Поклик предків. Українці, що змінили футбольне громадянство

30 травня вінгер "Динамо" та чемпіон світу у складі збірної України U-20 Георгій Цітаїшвілі прийняв рішення змінити громадянство та виступати за збірну Грузії - рідну країну його батька. За словами Георгія, головним чинником зміни громадянства стало бажання покійного дідуся вінгера виступати саме за Грузію.

Це змусило мене задуматись. Яка ж кількість українців змінила футбольне громадянство за останній час? Аби надто сильно не заглиблюватись у минуле, взяв до уваги останні 10 років.

Рустам Ахмедзаде

Позиція: правий вінгер, нападник

Клуб: "Минай"

Вік: 20 років

21 матч та 2 асисти у минулому сезоні

Закарпатський клуб стрімко увірвався в УПЛ, але навесні поступово опускався все нижче, що й вирішило його долю. Як наслідок, безславний виліт у Першу лігу. На перший погляд перспективний трансфер Мілевського взимку зробив лише гірше - команда втратила у цілісності колективу, а його медійність нічого не дала клубу. Остаточним прощанням "лисиць" з УПЛ став прихід скандального Олександра Севідова на місце тренера-консультанта, що додало лише більше негативного бекґраунду для клубу.

Втім, без позитивних моментів для "Минаю" у минулому сезоні не обійшлось. Одним з таких став вінгер Рустам Ахмедзаде. Головними чеснотами, якого є швидкість та активна гра на загострення. У матчі 22 туру УПЛ з "Десною" Ахмедзаде у одному з епізодів розвинув швидкість на 33,91 км за годину. Швидше нього в УПЛ лише бровочник "Шахтаря" Додо, що свого часу розганявся до 34,2 км за годину.

Прогрес вінгера привернув увагу нового головного тренера збірної Азербайджану Джованні Де Б'язі, і після розмови з італійським тренером Ахмедзаде прийняв рішення виступати за збірну, звідки родом його батько. У червневому вікні збірних Ахмедзаде встиг дебютувати за Азербайджан, вийшовши на заміну у переможній грі з Білоруссю, а потім відіграв тайм з Румунією (мінімальна поразка 1:0).

Анатолій Нурієв

Позиція: атакувальний хав, нападник

Клуб: "Минай"

Вік: 25 років

24 матчі, 10 голів та 1 асист у минулому сезоні

Ще один гравець "Минаю", якого натуралізувала збірна Азербайджану. Як і у Ахмедзаде, батько Нурієва азербайджанець, тому проблем з натуралізацією не виникло. Дебютував Нурієв за Азербайджан у грі відбору на Чемпіонат світу з Португалією, та загалом відіграв вже 5 матчів, діючи по усьому фронту атаки, як і у клубі.

Один з кращих бомбардирів минулого сезону УПЛ ще навесні продовжив контракт з "лисицями", але виліт в Першу лігу може пришвидшити їхнє розтавання. Вже зараз до нього проявляють інтерес азербайджанський "Сабах" і турецький "Різеспор", тому переїзд Нурієва закордон цілком можливий.

До слова, хід з натуралізацією є далеко не новим для Де Б'язі. Очолюючи збірну Албанії, італієць натуралізував низку дітей албанських емігрантів з Німеччини, Швейцарії та країн Скандинавії. Як наслідок цьому, албанці вперше у історії зіграли на чемпіонаті Європи, а саме на Євро-2016. Втім, сумніваюсь, що у Де Б'язі вийде повторити теж саме з азербайджанцями.

Артур Міранян

Позиція: нападник

Клуб: "Урарту" (Вірменія)

Вік: 25 років

11 матчів та 3 голи у минулому сезоні

Вихованець "Шахтаря" Міранян, який перебував у структурі "гірників" з 2012 року, подавав великі надії на молодіжному рівні. Пограв за молодіжні команди "гірників", а також у юнацькій лізі УЄФА у сезоні 2013/2014.

Втім, далі він зупинився у розвитку і в серпні 2014-го приєднався до македонського "Вардару" - найтитулованішого клубу Північної Македонії. Там він провів один слабкий сезон, не забивши жодного голу за 12 матчів, але встиг виграти з "Вардаром" чемпіонат країни.

Восени того ж року, Міранян вирішив виступати за збірну Вірменії - Батьківщину батьків, хоча й виступав до того за збірну України на молодіжному рівні від U-17 до U-19 включно. Після відходу з "Вардара" у вересні 2015-го, майже два роки перебував без команди, поки не повернувся на історичну Батьківщину, підписавши контракт з "Пюніком".

