Підсумок виступу українських спортсменів у зимовому сезоні 2020/21

Сезон зимових видів спорту 2020/21 видався дуже скороченим, сумбурним і не таким яскравим, адже без глядачів картинка досить сира. Більшість українських спортсменів розпочали підготовку в останній місяць перед змаганнями, у той час як суперники із провідних країн тренувались все міжсезоння на домашніх трасах, треках, ковзанках. Тим не менш, українці протягом сезону нав'язували їм боротьбу за високі місця і здобували медалі. Тож давайте підбивати підсумку виступу наших спортсменів.

Біатлон

Жіноча збірна

Уже другий сезон поспіль українські біатлоністи завершують без перемог, хоча шансів здобути золоту медаль було вдосталь. Найбільш близькою до тріумфу була Юлія Джима. У своїй коронній дисципліні індивідуалці в Антгольці вона здобула срібло. Відставання від Лізи Терези Гаузер було 44 секунди, тож перемогли можна були лише завдяки ще одній штрафній хвилині австрійки. А от у спринті в Нове-Мєсто, де Юля виграла друге срібло сезону, програла лише 10 секунд майбутній володарці великого Кришталевого глобуса. Українські вболівальники розраховували на довгоочікуване золото, але норвежка видала потужне останнє коло з одним колом штрафу в активі і продовжила свою переможну серію.

Взагалі Джима провела сезон дуже потужно — 17-е місце у загальному заліку та 7 попадань у топ-10. Минулого року вона також виграла срібло в індивідуальній гонці, однак потім розчинилась і стала третім номером збірної після Олени Підгрушної та Валентини Семеренко. Так само можна сказати і про сезон 18/19 — перша перемога в кар'єрі і провальний виступ з купою пропущених гонок. Цього разу Юлія краще підготувалась до Чемпіонату світу, який проходив можна сказати на «рідній» трасі. Так, на самому чемпіонаті вона виступила ненайкращим чином, однак після нього на березневих етапах, розбігавшись, видала максимум, поки суперниці були виснажені після головного старту.

Також прогрес продемонструвала і Дар'я Блашко — потрапила у топ-10 новоствореного заліку кращих біатлоністів до 25 років та боролась протягом сезону за звання кращого снайпера, лише в останньому триместрі трохи зіпсувала собі статистику. Блашко не вистачило 3-х очок до попадання у топ-30 загального заліку. Українка розпочала грудневі етапи потужно, як і минулого сезону. Однак всі пам'ятали як після новорічних свят вона сильна здала і випала з основного складу. Така динаміка почала прослідковуватись і цього року, але у Поклюці Даша повернулась у форму і лише двічі не потрапила у топ-30. Також вона стала головним забійником в естафетній четвірці і зробила чималий вклад у потрапляння на високі позиції. Капітан Олена Підгрушна провела сезон не так яскраво — були як хороші гонки так і не дуже, зокрема декілька разів підводила в естафетах. Швидкістю по дистанції Олена не вражали, окрім коронного останнього кола. Процент точних влучать залишився такий самий як і минулого року, однак завжди остання мішень не закривалась. Це заважало боротись за вищі позиції. Цікаво, чи вистачить її на наступний сезон?

Анастасія Меркушина стоїть на місці. У другій половині сезону вона трохи розбігалась перед Чемпіонатом світу, де взяла участь у індивідуалці та естафеті і також провела пару непоганих гонок після. Стрільба значно погіршилась у порівнянні з минулими роками, коли її вважали однією з найкращих у цьому плані. Приємно здивувала новина, що наступного сезону вона буде тренуватись під наглядом Уроша Велепеця, яки повернувся до тренерства жіночої збірної.

Сестри Семеренко цілком очевидно продовжують регресувати. Одні з найстарших біатлоністок сучасності не планують завершувати кар'єру і хочуть боротись за місце в основі на Олімпіаду. Незрозуміло, як їм це вдасться, оскільки жахливий хід та стрільба не дозволяють змагатись за високі місця навіть на КІБУ. Їх головою конкуренткою є Катерина Бех, яка потроху набирає форму і рветься в основу. Оскільки на Олімпіаді можна заявити 4 біатлоністи, а взагалі поїдуть 5 українок, то шанси на виступ близькі до нуля. Наші дівчата не змогли повернути повну квоту у 6 спортсменів, хоча були досить близькі. Боротьбу в останню мить виграли білоруси, які двічі були другими в естафеті.

Сезон 2019/20: Кубок нації (жінки) — 6 Україна

Сезон 2020/21: Кубок нації (жінки) — 7 Україна

Також до сезону будуть готуватись Ірина Петренко та Анна Кривонос. Ірина повернулась з декрету і не погано відбігала сезон. Стрільба на рівні, лише треба повертати минулу швидкість. Кривонос виграла срібло КІБУ в гонці переслідування. Це її перша медаль на такому рівні. Будемо чекати на їх прогрес наступного циклу.

Серед естафетних гонок кращий виступ був на Чемпіонаті світу, де ми до останнього претендували навіть на перемогу. Після останньої стрільби Олена виходила третьою і вже по трасі випередила Франциску Пройсс. Однак вже на фінішній прямій німкеня наздогнала знесилену Олену і виборола срібло. Наша збірна втретє поспіль на ЧС здобуває бронзові нагороди.

У заліку естафет жіноча збірна не змогла поліпшити результат минулого сезону.

Сезон 2019/20: Залік естафет (жінки) — 6 Україна

Сезон 2029/21: Залік естафет (жінки) — 7 Україна

На чемпіонаті Європи ми також не залишились без нагород. Анастасія Меркушина в індивідуальній гонці виграла срібну медаль. Їй не вистачило 3 секунди, аби зберегти лідерство. Зусиллями Ірини Петренко та Віти Семеренко наша збірна фінішувала третьою у змішаній естафеті.

Плюси:

- естафетна четвірка на головних стартах виборює медалі;

- Юлія Джима після двох невдалих сезонів повертається у топ-20 заліку КС;

- Прогрес Дар'ї Блашко — стала другим номером жіночої збірної і стабільним забійником в естафетній четвірці.

