Повість легіонера. Дамір Кахріман

🇺🇦✍Доброго вечора, шановне товариство. Сьогодні понеділок, а отже час для нової глави нашої подорожі Україною. Нагадаємо, ми досліджуємо життєвий шлях знакових голкіперів-легіонерів нашого футболу. Запрошуємо вас на сонячний півострів Крим, де нас вже чекає вельми статусний персонаж. Гайда до читання!

Частина I: Контрольований хаос

16 травня 2010 року у Сімферополі було справжнє футбольне свято. Місцева «Таврія» тільки но-виграла Кубок України, що було безперечно історичним досягненням. Не так багато команд в незалежній Україні може похвалитися обома національними трофеями. Після такого приголомшливого результату в наступному сезоні команда могла піти двома шляхами: або продовжити працювати та розвинути успіх, або жити сьогоднішнім днем та ейфорією. Як згодом стане зрозуміло, було обрано саме другий варіант.

Завдяки історичному тріумфу "грифони" стали в один ряд з українськими грандами.

Сезон 2010/2011 «Таврія» розпочала з феєричної поразку у матчі за Суперкубок України проти «Шахтаря» з рахунком 7:1! Далі команду чекало випробування у вигляді «Байєра» в кваліфікації ЛЄ. Дива не відбулось, і «фармацевти» в обох зустрічах виявились значно сильнішими. В чемпіонаті також справи йшли не кращим чином. Три перемоги в десяти стартових турах виглядали воістину гнітючими. Треба визнати, що й календар у «грифонів» був, м’яко кажучи, дуже важким. Матчі з «Динамо», «Металістом», «Дніпром» та «Шахтарем» були запхані, по суті, в два місяці. Додаємо сюди програш «Дніпру» в першому ж раунді Кубку і отримаємо справжнісіньку кризу.

Дмитра Пучкова, який підхопив команду після Михайла Фоменка та виграв трофей, швиденько звільнили та призначили виконуючим обов’язки "якогось" Валерія Петрова. Ближче до листопада цьому пану вдалось вирівняти ситуацію та здобути декілька важливих перемог. Склад більш-менш стабілізувався, от тільки на позиції голкіпера був контрольований хаос. Оскільки Максим Старцев пішов у «Металіст», місце в основі стало вакантним. Спочатку шанс отримав Віталій Постранський. Так, у протистоянні з «Байєром» він відіграв пристойно, але загалом рівень його залишався доволі посереднім. Згодом місце в старті зайняв білорус Василь Хомутовський, якого безкоштовно підписали з «Аугсбурга». Дуже швидко стало зрозуміло, чому німці так легко його відпустили, та за великим рахунком повинні були ще й доплатити. В листопаді Петров зневірився в цих хлопцях та взагалі довірив місце у воротах «вічному баночнику» Дмитру Стойку.

Трансфер Старцева стане головним каталізатором безладу у воротах

Таким чином, всі три воротаря в рівній мірі отримували ігрову практику. Основного на цій позиції фактично не було. Все це вилилось у сумну статистику. «Таврія» пропускала ледь не в кожному матчі, і пропускала непристойно багато. Звичайно, захисники також активно цьому сприяли, оскільки епізодами грали на рівні аматорів. Відповідно з приходом зими керівництво взялось виправляти ситуацію з максимальним завзяттям. Хомутовського з Богом відпустили в Пермь, а Постранського взагалі запроторили в «дубль». Стойка санкції обійшли стороною, все ж таки він досить непогано завершив першу половину чемпіонату. А вже у січні 2011 року до Криму на невстановлених умовах прибув новий №1.

Частина II: Фіналіст чемпіонату Європи

Дамір Кахріман народився у 1984 році в столиці Сербії, місті Бєлград. З самого дитинства він захоплювався різноманітними видами спорту, а особливо футболом. Тому не дивно, що саме гру №1 наш герой вибере в якості своєї майбутньої професії та згодом вступить до футбольної школи. Що цікаво, спочатку Даміра награвали в нападі, і лише завдяки, так би мовити, «рекомендації з вулиці» перекваліфікували в голкіпера.

