписав новий контракт із клубом. Додайте до цього не надто потужне підсилення перед початком сезону – фактично можна згадати лише Локателлі, який провів непоганий, але не фантастичний сезон. Не дивно, що в таких умовах команда видала дуже невпевнений старт (4 тури без перемог, поразки від «Емполі», «Верони» і «Сассуоло» в першому колі) і загалом першу половину. «Ювентус» до середини зими взагалі балансував на межі потрапляння у єврокубкову зону.
Справи вдалося налагодити. З початку грудня до квітня команда Аллегрі не програвала у внутрішній першості і цього запасу загалом вистачило, щоб комфортно фінішувати на 4-му місці. При цьому туринці ще й видали провальне завершення із поразками від «Дженоа» та «Фіорентини» і нічиєю із «Лаціо», але це вже могли собі дозволити за турнірним становищем. Втім, для вболівальників це так собі виправдання.
Чи не найбільшою світлою плямою стало підписання взимку форварда «Фіорентини» Душана Влаховича. Серб має стати однією з основ майбутнього чемпіонського «Ювентуса», це інвестиція не на один рік. Йому лише 22, контракт розрахований до літа 2026-го. У нього вже було півроку на адаптацію в новій команді. Все виглядає так, що саме на нього робитиметься ставка в наступному сезоні, тому й не боролися, щоб зберегти Дібалу за будь-яку ціну.
Туринці втратили важливих гравців, але поки так і не скинули нікого з баласту
Поки у Аллегрі немає приводів для радості. Команда втратила важливих гравців – з Дібалою так і не домовилися про продовження контракту, К’єлліні відправили на пенсію догравати в МЛС, а Мората найімовірніше повернеться в «Атлетіко». Ще пішов Бернардескі, але це втрата меншого калібру. Неприємно виглядає ця ситуація через те, що при цьому не вдалося прибрати нікого з тих, хто насправді команді не потрібен, але при цьому сидить на серйозному контракті.
В першу чергу мова йде про Аарона Ремзі. У нього ще рік по контракту, але «Юве» на нього вже зовсім не розраховує і бажає будь-що позбутися цього літа. Непереконлива оренда у «Рейнджерс» ще більше ускладнює ситуацію, не виключений варіант, що з валлійцем просто розірвуть контракт, якщо не знайдеться покупець.
Аналогічна ситуація із іншим провальним трансфером – Артуром. Він переходив з «Барси» за специфічною схемою, нібито як обмін на П’янича, але від цього постраждали всі сторони, своїм у Турині він так і не став. Була інформація, що його без успіху пропонували «Монако», тепер він може стати частиною угоди по Дзаньоло із «Роми» чи Габріелу з «Арсенала».
Це найяскравіші приклади гравців, яких «Юве» має позбутися будь-яким чином. Але є й інші кандидати на вихід. Сильно здав лівий захисник Алекс Сандро, який в останні роки більше запам’ятався дивними привозами, аніж ефективною грою. В нього ще рік по контракту, тому саме час спробувати продати 31-річного бразильця.
Не виправдовує також сподівань і своєї зарплатні французький півзахисник Андріен Рабьо. «Ювентус» готовий до цього продажу, на щастя, претендентів на хавбека вистачає – серед інших називають «Барсу», «Челсі», «МЮ» та «Ньюкасл». Гравець не входить у плани Аллегрі, по контракту ж залишається ще рік, тому протискати продаж потрібно вже цього літа. Подібні кроки дозволять оновити команду і трохи розвантажать зарплатну відомість.
Вдалі трансфери життєво необхідні, з внутрішніх резервів – повернення К’єзи
Якщо Аллегрі хоче виправдати своє повернення в «Ювентус», то сезон 2022/23 має бути успішним. Успіх для туринців – повернення чемпіонського звання. Для того, щоб на це претендувати, має збігтися декілька чинників.
Стабільний виступ Влаховича. Серб за другу половину сезону забив 7 голів, за першу у складі «Фіорентини» – 17. Важливим фактором стане повернення серба до своїх найкращих показників результативності. Сподівання на це великі, для самого ж гравця – можливість увірватися до когорти топ-форвардів, адже до еліти наразі відносити його ще зарано.
Повноцінне відновлення К’єзи. Федеріко може бути одним із лідерів «Юве» з відходом Дібали, але дуже багато буде залежати від його відновлення. Сезон 21/22 доводиться викреслювати з кар’єри через постійні травми, що турбували його восени, а взимку він взагалі вибув з хрестами. Яким він повернеться після такої важкої травми і піврічної відсутності – важко прогнозувати. Якщо К’єзі вдасться знову показувати свій топовий рівень, то це стане дуже серйозним підсиленням для туринців.
Також чекаємо на відродження зв’язки К’єза – Влахович часів «Фіорентини». Сам італієць і каже, що дуже хоче знову зіграти разом. Підтвердженням дружніх стосунків футболістів стало і те, що вони разом відвідали Гран-прі Монако з Формули-1.