Мінуси:

- топтання на місці Анастасії Меркушиної — лише під кінець сезону розбігалась, однак до катастрофічно слабкого ходу додалась неточна стрільба, що для неї не властиво;

- кар'єра сестер Семеренко поступово йде до завершення — Валя стабільно показувала жахливий хід по трасі, лише на початку сезону посіла 9-е місце у спринті, а далі пропуски гонок і деколи боротьба за топ-30. Віта взагалі у сезоні не заробила жодних балів до свого активу. Якщо замість Віти у наступному сезоні виступатиме Катерина Бех, то Валю замінити ніким.

Чоловіча збірна

У цьому сезоні Артем Прима вийшов на пік форми. Він двічі потрапив у топ-10 і сталося це на Чемпіонаті світу, де він відбігав усі можливі гонки і нижче 21-го місця не опинявся. Також Артем допоміг достойно виступити команді у двох змішаних естафетах, де нам дістались «дерев'яні» медалі. На жаль, у березні не вдалось продовжити серію яскравих гонок через болі у спині. На чемпіонаті він виклався на повну, адже скоріш за все це його остання світова першість. Тому цілком справедливо він забирає «звання» кращого біатлоніста у нашій чоловічій збірній. Так, він сезон завершив на 33-у місці, однак 23-й Дмитро Підручний увесь сезон був у чудовій формі, зокрема на старті Чемпіонату світу, проблем зі змащенням лиж не було, але реалізувати увесь потенціал не вдалося.

Однією з важливих подій у кар'єрі була перемога у пасьюті на чемпіонаті Європи. Прима був одним із небагатьох в групі лідерів, кому довелось заглянути на коло штрафу. Тож три наступні штрафи були для нашого спортсмена нескінченною погонею за лідером. На останньому колі Артем чітко розібрався з Міхалем Крчмаржом і здобув другу за останні 10 років особисту перемогу у кар'єрі.

Індивідуальна гонка все ще залишається чимось надважким для Дмитра. Значні проблеми у сезоні діставала стрільба, особливо у спринті, де 2 кола кола штрафу це забагато. З такими низькими стартовими номерами у пасьюті було важко підібратись на вищі позиції, бо також були промахи. У гонці переслідування у Нове-Место Дмитро вперше на Кубку світу відстріляв на чотири нулі. Це було неочікувано. Швидкість інколи була низькою, хоча у порівняні з минулим сезоном він скоротив відставання від лідера на 1 секунду.

Найвищими місцями були 6-е, 7-е та 9-е відповідно. Що у Дмитра не відняти, так це викладання на максимум в естафетах. Важко перерахувати скільки було випадків, коли наш капітан піднімав збірну на 5 або більше позицій за рахунок чистої швидкої стрільби та контактній боротьбі по дистанції. Прикро, що в особистих гонках все складається інакше.

Значний прорив у цьому сезоні здійснив Антон Дудченко. Він став третім номером збірної, 5 разів потрапив у «залікові бали» і завершив виступ у топ-10 кращих біатлоністів до 25 років. На етапі в Антгольці в індивідуальній гонці Антон міг виграти першу медаль Кубка світу. Після останньої стрільби він вийшов третім, однак важко було втримати перевагу над Лукасом Гофером і Кантеном Фійоном Має. На фініші Антон програв французу 0,3 секунди. Усім вболівальникам було прикро, адже всі розуміли, що десь не вистачило одного гребка до медалі. Однак все рівно 5-е місце є дуже і дуже хорошим результатом для молодого українця.

Також непогано себе проявив Богдан Цимбал. На чемпіонаті Європи він маг нагоду заявити про себе і він з цим впорався. Були позитивні моменти як в стрільбі так і швидкості по дистанції. Тому він цілком заслужив місце в основі на Чемпіонаті світу. У спринті він показав найкращий результат у кар'єрі — 30-е місце, а потім у пасьюті Богдан його перебив, фінішувавши 18-м. У сезоні він тричі потрапив у залікову зону, як і Артем Тищенко.

27-річний спортсмен залишається бути кращим снайпером не тільки в нашій збірній, але і у сезоні загалом — друге місце у рейтингу з 92,1 % влучань, лише у Сімона Едера на 0,4 % більше. Однак хід це щось за гранню. Біатлоністи з країн поза топ-20 Кубка націй з легкістю його обходять по трасі. На жаль, кращого забійника ніж Артем нема, однак, виходячи на останнє коло в естафеті у когорті лідерів, естафету ми передаємо вже з відставанням 30-59 секунд на місцях у межах десятки. Сподіваємось, Цимбал підтягнеться.

У Кубку Націй ми так і залишились у топ-10. Про п'ятірку найкращих нам мріяти дуже рано. Окрім норвежців та французів теоретично можна боротись із німцями, оскільки команду покидають ветерани, однак молодь не слабша. У шведів Себас та Понсі на всю збірну збирають очки, а в естафетах вони завжди високо. Нам би у найближчий час не вилетіти з топ-10, сподіваємось, Дученко та Цимбал через рік будуть добре бігати і переживати нам не доведеться.

Сезон 2019/20: Кубок нації (чоловіки) — 7 Україна

Сезон 2020/21: Кубок нації (чоловіки) — 8 Україна

У естафетах ми посідали 5 разів із 6 у топ-10. Найкраща гонка у виконанні наших чоловіків була на Чемпіонаті світу. Ми боролись за медалі — Артем та Дмитро потужно провели свої етапи і вивели Україну на 2-у позицію перед останнім етапом, де біг Дудченко. Антон на першому колі дав суперникам наздогнати себе і ще й на лежці завалився. На стійці закрив з 6-и і на останньому колі пропустив Жаклена. Якби не ті промахи, цілком могли розраховувати на бронзу.

У заліку естафет чоловіча збірна зайняла місце нижче, ніж у попередньому сезоні, де ми святкували срібну медаль:

Сезон 2019/20: Залік естафет (чоловіки) — 5 Україна

Сезон 2020/21: Залік естафет (чоловіки) — 8 Україна

Плюси:

- Чудовий виступ Артеми Прими на Чемпіонаті світу: відбігав усі 7 гонок, двічі фінішував у топ-10;

- Прогрес Антона Дудченка і Богдана Цимбала, які стали 3-м та 4-м номерами чоловічої збірної.

Мінуси:

- жахлива стрільба капітана Дмитра Підручного, що перекреслює всі старання по трасі та не дає боротись за високі позиції;

- хвороба Сергія Семенова, що ослабила чоловічу команду.

Бобслей та скелетон

Повний огляд, аналіз та підсумки виступу українців у сезоні представлені в окремому пості.