Першим професійним клубом серба став «Севойно» з однойменного провінційного містечка. Щоправда, на дорослому рівні він дебютує за іншу команду, а саме за «Слободу» з Ужице, яка на той час виступала в Першій Лізі Сербії. Взагалі, дивлячись на кар’єру Кахрімана зараз, можна зробити один беззаперечний висновок – він дуже полюбляв мандрувати, адже в найближчі декілька років змінюватиме клуби як рукавички. Навіть встиг "заскочити" на стажування у французьку «Бастію».

Справжній шанс молодому таланта надала «Войводіна», де він проведе чудовий сезон в якості основного гравця. Нагородою стане можливість зіграти на молодіжному Євро-2007. Починаючий тренер Мілослав Джукіч зробив ставку на Кахрімана, і не прогадав. Молодіжна збірна Сербії дійде до фіналу, а Даміра визнають кращим голкіпером турніру. Ще б пак! Три з чотирьох матчів наш герой зіграє на «нуль», а пропустить вперше лише в фінальному поєдинку. Щоправда, голландці накидають сербам аж чотири м’ячі, але якби не голкіпер, було б набагато більше. Чого тільки вартує відбитий пенальті у виконанні гравця «Ліверпуля» Раяна Бабеля.

Засмучені серби після поразки у фіналі

Подібні турніри – це чудова реклама для гравців з нетопових чемпіонатів. Турецький «Коньяспор» виявився досить наполегливим і заплатив «Войводіні» 2 млн. євро в січні 2008 року. У новій країні справи у Кахрімана підуть не дуже добре. Результати команди були вкрай незадовільними, та й керівництво змінювалось занадто швидко, щоб встигати за зміною курсу. Врешті-решт, його ощасливлять заявою: «Даміре, ти явно нам не по кишені», та відправлять до Сербії. Єдиною приємною звісткою буде довгоочікуваний виклик вже у дорослу збірну.

Чергові мандри рідними краями допомогли остаточно змужніти нашому герою. Тому цілком прогнозованим стане інтерес клубів з інших слов’янських країн. Головна боротьба розгорілась між «Таврією» та «Крильямі Совєтов». Але куди там тій Самарі до нашого Сімферополя! Згодом стало відомо, що Кахріман прибув на збори команди в Алушті, а вже у лютому він офіційно стане «грифоном».

Частина III: Крим

Приєднавшись до «Таврії», Кахріман одразу продемонстрував, хто тепер №1 на півострові. Після зимової паузи він міцно «забронює» за собою місце у воротах. До кінця сезону легіонер візьме участь у 10 матчах, де пропустить 14 м’ячів. "Грифони» гідно завершили сезон на сьомій позиції.

Перший "український сезон" в кар'єрі

Влітку на команду чекали великі зміни. Керівництво ставило за мету потрапляння в єврокубки. Для виконання цього завдання був запрошений Семен Альтман. Цілком непоганий спеціаліст, який вмів тренувати середняків. Статус Кахрімана при новому тренері не змінився. В сезоні 2011/2012 серб вийшов на пік своєї форми. Тільки уявіть, 30 поєдинків з 31 можливого в усіх турнірах (з них 8 «сухих»), 38 пропущених м'ячів. Такі показники дозволили нашому герою здобути статус статус основного кіпера збірної Сербії. В ті часи Євро було ще не настільки «роздуте», тож туди потрапляли тільки обрані.

