Як Хаві змінює «Барселону»: розібрався зі складом, покращив атаку, прищеплює філософію

Попереду дуже багато роботи.

«Барселона» третій сезон поспіль завершую без чемпіонства у Ла Лізі, остання перемога у ЛЧ вже також потрохи починає припадати пилом – вона сталася в уже далекому сезоні 2014/15. Важливий аспект розвитку команди в останні роки – необхідність адаптовуватися під особливості гри Лео Мессі. Влітку ж 2021 року тодішній тренер «Барселони» Рональд Куман стикнувся з тим, що раніше навіть неможливо було уявити, – Мессі пішов, а нідерландський спеціаліст був змушений починати глобальну перебудову команди, до якої виявився неготовим. Посередній старт у Ла Лізі та провальний у ЛЧ призвели до його неминучого звільнення. Команду очолив Хаві, і ця історія виглядає такою, яка буде надовго. Чи зможе Хаві побудувати потужну «Барселону», яка знову стане тією силою, якою вона була на межі нульових та десятих, – поки зарано говорити. Позитивні тенденції по ходу сезону є, але видатних досягнень поки немає. Розберемо детальніше, що змінив Хаві, чого досяг і що саме йому поки не вдалося. 

Виправити ситуацію в ЛЧ не вдалося, поразки у всіх кубкових турнірах

Почнемо з невдач. Звичайно, у Хаві є безвідмовне виправдання у вигляді того, що не він готував команду до сезону, не він проводив трансферну кампанію влітку, він прийшов по ходу сезону, що складався невдало, можна кидати каміння в Кумана, який передав команду у не найкращому стані, але факт залишається фактом – саме при Хаві «Барселона» не змогла пробитися в плей-оф ЛЧ, програла в 1/8-й Кубку Іспанії, в півфіналі Суперкубку Іспанії і вилетіла з плей-оф Ліги Європи. Причому в тій же ЛЧ на момент приходу Хаві все ще було в руках каталонців, але вони спочатку не змогли перемогти «Бенфіку», а потім серйозно поступилися «Баварії».

Уже після нового року, після усіх трансферів (до речі, вдалих, але про це пізніше), після успішної безпрограшної серії стався провал із «Айнтрахтом» у домашній зустрічі. Зрозуміло, що часу пройшло ще мало і роботи в Хаві попереду багато, але поки проблеми виникають навіть із європейськими напівтопами на кшталт «Бенфіки» та «Айнтрахта». У Кубку Іспанії перепоною став непростий «Атлетик», в Суперкубку – «Реал», якому потім вдалося помститися, але на чемпіонську гонку в Ла Лізі це вже не впливало. Втім, саме той успіх проти «Реала» в чемпіонаті став найбільш яскравим виразником прогресу, якого досягли каталонці під орудою Хаві на відрізку після Нового року. 

Реабілітація в Ла Лізі, 15-матчева безпрограшна серія

Справи почали налагоджуватися з січня. Хаві почав складати пазл оптимального складу, відбулися трансфери, команда почала розуміти вимоги і перебудовувати свою гру, що позначилося в позитивному плані і на результатах. Як наслідок – 15-матчева безпрограшна серія, що розпочалася після поразки від «Атлетика» в Кубку, а завершилася у вже згаданому матчі проти «Айнтрахта» в Лізі Європи. Це була найдовша серія без поразок серед європейських команд на той момент. 

На цьому ж відрізку сталися й дві визначальні події. Перша – розгромна перемога над лідером чемпіоната «Реалом». В цьому матчі склалося все – і рахунок 4:0 не повністю відображає ту перевагу, якою володіли каталонці, і ту кількість моментів, яку вони створили. Взагалі, на той час «Барселона» настільки спіймала свій ритм, новачки так ефективно влилися в команду, що 4 забитих голи стали звичною справою. Так, «Реал» не виглядав надто вмотивованим і припускався жахливих помилок у захисті, але сам факт такої яскравої перемоги у «Класико»важливий для становлення «Барселони» Хаві. 