Вдала гра за "Пюнік" (47 матчів, 15 голів та 6 асистів за 2 сезони) дозволила йому дебютувати за збірну Вірменії (до того він лише грав за команду U-21 вірмен), за яку Артур встиг зіграти 3 гри. Навіть були чутки, що ним цікавиться "Зоря", але все на рівні чуток й завершилось. Після хорошого періоду у "Пюніку" настав знову спад та піврічне перебування без клубу. Лише у лютому 2021-го він підписав контракт з вірменським "Урарту", де й грає до сьогодні.

Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт

Позиція: центральний захисник

Клуб: СКА Хабаровськ (Росія)

Вік: 25 років

14 матчів, 1 гол та 1 асист у минулому сезоні

Вихованець "Чорноморця" Іллой-Айєт грав виключно за молодіжні команди "моряків" та згодом перейшов у "Карпати". "Леви" одразу ж віддали його в оренду тернопільській "Ниві", з якими тоді мали партнерські відносини.

Відігравши півроку у Першій лізі, він приєднався до "Олімпіка", де відіграв 3 сезони, переважно перебуваючи у ротації (44 матчі та 1 асист загалом). Залишивши "Олімпік" через конфлікт з керівництвом, він перетворився на справжнього пілігрима - два сезони за датський "Вейле", гра у Гонконгу за клуб "R&F", російські "Армавір" та СКА Хабаровськ, де він виступає й наразі.

У вересні 2017-го йому прийшло запрошення від збірної Конго - Батьківщини його батька, на що він одразу відповів згодою. Тоді ж він дебютував за конголезців у грі відбору на Чемпіонат світу-2018 проти Гани. Конго програв 5:1, але єдиним голом за конголезців відзначився саме Іллой-Айєт. Після цього він зіграв ще одного разу за Конго, і більше у африканську збірну не викликався.

Свого часу Сергій Ковалець викликав Іллой-Айєта у молодіжну збірну України, але дебютувати за "синьо-жовтих" він не встиг та з плином часу скотився до рівня російської Першої ліги.

Валеріане Ґвілія

Позиція: центрхав

Клуб: "Легія" (Польща)

Вік: 27 років

19 матчів та 1 асист у минулому сезоні

Вихованець вже легендарної школи запорізького "Металурга". Дебютував за "Металург" коли він вже готувався до банкрутства, але після зникнення клубу в Україні не залишився, а відправився у Білорусь, підписавши контракт з "Мінськом".

Граючи ще за "Металург", Ґвілія встиг дебютувати за молодіжну збірну України, зігравши у чотирьох товариських матчах. Втім, не бачачи для себе перспектив в Україні, прийняв запрошення збірної Грузії та повернув грузинське громадянство. Дебютувавши у жовтні 2016-го, Ґвілія вже встиг награти за збірну Грузії 37 матчів та забити 3 голи

Також все добре у Ґвілії й на клубному рівні. Після непоганого періоду у "Мінську" (4 голи та 3 асисти у 19 матчах) його підписав гранд білоруського футболу БАТЕ, де він лише продовжив прогрес (6 голів та 5 асистів у 33 матчах). Згодом він доволі продуктивно пограв за швейцарський "Люцерн" та польський "Гурнік" Забже, поки не підписав контракт з найсильнішим клубом Польщі останніх років "Легією". За два сезони у Варшаві Ґвілія виграв два чемпіонства та відіграв загалом 70 матчів, забивши 11 голів та віддавши 11 асистів.

Підсумовуючи вище написане, далеко не кожен з цього списку знайшов себе у новій збірній. Про Ахмедзаде та Нурієва говорити ще зарано, тому що вони лише починають цей шлях. А ось Міранян та Іллой-Айєт виглядають збитими льотчиками, які навряд чи зможуть вже заграти на серйозному рівні.

Це далеко не повний список натуралізованих українців, можна згадати й про азербайджанців Поповича та Пашаєва, грузинів Махарадзе, Парцванію та Вачіберадзе, поляка Романчука, німця Шуранова, росіянина Лісового, але щоб висвітлити усіх потрібен далеко не один матеріал.

UPD. Завів канал у Telegram. Третій тайм - це канал про український футбол. Він не такий жахливий, як здається на перший погляд та навіть на рівні ПФЛ є на що глянути. Новини, аналітика, роздуми та історії з минулого.

Якщо цікавить така тематика, тоді запрошую у гості https://t.me/pro_ukrfootball

Лайк, шер, коментар та підписка вітається, і робить вагомий внесок у розвиток каналу.