Боротьба за єврокубки вимагала максимальної концентрації

А всередині клубу було все не настільки оптимістично. Увесь сезон в «Таврії» вирували чвари та скандали. Президент клубу Сергій Куніцин не знайшов спільної мови з віце-президентом Дмитром Селюком (воно й не дивно). У конфлікті взяли участь всі, в тому числі й Альтман. Справа була настільки серйозною, що в Сімферополь прибув «головний спонсор» Дмитро Фірташ. Його дуже бентежили ці непорозуміння, адже шалені капіталовкладення, по-суті, не давали очікуваного результату. Підсумковий результат команди – шоста позиція в чемпіонаті, 12 перемог проти 9 поразок та позитивна різниця м’ячів.

Частина IV: Лужний прийшов

Щоправда, цього виявилось недостатньо, адже завдання потрапити в єврокубки було провалено. На фінішній прямій «Таврія» вщент програла боротьбу київському «Арсеналу». Альтман зміг поставити команді гарну гру «другим номером», але коли потрібно було грати з позиції сили – починались чималі проблеми. У керівництва були формальні підстави звільнити Альтмана та вони ними скористались сповна. От тільки вибір нового наставника був, м’яко кажучи, доволі дивним. На думку «наглядової ради», єврокубки в Сімферополь повинен був привезти Олег Лужний. Геніально.

В ті часи Олег Романович вважався вельми перспективним тренером. Шкода, що не вийшло

Тим часом для Кахрімана знайшли гідного конкурента. В якості вільного агента до команди приєднався Сергій Погорілий. Ігровий час був розподілений фактично порівну. Треба визнати, що наш герой в цьому протистоянні поступився новачку. На рахунку серба були 16 матчів, 27 пропущених та лише 4 «сухаря». Українець в свою чергу у 15 поєдинках пропустив 16 м’ячів та 7 разів залишав свої ворота в недоторканості.

Перший сезон Сергія Погорілого в новому клубі вдався

«Таврія» під керівництвом екс-гравця «Арсеналу» впевнено почала здавати позиції та скотилась на підсумкову 11 позицію в сезоні 2012/2013. Хоча, все списувати на Лужного було б нерозумно. Все ж таки, «Таврія» була його першим досвідом самостійного тренерства. В клубі продовжували вирувати якісь «закулісні ігри». Селюк хоч і втратив пост віце-президента, але продовжував завозити своїх хлопців. Головні віртуози Назаренко та Калініченко з кожним роком молодше на ставали.

Частина V: Останній сезон

Хоч у Олега Лужного на руках був трирічний контракт, все ж його звільнили влітку. А Дмитро Селюк в цей час перейшов на "новий рівень". Якщо раніше ця підприємлива особа привозила в Україну гравців, то тепер черга дійшла і до посади головного тренера. Звали новоспеченого коуча Янніс Хрістопулос. Він був греком.

Одне з найпровальніших тренерських призначень в історії УПЛ

Негативний фон навколо команди не залишався поза увагою гравців. Відчуваючи щось недобре, Кахріман почав роздумувати над відходом з клубу. В цей час у «Металісті» почалась справжня епідемія травм серед голкіперів. У Харкові буквально «дійшли до ручки» і реанімували кар’єру 40-річного Шуховцева. Звичайно, перспектива пограти в ЛЧ та піти з депресивної «Таврії» була дуже привабливою. Спочатку все йшло добре, адже клуби без проблем домовились про трансфер. Згодом Кахріман разом з агентом прибули до Харкова на перемовини з Красніковим. Їхній підсумок начебто був позитивним. Серб спокійно повернувся до Криму в очікувані переходу, але раптом трансфер зірвався. До честі легіонера, він повів себе як професіонал, визнав факт перемовин та запевнив, що залишається гравцем "Таврії".

Попри невдалий трансфер, легіонер продовжив сумлінно виконувати свою роботу

На старті нового сезону «грифони» програли 13 матчів та лише тричі їм вдалось вирвати перемогу. Ще до настання зими стало зрозуміло, хто є головним кандидатом для Першої ліги. Кахріман все ж таки виграв конкуренцію, тому місяцями він займався тільки тим, що виймав та виймав, виймав та виймав...