Другий важливий момент – після перемоги в 30-му турі Ла Ліги над «Севільєю» каталонці вперше в сезоні дісталися другої сходинки турнірної таблиці. Змогли там закріпитися, попри нестабільні результати в подальшому, і вже створили відрив від конкурентів. І це при тому, що після звільнення Кумана після десяти матчів у внутрішній першості «Барселона» йшла лише на 9-му місці. Прогрес очевидний, хоча й слід визнати, що моменту, коли можна було б спробувати потягатися з «Реалом» цього сезону не виникло. Але є одне маленьке уточнення – згідно з метрикою Expected points (очікувані очки) від Wyscout, «Реал» бере набагато більше залікових балів, ніж мав би. За цими даними, замість 85 очок у «Мадрида» наразі мало б бути 68 пунктів. Це все одно перше місце, але зовсім без відриву від «Барси», яка мала б іти другою, маючи 66 очок (72 в реальності). Втім, це все гіпотетично, а чемпіонські команди тим і славляться, що можуть дотиснути, де потрібно. 

Хаві повертає філософію «Барселони», стабілізував склад, вгадав із трансферами

Пробіжимося по конкретних змінах, які вдалися тренеру і які видно практично неозброєним оком. 

1. Хаві визначився із бойовим складом. Куману не позаздриш, з якими проблемами йому довелося стикнутися по ходу недовгої роботи з «Барсою» цього сезону. Після втрати Мессі довелося перебудовувати атаку, в перших матчах основним був Грізманн, який вже після старту чемпіонату так само залишив команду, повернувся і травмувався Фаті, був відсутній, випав основний нападник початку сезону Бретуейт, на кожен матч виходив новий склад захисників, ігрового часу вимагав і коштовний Коутіньо, так і не заграв через проблеми з серцем Агуеро. На фоні всіх цих проблем нідерландець надзвичайно інтенсивно тасував склад, у нього на поле виходили такі гравці як: Мінгеса, Бальде, Демір, Емерсон, Ахомах, Жутгла, Еззалзули, стабільним гравцем старту був Ніко. В таких умовах витискати максимум і знайти стабільність в результатах було практично неможливо.

Хаві оцінив цю ситуацію до нового року, остаточні висновки зробив до кінця зими – з молодих у постійній обоймі залишилися Педрі та Гаві, на підхопленні Ніко – інші втратили своє місце подекуди навіть у заявці. Так само після травми повернути втрачені позиції не зміг чи не єдиний яскравий гравець при Кумані – Мемфіс Депай. Тепер він запасний, але жалітися дарма – напад Хаві сформувався і дає результати. 

2. Зробив правильні трансфери. Втілити перший пункт не вдалося б без правильних трансферів. Найбільшою проблемою була лінія нападу, яка була цілком знекровленою втратою Грізманна, Агуеро та травмою Депая. На підсилення прийшли Ферран Торрес і П’єр-Емерік Обамеянг. Обидва заграли, при цьому у Торреса точно є ще величезне поле для прогресу, оскільки є відчутні проблеми з реалізацією. Але те, як він знаходить моменти налаштовує на позитив. З приводу Обамеянга були перестороги, оскільки він міг виявитися не надто ефективним у грі без простору, коли «Барселона» мала б проходити насичений захист, а в підіграші габонець не такий сильний. Втім, ці перестороги себе не виправдали, а Обамеянг виявив здібності справжнього голеадора, забиваючи на різний смак. Ще одна велика знахідка – повернення Дембеле.

Хоч це і не трансфер, але ситуація аналогічна. Француз пропустив першу частину сезону через травму, у другій став основним, найкращим асистентом і однією з головних рушійних сил команди в нападі. При цьому слід відзначити його взаємодію із іншим новачком – ветераном Дані Алвесом, який покликаний став провідником філософії «Барселони» на полі. Вони зовсім не заважають один одному на правому фланзі – Дембеле йде в ширину і грає ізоляції, Алвес грає вузько і шукає можливості для розумних передач у штрафний. 

