Повість легіонера. Мацей Налєпа

🇺🇦✍️ Доброго вечора, шановне панство. Як ми й обіцяли, ми продовжуємо нашу подорож Україною, досліджуючи життєвих шлях непересічних голкіперів-легіонерів. На черзі її друга глава. Як ви пам’ятаєте, ми досі залишаємось у Львові, де задовго до Богатінова намагався побудувати собі кар’єру один вельми цікавий поляк. Багато інформації нам доводилось збирати по крихтам, адже в ті часи технології не були настільки розвинені. Тож пані та панове, вмощуйтесь зручніше та гайда до читання! Частина I: Діло було в Жешуві

Влітку 2001 року львівські «Карпати» розпочали чергові тренувальні збори, які передбачали поїздку в Польщу. Планувалось провести декілька спарингів із місцевими командами. Крім того, перед керівництвом стояло питання комплектації команди. Особливо яскраво "майоріли" проблеми на позиції голкіперів. В розпорядженні Мирона Маркевича залишався лише Андрій Тлумак та Богдан Стронцицький, легенда клубу передпенсійного віку.

Саме з «Карпатами» Мирон Маркевич досяг перших успіхів.

Однією з зупинок було місто Жешув, де передбачалось зіграти проти «Ресовії». Під час спарингу представникам «Карпат» запропонували послуги вельми перспективного польського кіпера. Після короткочасних переговорів сторони домовились про участь поляка у зборах в Трускавці.

Потенційного новачка звали Мацей Налєпа. Він був основним голкіпером клубу «Сталь» (Стальова-Воля) з польської Першої ліги. Голкіпер очевидно переріс рівень цього «підвалу» і за ним вже пильно слідкували «Легія» та «Вісла». Після схвальних відгуків від тренера воротарів Володимира Журавчака, Маркевич прийняв доленосне рішення на користь Налєпи. «Карпати» з легкістю задовільнили скромні вимоги поляків у розмірі 150 тис. євро.

Частина II: Баскетбол, волейбол, футбол

Мацей Налєпа народився у 1978 році в містечку Тарнув. Батько нашого героя був футболістом та грав за місцеву команду. Вже через два роки його покликали виступати за «Ресовію» з Жешува, куди й перебралось все сімейство. Яке було, до речі, максимально футбольним. Цим видом спорту займався ще й старший брат Мацея, який згодом стане дитячим тренером.

Стадіон в Жешуві, де після батька гратимуть й сини.

Вже в школі майбутній голкіпер виділявся серед ровесників чималим зростом та фізичною міццю. Саме тому першими захопленнями були баскетбол і волейбол. Як зізнавався сам Налєпа, баскетбол він просто обожнював. Вже у п'ятнадцять років його кликали в баскетбольну команду «Ресовія», проте вибір був зроблений на користь футболу. Змінивши декілька молодіжних команд, поляк завершив свій перехід у дорослий футбол в клубі «Сталь». Там він був одним з кращих, та навіть визнавався гравцем сезону.

Певно, приїзд цього "штуцера" справив ще більший подив, аніж трансфер Богатінова десять років потому. Налєпі тоді було двадцять три роки, він ніколи не грав на рівні Екстракляси і широкому загалу був невідомий. Тим не менш, позиція голкіпера потребувала підсилення тут і зараз, тому трансфер мав сенс.

Частина III: Важкий початок

З ходу потрапити в старт Налєпі не вдалось, адже Маркевич робив ставку на «своїх». Навіть більше, в запас він майже не потрапляв. Оскільки іноземець дуже швидко набирав зайву вагу (особливість організму), його активно загравали за фарм-клуб в Першій Лізі. Так-так, колись існували й «Карпати-2». Ба більше, новачок «спробував на смак» ще й Другу лігу. Не повірите, але львів’яни тоді були настільки "круті", що могли собі дозволити два фарми. Другий мав назву «Галичина-Львів».

Зайві кілограми нікуди просто так не зникнуть.

Все змінилось наприкінці квітня. Маркевич не затримався у Львові та поїхав тренувати на берег Каспія. Тимчасово головним тренером був призначений Володимир Журавчак, який нарешті дав шанс поляку, і двадцять першого квітня 2002 року Налєпа дебютував за «Карпати» проти «Ворскли».

До кінця чемпіонату легіонер зіграє шість матчів та пропустить шість м’ячів. Непогана статистика, але підсумкові результати для команди були вкрай невдалими: три нульові нічиї та три поразки. Тим не менш, «леви» завершили сезон в середині турнірної таблиці, на восьмій позиції.