Взимку грека звільнили та призначили Ніколая Костова. Та краще не стало, «Таврія» не виграє більше жодного матчу. Подальша окупація Криму "добила" команду. Вона ледь-ледь дотягнула до кінця чемпіонату, зайняла 15 позицію та фактично зникла. Кахріман не став чекати "з моря погоди", тому ще на початку травня домовився по розрив контракту і разом із сім’єю евакуювався в Сербію. У своєму останньому сезоні він пропустить 36 разів у 22 матчах. Єдиний «сухий» поєдинок припаде на нічийний матч проти «Зорі», у листопаді.

Частина VI: Тріумф на рідній землі

Посидівши місяць на літніх канікулах, Кахріман розпочав пошуки нового клубу. Власне, нове місце роботи нашого героя було досить прогнозованим. Звичайно ж «Црвєна Звєзда» з легкістю задовольнила вимоги досвідченого сербського виконавця. Тож в липні 2014 року Дамір офіційно приєднався до столичного гранду. Щоправда, брали його в якості "старшого дядечки", який готовий сидіти та ділитись досвідом. І звісно, у потрібний момент підмінити молодого та перспективного Предрага Райковіча.

Майже кожен серб мріє зіграти за велику "Црвєну Звєзду"

В цій ситуації на допомогу прийшов «Маккабі» (Тель-Авів). Ізраїльтяни в останні дні трансферного вікна вмовили «Црвєну Звєзду» і самого Райковіча. Тож сербський талант відправився до Землі Обітованої. У Бєлграді просто не встигли знайти заміну. Відповідно сезон 2015/2016 став, без перебільшення, сезоном Кахрімана. Наш герой візьме участь у 32 матчах, в яких пропустить лише 24 м’ячі та цілих 16 разів залишить свої ворота недоторканими. Власне, по-іншому і не буває, коли граєш за місцевий гранд. За підсумками сезону «Црвєна Звєзда» стане чемпіоном, а Дамір вперше в своєму житті виграє реальний трофей, який можна помацати власними руками.

Той сезон стане лебединою піснею Кахрімана. Згодом клуб візьметься «вирощувати» нового таланта наймення Філіп Манойловіч, а наш герой повернеться на лавку. Відпрацювавши свій контракт до кінця, Дамір покинув Бєлград та після чергових мандрівок осів у клубі «Раднічкі», що виступає в «еліті» сербського футболу. Наразі він – основний кіпер команди, якому скоро виповниться 37 років.

Про Україну в цілому серб відгукувався позитивно. Море, природа та Сімферополь вразили легіонера, який до речі був завзятим риболовом. Йому особисто і його рідним дуже подобалось жити в Криму, що не дивно. Взагалі, Кахріман – типовий сім’янин і добробут родини завжди був для нього на першому місці.

Якщо оцінити кар’єру Кахрімана в Україні і не тільки, то вона залишає відчуття недомовленості. Начебто був основним, виступав на пристойному рівні. Але у єврокубках ніколи не грав, на жоден міжнародний турнір зі збірною не поїхав. Взагалі, за головну команду країни Дамір зіграє сукупно лише 8 матчів. Очевидно, не такого розвитку кар’єри очікували для кращого молодого голкіпера Європи у свій час. І якщо бути відвертими, багато в чому «допоміг» саме український клуб. «Таврія» володіла складом, який міг регулярно боротись за Лігу Європи та куди краще розкрити свій потенціал. Але внутрішній "цирк" та окупація Криму усе перекреслили…

Підсумок: 79 матчів, 115 пропущених, 16 сухих.

Добре сидіти та грітись під лагідним кримським сонечком, та все ж пора вирушати далі. Вздовж узбережжя Азовського моря ми прямуємо на терени Донбасу. Там, в "місті троянд" нас чекає наступний герой.