Єдина відносна невдача – оренда Адами Траоре. Вихованець «Барси» програє конкуренцію Усману Дембеле, виходить переважно на заміну і не вражає, тож продовжувати з ним співпрацю каталонський клуб не планує. Їх внесок у здобутки команды в Ла Лізі:

3. Поява чітких механізмів в атаці. Прийшовши до «Барселони», Хаві дозволив собі досить жорстке висловлювання: «Стиль «Барселони» було повністю втрачено. Деякі гравці не розуміють автоматизми, які я розумів в 11 років. Проблема в тому, що з ними не працювали в цьому напрямку». І дійсно, при Кумані усі сподівання покладалися насамперед на індивідуальні здібності Депая, який мав постійно вигадувати. Хаві почав налагоджувати конкретні механізми атакувальної роботи команди. 

– Ізоляція для Дембеле на правому фланзі із подальшим прострілом або навісом. Банально, але це працює надефективно. Француз здатний розгойдати будь-кого, а Обамеянг в більшості випадків замкне. Це приносить плоди від матчу до матчу. 

– Закидання в штрафний під простріл. Класика від «Барселони» старих часів із закиданнями при підключенні крайніх захисників, які потім прострілюють на Мессі. Тепер прострілюють на інших виконавців, забігання роблять не завжди крайні захисники (Дані Алвес уже не дає той обсяг атакувальної роботи), але схема залишається все тією ж. 

– Креативна робота крайніх захисників. Альба і Алвес – ветерани і фактично легенди «Барселони», які продовжують творити на полі. Особливо  в цьому плані вирізняються Жорді. До нього можна ставитися по-різному через симуляції, але височезний рівень індивідуальної майстерності забрати неможливо. Довгі і середні паси, які розрізають захист суперника на хід Депаю, Обамеянгу чи Торресу – перетворюються на тренд. Ювелірні подачі до штрафного від Алвеса з напівфлангу – ще одна потужна зброя. Головна окраса – переведення від Алвеса на Альбу з ударом у дотик. Погляньте на цю красу проти «Атлетіко», якщо ще не бачили. 

Загалом, поява більш чітких установок на гру, індивідуальний підхід до футболістів з боку Хаві – те, що відзначають самі гравці. Це те, що було потрібно команді без Мессі, де повертається важливість кожного окремо виконавця. «Хаві показує мені багато відео – приклади моєї гри із матчів. Вказує, де я можу додати, як правильно розташовуватися та де отримувати м’яч. Ці відео охоплюють всі аспекти моєї гри», – розповідав Френкі де Йонг. 

4. Поява зрозумілого плану Б. Коли відсутній план А, то важко говорити про якийсь план Б. При Хаві все чітко окреслилося, а Люк де Йонг отримав свою роль рятівника вітчизни у випадках, коли незадовільний результат вимагає переходити на навалу. З цією функцією нідерландець цілком справляється, на його рахунку кілька важливих голів, що забиті за одним лекалом – подача, виграш повітряної боротьби або просто позиції в захисника, і удар головою точно в ціль. Подібний форвард – нехарактерне явище для «Барселони», в якій сформувався Хаві, але варітивність робить команду лише сильнішою. Відсутність такого нападника, наприклад, точно не пішла на користь Гвардіолі, коли його «Сіті» мав рятувати півфінал ЛЧ проти «Реала». 

5. Ефективний пресинг. Захист «Барселони» справлял не найкраще враження, докорінно виправити ситуацію Хаві не вдалося. Стабільне явище – провали в центрі оборони, до них додавалася розконцентрація навіть у таких майстрів, як Бускетс і Френкі Де Йонг, що втрачали м’ячі перед власним штрафним майданчиком, звичне явище – недобігання того ж Де Йонга за своїми гравцями. «Барса» достатньо забиває зі стандартів, але багато і пропускає. То ж в цьому плані роботи ще багато, за кількістю пропущених каталонці далеко не перші – попереду «Реал», «Атлетіко», «Севілья». Перед 37-м туром ще й «Сосьедад, «Атлетик» та «Вільярреал». 

