Футболісти які могли стати зірками українського футболу, де вони зараз?

Саудівська Аравія, Хорватія і Тернопіль.

Дана підбірка містить лише маленьку частину футболістів, які не змогли виправдати виданих їм авансів. Але в кожного на це були власні причини.

Максим Коваль

Максим Коваль: голкіпер який мав стати заміною Олександру Шовковському. В «Динамо» в обличчі Коваля бачили стража воріт київського клубу на довгі роки, але не так сталося, як гадалося.

За «Динамо» дебютував 17 серпня 2010 року в матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти амстердамського «Аякса» (1:1), ставши наймолодшим воротарем в історії клубу, грав в єврокубках .

У чемпіонаті України дебютував через чотири дні в грі проти «Дніпра» (0:0) . Після впевненої гри Коваля в двоматчевому протистоянні з «Аяксом» англійські ЗМІ заговорили про інтерес до воротаря з боку лондонського «Арсеналу». У жовтні Коваль потрапив до списку ста кращих футболістів світу не старші двадцяти одного року за версією авторитетного іспанського журналу «Don Balon».

Згодом Максим програв конкуренцію Олександру Шовковському який оговтася після травми.

Найуспішнішим сезоном Максима був сезон 2012/13 , де він провів за сезон у всіх турнірах 33 матчі зокрема 10 матчів в єврокубках. Саме після того сезону з'явилась інформація про інтерес до молодого українського голкіпера зі сторони каталонської «Барселони», але Максим був лише запасним варіантом для каталонців на випадок ,якщо вони не підпишуть голкіпера менхенгладбахської «Боруссії» Марка-Андре Тер Штегена.

Далі кар'єра Максима Коваля пішла на спад: в наступному сезоні він провів лише 16 матчів програвши конкурецію Олександру Шовковському.

В сезоні 2014/15 Максим за ігровою практикою відправився в Ужгородську «Говерлу».

В сезоні 2015/16 Коваль знову відпрвився в оренду, але на цей раз в клуб з Данії «Оденсе» де він не зумів стати основним голкіпером , провівши лише 10 матчів. Ось здається в наступному сезоні в Максима після повернення в «Динамо» стала налагоджуватися гра і він потроху-потроху знову стає основним голкіпером «Динамо» навіть не дивлячись на «ляп» який стався в матчі кваліфікації Ліги Чемпіонів з «Янг Бойз»

Але крапку у відносинах:«Динамо» і Максима Коваля постави, Сергій Мякушко. Коваль припустився чергової помилки .

Після цього Максим перебрався до скаладу аутсайдера іспанської Ла ліги «Депортівл Ла-корунія» де також не зміг стати основним. Зараз виступає в чемпіонаті Саудівської Аравії за «Аль-Фатех».

Ярослав Кінаш

Ще один перпсективний український футболіст, який не зумів реалізувати власний потенціал. Велику роль в кар'єрі Ярослава відіграли травми.

У 2007 році перейшов в луцьку «Волинь». 20 березня 2007 дебютував у складі команди в Першій лізі України в домашньому матчі проти київської «Оболоні» (2:1), Кінаш відіграв весь матч. У «Волині» він став одним з основних гравців. У сезоні 2009/10 «Волинь» стала срібним призером Першої ліги і змогла вийти в Прем'єр-лігу України. Також в цьому сезоні «Волинь» дійшла до півфіналу Кубка України, де поступилася сімферопольській «Таврії» (1: 2). В 1/4 фіналу в матчі проти запорізького «Металурга» (2: 1), Кінаш забив перший гол в цій грі на 63 хвилині у ворота Володимира Жука.

У сезоні 2010/11 Кінаш не зіграв за «Волинь» жодного офіційного матчу, причиною цього стала травма. На початку 2011 року агент Кінаша Олександр Кулешевіч оголосив про те, що його підопічний потрапив в сферу інтересів мадридського «Реалу» . Пізніше головний тренер команди Віталій Кварцяний розповів, що у нього були пропозиції з продажу Кінаша за 200 тисяч доларів .

