Ірина Морозюк: «Кличу Колю спати, а він каже: «Ти «Шахтарю» забивала?»
Роман Бебех зустрівся з епатажною дружиною капітана «Динамо» Миколи Морозюка в офісі, де вона нещодавно розпочала працювати. Ірина – львів’янка, вона розмовляє вишуканою українською – та настільки ж відверта у словах, як і у своєму вогняному інстаграмі.
Роман Бебех зустрівся з епатажною дружиною капітана «Динамо» Миколи Морозюка в офісі, де вона нещодавно розпочала працювати. Ірина – львів’янка, вона розмовляє вишуканою українською – та настільки ж відверта у словах, як і у своєму вогняному інстаграмі.
«Людям цікаві цицьки та #опа»
– Після однієї з поразок «Динамо» ви жорстко відреагували на критику фанів гри чоловіка: «Ви відкривайте свої роти на рівні ширінки». Що це було?
– Колю почали жорстко обливати брудом за помилку. Є футболісти, які після поразок не сильно переживають, а мій – навпаки. Після програних матчів на ньому немає лиця, у нас вдома траур. І не важливо – офіційний чи товариський матч. Приходить додому і може до ранку сидіти на канапі в спортивному костюмі перед телевізором і 100 разів передивлятись матч і свою гру.
Я дуже переймалась його станом. Не розуміла, як реагувати. Говорити з ним в такій ситуації нереально. Він мовчить і говорить по два слова: «Все добре». В інстаграмі почали писати образи. Я була після родів, ще на гормонах, і визвірилась. Ніколи не розуміла, як фанати можуть так жорстко обливати брудом футболістів. Вони писали: «дно», «г#мно», «інвалід», «щоб ти здох».
Спочатку я переймалась тією ситуацією, а тепер бачу в тому свій прикол. Я не така, як інші дружини футболістів. Інші себе поводять спокійніше і тихіше. А я люблю бути сама собою. Тому моєму Колі цікаво зі мною.
– В один момент ви стали відомішою за чоловіка. Він нормально реагував?
– Чоловік до цього нормально ставиться. Він не часто дає інтерв’ю, сором’язливий. Така у нього натура, надмірної уваги не треба. Мене любить за епатажність. Завжди казав, що йому цього не вистачало. Буває, я щось напишу в інстаграмі чи зніму відео, а він каже: «Мась, може не треба було цього робити». Але це все вже постфактум.
– Підписники після гарячих відео та заяв приходять?
– Я виклала відео, як співала, і за добу – плюс 700 підписників. Коли писала про рівень ширінки, сторінка була закрита. Додавалось багато, але я відхиляла. Людям цікаві цицьки та #опа. Нікому не цікаво побачити тебе, таку милу дівчинку, яка працює в офісі, за квіточками доглядає, котиків і собачок годує. Цікаво – коли співають дибільну пісню або дають відверті фотки.
– Для чого їм підігрувати?
– Заради гарного настрою. Я не думаю, що б такого викласти заради підписників. Просто веду сторінку, виставляю фотографії. Захотілось відео – я записала.
Вже пропонували навіть рекламу розміщувати, але мені це поки не цікаво. Може, на Євробачення поїду від України. «Гринджоли» ж поїхали. А чому мені не можна?
– Ви переспівали дві пісні Ольги Бузової. Чому саме її?
– Їхала в машині, слухала Бузову, прийшла муза. Вона співала «Мало половин» та «Привыкаю». Зайшло так, що замість її слів наклались свої – «пока муж на сборах».
Збори для нас – дуже тяжкий час. Коли Коля їде, у мене немов панічна атака, депресії. Немов я одна така незахищена, і на мене хтось нападе. Погано сплю, постійно прокидаюсь. Не люблю тижні, коли єврокубки. Він лише два дні вдома.
«Я перестала носити бюстгальтер з пушапом. Я його взагалі не ношу»
– Хочете бути такою ж популярною, як Бузова?
– Ні. У мене в інстаграмі немає жодної фотки сина. Я за себе не боюсь, а за сина. Якщо почитати, що пишуть люди про мене в коментарях, то дев’ять з десяти – образи, що я гумова лялька і так далі.
Це все заздрість. Якщо я і робила над собою якісь маніпуляції, то не вважаю, що вони неадекватні. Я зробила собі губи і ще одне місце.
– Для чого вам пластичні операції?
– Була лише одна. Якщо у тебе чогось немає, то ти сильно те хочеш. Я не про губи. Це не пластична операція. Ти хочеш носити гарні купальники і не насувати туди шкарпеток. Будь-яка дівчина почуватиме себе так комфортніше. Моє життя змінилось, я перестала носити бюстгальтер з пушапом. Я його взагалі не ношу.
