Петраков. Збірна. Початок

Думки з приводи перших трьох ігор збірної під орудою Олександра Петракова.

Казахстан - Україна 2:2

Попереду п'ять ігор, в яких не можна втрачати очки. Навіть унічию в Казахстані грати не можна. Завдання виходу на чемпіонат світу ніхто не відміняв. Це - головне! - ось такі слова пролунали з вуст Олександра Петракова в день, коли УАФ представляло нам тренерський штаб збірної.

І це усі розуміли: якщо ж не перемагати Казахстан, то про який Чемпіонат Світу можна взагалі мріяти? Але сталося не так як гадалося. Гра була( як і у грі з "казахами" у Києві), грали швидше і гостріше(особливо перші 50-55 хвилин), але знову ж таки, як і в домашньому матчі, нашою "ахіллесовою п'ятою" були реалізація моментів і відсутність концетрації.

Питання до тренера? Так, безумовно. Наприклад, чому не зробити заміни у центрі поля та захисті(в першу чергу, Караваева зправа), якщо вже "лунали побоювання" у вигляді швидкого переході казахів центра поля, та провалу правого флангу(з відміненим забитим м'ячем), або ж після 2 забитого десь потягти час, аби заспокоїти футболістів. Претензії до гравців? Безумовно, Петраков правий, що він не може замість футболістів вийти і забити. Це вже питання до майстерності. Також, забивши на 90+3 хвилині матчу переможний м'яч, гравці(в першу чергу, лідери) повинні були б емоційно "встряхеути" команду, аби нагадати їм: нам головне - результат, але, але..... Не вдалося.

Україна - Франція 1:1

"Французи такі ж люди, як і ми, хіба що жаб їдять, а ми - ні". Фрази фразами, але навіть попри те, що зараз у "Les Bleus" є якісь свої проблеми, всі розуміли - це гравці світового рівня. Гравці, які можуть вирішити долю поєдинку за лічені секунди. Якби ми тут не готувалися тактично, у цьому матчі потрібно було "показати зуби", бажання грати у Катарі в 2022 році і жагу до перемоги, навіть попри всі складнощі.

І це вдалося. Дуже пристойна гра, не гра у "бій - біжи", яку ми, на превеликий жаль, грали у Франції у першому турі відбору, а цікава, іноді нахабна і самовпевнена гра проти зірок світового рівня. Так, і у французів були свої моменти: сейви П'ятова, штанга, але ж колись фортуна повинна була повернутися до нас обличчям. Так, бажано б(і конче як потрібна вона була) перемогти вдома французів, але потрібно не вимикати "тверезе мислення" і розуміти, з ким ми грали. За цей матч і по результату, і за гру Петракову і гравцям - п'ятірка з маленьким мінусом.

Чехія - Україна 1:1

Особисто моя точка зору - те, що Петраков відпустив деяких гравців Шахтрая(на прохання клубу), а потім і гравців Динамо(аби не було образ + вони дійсно "наїлися" за ці два матчі, а попереду - ЛЧ) - це було правильне рішення. Не лише тому що цим він зробив "компліментарний крок" нашим грандам і десь показав, що, окрім збірної, головний тренер національної команди повинен хвилюватися за увесь український футбол вцілому. Але так само, він це зробив для того, аби подивитися на найближчий резерв нашої збірної. Не забувайте, ковід ще не пройшов. Момент, що пів команди може випасти - це ще, на жаль, цілком реально, а як показали матчі проти Франції, Іспанії ще за керівництва Шеви, там підготовлених резервів таких не було, робили усе у стадіії "швидко, дуже швидко", аби було ким грати.

Так, не буду зволікати, якщо брати по грі, чехи повинні були перемагати нас, але у нас була ротація дуже і дуже широка. 5 дебютантів. Зубков, Макаренко, Бойко і Сікан у своїх клубах з ріхних причин великої кількості ігрової практики не мають. Петраков розумів, що так, було б дуже добре, в контексті психології, цей матч виграти(не вистачило десяток секунд), але що не менш важилво було - подивитися, яких футболістів ми маємо у випадку різних непередбачуваних обставин, які можуть статися по ходу відбіркового циклу.

Висновок:

Як тільки країна дізналася про призначення в.о. головного тренера Петракова, особисто у мене було 3 питання, які мене хвилювали: взаємопорозуміння між тренеров і лідерами, чи зможе тренер частково проводити зміну поколінь у деяких ланках команди і що буде з результатом.

Атмосфера, судячи зі слів капітана тренера та інших гравців - хороша. Молодим гравцям тренерт дає шанс себе проявити, і вони йому за це відплачують(Сікан - гол, Корнієнко - гол, Тимчик - асист і і має усі шанси і дані, аби стати "профільним" основним правим захисником збірної), резудьтат - якщо брати з "казахами", то як у відомому анекдоті "считай - пропало", якщо брати гру з "Les Bleus" - то добре. Відзначу, що у двох матчах відбору команда продемонструвала вцілому непогану гру, от з результатом так, питання по одному є. Матч з чехами щодо гри не буду брати, бо там були інші цілі, інші завдання, інша мета.

Петраков. Збірна. Початок.

Погано? Ні. Добре? Могло б бути і краще. Чи міг бути провал з тими обставинами, які сталися завдяки усіма нами улюбленим УАФ? Абсолютно. Як на мене, Петраков, вцілому, достойно провів перші три гри у якості головного тренера збірної.

Далі буде...