Хокей

У цьому сезоні IIHF прийняла рішення скасувати ряд турнірів через пандемію коронавірусу. Під рішення комітету потрапив і чемпіонат в дивізіоні 1В у Катовіце, на якому повинна була зіграти збірна України. Континентальний кубок також не відбувся, Кременчук втратив чудову нагоду вперше виступити на євроарені.

Санний спорт

Сезон санкарів можна назвати «відмінним». Андрій Мандзій посів високе 18-е місце у заліку Кубка світу. У Вінтербергу він вперше у сезоні кваліфікувався у фінал спринту. Також Антон Дукач завершив сезон вище ніж у минулому році. Головним його здобутком є другий результат у заліку Кубка Націй. Він набрав 389 очок за підсумками 9 етапів. Андрій Мандзій, зайняв 4-е місце. Йому не вистачило 17 очок для того, щоб обійти поляка Матеуша Соховича. Результат Дукача на Кубку Націй — найкращий в історії України. Раніше українці займали треті місця на подіумі турніру в двійках. Таким чином, Дукач став також першим, хто на Кубку націй фінішував у топ-3 у одноосібних санках. У активі українців срібна та бронзова медалі, здобуті вперше у кар'єрі.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки-одиночки):

18. Андрій Мандзій (30-23-21-14-15-25-17-26-20-23) / 31-й (29-29-27-31-25-29-24) у минулому році

25. Антон Дукач (21-30-26-20-26-23-28-20) / 29-й (27-27-32-15) у минулому році

51. Олег-Роман Пилипів / дебютний сезон

Загальний залік Кубка націй (чоловіки-одиночки):

2. Антон Дукач (17-11-13-2-6-6-12-8-8) / 7-й (16-16-13-6-8-13-3) у минулому році

4. Андрій Мандзій (10-13-9-3-12-8-10-6-10) / 8-й (13-11-16-18-12-10-17-5) у минулому році

42. Олег-Роман Пилипів (23-DNF-19) / дебютний сезон

У цьому сезоні у чоловічій команді з'явився третій номер — молодий санкар Олег-Роман Пилипів. Він взяв участь тільки у двох заїздах на Кубку Націй. У жінок на дорослому рівні дебютувала Юліанна Туницька на етапі Кубка світу у Сігулді, де посіла високе 15-е місце. Оскільки змагання проходили у рамках чемпіонату Європи, то у заліку U-23 вона здобула бронзову медаль. Після цього тріумфу вона ще дві гонки КС провела на високому рівні, лише на останньому етапі не виступила, оскільки через сильні снігопади збірна не змогла виїхати з готелю.

Загальний залік Кубка світу (жінки-одиночки):

29. Олена Стецьків (22-20-25-16-28) / 23-а (24-23-19-21-26-14) у минулому році

31. Олена Смага (27-24-24-27-28) / 28-а (16-25) у минулому році

37. Юліанна Туницька (15-21-28) / дебютний сезон

Загальний залік Кубка націй (жінки-одиночки):

8. Олена Смага (12-10-8-5-14-17-16-19-17) / 15-а (23-16-21-20-20-24-18-6) у минулому році

11. Олена Стецьків (20-15-14-13-4-12-20-12) / 10-а (21-12-11-6-11-11-4) у минулому році

28. Юліанна Туницька (6-15-17-7) / дебютний сезон

Серед екіпажів двійок з'явився тандем дебютантів. Вадим Микиєвич та Богдан Бабура тричі виступили на Кубку світу, хоч і займали останні місця. Виступ основних пар двійок теж був не такий яскравий. У Ігоря Стахіва була зірвана спина, а лікарів у команді немає. Тому нашим санкарям доводилось звертатися до спеціалістів з інших команд. Взагалі, підсумовуючи сезон, головний тренер збірної наголошував про відсутність у команді масажистів, лікарів та сервісменів. Усе самі роблять спортсмени. І в таких умовах вони демонструють високі результати як і колеги європейських збірних, у яких все є.

Загальний залік Кубка світу (двійки):

17. Ігор Стахів/Андрій Лисецький (15-14-17-14-17-19-18-20-21-20) / 18-і (15-19-18-14-17-17-10-15) у минулому році

24. Ігор Гой/Мирослав Левкович (21-18-DNS-23-20-22-22-21) / 19-і (15-14-20-20-16-18-12-18) у минулому році

29. Вадим Микиєвич/Богдан Бабура (24-23-24)/ дебютний сезон

Загальний залік Кубка націй (двійки):

9. Ігор Гой/Мирослав Левкович (13-7-7-12-11-10-12-9) / 5-і (6-3-9-12-12-13-3-8) у минулому році

12. Ігор Стахів/Андрій Лисецький (6-9-8-8-10-8) / 3-і (9-7-8-11-8-10-10-4-6) у минулому році

21. Вадим Микиєвич/Богдан Бабура (12-12-16-11) / дебютний сезон

Загальний залік Кубка світу (естафети):

6. Україна / 8-а у минулому році

Чудово наша збірна виступила на Чемпіонаті світу. Андрій Мандзій став першим в історії українцем, який вийшов у фінал ЧС з санного спорту в спринті. На змаганнях у Німеччині в одиночному заїзді він фінішував тринадцятим. Раніше на чемпіонатах світу ні одному з нинішніх членів збірної України не вдавалося потрапляти у топ-20 в індивідуальних змаганнях. Антон Дукач став 20-м (покращив свій показник), двійка Стахів/Лисецький стали 19-ми. Для Юліанни Туницької та Олени Смаги це був дебютний ЧС. Юліанна показала 30-й результат, а Олена, на жаль, не фінішувала. Лише у спринті їй вдалось провести хороший заїзд і посісти 30-е місце. 27-ю стала Олена Стецьків, що для неї є особистим рекордом. У естафеті українці фінішували сьомими. Це найвища позиція за всю історію виступів наших спортсменів.

З такими результатами на наступний сезон дивимось з оптимізмом. Молода Туницька виступає на рівні з досвідченою Стецьків, ще й Смага не далеко від них відстала. Вже у наступному сезоні вона цілком може боротись за топ-10 на етапах Кубка світу. Також Антон Дукач може всіх здивувати. Сподіваємось на вдалі міжсезонні збори і восени у бій за олімпійськими ліцензіями.