Підсилення атаки. Після втрати Морати і Дібали у «Юве» майже немає конкуренції в нападі. Є Влахович, а за ним лише Мойзе Кін, доля якого в туринській команді досі не вирішена, але лише 5 голів у 32 матчах Серії А виглядають зовсім непереконливо. Не дивно, що в таких умовах влітку має йтися про підсилення лінії нападу в першу чергу. Чутки з’являлися ще взимку, тоді йшлося про перспективного форварда «Сассуоло» Распадорі.
Інший кандидат на підсилення нападу – Мур’єль із «Аталанти». Він провів не найкращий сезон, як і загалом клуб із Бергамо, але за останні роки в Італії створив собі гарну репутацію, видавши пару результативних сезонів. Та й за типажем він міг би якісно доповнювати Влаховича.
Менш вірогідно виглядає варіант із Луїсом Суаресом. Уругваєць покинув «Атлетіко» і зараз знаходиться у пошуках нового клубу. Підписання вікових форвардів – не новинка для туринців, але зараз це не дуже вписується у політику перебудови команди. Також звучить прізвище футбольного мандрівника Марко Арнаутовича, але агент футболіста заперечує цю інформацію. Однак очевидно, що варіант із тим же Мур’єлем виглядає перспективніше.
Підсилення півзахисту. Останніми роками «Юве» сильно втратив у якості півзахисту – відхід П’янича зробив центр поля команди посереднім, а прихід Локателлі докорінно не виправив ситуацію. По ходу сезону також втратили Бентанкура і Кулусевскі, Рабьо не виправдовує сподівань, Артур не тягне, Ремзі давно списали. Саме у лінії півзахисту очікується найбільш зіркове підсилення.
Головне – трансфер Погба. Француз уже точно пішов вільним агентом з «МЮ», але повернення до Турину все ще не можна сприймати як вирішене питання. Проте, зважаючи на всі чутки про бажання самого Поля, підписання контракту очікується на початку липня, вболівальники «Юве» можуть сподіватися, що їх півзахист додасть у статусності.
Інший потенційний зірковий новачок в центрі поля – Жоржиньо з «Челсі». В травні повідомлялося, що із півзахисником вже досягнута усна домовленість про перехід. Плюсом є те, що у нього лише рік по контракту із лондонцями, тому він може обійтися не так дорого. Проблем із адаптацією також не має бути – Жоржиньо гравець збірної Італії, в Серії А зробив собі ім’я, виступаючи за «Верону» та «Наполі».
Також у прив’язці до «Юве» постійно фігурує хавбек «Роми» Дзаньоло. Ще один італійський проспект, на кшталт Локателлі, який уже встиг перенести важку травму коліна, а сума у 50-60 млн відлякує потенційних покупців. Звідси й ростуть ноги чуток про можливість участі Артура в обміні, але виглядає, що його підписання точно не є пріоритетним завданням.
Після втрати Кулусевскі та Бернардескі є питання щодо флангових півзахисників, але й в цьому напрямку ведеться робота. «Юве» – найближчий до підписання Анхеля Ді Марії, який став вільним агентом. Гравець топового рівня, з великим досвідом у ЛЧ, міг би стати підсиленням на 1-2 сезони.
Оновлення захисту. Відхід К’єлліні і Деміраля створює проблеми в центрі захисту. З одного боку, є Де Лігт та Бонуччі, з іншого, за ними лише Ругані. Це створює неоднозначну ситуацію – чи варто підписувати когось коштовного, якщо у команди є основна пара захисників. Серед кандидатів обговорюється Каліду Кулібалі з «Наполі», якого неаполітанці, схоже, перетримали, він вже пройшов пік своєї вартості. На заміну ж Сандро вже є готовий варіант – Філіп Костич з «Айнтрахта», про домовленість з яким повідомлялося вже в червні.
Ще один важливий нюанс – поновлення контрактів. Аби не виникло ситуації, як із Дібалою, «Ювентусу» варто заздалегідь перепідписати кілька лідерів. Найперше завдання – Хуан Куадрадо, у якого залишається лише рік по контракту. Інший пріоритет – Матейс Де Лігт, якого брали з «Аякса», щоб поступово виростити головний оплот у центрі захисту. Його контракт розрахований до 2024-го, але відкладати це питання не можна – на нідерландця є серйозний попит.
***
Аллегрі пройшов період звикання «Юве» до гри без Роналду. Він був не надто успішним, але головне – вдалося потрапити в ЛЧ. Тепер час робити новий крок, а для цього в першу чергу потрібне серйозне підсилення. Команда планує розпочати підготовку в липні. Для туринців було б бажано мати розуміння по основних новачках вже на той момент, інакше може повторитися історія з невдалим стартом. Якщо ж острахи Аллегрі виправдаються і «Юве» не вдасться якісно відпрацювати на трансферному ринку, сподіватися на повернення чемпіонства навряд чи доводиться.
Нинішній склад «Старої синьйори» далекий від ідеалу, а внутрішній резервів не вистачить аби конкурувати із тим же «Інтером», який планує серйозну гонку озброєнь.
Фото: IMAGO/www.imagephotoagency.it, Hasan Bratic/Global Look Press, Maurizio Borsari/AFLO, Sebastian Frej via www.imago-ima, Spada/Global Look Press/Keystone Press Agency