Але позитивні моменти все ж є, хоч їх і не можна приписати суто Хаві. Так, «Барселона» посідає перше місце в Ла Лізі за рейтингом PPDA (скільки передач виконує команда суперника, перш ніж втратити м’яч), що є показником ефективності пресингу, також перше місце за кількістю допущених у отвір воріт. І з класичним барселонівським параметром – володінням м’ячем – також все в порядку, перше місце. 

6. Поліпшення атмосфери в команді. Підвішена ситуація з Мессі, непорозуміння із іншим зірковим гравцем Грізманном, постійна ротація складу, невдалі результати – все це мало відбиток в плані командної атмосфери за Кумана. Хаві вдалося налагодити цю ситуацію, до справи доклалися й його помічники. «Перед матчами ми завжди влаштовуємо міні-ігри, які допомагають згуртуватися. Усім подобається брати участь у них. Якщо ми виконуємо монотонні вправи, навіть отримуємо від них набагато більше задоволення. Думаю, це дуже важливо. Команда повинна почуватися єдиною – це допомагає всім насолоджуватися процесом», – відзначав Ніко Гонсалес. 

Безперечно, Хаві додає впевненості гравцям ще й тим, що його прихід виглядає чимось монолітним. Він має підтримку керівництва, він легенда клубу, що йшла до цієї роботи, він носій філософії «Барси», безперечно, він кумир для молоді на кшталт Педрі, Гаві, Ніко, Пуча, яка поступово формують кістяк цієї команди. Хаві – це надовго, таке відчуття сприяє стабільності. 

«Барса» не тільки додала в реалізації, але й збільшила кількість моментів

Одна з проблем, з якою стикнувся Куман, погана реалізація. Можна сказати, що при всіх складнощах його команді ще й не щастило. Частково це відображає показник очікуваних голів xG. «Барселона» при ньому забивала в середньому 1,5 голів, а мала б трохи більше, ніж 1,7. Незначна різниця, але на тривалій дистанції вона грає свою роль. У Хаві була подібна ситуація після приходу, але вона виправилася після трансферного вікна. Його команда збільшила і кількість очікуваних голів, і кількість реальних. І це при тому, що дуже не щастило Дембеле, у якого виникли проблеми з реалізацією, і Феррану Торресу треба її також покращувати. 

Загалом же після приходу Хаві «Барса» почала більше бити, більше влучати у отвір воріт, більше забивати. Це важливо на фоні того, в плані захисних дій не сталося ніякої просадки. Це призвело до покращення ситуації із набраними очками.

Для наочності спроектуємо за вихідними даними повний сезон Кумана, і повний сезон Хаві. Це все умовно, але показово. В середньому за матч «Барса» Кумана забивала 1,5 голів за матч, пропускала 1,1, здобувала 1,5 очок. Хаві – 2 забитих, 0,9 пропущених і 2,3 очок. На відрізку у 38 матчів чемпіонату маємо наступну картину: Куман – 57 забитих, 42 пропущених, 57 очок. Хаві – 76 забитих, 34 пропущених, 87 очок. 

***

Назвати перший неповний сезон Хаві в «Барселоні» вдалим складно – жодного трофею, прикрі поразки в кубкових змаганнях, несподівані осічки проти середняків наприкінці сезону. З іншого боку, йому вдалося стабілізувати ситуацію, втримати команду від падіння, почати налагоджувати гру, а результатом стало друге місце у Ла Лізі. Тим цікавіше буде послідкувати за «кулес» влітку, за тим, які ще трансфери проведе Хаві (чекаємо на Левандовського) та як він підготує команду до нового сезону. Перспективи виглядають цілком оптимістичними. 

Фото: «Барселона»