Фігурне катання

Через пандемію у фігурному катанні великі турніри були скасовані. Українці брали участь лише на поодиноких кубках суто задля підтримки форми. У вересні танцювальний дует Дар’я Попова і Володимир Бєліков став бронзовим призером традиційного міжнародного турніру з фігурного катання Nebelhorn Trophy, який проходив як етап серії ISU Challeger в Оберстдорфі.

Українські фігуристи виграли чотири нагороди на міжнародному турнірі Budapest Trophy. Наші спортсмени були найсильнішими в трьох з чотирьох видів змагань, в яких вони брали участь. В останній змагальний день на вищий щабель п'єдесталу зійшли юніори — одиночниця Анастасія Шаботова і танцюристи Марія Голубцова / Кирило Бєлобров, а також танцювальний дует Олександра Назарова / Максим Нікітін. Друге призове місце в юніорській категорії зайняла ще одна українська танцювальна пара — Марія Пінчук / Микита Погорєлов.

На Чемпіонаті світу у Стокгольмі наші фігуристи здобули дві олімпійські ліцензії — у змаганнях чоловіків та у танцях на льоду. Серед чоловіків 19-річний Іван Шмуратко завершив змагання 21-м, і цього виявилося достатньо для здобуття ліцензії. У танцях на льоду наша пара Максим Нікітін/Олександра Назарова була 20-ю і також виступить на Іграх-2022 у Пекіні.

Шорт-трек

Цей сезон у шорт-треку видався занадто коротким. Усі етапи серії Кубка світу були скасовані, лише на невеличких локальних турнірах та кубках спортсмени могли підготуватись до двох головних стартів сезону — чемпіонатів Європи та світу.

Загальний залік світового рейтингу залишається минулорічний на початок наступного сезону. Тож аналізувати виступ наших спортсменів можна тільки за результатами на ЧЕ та ЧС.

Україна на чемпіонаті Європи у Гданську була представлена наступними учасниками: Марія Долгополова, Уляна Дуброва, Тетяна Зарванська, Світлана Репецька, Єлизавета Сидьорко, Олег Гандей і Владислав Немiро. Ніхто з них не подолав кваліфікацію. Єдиним, хто міг це зробити, був Олег Гандей. На дистанції 1500 м він фінішував на прохідному 2-му місці, однак судді його дискваліфікували через торкання боснійця під час повороту.

У підсумку Олег Гандей Олег посів 27-е місце на дистанції 1000 м і 44-е місце у загальному заліку змагань. Владислав Немiро на дистанції 1000 м посів 30-е місце, на 1500 м 33-е місце і на 500 м 35-е місце, у загальному заліку 44-й. Усі результати, окрім на 1500 м стали для нього найкращими у кар'єрі на чемпіонатах Європи.

Серед жінок Зарванська, Дуброва та Репецька нічим не відзначились, а Марія Долгополова посіла 22-е місце на дистанції 500 м, 26-е на дистанції 1000 м, і 32-е на 1500 м, 29-а у загальному заліку. Усі результати є її оновленими рекордами на чемпіонатах Європи.

На Чемпіонаті світу у Дордрехті Україну представляли лише Марія Долгополова та Олег Гандей.

Результати Марії: 27-е місце на дистанції 1500 м, 29-е на 1000 м, 34-е на 500 м, у загальному заліку 29-а. Усі результати — це оновлені рекорди на чемпіонатах світу для неї. У Олега Гандея лише один результат — 26-е місце на дистанції 1500 м і також новий особистий рекорд.

Звичайно, на всі «персонал бести» вплинув фактор відсутності багатьох спортсменів, зокрема з Китаю, однак все ж таки результат є результат, для наших спортсменів подолати перший етап вже можна вважати досягненням. Саме за змаганнями у кваліфікації з більш-менш рівними суперниками можна спрогнозувати перспективи на Олімпіаді. Якщо навіть їм програвати, то про олімпійську ліцензію можна забути. Скоріш за все, путівку у Пекін отримають декілька наших шорт-трекістів, тож за це міжсезоння треба багато попрацювати, щоб на Іграх поборотись хоча б за вихід у чвертьфінал.

Гірськолижний спорт

Молода команда гірськолижників продовжує свій шлях прогресу та зміцнення. Про виступ на Кубках світу та Європи мови не йдеться, лише досвідчений Іван Ковбаснюк змагався на декількох етапах КЄ і результати далекі від позитивних. А от на Кубку FIS українці часто посідали високі місця у цьому сезоні і навіть брали медалі. На цьому турнірі нашим спортсменам легше змагатись, адже конкуренція не висока. Зазвичай це резервісти міцним європейських команд з якими можна порівнювати рівень нашої підготовки.

У грудні на змаганнях у Туреччині Тарас Філяк двічі переміг у слаломі, а Михайло Карпушин виборов дві срібні медалі. У січні у Щавниці Анастасія Шепіленко показала другий та третій час у гігантському слаломі. «Завдяки фінансовій підтримці ЦОП Закарпатської області Насті частково вдається забезпечити своє перебування закордоном, для того щоб брати участь у міжнародних змаганнях поточного року та впроваджувати змагальну підготовку», — коментує федерація. Того ж місяця у Яхоріні за підсумками двох змагальних днів Кубка FIS Анна Стойкова двічі виборола бронзову медаль.

Успішно українці виступили на Чемпіонаті світу. Анастасія Шепіленко в усіх трьох дисциплінах фінішувала у топ-40. Для її сестри Катерини, Тетяни Кнопової та Катерини Пирожко це дебютні змагання. Катерина не фінішувала у своїх дисциплінах, Кнопова посіла 39-е місце у слаломі, а Пирожко була вище на три позиції — 36-а.

Серед чоловіків був один дебютант — Максим Марійчин. Він не зайняв жодної позиції як у всі інші представники, окрім Івана Ковбаснюка, який оновив особистий рекорд, фінішувавши 30-м у слаломі.

На юнацькому Чемпіоні світу найвищими серед українців були Анастасія Шепіленко та Тарас Філяк — 29-і місця у супергіганті і слаломі відповідно.

Нижче наведені усі результати українців:

Анастасія Шепіленко: на Кубку FIS (47-60-11-10-2-3-7-62-52-24-9-29-21-32-44-23-15) / на ЧС (39-36-35) / на ЮЧС (29-30).

Катерина Шепіленко: на Кубку FIS (39-72-16-16-11-72-71-43-53-49-24) / на ЧС (DNF) / на ЮЧС (32).

Катерина Пирожко: на Кубку FIS (73-74-69-14-24-22-24-12-11) / на ЧС (40-36).