– Говорять, до вашої зустрічі у Миколи були серйозні стосунки...
– Коли ми познайомились, я не знала, що у нього є дівчина. При першій зустрічі зі мною Коля закохався.
– Як ви познайомилась?
– Історія бомбезна! Ми з друзями святкували новий рік за містом. З хлопцем якраз почала зустрічатись. Була одна пара, і мені кажуть, що треба познайомити Іру з нашим кумом. Я собі в голові думала: мені ще цього кума не вистачало. З хлопцем своїм посварилась.
Приїхав Коля, а я думаю, як виглядаю, адже три дні не милась. Ми святкували новий рік, і там не було умов для гігієни. Хто перший прокинеться, той помиється, а іншим не вистачало води. Підвозила ту пару і зустріла Колю. Він був «з іголочки» вдягнений: напастовані мешти, а у мене по кісточки чоботи в болоті. Я йду і тримаю з ним зоровий контакт, щоб не подивився на моє взуття. Ми зустрілись, поїли борща компанією. Коля почав замоложуватись.
– І чоботи в болоті не зупинили?
– Його це не цікавило. Я одразу сказала: «ти закохався, не поспішай». Він запросив у гості. Я погодилась, але потім вимкнула телефон і поїхала до свого хлопця. Довго думала, що ж мені робити. Обрала того хлопця, бо я чесна і порядна. А Коля мені три дні дзвонив. Я подумала, він трохи ненормальний, чого він так турбує.
– Так заполонила його серце?
– І прошу звернути увагу: без губ, без пластичних операцій та з брудними мештами. Я впевнена, що він полюбив мене за мою душу. Він мені 4 місяці дзвонив, поки я зустрічалась з тим хлопцем. Але я слухавку брала через раз.
Потім розійшлась з хлопцем і вчилась у Варшаві. Проходить 4 місяці – дзвінок від Колі. Він думав, що я у Львові, хотів побачитись. Якраз закінчувався сезон, йому було сумно. Я покликала його у Варшаву. Дзвонить за хвилин 15 і каже, що вже поруч з кордоном. Він з Донецька до Варшави доїхав до мене.
– Ви тоді зрозуміли, що це надовго і серйозно?
– Так. Я не знала про його стосунки. У мене таке вперше сталось в житті. Мені непросто про це говорили. Вона була вагітна, але я про це не знала. У нас так все розвивалось, що іншого виходу не було.
Коля дуже порядний: ніколи нікого не образить. Навіть розійшовся з тією дівчиною, але у нього гарні стосунки. Ми разом любимо його доньку від тієї дівчини. І розповідаємо сину, яка у нього крута сестричка. Він забезпечує ту сім’ю. Я думаю, що його дружина розуміє, що так краще.
Це важливо не будувати своє життя не в брехні. Краще чесно все говорити. Ми пережили багато розмов. Я знаю, що казали люди: «Розлучниця! До бабки ходила, під подушку щось підкладала!» Казали, що він «зачарований». Бо він став інакшим, перестав гуляти, ніби я його ледь не закодувала.
– Вірите в такі містичні речі?
– Вірю, що є такі погані люди.
– Що найжорсткіше про вас казали?
– Ніби я чаклунка. Ходять легенди, ніби всі львівські дівчата трохи мольфарки з карпатських гір. Одні люди розповідали, що я донецька стриптизерка. Ніби Коля мене зустрів у Донецьку, хоча ми зустрілись у Львові.
«Коля думав, що його віддадуть у оренду»
– Що означає, що ваш чоловік – капітан «Динамо»?
– Я вірила в це, навіть коли він не грав перші півроку у «Динамо». Він страшенно переживав, звик бути лідером. У «Металурзі» він постійно грав. Навіть якщо проводив провальний матч, його все одно ставили. А тут треба було заново доводити.
У Колі є така фігня: коли він починає панікувати, то у нього нічого не виходить. Я казала йому: «Не треба намагатись носити м’яч на голові. Роби, те, що вмієш і все буде добре».
Він дуже переживав не зробити зайвий маневр. Не робив його і втрачав м’яч. Але коли освоївся і стабілізувався і почались гарні ігри. Він мовчазний і ніколи про це не говорив, навіть мені. Часом доводилось витягувати по два слова. Коля думав, що його віддадуть у оренду. А зараз він в жарт каже: «Ну ясно, що я в порядку! Я зараз всіх вчу як грати!»
