Tribuna/Футбол/Блоги/FootUAball/«Дякую», але настав час казати «допобачення»

«Дякую», але настав час казати «допобачення»

Ні, це зараз йтиме мова не про відставку тренера, тут все набагато цікавіше

Блог — FootUAball
26 августа 2020, 00:51
35
«Дякую», але настав час казати «допобачення»

Ні, це зараз йтиме мова не про відставку тренера, тут все набагато цікавіше

"Умные люди учатся на чужих ошибках, но нам нужно усвоить хотя бы свои".

Цю фразу промовив 4 роки тому Тарас Степаненко після вильоту з кваліфікації ЛЧ від швейцарського "Янг Бойз". І саме зараз ця фраза є дуже доречною щодо деяких футболістів, які показували протягом цих останніх 4-х років те, що є найстрашнішим у спорті - не вміння працювати над своїми помилками, відсутність бажання самовдосконалюватися, а деякі футболісти - просто не можуть, або ж не хочуть грати.

Але усе по порядку.

 

 

1. Андрій П'ятов

Легенда клубу, номер один у збірній та в Шахтарі, але все-таки 36 - це вже забагато, навіть для голкіпера. І усе б нічого, є приклади, які показують, що такий вік - це "відкриття другого дихання". Що можна і після 40 грати(СаШо, Буффон, мої вітання). Але все одно потрібно вміти вчасно йти. Гра на виході, гра ногами, не завжди догравати епізод до кінця, де потрібно дострибнути, витягнутися( перший гол Динамо, дивитися усім) - це ті помилки, які були протягом останніх не лише 4 років, а й усієї кар'єри Андрія. І в мене є великі сумніви, що в 36 Андрій взмозі вдосконалювати свої здібності. Але це ні в якому разі не означає, що він гравець досить невисокого рівня, ні. Просто його максимум - це півфінал ЛЄ, 1/8 ЛЧ і звичайна нестабільність, яка потім проявляється у звичайних, дуже важливих матчах, де потрібна концентрація. Тому цей сезон має стати більше для нього як плавний перехід гравець/тренер, ділитися досвідом з Трубіним, а в кінці сезону - овації, повага, вдячність, "Дякую".

 

2. Сергій Кривцов

Буду відвертим, як людина - він для мене один з найпозитивніших футболістів не лише в Шахтарі, але й в українському футболі вцілому, але за почуття гумору не дають ЛЧ, чи хоча б ЛЄ. А ось як футболіст він мені не дуже імпонує. Як зараз пам'ятаю матч Дніпро - Шахтар, де Дніпро(той, що справжній) Маркевича розгромила 4:1 ще тоді Шахтар Луческу. В тому матчі румунський спеціаліст робив ротацію перед півфінальним матчем ЛЄ проти Севільї, і в центрі захисту грала пара Кривцов - Ордець. Після сенсаційної поразки "гірників" у Дніпрі мені один експерт сказав: "Ой, шкода мені фанів Шахтаря, якщо Кривцов буде основним у майбутньому. Губить позицію при швидких атаках, ведеться на замахи, завдяки яким легко його "виключити" з гри, відсутня швидкість, наче повинен у повітрі грати добре, але і тут не дуже, для ЛЧ він слабенький футболіст". Тут навіть і казати більше нема чого. Людина ще 4 роки тому сказала те, що можна бачити зараз. Він, знову ж таки, не футболіст рівня Київської області, ні в якому разі, але у команді, де є завдання - виходити до фіналу ЛЄ... Ну принаймі Шахтарю він не дуже підходить, погроми у ЛЧ - це якскравий доказ цьому, а заміна є: молоді Вітао, Бондарь. Так, їх помилки можна хоча б пояснити, по 19-20 років хлопцям, ще все попереду. Сергію, "Дякую", але час настав прощатися.