Тетяна Кнопова: на Кубку FIS (62-13-14-18) / на ЮЧС (39).

Іван Ковбаснюк: на ЧС (60-30) / на КЄ (61-80-85).

Тарас Філяк: на ЮЧС (45-29) / на FIS (1-1-14-14).

Левко Цібеленко: на ЧС (DNF) / на КЄ (65-72-82-70).

Михайло Карпушин: на ЧС (DNF) / на FIS (2-2-7-11-16).

Максим Марійчин: на ЧС (DNF) / на ЮЧС (44) / на FIS (4-13-11).

Результати на Чемпіонаті світу показали, що у майбутньому наші спортсмени можуть змагатись на Кубку Європи і посідати солідні місця. Звичайно, скоріш хотілось би побачити наших представників і на Кубку світу, однак до цього нам треба пройти важкий шлях переходу з юніорів на дорослий рівень.

Лижні перегони

Про лижників важко щось розповідати. Як програвали по дистанції усіляким спортсменам із «топових зимових країн» (Бразилія, Австралія, Іспанія, Таїланд, Андорра, Ісландія) так і продовжуємо програвати. На Кубку світу українці виступили лише на декількох етапах і зазвичай залишалась у кваліфікації, або просто фінішували на останніх місцях. Для наочності візьмемо кожного спортсмена та його найвище місце на Кубку світу та Чемпіонаті світу.

Марина Анцибор — 39-е місце у спринті у Дрездені (всього було 45 учасниць) і 41-е (серед 48 учасниць) у мас-старті на Чемпіонаті світу.

Валентина Камінська — 38-е місце у спринті у Дрездені (всього було 45 учасниць) і 42-е (серед 48 учасниць) у мас-старті на Чемпіонаті світу.

Юлія Кроль — 43-е місце у спринті у Дрездені (всього було 45 учасниць) і 47-е (серед 48 учасниць) у мас-старті на Чемпіонаті світу.

Вікторія Олех — 49-е місце (останнє) у скіатлоні у Лахті і 46-е (серед 48 учасниць) у мас-старті на Чемпіонаті світу.

Дмитро Драгун — 59-е місце у спринті у Дрездені (всього було 69 учасників) і 66-е місце у скіатлоні на Чемпіонаті світу.

Руслан Перехода — 68-е місце у спринті у Руці і 63-е місце у спринті на Чемпіонаті світу.

Олексій Красовський — 58-е місце у спринті у Дрездені (всього було 69 учасників).

Тобто наші спортсмени потрапляли у топ-50 при відсутності великої кількості спортсменів. Коли на Чемпіонат світу приїхали всі учасники і всі вони у формі, то можна лише розраховувати на передостанні місця, або сподіватись, щоб не зняли як кругових.

Наші лижники брали участь на домашніх змаганнях у рамках FIS, там вони зібрали усі комплекти нагород, так як були лише українці. Вони могли б залишитись без медалей, якби приїхали резервні склади сусідніх країн, такі як: Чехія, Словаччина, Польща, Румунія, Словенія, Латвія, Литва, Естонія. Серед юніорів нема кого виділити. Скоріш за все у майбутньому вони будуть посідали такі самі місця що і лижники основної збірної, якщо до того моменту доживе сам вид спорту в Україні.

Фрістайл

У цьому сезоні уболівальники очікували від фристайлістів медалі, оскільки після паузи повернулись лідери збірної Олександр Абраменко та Ольга Полюк. Нагороди були, але не на змаганнях вищого рівня. Єдину потенційну медаль у нас «відібрали» судді на першому етапі Кубка світу у Руці. Абраменко та Ілля Буров отримали однакову кількість очок, хоча об'єктивно росіянин виконав стрибок гірше. Бронзову медаль отримав Буров, оскільки у кваліфікації був вище. Загалом у сезоні КС у нашої збірної 3 попадання у суперфінал: 2 у Абраменка і один раз у Окіпнюка. Наші спортсмени брали участь на чотирьох етапах із семи (3 проходили у Росії).

Молоді фристайлісти Дмитро Котовський та Олександр Окіпнюк приємно вразили своїми виступами. Вони виконували максимально складні стрибки, лише на приземлені помилялись і це зазвичай не давало їм посідати високі позиції. Хочеться відзначити відмінну роботу тренера Енвера Аблаєва, який підвів молодих хлопців на один рівень з Абраменком. Дмитро став новачком року в лижній акробатиці за версією Міжнародної федерації лижного спорту. Сам олімпійський чемпіон все ще не повернувся до своєї колишньої форми. У жінок все ще є проблеми в якості стрибків та приземлені також.

Залік Кубка світу з лижної акробатики (чоловіки):

13. Олександр Абраменко (4-10-8-5) / пропускав минулий сезон

22. Дмитро Котовський (9-12-13-24) / 44-й (22) у минулому сезоні

24. Олександр Окіпнюк (15-26-6-21) / 36-й (23-30-22) у минулому сезоні

28. Микола Пуздерко (21-10-11) / 24-й (20-DNS-19-16-9) у минулому сезоні

Залік Кубка світу з лижної акробатики (жінки):

19. Надія Мохнацька (9-12-14-15) / 11-а (16-17-22-9-1) у минулому сезоні

22. Ольга Полюк (20-9-8) / пропускала минулий сезон

28. Анастасія Новосад (11-23-18-14) / 22-а (12-13-19-17-11) у минулому сезоні

Збірна чимало нагород здобула на етапах Кубка Європи. Окрім основного складу, який готувався до Чемпіонату світу, відмінно проявили себе юніори. За підсумками сезону в загальному заліку українці серед найкращих. У чоловіків залік виграв Максим Кузнєцов, а третє місце посів Володимир Кушнір. Максим має на своєму рахунку дві перемоги та бронзу, а Володимир срібло та бронзу. У жінок у трійці лідерів сезону завершила виступ Ангеліна Брикіна — дві бронзові медаль. Також достойно сезон провела Анастасія Гасюк. Молоді спортсмени під керівництвом Максима Нескромного та Надії Діденко можуть у наступному сезоні поборотись за ліцензії на Олімпіаду.