Частина IV: Розквіт

В першій половині сезону 2002/2003 «Карпати» очолювали люди з внутрішньої системи: Лев Броварський та Валентин Ходукін. Обидва остаточно закріпили Налєпу як №1 львівського клубу. Взимку головним тренером призначили югославського спеціаліста Івана Голаца, але це ніяк не вплинуло на становище легіонера. Він взяв участь у двадцяти чотирьох матчах (вісім з який були на "нуль") та пропустив двадцять сім м’ячів. «Карпати» змогли покращити результат порівняно з попереднім сезоном та піднялись на сьому позицію.

Впевнені виступи не могли пройти повз тренерського штабу збірної Польщі. Звичайно, основним голкіпером там був Єжі Дудек, зірка європейського футболу та представник елітної категорії голкіперів. Але якісного дублера для нього знайти ніяк не вдавалось. Перебравши купу варіантів, головний тренер Збігнев Бонек звернув увагу на Україну.

22 липня 2002 року поляки прибули у Львів на матч Карпати-Шахтар. Такий вибір був зроблений не випадково. У складі «гірників» основним голкіпером був Войцех Ковалєвскі. Особисто для Налєпи та львів’ян матч склався невдало. Вже на 18-й хвилині нашому герою розбили голову та його забрала «швидка». «Карпати» в свою чергу програли 2:4. 18-ти хвилин було достатньо, щоб Мацея «взяли на олівець». У квітні 2003 року його запросили на перші збори, а вже в червні того ж року він дебютував за збірну проти Казахстану. Польща перемогла з рахунком 3:0.

Коли ти граєш за збірну, тебе завжди помічають інші клуби. Історія з «Малагою» відбулася на зборах в Іспанії. Налєпа класно відіграв у спарингу з цією командою та навіть парирував пенальті. Окрім того, серйозний інтерес почав проявляти «Спартак» (Москва). Невідомо, якими були пропозиції (якщо вони були), але до трансферу справа не дійшла. Мабуть, якби в «Карпатах» знали про подальший розвиток подій, результат переговорів був би іншим.

Частина V: Латвійська афера

Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш. Маркевич "увійшов" цілих чотири рази, і краще б він цього не робив. Під його черговим керівництвом «Карпати» в сезоні сезоні 2003/2004 скотились на п’ятнадцяте місце та вилетіли в Першу лігу. Налєпа мав в своєму доробку двадцять два матчі, вісім "сухарів" та двадцять вісім пропущених м’ячів. Певно, гра в українському «підвалі» не входила в плани іноземця, тож взимку 2005 року він чкурнув в оренду до латвійського клубу «Вента». «Карпати» в умовах ліміту не стали заважати, до того ж латвійці заплатили за оренду 125 тис. євро.

Клуб, який за свою багату історію мав купу назв, у 2005 році повернувся в «еліту» латвійського футболу під назвою "Вента" (Кулдига). І одразу почав «смітити грошима». Окрім Налєпи з «Карпат» до Прибалтики переїхали Юрій Беньо та Володимир Журавчак. З донецького «Металурга» запросили учасника Євро-2002 Валентина Лобаньова. Нарешті, з Китаю приїхав Олександр Хацкевич, а граючим тренером був призначений взагалі Олег Лужний.

Перші два місяці все йшло непогано. Згодом виявилось, що взагалі-то "смітити" уже немає чим. Керівництво клубу банально ошукало гравців. Дуже швидко фінансування припинилося, і протягом восьми місяців команді довелось літали та жити за власні кошти. «Вента» ледь-ледь дотягнула до кінця чемпіонату на останньому місці і в кращих українських традиціях збанкрутіла та зникла.

Частина VI: Дорогу молодим!

Нашому герою нічого не залишалось, як повертатись взимку 2006 року посеред сезону в «Карпати». А тут все змінилось до невпізнаваності. Основним голкіпером був Богдан Шуст, якого вже в січні придбав «Шахтар». Тлумак в свою чергу поїхав в оренду у «Металург» (Запоріжжя). Якби не катастрофічний фізична форма та зайва вага, Налєпа мав би усі шанси повернутись в основу. «Карпати» тріумфально завершили сезон з Юрієм Мартищуком у воротах та взявшись за руці з «Зорею» вийшли в «еліту». Вояж в Латвію негативно позначився на кар’єрі польського голкіпера, адже місце в старті він повернути собі не зміг. Перед Олександром Іщенко стояла ціль закріпитись в чемпіонаті, і йому це вдалось. За підсумками сезону 2006/2007 львів’яни зайняли восьму позицію. Основним був Тлумак, а Налєпа міг похвалитись лиш дев’ятьма матчами, в яких пропустив дванадцять разів. Лиш один раз поляку вдалось зберегти свої ворота в недоторканості.