– Від капітана «Динамо» усі очікують, що він, як Олег Лужний свого часу, може взяти за бари партнерів по команді, комусь дати по зубам і повести команду вперед. Ви Колю бачите таким?
– Так. Він адекватний і спокійний, але коли розізлиться, то його краще не рухати. Вміє так сказати, що всі будуть мовчати. Спокійно, без вереску, але всім усе зрозуміло.
– Нинішня динамівська сім’я дружин не така міцна, як у Дортмунді, сказала Інна Ярмоленко. Часто жінки гравців “Динамо” спілкуються?
– На матчах. Жінки по своїй натурі непрості. Це не стосується дружин футболістів. Жінки по своїй натурі зміючки з ангельським лицем. Кожна зміючка по-своєму.
Мені не треба 100 подруг, мені треба одна і вірна. Ми у ложі з іншими дружинами спілкуємось. Там є своя банда дівчат, і вона вже склалась. Коли я тільки прийшла на стадіон, здавалось, що своїми поглядами вони мене пронизували. Просто знали попередню жінку Колі і дружили з нею. Колись я думала про них не дуже добре. Але коли поспілкувались, то вони мені сподобались.
«Я не хотіла в Махачкалу. Там небезпечно для жінки»
– Як корінна львів’янка почувала себе у Донецьку?
– Місто дуже відрізняється від Львова. Донецьк трохи совдеповський. Мені не вистачало там красивого центру, як у Львові, площі Ринок. Там усі проїзні вулиці. Але я там почувала себе комфортно.
Бували різні історії. У таксі водії перепитували: «О, так ти львів’янка! А правда, що нам там хліба в магазині не продадуть?» А у клубі одного разу з подружкою зі Львова розмовляли, хлопець перепитував: «А на каком это вы языке разговариваете? Фу! Я с вами даже за один стол не сяду».
– Ви бачили, як починався конфлікт на Сході. Що відбувалось тоді у Донецьку?
– Нічого не відбувалось. Було багато перекручування фактів. Мама надивиться телевізора і дзвонить мені: «Боже, як ви там, у вас же світла немає, води немає!» Це була неправда. По телевізору показували, що мітинги ДНР розривали Донецьк, а я бачила на власні очі і знімала відео, як біля пам’ятника Леніну стояли кілька бабульок і кричали: «Поверніть СРСР!»
Не відчувалось, що почнеться війна. Якби я не дивилась телевізор, то взагалі не бачила на вулицях, що в Донецьку такі проблеми. Ніхто з мого оточення в Донецьку не говорив, що хоче жити в ДНР. У нас в Донецьку залишилась квартира. Нам речі потім передавали, ми не ризикнули повертатись, коли почались бойові дії.
– Ваш чоловік був одним з тих гравців «Металурга», які заспівав «Путін – х#йло!» і за це отримав штраф від клубу. Це якось вплинуло на його кар’єру?
– Я прокинулась у холодному поту. У Колі тоді була пропозиція з «Анжи». Він би не поїхав, але сам факт, що за одне відео для нього закривався клуб. У мене не було бажання їхати в Махачкалу, футболісти в постійних перельотах, плюс в такому місці жити небезпечно для жінки.
Зараз на 100 % розумію, що в Росію ми не поїдемо.
– У інстаграмі ви пожартувала, що тримаєте чоловіка на прив’язі і в нашийнику. Чиє слово у сім’ї головне?
– Це був жарт. У «Динамо» серед хлопців є такий прикол, хто з них більший «каблук». Сидимо за столом сім’я Сидорчука, Коваля, Ярмоленка і Коля: «Я сказав! А бачили, як я її?» Він дзвонить мені зі зборів по фейстайму, і я спеціально можу йому сказати: «Так, швидко в номер пішов!» Так жартують в «Динамо».
До речі, в команді дуже люблять, коли Коля травить. Сидимо на дні народження у Сидорчука, спокійна атмосфера. А іменинник каже: «Коля ну давай, потрави мене вже. Будь-ласка».
– У футболістів жорсткі жарти?
– Вони можуть один одного дещо грубо називати. Мені не подобалось, що чоловіка називали «гном». А тепер і сама можу іноді так його назвати в жарт. Ще вони говорили на нього «мопс» або «лобастий». Я спочатку ображалась, а тепер звикла до того.
«Кличу Колю спати, а він каже: «Ти «Шахтарю» забивала?»
– Футбольний матч, який ніколи не забудеться?
– Коли Коля віддав три гольових передачі з «Олександрією». У пресі говорять – три, але насправді чотири. Настрій був такий, що двері ногами після матчу відкривав.