Залік Кубка Європи з лижної акробатики (чоловіки):

1. Максим Кузнєцов (19-12-7-9-4-1-1-7-3) / 20-й (9-33-7-7) у минулому сезоні

3. Володимир Кушнір (23-17-9-13-7-3-2-6-5) / 21-й (14-15-8-8) у минулому сезоні

15. Захар Максимчук (15-15-6-6) / 27-й (12-11) у минулому сезоні

19. Олександр Окіпнюк (24-5-4) / 9-й (19-6-1-2) у минулому сезоні

20. Дмитро Котовський (25-3-9) / 15-й (31-18-4-1) у минулому сезоні

22. Олександр Абраменко (2) / пропускав минулий сезон

25. Марк Лайош (8-7) / 35-й (13-13) у минулому сезоні

27. Ян Гаврюк (32-30-9-8) / 27-й (11-12) у минулому сезоні

34. Микола Пуздерко (6) / 14-й (21-7-2-6) у минулому сезоні

Залік Кубка Європи з лижної акробатики (жінки):

3. Ангеліна Брикіна (10-11-10-3-4-6-3-8-6) / 19-а (20-17-10-10) у минулому сезоні

6. Анастасія Гасюк (18-16-7-11-3-4-7-8) / 18-а (22-12-9-9) у минулому сезоні

9. Анастасія Новосад (2-4-3) / 9-а (3-21-1-4) у минулому сезоні

17. Ольга Полюк (11-8-5) / пропускала минулий сезон

21. Софія Джанда (4-7) / 22-а (15-11-11) у минулому сезоні

На Чемпіонаті світу в Астані наші фристайлісти, на жаль, не змогли втрутитися в суперечку за нагороди. Але при цьому відразу п'ять з семи українців кваліфікувалися до фіналу! Такий результат другий в історії після ЧС 2011. На минулому чемпіонаті виступали лише двоє спортсменів, а зараз аж 7. Кращим особистим результатом для нашої збірної стало шосте місце 19-річного дебютанта Дмитра Котовського. Для нього та Олександра Окіпнюка попадання у топ-12 можна вважати успіхом, однак Дмитро пройшов далі. Чоловічий суперфінал за рівнем стрибків, був фантастичним. Якщо на Олімпіаді 2018 на потрійне сальто з п'ятьма гвинтами замахнулися двоє спортсменів, на минулому чемпіонаті світу в Дір-Веллі один китаєць, то на казахстанському схилі пішли п'ять з шести учасників, серед них був і наш Дмитро Котовський ( цей стрибок жодного разу на змаганнях не виконував навіть Олександр Абраменко!).

П'ятий результат показав український мікст в командних змаганнях. Але у випадку з останнім порівнювати ні з чим, так як ця дисципліна всього лише другий раз була присутня в програмі чемпіонату світу. Україна ж і зовсім участь в ній брала вперше.

На Чемпіонат світу також виступили могулісти. Для Артура Єременка та Юлії Брудко це дебютні змагання. Юлія посіла 30-е місце як у могулі, так і в паралельному могулі. Артур фінішував 44-м. Він замінив Олега Масиру, який у грудні разом з Брудко виступили на етапі Кубка світу. Олег посів останнє 53-е місце, а напарниця 34-е. На ЧС мала ще виступити Вікторія Приймак, однак не стартувала. На Кубку Європи українці не брали участь.

Уперше з 2018 року на Кубку світу виступили Катерина Коцар та Орест Коваленко. Катерина посіла 20-е місце у слоупстайлі та 12-е у біг-ейрі. Завдяки цим високим місцям вона змогла потрапити у загальний залік: 28-а у слоупстайлі та 20-а у біг-ейрі. Бронзовому призеру юнацької Олімпіади Оресту Коваленку не видалось високо фінішувати — 43-е та 39-е місця відповідно. Разом з ними на одному етапі дебютував Іван Хоменко. Він посів 56-е місце. На етапах Кубка Європи вони не брали участь, лише на домашньому чемпіонаті в рамкам змагань FIS, де зібрали усі можливі медалі. У квітні Коцар виграла бронзу преміум Кубка Європи.

Виступ основної збірної можна оцінити лише на «четвірку». На жаль, було обмаль часу на підготовку до сезону, підвели погодні умови на основному зборі в Швейцарії. Довелося пропускати три етапи Кубка світу, які проходили в Росії, а це допомогло краще набрати форму до ЧС. Сезон був таким собі розгойдуванням, перевіркою станом спортсменів та визначенням помилок, які треба вирішити до старту Олімпіади. Дуже порадували юніори, після завершення кар'єри лідерів за майбутнє не варто хвилюватись.

Лижне двоборство

У цьому сезоні Віктора Пасічник повернувся після річної перерви і поки не набрав свою форму. Кращим серед українців залишається Дмитро Мазурчук.

Залік Континентального кубка (чоловіки):

35. Дмитро Мазурчук (23-30-23-19-17-21-18-10) / 29-й (16-12-13-14-15-17-10-21-37-41) у минулому сезоні

88. Віктор Пасічник (38-DNF-42-46-53-30)

Тобто Віктор лише на останньому етапі вихопив 1 очко, завдяки якому він потрапив у залік. У Віталія Гребенюка та Олександра Шумбарця ідентичні результати. Для першого найвищою позицією було 45-е місце і це його найкращий результат на Континентальних кубках, так само і в Олександра, тільки 49-е місце. На юнацькому Чемпіонаті світу вони посіли 33-е і 40-е місця відповідно.

На Кубку світу наші двоборці виступили один раз: Віктор Пасічник посів 50-е місце, а Мазурчук 47-е і 48-е.

Усі четверо українців виступили на Чемпіонаті світу в Оберстдорфі. Для Гребенюка, Шумбарця та Андрія Пилипчука це був дебютний виступ.

Результати, HS106 /10 км:

41. Дмитро Мазурчук 46. Віктор Пасічник 48. Віталій Гребенюк DSQ. Андрій Пилипчук

Результати, HS137 /10 км:

37. Дмитро Мазурчук (кращий результат на чемпіонатах світу) 43. Віктор Пасічник 46. Олександр Шумбарець 48. Віталій Гребенюк

У командному виступі Мазурчук та Пасічник посіли 12-е місце і вперше Україна була представлена у змагання 4х5 км — передостаннє 11-е місце.

Українські тренери продовжують залучати молодь до дорослих стартів, результат можна побачити у Дмитра, який декілька років потому показував приблизно такі ж самі результати, а зараз є першим номером збірної. Сподіваємось у наступному сезоні побачити його у тридцятці найсильніших на Кубку світу та Олімпіаді.