 

3. Тайсон

Ну, почнімо з того, що Тайсон вже давно натякає і дуже голосно, що "он устал, он уходит". Но якось завжди контракти на 4-5 мільйонів євро брали гору над його бажанням повернутися на пляжі Копакабани. Але видно, коли у нього є настрій, може показувати свій високий рівень гри та максимальну самовіддачу. Він - гравець топ рівня, і такі клуби як Мілан/Челсі/Рома спокійно декілька років тому могли б дуже виграти у підписанні гравця з такими даними. Та навіть зараз він є гравцем топ рівня не лише УПЛ, а й усієї Східної Європи. Але у Шахтарі він з себе вже вижав максимум. Знову ж таки, останні матчі з Інтером у півфіналі ЛЄ та Динамо у Суперкубку це довели - йому вже не цікаво, він хоче піти. І Шахтарю вже зараз потрібно вже за якусь вже суму, але продавати і прощатися. "Obrigado", Тайсон

 

4. Марлос

Тут можна робити аналогію з П'ятовим, не потрібно продавати( він, думаю, і сам не проти залишитися і закінчити тут кар'єру), але вже поступово випускати його з лави запасних, даючи шанс в стартовому складі молодим Тете, Соломону. І тут ще одна аналогія, як і з Тайсоном. Марлос, безперечно, гравець топ рівня, але просто єдиний мінус у нього - це вік. Він вже не зможе робити феєрію 70 хвилин у матчах ЛЧ, як це було у 2017 році з Феєнордом. Він, можливо і хоче, але саме тут цифри грають свою роль. Контракт у нього до кінця 2021 року, можливо, не в кінці цього сезону, а через 2 роки можна вже буде казати: "Obrigado"/"Дякую", Марлосе.

 

5. Тарас Степаненко

99% навіть про нього ніколи б і не подумали, лідер не лише у Шахтарі, але і в збірній Україні. Але так, саме він є останнім футболістом у списку тих футболістів, які, на мою думку, вже показали свій максимум, досягли своєї «стелі». Все-таки, керівництво Шахатря завжди каже, що успішні виступи на євроарені - це їх мета. Тим паче, у Тараса почастішали проблеми з коліном, і це трохи лякає, зважаючи на те, що він не молодшає, а якщо ця травма хронічна, то тут може постати питання навіть перед футболістом щодо закінчення кар’єри передчасно. Також, впевнений, що коли була пропозиція навіть не від топового Крістал Пелесу, то, все-таки, десь у Степаненко сердце "тьохкнуло». Можна було б декілька років пограти у найсильнішій лізі світу, бо для кожного футболіста такий рівень - мрія усього футбольного шляху. Так, одразу не вийде замінити гірникам Тараса, так, буде складно, але як показує гра з Інтером та Динамо, можливо, це піде лише на користь цьому Шахтарю. Знову ж таки, будувати команду там є з кого, навіть без виходу на трансферний ринок. Тарасе, твій характер та відданість - це те, чому молоді футболісти повинні повчитися у тебе, але.... "Дякую", але час прощатися.

 

P.S.

Впевнений, що більше половини людей, які побачать деякі прізвища, особливо останнє, не погодяться з моєю думкою, але я наведу простий приклад: Барселона. Вона кожен рік каже, що їхня ціль - ЛЧ, і кожен рік ніхто не розуміє, чого ж їм не вистачає. Причин може бути декілька, але одна з них - вони бояться змін: Бускетс, Альба, Піке, Суарес, так, навіть Мессі!!! - хтось з них, як і ця п'ятірка Шахтаря, не може, тому що вік, а хтось, як Лео - не хоче, бо хоче змін. Але керівницвто все одно: наша мета - ЛЧ, і що далі? 8:2 від Баварії. Барселоні натякнули в одному матчі, що потрібно щось змінювати, бо потім можуть бути результати зовсім кепські. Не просто так я обрав останнє фото саме таке. У Шахтаря, 5:0 від Інтера, та 3:1 від Динамо. Робіть висновки, "гірники", а то може бути дуже піздно....

(фото: football.ua, footboom.com, football24.ua, sportarena.com, shakhtar.info)

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты