103 роки «Луїджі Ферраріс»

Рівно 103 роки тому, 22 січня 1911 року був відкритий домашній стадіон футбольного клубу Дженоа: того дня на новій арені відбувся матч між Дженоа та Інтером. Новий стадіон вміщав 20 000 глядачів і на той час це був один із наймодерніших футбольних арен Італії.

"Луїджі Ферраріс", 1911:

Включно до 1932 року стадіон називався "Марассі", а 1 січня 1933 року його перейменували на "Луїджі Ферраріс" – на честь італійського героя Першої світової війни. А 1934 року генуезька арена приймала матч Чемпіонату Світу (Бразилія-Іспанія, який завершився з рахунком 1-3). До речі, на момент мундіалю кількість місць на стадіоні становила 30 000 осіб.

"Луїджі Ферраріс", 1930-ті роки:

Від 1946 року стадіон "Луїджі Ферраріс" став домашньою ареною для іншої генуезької команди – Сампдорії; а 1949 року генуезький стадіон прийняв найбільшу кількість глядачів у своїй історії (матч Італія-Португалія).

Квиток із пам'ятного для "Луїджі Ферраріс" матчу Італія-Португалія:

А перед Чемпіонатом Світу 1990 року старий "Луїджі Ферраріс" був повністю знищений і наново відбудований. На мундіалі арена прийняла чотири матчі. Після перебудови стадіон розпочав свою новітню історію. Зараз він вміщує 36 536 осіб. Стадіон має чотири адміністративні будівлі, розташованих в кутах арени, тому кутові сектори відсутні. Оригінальності стадіону надають квадратні вишки, які тримають допоміжні конструкції даху, всередині вишок вмонтовані прожектори, що забезпечують поле світлом. Встановлено прожектори і по периметру козирка дахів.

"Луїджі Ферраріс" в новітній період:

© Василь Федевич