Стрибки на лижах з трампліна

Цей сезон можна назвати відродженням українських стрибків з трампліна — було побито чимало національних рекордів, вперше за багато років на чемпіонаті світу чоловіча команда виступила у командних змаганнях і дебют жіночої збірної на цьому ж чемпіонаті.

Восени Євген Марусяк переміг на етапі Кубка FIS у румунському Ришнові. До цього лише Віталій Шумбарець в середині 2000-х отримував дві звитяги. Наступного дня золоту медаль вже взяв Віталій Калініченко, а Євген фінішував другим.

У грудні у словенської Планиці стартував чемпіонату світу з польотів на лижах з трампліну. У кваліфікації виступили Віталій та Євген. Калініченко показав результат 195,5 метра і посів 38-е місце. Це дозволило йому пробитися в основні змагання. Результат Віталія став новим рекордом України. Євген Марусяк посів останнє місце і не вийшов у фінал.

У січні Віталій Калініченко зайняв 10-е місце на етапі Континентального кубка в австрійському Інсбруку. Це найкращий результат для України з грудня 2008 року, коли Володимир Бощук став дев’ятим у чеському Ліберці.

У лютому Калініченко разом з Євген Марусяком виступали на декількох етапах Кубка світу, для другого це були дебютні змагання.

Результати Віталія: 47-40-37.

Результати Євгена: 49-46-46.

Тож як бачимо з кожним етапом положення у фінішному протоколі покращувались. Спортсмени виходили на пік форми перед чемпіонатом світу в Оберстдорфі.

На самому чемпіонаті на нормальному трампліні у фінал пройшов тільки Віталій Калініченко, який стрибнув на 92 метри і показав 39-й результат серед 66 учасників. Євген Марусяк (56-й), Андрій Васкул (60-й) і Корчук Антон (65-й) не пробилися у фінальний етап змагань. У фіналі Віталій посів 44-е місце.

У змаганнях на великому трампліні окрім Калініченка подолати кваліфікацію вдалось Євгену Марусяку. Він вперше у кар'єрі пробився в основні змагання на чемпіонатах світу, де посів 39-е місце, що було для нього «personal best».

Віталій Калініченко вперше у кар'єрі пробився до тридцяти найкращих. Стрибки нашого спортсмена на відстань 119,5 м та 126 м дозволили фінішувати на 29-й підсумковій позиції. Востаннє на чемпіонатах світу в топ-30 потрапляв Володимир Бощук в Ліберці в 2009 році. Відео стрибка.

Також українська команда вперше з 2007 року була представлена на Чемпіонаті світу в командних змаганнях і посіла передостаннє 13-е місце.

Залік Континентального кубка (чоловіки):

46. Віталій Калініченко (16-34-10-13-24-26-30-40-48-38) / 89-е місце (17-10-22-19-38-30-58-48) у минулому сезоні

Євген Марусяк не набрав очок для рейтингу (56-45-45-46-56-42-45-47-38-55) / 98-е місце (12-27-31-41-36-38-13-35) у минулому сезоні

Залік Континентального Кубка (жінки):

29. Тетяна Пилипчук (26-28) / 73-е місце (16-16-46-46) у минулому сезоні

На Кубку FIS, це є третя ліга стрибків з трампліна наша команда фінішувала на п'ятому місці заліку Кубка націй, а Євген Марусяк фінішував на 14-у місці в індивідуальному заліку. Континентальний Кубок: українська команда зусиллями Віталія Калініченко посідає 1-е місце в Кубку націй.

Головний тренер Володимир Бощук так прокоментував сезон: «Гарний для нас сезон, хотілось, щоб заробив ще очки Євген Марусяк, щоб мати двох спортсменів на Кубку світу. Але в цілому все добре є, я задоволений, що наші хлопці без травм, всі здорові».

Олімпійська ліцензія у Калініченко майже у кишені, у Пекіні ми зможемо мати представника вперше з 2010-го року. Судячи з такого прогресу у цьому сезоні наступного циклу ми частіше будемо спостерігати за виступами українців на Кубку світу.

Сноубординг

Цей сезон зі сноубордингу видався досить неоднозначним. Є певні приємні моменти, їх ми відзначимо, але в основному виступ був трішки слабіший у порівнянні з минулим роком. І на це вплинули декілька факторів. Перший: 3 з 9 етапів проходили у Росії, куди наша збірна не їздила. Тобто, наші сноубордисти виступили лише на 2/3 Кубка світу. Для порівняння, минулого сезону було 10 етапів КС і лише 2 російських, тобто українці виступили на 4/5 етапах, або 80% проти цьогорічних 66%, а ще на один сезон раніше взагалі серед 11 етапів лише один у Москві. 10, 8, 6 етапів — така динаміка виступу українців за останні 3 роки. Хто придумав дати північним сусідам стільки етапів у скороченому сезоні, лише можна здогадуватись. На жаль, FIS лояльно ставиться до Росії, ніж IBU, IBSF та інші.

До сезону Данча готувалась в Італії під наглядом австрійського спеціаліста. Можливо, майстер-клас видався не надто продуктивним, або навпаки Аннамарі складно було міняти звичну техніку, тому такий невпевнений виступ. На Кубку світу вона лише двічі потрапила у фінальну стадію, а найвища позиція, 14-а, була здобута на останньому етапі. У минулому році Данча 3 рази потрапляла у топ-10, а 5-е місце було найкращим результатом як у сезоні, так і в кар'єрі.

Залік Кубка світу (жінки):

27. Аннамарі Данча (27-16-28-17-19-14) / 18-а (9-5-10-15-17-DSQ-15-25) у минулому сезоні

Інші українки не потрапили до тоталу. У цьому сезоні змінилась система набору очок. Якщо раніше умовна Боднарук за 35-е місце отримувала бодай якісь бали, то зараз нараховують лише за позиції у топ-30. Тому у цьому році у залік потрапили 49 спортсменок проти 60 минулого сезону.

Олександра Мальованна (31-43-44-35-DSQ-DSQ) / 41-а (DSQ-40-43-39-18-37-39) у минулому сезоні

Віта Боднарук (32-39-31-38-34) / 48-а (47-37-24-33-24) у минулому сезоні

Також на одному етапі дебютувала 17-річна Надія Гапатин — 48-е місце.