Після закінчення контракту з «Волинью» в 2014 році Кінаш зник з футбольних радарів і обявився лиш в 2016 виступаючи за любительський «Самбір». В сезоні 2016/17 виступав за виніківський «Рух».

В 2017 році знову повернувся до «Волині» де провів лише 5 матчів. На даний момент виступає за тернопільську «Ниву».

Ось так може скластися доля футболіста коли не вчасно трапляється травма.Сьогодні тобою цікавиться Мадридський «Реал», а завтра ти граєш за тернопільську «Ниву».

Дмитро Льопа

Кар'єру Дмитра не можна назвати провальною, але, як і у випадку з Максимом Ковалем від нього очікували значно більшого.

Дмитро лиш на один рік старший за Євгена Коноплянку і саме Льопу на початку кар'єри з цих двох футболістів вважали перспективнішим.

У чемпіонаті України дебютував 14 липня 2007 року в матчі «Дніпро» - «Кривбас» - 2:0. У Кубку УЄФА сезону 2007/08 зіграв чотири гри проти польського «Белхатува» і шотландського «Абердіна», тричі виходячи на заміну і один матч відігравши повністю.

Але сезон 2007/2008 став, по суті, єдиним повноцінним в «Дніпрі».Порвавши задні хрестоподібні зв'язки на зборах в Ізраїлі, Дмитро вилетів на дуже тривалий термін. Лікування з відновленням зайняло понад вісім місяців. І за цей час Льопа втратив місце у складі. На тренерському містку відбулась зміна: Олега Протасова змінив Володимир Бессонов який не бачив Дмитра в основному складі команди.

Згодом Дмитро відправився в оренду в «Кривбас» де провів 2010, 2012 і 2013 роки.Починаю з сезону 2013/14 по сезон 2016/17 Льопа виступав за: «Карпати», «Металург», «Металіст», «Академію Пушкаша» з 2017 року виступає за хорватський «Осієк».

Костянтин Кравченко

Це саме той випадок коли травми дійсно зламали кар'єру. Кравченко вважався одним з найперспективніших хавбеків в українському футболі. Розпочинав у футбольну кар'єру в Дніпрі вже в рік мав у своєму активі 75 матчів за дніпровський клуб.У 2008 році за 5,5 млн дол. перейшов до Донецького клубу де за два сезони провів 28 і забив 9 голів.

У 2009 році отримав травму коліна через, що пропустив майже весь сезон 2009/10 після відновлення від травми перебрався в «Іллічівець». Наступний сезон провів в складі львівських «Карпат».

У 2016 році перейшов до «Сталі» де не провівши жодного матчу отримав травму і вирішив завершити кар'єру.

Борис Тащі

Борис Тащі у свій час вважався одним з найперспективніших українських футболістів, але неправильно зроблений вибір в юності не дозволив повністю реалізувати свій потенціал.

Борис дебютував за основний склад «Чорноморця» У Першій лізі він дебютував 17 липня 2010 року в домашньому матчі проти алчевської «Сталі».

Ви просто подивіться яким був дебютний гол Бориса.

У 2011 році інтерес до Бориса приписували з боку київського «Динамо», «Шахтаря» і «Манчестер Юнайтед». За словами самого Бориса, з дияволами не зрослося через вік, а в українські гранди він просто не захотів переходити. Тоді ж виник варіант з московським «Динамо», де в той час закінчував інший одесит — Андрій Воронін, який багато в чому сприяв переходу молодого Тащі. Не обійшлося без дивацтв: в кінці серпня «Чорноморець» оголосив про трансфер гравця в латвійський «Олімп», а всього через день Тащі анонсували в якості футболіста «Динамо» М. Сам форвард пояснив подібне непорозуміння агентськими іграми і про ситуацію швидко забули. Ось це і був поворотний момент в кар'єрі Бориса Тащі.