Другий матч – у Донецьку. Коля каже так, що не ясно – серйозно чи жартує. У матчі за «Металург» забив «Шахтарю», команда виграла. Він довго казав: «Чуєш, ти хто такий? Ти «Шахтарю» забивав?» А потім ми прийшли додому, залишились вдвох, я кликала спати, а він каже: «Ти «Шахтарю» забивала?»
– Ви вдома розбираєте матчі?
– Так. Він дивується, бо я відзначаю все по ділу. З Колею можемо поговорити про саму гру, суддівство. Хоча мені краще про тему арбітрів не говорити, особливо коли «Динамо» грає з «Шахтарем». Інколи складається враження, що арбітри впливають на гру не на користь «Динамо».
Я не дивлюсь «Динамо», якщо Коля не в складі, бо сильно ображаюсь.
– Хто з одноклубників чоловіка найбільше здивував?
– Слава Чечер. Він не схожий на футболіста. Дуже любить раки, може їсти їх кожен день і постійно кличе до нього. При ньому я почувала себе ніяково. З ним я не відчувала, як з пацанами в одній компанії. Він серйозний авторитет. Коля його дуже поважає.
– Чоловік пояснював, як так круто навчився пробивати штрафні?
– Він нескромно каже, що кожен його гол – шедевр, що відчуває, як це робити. Стоїть перед ударом і вже розуміє, як це буде. Просить інших не лізти.
«У мене був комплекс неповноцінності, бо я ніколи не бачила мужика з такою кількістю речей»
– Футболіст заробляє гроші, а дружина кайфує?
– Це ви про ту дружину, яка одружилась не з футболістами, а з його грошима. Добре, коли ти почав грати в «Динамо» і завершив в «Динамо». Заробив грошей і куриш бамбук. А коли ти їздиш з міста в місто, не дай Бог, у чоловіка травма, ти на чемоданах і зйомних квартирах. Добре, якщо ви за кар’єру заробили гроші. А якщо гарного контракту немає?
– Для чого вам робота?
– У мене є ідея, від якої горять очі. Коля говорить не думати про гроші, а спробувати реалізувати свій потенціал. Ідея була давно, а зараз є час і можливість. Дякую чоловіку, який підтримує і фінансує мій проект. Малий вже підріс.
До речі, я дуже не любила дітей. А зараз після народження люблю всіх дітей. Не розумію, як цілий день без малого провести.
– Який денний графік?
– Прокидаюсь о 8:30. Вдягаюсь швидко і виїжджаю по справам. Зараз почала працювати. Але поки не готова розповісти про свій проект, все лише на старті. Намагаюсь о 6-й завершити роботу. Заїжджаю в маркет, купую щось додому і забираю сина.
– Ваш проект пов’язаний з модою? Це дуже часта історія, коли дружина футболіста стає дизайнером.
– А чим може займатись дружина футболіста? Якщо я за освітою політолог та перекладач? Може це і примітивно виглядає, але мені подобається. Те, що я створюю, буде не таким, як у всіх. Воно відображатиме ту Іру, яка записує веселі відео.
– Для УПЛ Микола особливий ще й тим, що сам перешиває собі бутси. Як це робиться?
– Він робить з бутс шкарпетки. Здається, він купив собі 100 тисяч пар бутс. Вдів раз – і знову купує інші. Незручно. Коли починає переробляти, то вириває підошву, кожну ниточку виймає. Вивертає навиворіт. Вириває з носка підошву. Сідає – і раз на місяць робить бутси. Вони рвуться дуже часто.
Він у мене ще й перукар. Коноплянка вже пересвідчився. Нашого сина теж вже стриг. Я йому кажу, щоб відкривав барбершоп і стриг віп-клієнтів. Уявіть собі: «зачіска від Миколи Морозюка».
– Чого ще ми не знаємо про нинішнього капітана “Динамо”?
– Важко навіть уявити, як Коля любить шопінг. У нас стільки його речей, що ніде складати. Коли познайомилась з ним, у мене реально був комплекс неповноцінності, бо я ніколи не бачила мужика з такою кількістю речей.
У нього стільки речей, що він може у них до кінця життя ходити, а потім продати і нормально на ті гроші прожити.
Також чоловік любить грати у Counter Strike. Він спеціально купив собі ноутбук і геймерську мишку. Смішно, коли Коля грає і по мікрофону з цими малолєтками переговорює англійською.
Таких чоловіків, як Коля, у футболі майже немає. У молодих футболістів зараз багато піжонства. Хоча багато дівчат мріють про чоловіка – футболіста. Але це не про мене. Я взагалі мало що про них знала до зустрічі зі своїм коханням.
Фото: инстаграм Ирины Морозюк; Роман Бебех