Те саме стосується і чоловіків, так само жоден не потрапив у залік:

Михайло Харук (45-43-53-57-47) / 43-й (53-26-17-49-36) у минулому сезоні

Василь Кашелюк (55-54-54-55-49) / 67-й (DSQ-42-44-54-47) у минулому сезоні

Олександр Белінський (DNF) / 57-й (56-28-51-48-49-DNQ-50-55) у минулому сезоні

За результатами простежується регрес чоловіків, ніхто не потрапив навіть у топ-40 на одному з етапів.

Через пропуск російських етапів Данча разом з усією збірною активно брала участь на етапах Кубка Європи. У Ленцерхайді вона здобула перемогу вперше за 10 років. Останній раз вона була на п'єдесталі КЄ у 2012 році в Італії, а золото вигравала на один рік раніше вдома у Протасовому Яру. Наступного дня Аннамарі виграла ще й бронзу. Тепер у неї загалом 4 перемоги і 9 п'єдесталів на Кубку Європи. У той же день Василь Кашелюк посів 2-е місце у чоловічих заїздах. Це його перша медаль на змаганнях високого рівня. Також свій дебютний сезон провели 15-річні Михайло Кабалюк та Елеонора Павлюк. Обом вдалося потрапити у топ-20 на одному з етапів.

Залік Кубка Європи (чоловіки):

16. Михайло Харук (20-31-6-9-6-12) / 9-й (9-15-14-17-8-2-8-7) у минулому сезоні

29. Василь Кашелюк (41-14-2-DNF-18-41) / 30-й (22-24-19-27-17-16-10-18) у минулому сезоні

43. Лерон Бакіров (22-7) / 61-й (29-33-29-44) у минулому сезоні

54. Станіслав Гачак (45-57-23-21-25) / 63-й (32-44-35-34-38-45) у минулому сезоні

55. Михайло Кабалюк (55-52-19-23-34-46)) / перший сезон

57. Андрій Кабалюк (44-43-26-17-31-32) / 58-й (30-36-27-40-46-48) у минулому сезоні

Залік Кубка Європи (жінки):

6. Аннамарі Данча (5-11-1-3-16) / 47-а (4) у минулому сезоні

26. Віта Боднарук (27-28-22-4-10-47) / 35-а (24-22-30-11-17-15-25) у минулому сезоні

32. Тетяна Ярош (46-41-12-14-11-44) / 49-а (27-37-26-31-13-12-28-26) у минулому сезоні

38. Олександра Мальованна (24-18-23-12-34) / не брала участь у минулому сезоні

43. Елеонора Павлюк (52-44-15-19-21-35) / перший сезон

50. Надія Гапатин (47-43-17-16-43) / 65-а (34-28-41-34-39-47) у минулому сезоні

На Чемпіонаті світу у Роглі не вдалось повторити успіх медального 2019-го року — Аннамарі не кваліфікувалась у плей-оф в обох дисциплінах. Однак цього разу участь брали 7 українських сноубордистів і всі, окрім Данчі — дебютанти.

Місце в паралельному гігантському слаломі / паралельному слаломі на ЧС:

Аннамарі Данча 26 / 19 Віта Боднарук 38 / 35 Надія Гапатин 39 / DNF Михайло Харук 50 / 35 Станіслав Гачак 42 / 39 Василь Кашелюк 44 / 40 Андрій Кабалюк 41 / 46

Багато українців брали участь на етапах Кубка Європи у сноубордкросі. Павло Мальованний став єдиним, хто потрапив у залік — 57-е місце, а найвища позиція була 13-ю. Сергій Санжапов представляв країну у слоупстайла та біг-ейрі. У заліку він посів 44-е місце, а найвищою позицією було 7-е місце у слоупстайлі у Лезені. Також Сергій дебютував на Кубку світу, хоч і фінішував на останньому 60-му місці. Також наші бордеркросери виступили на Чемпіонаті світу. Антон Карпов, для якого це був дебютний ЧС, посів 48-е місце. Для Романа Александровського це вже третій чемпіонат. Раніше він брав участь у слаломі, а цього року змінив вид дисципліни і фінішував 49-м.

Сподіваємось, у майбутньому більше бачити українське представництво на головних стартах сезону.

Старший тренер збірної України Валерій Бєлінський підвів підсумки зимового сезону: «Цей сезон у нас вийшов не дуже вдалим, оскільки було виконано тільки 30% сніговий підготовки. Як показує досвід — немає тренувань, немає і результату. Снігову підготовку в 2020 році ми почали тільки восени, літо і весна у нас випали, тому наздогнати свій рівень спортсменам було практично неможливо. Скільки б титулів і медалей не було б у спортсмена, без тренувань результату не буде. Вже в кінці циклу етапів Кубка світу були попадання у фінал як в індивідуальних, так і командних змаганнях. Але це сталося тільки в кінці сезону. Так що нам просто не вистачило підготовки. На етапи Кубка світу, що проходили на Росії, ми з об'єктивних причин не потрапили. Тому необхідних балів недобрали. Втім, вже найближчим часом будемо виправляти ситуацію. Вже є фінансування, тому снігову підготовку в цьому році почнемо вже під час весняно-літнього періоду. Найближчим часом збираємося на закордоні навчально-тренувальні збори. Проте, ми налаштовані позитивно, спортсмени активні, мотивовані, з ентузіазмом готуються до змагань і підготовки до наступного сезону. Ми налаштовані на результат!».

UPD: на момент публікування матеріалу Іван Мальованний виграв срібну медаль юніорського Кубка FIS зі сноубордкросу.

Цей сезон видався по-своєму унікальним. На багатьох змаганнях українцям вдалось покращити власні результати, хоч і через відсутність певної кількості учасників, зокрема з Китаю (вони зосередились на підготовці до домашньої Олімпіади). Попри всі труднощі зборів та недостатньої кількості часу на підготовку наші спортсмени змогли вибороти чимало нагород, особливо приємно здували наші юніори, які демонструють результати на рівні досвідчених спортсменів.

Занепалі види спорту починають відновлюватись, як наприклад бобслей. У санному спорті та стрибках з трампліну в нас значний прогрес. У сноуборді, фрістайлі та гірськолижному спорті виступами порадували молоді спортсмени. Влад Гераскевич та біатлонна збірна продовжують посідати високі місця на змаганнях вищого рівня. Наступна зупинка — Олімпіада. А до цього важка міжсезонка, боротьба за ліцензії і вже підготовка до Пекіну. Побажаємо нашим спортсменам сил та наснаги. Чекаємо на наступний сезон!