За іронією долі згодом Мартищук стане гравцем «Зорі»

Реальний шанс покращити становище випав у сезоні 2007/2008. В пошуках гідного конкурента для Горяїнова, Маркевич зупинив свій вибір на Тлумаку. Той особливо не вимахувався, і залюбки поїхав до "Металіста". Тут би й виходити на авансцену Налєпі, але ні. Основним воротарем знову став Мартищук. На долю Мацея випали одинадцять поєдинків та шістнадцять пропущених. «Сухих» матчів стало більше – чотири штуки.

Частина VII: Харків

Поступово всім стало зрозуміло, що так тривати не може. Налєпа, вочевидь, був не в захваті від ролі дублера. Олег Кононов прийшов надовго, тож зразу почав вибудовувати команду під себе. Номером один для своїх «Карпат» він обрав Всеволода Романенка. А іноземцю в кращому випадку світила роль резервіста.

Раптом, з пропозицією про повноцінний трансфер звернувся ФК «Харків», аутсайдер чемпіонату. Невідомо, як довго йшли перемовини, але у підсумку зійшлись на сумі в 325 тис. євро. Можна лише аплодувати менеджменту «Карпат». Продати тридцятирічного легіонера-голкіпера без регулярної ігрової практики за такі гроші – це треба вміти. Це якби зараз умовний "Минай" придбав за гроші умовного Махарадзе у "Зорі". Та ми б тиждень цей трансфер обговорювали!

Знайомтесь, дуже дивний клуб.

Налєпа довго не думав та майнув у Харків, але здебільшого довелося знову сидіти на лаві. Основним голкіпером в колективі Михайла Стельмаха був Дмитро Стойко, який "героїчно" пересидів перед цим Рустама Худжамова. Звичайно, свої дев’ять матчів поляк таки зіграє та пропустить п’ятнадцять разів. ФК «Харкову» це мало чим допомогло. В діях керівництва проглядався тотальний непрофесіоналізм, тож клуб з тріском вилетів в сезоні 2008/2009 в Першу лігу. Воно й не дивно.

Частина VIII: Повернення у рідний край

Певно, грати в нижчому дивізіоні Налєпі не дуже хотілось. Тож, в якості вільного агента він повернувся на Батьківщину. В тридцять один рік поляк дебютував в польській Екстраклясі за клуб «Пяст». За підсумками сезону команда з Глівіце вилетить з еліти польського футболу. Якщо вам здається, що вам не щастить, просто подивіться на кар'єру цього хлопака. Наш герой ще трошки пограє на професійному рівні за «Одру». В 2016 році екс-гравець збірної Польщі завершив кар’єру, після кількох сезонів на аматорському рівні.

Ось і кінець історії Мацея Налєпи. За останніми відомостями він працює на великому підприємстві, яке продає гуму. В Україні він провів значний відрізок свого життя – вісім років. У нього склалися чудові стосунки з одноклубниками, багато з яких характеризували поляка як головного жартівника «Карпат». Взагалі, у Мацея була лагідна вдача, він легко заводив друзів та викликав довіру. Навіть з Тлумаком, головним конкурентом всієї кар’єри, Налєпа товаришував і за межами поля. Голкіпери «Карпат» в ті часи щиро раділи успіхам один одного.

FIFA-шний Налєпа.

Кар’єра Налєпи завершилась із відчуттям легкої недомовленості. Він міг розвинути свій успіх, але одне невірне рішення все перевернуло. Зараз той перехід в Латвію інакше як помилкою не назвеш. До речі, хотілось би озвучити вам один цікавий факт. Польський страж воріт входить в топ-3 легіонерів-голкіперів, які грали в Україні, за кількістю матчів. На його рахунку вісімдесят матчів в «еліті» та ще близько двадцяти в Першій Лізі.

Підсумок: 80 матчів, 24 "сухих", 104 пропущених

P.S. враховувались лише матчі у Вищій лізі

Щось ми затримались у Львові. Час розігрівати нашу "тачанку" та рушати далі. Наступна зупинка - сонячний УКРАЇНСЬКИЙ півострів. Далі обов'язково буде...

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Vrozriz!
+22
Популярные комментарии
Black Eagle
+3
Був одним з улюбленців Димінського.
Кажуть,що Спартак давав пристойну суму,але Димінський відмовив Налєпу.
Пізніше сплавили у Харків,через любов до стакана і масових гулянь.
Був ще цікавий випадок,коли грали товарняк з "Параною",горіли 0-1 і Налєпа побіг на стандарт до бразильців і у відповідь Карпати отримали гол.
Юрій Мацьків
+2
Це приємно, напевно. І для Мацея теж.. я тільки по Карпатах маю трішки спогадів.
Ответ на комментарий Дмитрий Клименко
помню его в ФК Харькове
Дмитрий Клименко
+2
помню его в ФК Харькове
Написать комментарий 7 комментариев
Loading...
Реклама 18+