Згодом Борис відповідаючи на питання журналіста підтвердив, що відмовився від пропозиції «Боруссії»:«Так, «Гладбахом». Так склалася ситуація: "Динамо" в той момент було хорошою командою, яка брала участь в єврокубках. Та й мова мені ближче. Плюс там був Воронін — людина, яка могла допомогти адаптуватися».

За «Динамо» він так і не провів жодного матчу. Був в оренді в «Чорноморці» і «Говерлі» за які сумарно в чемпіонаті провів 1 матч. Після того, як закінчився контракт з московським клубом, Тащі не зумів відразу працевлаштуватися, а підписав контракт лише в жовтні з другою командою «Штутгарта».

За словами Бориса зарплатня взагалі не мала ніякої ролі й він до січня грав за €600 євро.Вже в наступному році Тащі дебютував за основну команду «Штутгарта» в першій Бундеслізі. Загалом за час перебування в стані «швабів» Борис провів 16 матчів за основну команду і забив один гол в кубку.Частину сезону 2016/17 Борис провів в складі чеської «Збройовки». В тому ж році Тащі перебрався до стану команди 2-ї Бундесліги «Дуйсбург». Сезон 2017/18 став найкращим в кар'єрі Бориса він провів в чемпіонаті 32 матчі в яких зумів відзначитися 11 разів і записати у свій актив 3 ассисти. Після вдалого сезону з'явилась інформація, що нападник «Дуйсбурга» може перейти в один з клубів першої бундесліги або продовжити кар'єру в Англії. Але все це залишилось лише на рівні розмов з боку журналістів.Борис залишився в «Дуйсбургу».

Наступний сезон виявився провальний, як для колись перспективного нападника так і для самого клубу, «зебри» вилетіли до 3-ї Бундесліги. На початку літа стало відомо, що Тащі підписав контракт з «Санкт-Паулі».

І все ж таки постає питання, чому Андрій Воронін не порадив, на той час ще зовсім юному футболісту слідувати його шляху і перейти до «Гладбаху».

Максим Білий

Масим Білий - це Футболіст якого спіткала найтрагічніша доля з даного списку.

Максим був вихованцем донецького «Шахтаря». Але для широкого загалу він став відомий, як гравець ФК «Харків», за який провів понад 50 матчів.

У 2010 році став гравцем луганської «Зорі» де відразу пробився в основний склад.

Максим представник однієї з найперспективніших плеяд в українському футболі.Максим грав за молодіжні збірні разом з: Андрієм Ярмоленком, Євгеном Коноплянкою, Тарасом Степаненко, Романом Зозулею, Богданом Бутко та іншими не менш відомими молодими футболістами того часу.

Вся ця компанія відправилася на молодіжний чемпіонат Європи в Данію. Молодіжка виступила жахливо набравши лише одне очко в матчі з ще одними невдахами того турніру англійцями. На тому турнірі «молодіжка» забила лише один гол і автором цього єдиного голу став саме Максим Білий, який залишив власний автограф у воротах чехів.

Після чемпіонату Європи в Максима все складалося добре, він грав стабільно за «Зорю», а у ЗМІ з'явилась інформація про інтерес до Білого з боку голландського «ПСВ», але трансфер так і не відбувся.

В кінці 2011 року Максим занедужав. За однією з версій, під час матчу чемпіонату України проти дніпропетровського «Дніпра», 11 вересня 2011 року, Білий, ведучи боротьбу в повітрі, травмував голову. Але пізніше ця інформація була спростована генеральним директором «Зорі» Сергієм Рафаїлова, який повідомив, що хвороба Білого була результатом травми, — у нього була пухлина головного мозку.

В останній раз Білий виходив на поле 11 грудня 2011 року.

Максим Білий помер вранці 14 вересня 2013 року в Новомосковську....

Даний список це лише «крапля в морі» з футболістів, що не змогли реалізувати свій потенціал в повній мірі. В кожного на це були свої причини: де кому не вистачило терпіння, де кому розуму, а декому просто не пощастило.